Постанова № 18512818, 28.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2805/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.

суддів Левчук О.А.

Бутенко А.В.

секретаря Юзефович Ю.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, за участю прокуратури Приморського району міста Одеси, про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна»(далі ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі СДПІ), в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: - № 0001061530/0 від 27.12.2010 року; №0000031530 від 26.01.2011 року, якими йому зменшено суму бюджетного відшкодування відповідно на суму 154877,0грн., застосовані штрафні санкції у сумі 77438,50грн. та на суму 189592,0грн., застосовані штрафні санкції на суму 94796,0грн.; - № 0001041530/0 від 27.12.2010 року, за яким визначене податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4659241,40гривень (2662306,0гривень за основним платежем, 1996935,40 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000011530 від 26.01.2011 року, за яким збільшено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств та визначено у сумі 4696653,30грн. (2662306,0гривень за основним платежем, 2034347,3 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями); - №0001051530/0 від 27.12.2010 року, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2609296,5 гривень (1739531 гривен за основним платежем, 869765,5гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000021530 від 26.01.2011 року, за яким зменшено податкове зобовязання з податку на додану вартість та визначено у сумі 2008746,0грн. (1339166грн. за основним платежем, 869765,5гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, які оспорюються винесені на підставі акту №720/15-3/35769865/21 від 13.12.2010 року планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року та на підставі рішення за результатами розгляду первинної скарги від 21.01.2011 року, яким частково задоволена первинна скарга. Проте позивач вважає податкові повідомлення рішення протиправними, оскільки вони прийняті на необґрунтованих висновках акту перевірки, а його доводи в первинній скарзі не прийняти до уваги у повному обсязі.

Висновки Акту про заниження суми валових доходів на суму відшкодування компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт» на його користь витрат на оплату послуг з обробки вантажних контейнерів є необґрунтованим, а тому є безпідставним нарахований податок на прибуток та податок на додану вартість. Податковим органом не враховані умови договору та положення діючого законодавства. ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»з АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»укладена агентська угода, суми відшкодування від АК«Аркас Шіпінг Енд Транспорт»не є доходом ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»у розумінні п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого на час спірних правовідносин (далі Закон України №283/97-ВР), доходом ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»є лише сума посередницької винагороди. Відповідно до вказаного Закону, а також до П(С)БО 15 «Дохід»не є доходами кошти залучені платником податку на підставі договорів, які не передбачають передачі права власності на такі кошти. Не може бути нарахований і ПДВ, оскільки не було допущено порушень п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», діючого на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №168/97-ВР), згідно якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається зарахування грошових коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці. Однак, сума відшкодування від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»не є оплатою послуг ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна», тобто винагородою, а є транзитними коштами, що не належать агенту на праві власності.

Позивач не погоджується з висновками Акту про завищення ним валових витрат на суму витрат на придбання вантажно-розвантажувальних робіт придбаних у ТОВ «Одемара»у розмірі 5091659грн., оскільки перевіряючі посилаються на п.п3.8 п. «Г»Лінійної агентської угоди №3 від 05.03.2008 року, відповідно до якого Принципал "НАРАG-LLOYD AG" погоджуватиме та здійснюватиме оплату вантажно-розвантажувальних робіт порту самостійно, без участі Агента. Проте перевіряючими не прийнята до уваги і не відображена в Акті перевірки додаткова угода №3 від 02.02.2009 року до лінійної агентської угоди №3 від 05.03.2008 року, згідно якої оплата послуг щодо навантаження/вивантаження контейнерів для всіх судозаходів, починаючи з 01.02.2009 року, - Агент буде вчиняти сплату вантажно-вивантажних робіт в порту самостійно, без участі Принципала "НАРАG-LLOYD AG".

Позивач вважає, що ним сума 2560394,06 гривень (сума демереджу нарахованого підприємству), включена до валових витрат правомірно, а посилання перевіряючих на порушення ним п.п. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України №283/97-ВР є помилковим, оскільки ця норма не може бути застосована до спірних правовідносин між Принципалом та Агентом, тому що для Агенту сума демереджу не є сумами штрафу у розумінні п.п. 5.3.5, так як саме він не припускав порушень, ці суми є видом санкцій, але для третіх осіб, які допустили порушення та винні в простою контейнерів. При цьому позивач зазначає, що суми демереджу, які включені до валових витрат, до їх перерахування за належністю, підприємство відносило також і до валового доходу, але в Акті перевірки ці обставини не відображені.

Також позивач не погоджується з висновками перевіряючих про завищення валових витрат по сумам сплаченим в межах договорів транспортно-експедиторського обслуговування з ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД" та ТОВ «Транс-Фаворіт»з посиланням на відсутність первинних документів, оскільки первинні документи були надані при проведенні перевірки, які підтверджують виконані роботи. Зазначені в акті перевірки недоліки при оформленні актів виконаних робіт не можуть бути прийняті до уваги, так як ці документи містять необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність». Також не ґрунтується на законодавстві висновок перевіряючих щодо завищення валових витрат та податкового кредиту за сумами комунальних платежів при оренді приміщень, оскільки зазначені витирати відповідають поняттю валових витрат.

В обґрунтування своїх доводів щодо неправомірності висновків Акту перевірки про завищення ним податкового кредиту за несвоєчасно отриманими податковими накладними від ДП «Одеський морський торговельний порт», ТОВ «Голден Телеком»позивач зазначає, що Закон України №168/97-ВР не зв'язує право покупця на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту з обставинами чи своєчасно продавець надав податкову накладну. Безпідставним є посилання податкового органу на п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, так як звернення до податкового органу із заявою-скаргою на постачальника являється правом, а не обовязком покупця. Також безпідставно не визнаються суми податкових зобовязань з ПДВ згідно відображених розрахунків коригування за минулий період (січень-березень 2009 року) у сумі ПДВ 41934,57грн. (щодо податкових накладних виписаних на адресу АК «АРКАС ХОЛДІНГ») та у сумі ПДВ 9315 грн. (щодо податкових накладних виписаних на адресу ТОВ «ФОРМАГ») з посиланням на проведення комплексної планової перевірки на підприємстві за період включно 1кв. 2009 р., оскільки ця перевірка проводилась у серпня 2009 року та коригування до декларацій досліджувалися при перевірці.

Не погоджується позивач з висновком Акту перевірки про завищення податкового кредиту за податковими накладними виписаними ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД" , з підстав не розшифровки в них комплексу послуг з обробки контейнерів, оскільки це не є підставою для не включення до податкового кредиту зазначених в податковій накладній сум. При наявності такого порушення, відповідальність несе контрагент.

Крім того, в рішенні про результати розгляду первинної скарги зазначено про завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 34175 грн. і з цих підстав СДПІ додатково застосовані штрафні санкції в сумі 17357,5 грн. Підставою для таких висновків стало те, що на думку СДПІ сума ПДВ, яка була задекларована ТОВ "Оверсіс Транспорт Україна" до відшкодування в липні та грудні 2009 року не була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх періодах. Проте СДПІ не доведена правомірність додаткового зменшення сум бюджетного відшкодування по ПДВ за липень, грудень 2009 року. Позивач стверджує, що всі суми були оплачені у відповідності до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР. Крім того, СДПІ додатково застосовані штрафні санкції від суми завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 50% всупереч положенню п.123.1 ст.123 ПК України, згідно якої сума штрафу не може перевищувати 25% суми неправомірно заявленої до відшкодування суми ПДВ.

Ухвалою суду від 05.09.2011 року за заявою до участі у справі допущена прокуратура Приморського району міста Одеси (т.2 а.с.51,56).

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставині викладені в позові, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а також пояснив що висновки перевіряючих щодо завищення витрат у звязку з придбанням паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «Континент Нафто Трейд» та у ТОВ «Континіум-Галичина» для службового автомобілю ВМW-310 під час відпустки генерального директора, у розпорядженні якого знаходиться вказаний автомобіль, та суму ПДВ по цим операціям ними не оспорюється. Щодо висновку про завищення витрат у звязку з не проведенням корегування у звязку зі зміною вартості робіт (послуг) придбаних у попередніх періодах на суму 64908,67грн., вважають його необґрунтованим, оскільки на рахунку згідно облікової політики підприємства рахунок 685 не відноситься до складу валових витрат, а на рахунку 63 також можуть бути витрати, які не відносяться до складу валових, тобто бухгалтерській облік відрізняється від податкового, для цілей податкового обліку використовуються спеціальні рахунки.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник прокуратури також вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію №503747 від 03.03.2008 року. На податковий облік взято 04.03.2008 року.

З 28.10.2010 року по 08.12.2010 року була здійснена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, про що 13.12.2010 року складено акт №720/15-3/35769865/21 (т.1 а.с.20-89).

На підставі акту від 13.12.2010 року СДПІ 27.12.2010 року прийняло:

податкове повідомлення-рішення № 0001041530/0, за яким визначене податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4659241,40 гривень (2662306,0 гривень за основним платежем, 1996935,40 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.5,пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5, пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7, пп. 11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР (т.1. а.с.19);

податкове повідомлення-рішення №0001051530/0, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2609296,5 гривень (1739531грн. за основним платежем, 869765,5гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення п.4.5 ст.4, пп. «е», «д» п.п.7.2.1, пп.7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2,пп. 7.3.1 п.7.3,пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР (т.1 а.с.18);

податкове повідомлення-рішення №0001061530/0, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 154877,0грн., застосовані штрафні санкції у сумі 77438,50грн. за встановлені перевіркою порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР (т.1 а.с.17).

Позивач оскаржив податкові - повідомлення рішення в адміністративному порядку. Рішенням СДПІ по результатам розгляду первинної скарги від 21.01.2011року №1627/10/25-021:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010 року №0001041530/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та №0001061530/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

- скасовано податкове повідомлення - рішення від 27.12.2010 року № 0001051530/0 у частині донарахованого податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 400 365грн. та у частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 200185,50 грн. ;

- збільшена на 37411,90грн. сума штрафної (фінансової) санкції, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 27.12.10 року №0001041530/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток;

- збільшено на 34715грн. суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ та на 17357,50грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, визначеної у податковому повідомленні-рішенні від 27.12.2010 року №0001061530/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

За результатами розгляду первинної скарги СДПІ 26.01.2011 року прийняті:

податкове повідомлення-рішення №0000011530, за яким визначене податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4696653,30 гривень (2662306,0 гривень за основним платежем, 2034347,30 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1. а.с.14);

податкове повідомлення-рішення №0000021530, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2008746,0 гривень (1339166грн. за основним платежем, 669580 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с.15);

податкове повідомлення-рішення №0000031530, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 189592,0грн., застосовані штрафні санкції у сумі 94796,0грн. (т.1 а.с.16).

Повторна скарга позивача на податкові повідомлення-рішення рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА Одеської області №10513/10/25-0007 від 28.03.2011 року залишена без задоволення (т.1 а.с.96-110).

В п.3.1 Акту зазначено, що ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року необґрунтовано занижено суму валових доходів у розмірі 3467026,08грн., а також заниження валових витрат у сумі 670231,8 грн. та завищення задекларованих показників валових витрат у сумі 7852425,0грн.

Заниження валових доходів відповідно до п.3.1.1 Акту виникло у звязку з не включенням до складу валових доходів надання послуг по обслуговуванню вантажних контейнерів, вартість по яким було відшкодовано компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»у загальній сумі 3431216,08грн. (ПДВ у розмірі 686043,22грн.), а також на суму 35810грн. у звязку з невірним застосуванням офіційного валютного курсу Національного банку України, що діяв на дату надання робіт (послуг).

Висновок СДПІ ґрунтується на тому, що позивач порушив при здійсненні господарської діяльності п.4.1 ст.4 Закону України №283/97-РВ, відповідно до якого валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, та і за її межами. Проте ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»не включила до складу валових доходів господарські операції по обробці вантажних контейнерів, вартість яких була відшкодована компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт», які обліковувались по бухгалтерському рахунку 3774.

В акті зазначено, що ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»на виконання угоди з АК«Аркас Шіпінг Енд Транспорт», Туреччина, надавався комплекс послуг, пов'язаних з обробкою вантажних, порожніх стандартних контейнерів лінії «НАРАG LLОYD АG», а саме: розвантаження з судна, навантаження на судно, зберігання, підключення до реф. контейнеру тощо. За умовами угоди до обов'язків ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна» входять належна система контролю щодо вантажних та порожніх контейнерів вищезазначеної лінії (п.п.3.6.6 угоди), винагородою є компенсація за всі дії та всі витрати ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»та складає згідно з додатком до договору №1 - 7 доларів США по імпортним перевезенням та 10 доларів США по експортним перевезенням. Відшкодування за оплату праці службовців, офісних витрат, витрат на зв'язок, відрядження та інші, лінійною угодою не передбачено (п.5.1, 5.2 п.5 угоди).

Під час перевірки було встановлено, що витрати з надання послуг по угоді обліковувались по рахункам 361, 631, які відповідно до правил ведення податкового обліку, враховуються при обчислені валових доходів та валових витрат, що повинно бути відображено за рядками 01.1 та 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства, а також по рахункам 3774 «розрахунки з різними дебіторами в іноземній валюті»та 6852 «розрахунки з іншими кредиторами»(обліковувались операції по обслуговуванню вантажних та порожніх контейнерів, вартість по яким відповідно до лінійної угоди погашається Принципалом - компанією АК«Аркас Шіпінг Єнд Транспорт», Туреччина), які не беруть участь у податковому обліку, а відповідно підприємством не враховані у складі валових доходів та валових витрат у перевіряємому періоді.

Судом встановлено, що дійсно 05.03.2008 року ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»з АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт», Туреччина, укладена лінійна агентська угода №3 (т.1 а.с. 162-174), відповідно до якої позивач Агент виконує діяльність в інтересах АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»- Принципала, який виплачує комісію Агенту як винагороду за надання послуг та компенсує його витрати, крім оплати праці, офісних витрат, витрат на телефони, командировки та ін.

Дослідивши зазначену угоду, суд вважає, що позивач є фактично повіреним (Агентом), який діє в інтересах та за рахунок довірителя (Принципала), доходом підприємства є винагорода, а інші кошти витрачені на надання послуг не його власністю.

Підпунктом 7.9.1 п.7.9 Закону України № 283/97-ВР визначено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі права власності на такі кошти. Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід»не є доходами кошти залучені платником податку на підставі договорів, які не передбачають передачі права власності на такі кошти.

Згідно з умовами договору суми відшкодування від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»не є доходом ТОВ «Оверсіс Транспорт України»у розумінні п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України №283/97-ВР, доходом ТОВ «Оверсіс Транспорт України»є лише сума посередницької винагороди.

В акті перевірки дані обставини не спростовуються, а також зазначено, що на підприємстві ведеться облік порожніх контейнерів, які повертаються нерезиденту або навантажуються та уходять за межі митної території України у режимі експорту, вантажні контейнери обслуговуються під замовлення згідно з положеннями пп. 7.9.1 п.7.9 Закону України № 283/97-ВР, тобто не включені до валового доходу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки перевіряючих про заниження суми валових доходів у розмірі 3431216,08грн. (ПДВ у розмірі 686043,22грн.) у звязку з не включенням до складу валових доходів надання послуг по обслуговуванню вантажних контейнерів, вартість по яким було відшкодовано компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»є необґрунтованими, протеречать вимогам законодавства.

Оскільки сума відшкодування від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»не є оплатою послуг ТОВ «Оверсіс Транспорт України», тобто винагородою (доходом), а є транзитними коштами, що не належать агенту на праві власності, то відповідно необґрунтованим є висновок про заниження валового доходу суму 35810 гривень у звязку з невірним застосуванням офіційного валютного курсу Національного банку України, що діяв на дату отримання доходів, а також не може бути нарахований і ПДВ.

З цих підстав э також необґрунтованим висновок перевіряючих щодо заниження валових витрат у сумі 670231,8грн. витрат по обслуговуванню вантажних контейнерів, вартість по яким було відшкодовано компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт».

Відповідно до п.3.1.2 Акту перевірки щодо показників валових витрат, крім їх заниження у сумі 670231,8 грн., відбулось завищення задекларованих показників валових витрат у сумі 7852425,0грн., яке відповідно до зазначеного пункту Акту перевірки виникло у звязку з:

- безпідставним віднесенням витрат на придбання вантажно-розвантажувальних робіт, які згідно до наданих до перевірки документів не є власними валовими витратами у сумі 5091659,0грн. щодо придбання послуг у ТОВ «Одемара»;

- безпідставним віднесенням витрат на суму демереджу нарахованого підприємствам у розмірі 2560394,06грн.;

- витрат, щодо яких не підтверджено документально придбання послуг для використання у власній господарській діяльності, а саме по взаємовідносинам з ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД" на суму 28026,1грн (у т.ч. ПДВ 4671,01грн.), ТОВ «Транс-Фаворіт»на суму 12211,54грн., з ТОВ «ЕКО-Лагуна»на суму 10973грн.;

- витрат по придбанню паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «Континент Нафто Трейд»на суму 646грн. (ПДВ 258,34грн.), у ТОВ «Континіум-Галичина»на суму 860грн. (ПДВ 343,93грн.) для службового автомобілю ВМW-310 під час відпустки генерального директора, у розпорядженні якого знаходиться вказаний автомобіль;

- витрат на утримання будинку 29 по вул.Успенській у місті Одеса (ОСББ «Успенський -39) у розмірі 87418,0грн., які не є витратами орендаря;

- не проведенням корегування у звязку зі зміною вартості робіт (послуг) придбаних у попередніх періодах на суму 64908,67грн.

Висновок перевіряючих щодо завищення валових витрат у звязку з віднесенням до них витрат по придбанню паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «Континент Нафто Трейд»на суму 646грн. (ПДВ 258,34грн.), у ТОВ «Континіум-Галичина»на суму 860грн. (ПДВ 343,93грн.) для службового автомобілю ВМW-310 під час відпустки генерального директора, у розпорядженні якого знаходиться вказаний автомобіль позивачем не оспорюється, а тому вказане порушення податкового законодавства вважається встановленим. Таким чином позивачем необґрунтовано віднесена зазначена сума до валових витрат, у тому числі занижений ПДВ на 602,27грн.

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено завищення задекларованих ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»показників у 05 Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»за 2 квартал 2009 року на суму 64908,0грн., внаслідок того, що підприємством не проведено корегування валових витрат у 2 кварталі 2009 року у звязку зі зміною кредитового сальдо по рахункам 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», а саме кредитове сальдо на 01.04.2009 року відповідно до додатку №2 до акту перевірки від 18.08.2009 року №507/15-2/35769865/146 за період з 03.03.2008р. по 31.03.2009р. складає 8567599,49грн. Згідно наданих до перевірки зворотно-сальдових відомостей по вищевказаним рахункам 63 та 68 кредитове сальдо дорівнює суму у розмірі 8489709,08грн. Підприємством не проведено корегування валових витрат у звязку зі зміною вартості робіт (послуг) придбаних у попередніх періодах на загальну суму 64908,67грн., що призвело до завищення валових витрат на цю суму.

Суд вважає вказаний висновок перевіряючих правомірним, оскільки він позивачем в позові не оспорювався, а пояснення представника позивача в судовому засіданні не спростовують зазначених висновків перевіряючих. Доводи представника позивача, що згідно облікової політики підприємства рахунок 685 не відноситься до складу валових витрат, а на рахунку 63 також можуть бути витрати, які не відносяться до складу валових, тобто бухгалтерській облік відрізняється від податкового, суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. У звязку з усвідомленістю позивача про його комплексну перевірку органами податкової служби за період з 03.03.2008р. по 31.03.2009р. включно, позивач повинен був провести корегування валових витрат у звязку зі зміною вартості робіт (послуг) придбаних у попередніх періодах на суму 64908,67грн.

Що стосується висновків перевіряючих про завищення задекларованих показників валових витрат у звязку з:- безпідставним віднесенням витрат на придбання вантажно-розвантажувальних робіт, щодо придбання послуг у ТОВ «Одемара»; - безпідставним віднесенням витрат на суму демереджу; - витрат, щодо яких, на думку перевіряючих, не підтверджено документально придбання послуг для використання у власній господарській діяльності, а саме по взаємовідносинам з ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД", ТОВ «Транс-Фаворіт»., з ТОВ «ЕКО-Лагуна»; - витрат на утримання будинку 29 по вул.Успенській у місті Одеса (ОСББ «Успенський -39), суд вважає їх необґрунтованими, не відповідаючими положенням нормативних актів та фактичним обставинам. При цьому суд виходить з наступного.

Висновок перевіряючих щодо завищення валових витрат у звязку з безпідставним віднесенням витрат на придбання вантажно-розвантажувальних робіт у сумі 5091659,0грн. щодо придбання послуг у ТОВ «Одемар໴рунтуються на тому, що згідно Лінійної угоди від 05.03.2008 року №3 Принципал "НАРАG-LLOYD AG" погоджуватиме та здійснюватиме оплату вантажно-розвантажувальних робіт порту cамостійно, без участі Агента. За умови оплати цих робіт на рахунок Агента, останній зобовязується перерахувати отримані суми на рахунок Принципала. Таким чином, послуги по обслуговуванню вантажів підприємством ТОВ «Одемара», які оплачені ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна», є не його витратами, а витратами Принципала.

Судом встановлено, що ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»05.03.2008 року уклав Лінійну угоду №3 з компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт», згідно якої АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт», який виступає Принципалом, визначає Агента - ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»своїм лінійним субагентом для власних, зафрактованих та керованих судів судноплавної лінії "НАРАG-LLOYD AG". Згідно п.3.8 «г»угоди було визначено, що Принципал буде погоджувати та здійснювати оплату вантажно-розвантажувальних робіт порту самостійно, без участі Агента (т.1 а.с.162-168).

Проте 02.02.2009 року сторони уклали додаткову угоду до Лінійною угоди №3 від 05.03.2008 року, відповідно до якої п.3.8 викладений у новій редакції, та зокрема визначено, що сторони дійшли до погодження, що Судовий агент у розумінні цієї Додаткової угоди №3 інтерпретірується у відповідності до пп. «г»п.3.8 Лінійної агентської угоди №3 від 05.03.2008 року, як юридична особа, зареєстрована згідно з законодавством України та яка є платником податку на прибуток на загальних підставах - ТОВ «Одемара». Правовідносини між Судовим агентом та Агентом регулюються окремими договірними зобовязаннями (т.1 а.с.169-170).

Згідно наведених в Акті перевірки опису виконаних робіт, наданих підприємством ТОВ «Одемара»та віднесених до складу валових витрат акти виконаних робіт для віднесення витрат до валових складались з 11.04.2009 року по 29.06.2010 року, тобто після укладення додаткової угоди (т.1 а.с.33-36). Крім того, згідно відомостей ПАТ «Марфін Банк»кошти від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт»на рахунок позивача за вантажно-розвантажувальні роботи надходили у межах додаткової угоди №3 від 02.02.2009 року (т.2 а.с.83), тому відсутність в Акті перевірки посилання на наявність додаткової угоди є неспроможним.

Суд вважає, що витрати позивача по оплаті вантажно-розвантажувальних робіт підприємству ТОВ «Одемара»в межах своєї господарської діяльності обґрунтовано віднесені до валових витрат, що співвідноситься з поняттям валових витрат, якими відповідно до п.5.1 Закону України №283/97-ВР є сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), та укладеними угодами від 05.03.2008 року та від 02.02.2009 року.

Також суд вважає необґрунтованим висновки перевіряючих про завищення валових витрат у звязку з віднесенням до витрат сум демереджу нарахованого підприємствам у розмірі 2560394,06грн. з посиланням на пп. 5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР, відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін, договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Статтями 148-150 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України) визначені поняття сталійного, конрсталійного та надконтрсталійного часу. Термін протягом якого вантаж повинен бути навантажений на судно або вивантажений із судна (сталійний час), визначається угодою сторін, а за відсутності такої угоди - нормами, прийнятими в порту навантаження (розвантаження). Угодою сторін можуть бути встановлені додаткові після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час). Демередж це розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу. Згідно зі ст.150 КТМ України («Надконтрсталійний час») під час завантаження судна у разі закінчення контрсталійного часту перевізник має право стягнути завдані йому подальшою затримкою судна збитки і відправити судно в рейс, якщо навіть весь обумовлений вантаж не навантажено на судно з причин, що не залежать від перевізника.

Згідно акту перевірки (а.с.36) перевіряючі визначили оплату демереджу штрафною санкцією, яка застосовується до відправника або одержувача вантажу за простій судна протягом контрсталійного часу.

Проте суд вважає такий висновок не відповідає положенням КТМ України, яким чітко визначено, що демередж це плата за додатковий час перебування судна під вантажно-розвантажними роботами, передбачена угодою сторін або прийнятих у відповідному порту, тобто демередж може бути визначений і як грошова винагорода, яку сплачує судновласник за наданий додатковий час під вантажно-розвантажні операції. Санкції настають за простій судна в порту в надконтрсталійний час.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірним посилання в акті перевірки на наявність порушення позивачем пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР. При цьому суд також враховує, що зазначена плата (демередж) відповідно до Лінійної угоди не може бути штрафом (санкцією) для Агента, оскільки вона нараховувалась Агентом третім особам за перебування судна під вантажно-розвантажними роботами в додатковий час. Крім того, відповідачем не спростована позиція позивача, що суми демереджу не могли повиляти на обєкт оподаткування податку на прибуток, оскільки вказана плата (демередж) була зазначена як в доходах так і витратах підприємства у звязку з отриманням вказаної плати та її перерахуванням Принципалу.

Перевіряючі також вважають, що позивачем завищені валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД" на суму 28026,1грн (у т.ч. ПДВ 4671,01грн.), ТОВ «Транс-Фаворіт»на суму 12211,54грн., з ТОВ «ЕКО-Лагуна»на суму 10973грн. (ПДВ 2194,5грн.) Висновки перевіряючих базуються на тому, що не підтверджено документально придбання послуг у зазначених контрагентів для їх використання у власній господарській діяльності (а.с.40-41). Обґрунтовуючи завищення податкового кредиту по операціям з зазначеними контрагентами перевіряючі в Акті перевірки зазначили, що договори позивача з ТОВ «ЕКО-Лагуна»та ТОВ «Транс-Фаворіт»мають ознаки нікчемності, а в податкових накладних виписаних ТОВ "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД" не розшифрований опис товарів (робіт, послуг) та їх кількість.

Судом встановлено, що позивачем укладені: 06.03.2009 року договір №19/03.09 з ТОВ"ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД", яке уповноважене обслуговувати лінійні судозаходи і лінійні контейнери суднохідної компанії ZIM INTEGRATED SIPPING SERVICES LTD. Договір регламентує права та обовязки сторін щодо організації морського перевезення та експедування вантажів в контейнерах (т.1 а.с.156-161); 27.08.2009 року договір транспортної експедиції №04-НL 428 з ТОВ «Транс-Фаворіт»(т.1 а.с.152-155); 06.10.2008 року договір №22 про надання послуг по екологічному та радіаційному обстеженню вантажів з ТОВ «ЕКО-Лагуна», предметом якого є надання послуг по радіаційному обслуговуванню вантажів (обєктів), які проходять через границю України та які експедуються позивачем (т.2 а.с.243-245).

Згідно первинних документів (розрахункових рахунків, протоколів обстеження, актів виконаних робіт, податкових накладних, які складені відповідно до законодавства) умови договорів виконані сторонами у повному обсязі (т.2 а.с.92-94,109-117,129-134, т.3 а.с.1-42).

Суд вважає, висновки перевіряючих щодо завищення валових витрат по господарським операціям по вищевказаним договорам у звязку з не підтвердженням використання наданих послуг у власній господарській діяльності, є неспроможними, оскільки судом встановлено, та не спростовується в самому Акті перевірки, що позивач здійснює операції по організації і виконання від імені і за рахунок замовників операцій, повязаних з морськими і змішаними перевозами транспортно-експедиторським обслуговуванням транспортно-імпортних і транзитних вантажів, які перевозяться в контейнерах, (організація вантажно-розвантажних робіт, зберігання вантажів, оформлення документів, послуг інфраструктури порту, тощо). Також необґрунтованим є висновки перевіряючих щодо завищення податкового кредиту по операціям з ТОВ «ЕКО-Лагуна»та ТОВ «Транс-Фаворіт»з посиланням на наявність ознак нікчемності договорів з вказаними контрагентами, оскільки лише наявність в інформаційній базі даних податкового органу інформації про платників податку, а саме ТОВ «ЕКО-Лагуна»стан «10»- наданий запит на встановлення місця знаходження юридичної особи та ТОВ «Транс-Фаворіт» стан «16»- припинена діяльність юридичної особи, не може свідчити про нікчемність правочинів, як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Інших обґрунтувань перевіряючі в Акті перевірки не наводять. Проте досліджені судом договори позивача з вищезазначеними контрагентами відповідають вимогам законодавства щодо його формі та змісту, а первинні документи свідчать про виконання умов договору. Порушення будь яких норм податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може бути підставою для його відповідальності при додержанні ним всіх відповідних закону.

Згідно висновків перевіряючих в Акті перевірки позивач зависив також валові витрати на суму 87418грн. у звязку з віднесенням до валових - витрат на утримання будинку 29 по вул.Успенській у місті Одесі (ОСББ «Успенський -39) за період з 06.04.2009 року по 30.06.2010 року згідно укладеного договору від 01.09.2008 року. Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що позивачем укладені договори оренди на приміщення за вказаною адресою. Оскільки позивач є орендарем та сплачує орендну плату щомісячно, витрати на утримання будинку не є витратами орендаря.

Судом встановлено, що згідно укладених з АК «АРКАС ХОЛДІНГ» договорів оренди нежитлового приміщення №Аr/01-07 від 01.07.2008 року, додатковою угодою від 15.01.2009 року, №Аr/01-06 від 01.06.2010 року ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна»орендує приміщення на другому поверсі секції №2 будинку 39 по вул.Успенській в місті Одесі площею 427,1кв.м та з 01.01.2009 року сплачує орендну плату у розмірі 25 доларів США за 1кв.м., з 01.06.2010 року - у розмірі 25 доларів США.

У договорі оренди нежитлового приміщення №Аr/01-07 від 01.07.2008 року сторонами було визначено, що комунальні платежі, повязані з використанням приміщення (за електро-, газо-, водопостачання та водовідведення) орендар сплачує орендодавцю, якщо договори електро-, газо-, водопостачання та водовідведення укладені між орендодавцем та постачальниками цих послуг, та безпосередньо постачальникам послуг, якщо договори укладені між орендарем та постачальниками послуг ( т.1 а.с.178). Договором №Аr/01-06 від 01.06.2010 року сторонами було визначено, що орендар сплачує комунальні платежі за електро-, газо-, водопостачання та водовідведення безпосередньо постачальникам послуг на підставі укладених з ними договорів.

В акті перевірки, а також відповідачем у судовому засіданні, не спростовані твердження позивача щодо отримання ним комунальних послуг, але у звязку з відсутністю у нього договорів з постачальниками цих послуг до 01.06.2010 року ним оплачувались вказані послуги на підставі договору від 01.09.2008 року з ОСББ «Успенський-39»(т.1 а.с.131-134, т.3 а.с.95-102), який мав безпосередні договори з постачання послуг по обслуговуванню всього будинку.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що позивачем правомірно віднесені до валових витрат - витрати на утримання будинку 29 по вул.Успенській у місті Одесі (ОСББ «Успенський -39) на суму 87418грн.

Незважаючи на встановлення судом правомірності висновків акту перевірки про завищення валових витрат у звязку з віднесенням до них витрат по придбанню паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «Континент Нафто Трейд»на суму 646грн. , у ТОВ «Континіум-Галичина»на суму 860грн. та у звязку з не проведенням корегування валових витрат по причині зміни вартості робіт (послуг) придбаних у попередніх періодах на загальну суму 64908,67грн., суд вважає, з урахуванням особливостей розрахунку обєкта оподаткування податку на прибуток та розрахунку податкових зобовязань, скасуванню підлягають податкові повідомлення-рішення, за якими визнані податкові зобовязання з цього податку, у повному обсязі.

Щодо податкових зобовязань позивача з ПДВ, то крім необґрунтованого їх нарахування по вищезазначеним в цієї постанові суду господарським операціям, та визнаних позивачем у судовому засіданні податкових зобовязань з ПДВ по операціям щодо придбання паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «Континент Нафто Трейд»на суму 646грн. (ПДВ 258,34грн.), у ТОВ«Континіум-Галичина»на суму 860грн. (ПДВ 343,93грн.), суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки та нарахування відповідачем позивачу податкових зобовязань з ПДВ у завязку з включенням ТОВ «Оверсіс Транспорт України»до складу податкового кредиту звітного періоду податкових накладних, отриманих в минулих періодах на загальну суму 2532,33грн., а також у звязку з коригуванням податкових зобовязань за минули періоди, які були предметом дослідження комплексної перевірки податкових органів на суму 51249,57грн.

В п.3.2.1 Акту перевірки щодо податкових зобовязань з ПДВ зазначено, що перевіркою відображених у рядку 8 Декларації «коригування податкових зобовязань показників за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року встановлено його заниження на суму 51250грн. у звязку з корегуванням в квітні 2009 року податкових зобовязань по податковим накладним виписаним на адресу АК «АРКАС ХОЛДІНГ» №31 від 31.01.2009 року, №52 від 27.02.2009 року, №66 від 31.03.2009 року на суму ПДВ 41934,57грн.; в травні 2009 року - податкових зобовязань по податковій накладній виписаній на адресу ТОВ «ФОРМАГ» від 09.06.2008 року на суму ПДВ 9315грн.

Суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування позовних вимог, що попередня перевірка за період з 03.03.2008 року по 31.03.2009 року проводилась СДПІ з 14 липня по 11серпня 2009 року, та оформлена актом перевірки від 18.08.2009 року, а тому коригування по деклараціям досліджувались під час перевірки та порушень встановлено не було, оскільки в самому акті перевірки від 18.08.2009 року (т.3 а.с.43-76) не зазначено врахування коригувань по ПДВ здійснених після закінчення перевіряємого періоду. Інших доказів в спростування висновків акту перевірки від 13.12.2010 року та доводів відповідача у судовому засіданні щодо не включення в акт перевірки від 18.08.2009 року вищевказаних коригувань позивача за попередній поперевіряємий період, що призвело до відхилення по ПДВ, а саме його заниження на суму 51250грн за період, якій перевірявся - з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року позивач не надав.

В Акті перевірки вказано, що на порушення вимог абз. 2 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР позивач зависив податковий кредит на 2532,33 грн. у звязку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним в іншому ніж звітний податковий період та сплата за отримані товари (роботи, послуги) відповідно яких відбулась в попередніх ніж звітний періодах: по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Голден Телеком»на суму ПДВ 16,33грн., ДП «Одеський морський торговельний порт»на 2500грн., ЗАТ Одеська філія «ДХЛ Інтернешил Україна»на суму16грн.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платнику податку, якій поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, що позивач не подавав до СДПІ заяви зі скаргами на таких постачальників у звітному періоді, у якому виникло право на податковий кредит. Зазначені податкові накладні було включено до податкового кредиту по факту отримання.

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 Закону України №168/97-ВР звітний (податковий) період період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоду, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з вказаних положень Закону України №168/97-ВР відображення як податкових зобовязань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватися саме за звітний період, в якому ці податкові зобовязання та право на податковий кредит виникли.

Визначення податкового кредиту як право, а не обовязок, платника податку зменшити податкове зобовязання звітного періоду, передбачає лише одне, що саме в звітному періоді він може скористатись цим своїм правом при підставах, які зазначені в законі. Такими підставами відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР були наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Вказана норма - п.п.7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР вимагала від платника податку, якій хоче скористатися правом на податковий кредит в звітний період, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для зясування та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою господарською операцією. У вказаний спосіб норми Закону України №168/97-ВР з одного боку захищали платника податків, якій має право на податковий кредит в звітному періоді і хоче таким правом скористатися, з другого боку давали можливість контролювати податковою службою постачальника товарів (послуг), у якого відповідно до ст.7 виникають податкові зобовязання з цього податку та якій у момент виникнення таких податкових зобовязань повинен скласти податкову накладну та надати її покупцю.

В самому Акті перевірки перевіряючі не спростовують того факту, що позивач здійснив господарські операції з зазначеними в акті контрагентами, але порушенням є включення до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в декларацію з ПДВ період, в якому отримані податкові накладні, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у попередні періоди. Саме у звязку з тим, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі України №168/97-ВР, йому на цю суму ПДВ збільшена сума податкових зобовязань. Суд вважає, що такий висновок перевіряючих відповідає вимогам Закону України №168/97-ВР .

Оскільки заявлені на відшкодування суми ПДВ в перевіряємих періодах залежать від визначення податкових зобовязань, податкового кредиту, відємного значення ПДВ відповідних періодів, та з урахуванням встановленого судом неправомірного нарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ, відповідно підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення СПДІ №0001061530/0 від 27.12.2010 року, №0000031530 від 26.01.2011 року, за якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та застосовані штрафні санкції.

При цьому суд також враховує, що згідно довідки про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №576/15-2/35769865/160 від 17.09.2009 року СДПІ за результатами перевірки зробило висновок про правомірність заявленої на бюджетне відшкодування суми 97659грн. В оскаржуємому податковому повідомленні-рішенні СПДІ №0000031530 від 26.01.2011 року (т.1а.с.16) позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 189592грн., у тому числі за період 7 місяців 2009 року по податковій декларації вх. №9000911995 від 20.08.2009 року на суму 97659,0грн., тобто за той же період, який перевірявся відповідачем та було підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування на зазначену суму 97659,0грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ №0001041530/0 від 27.12.2010 року, за яким визначене позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 4659241,40 гривень та №0000011530 від 26.01.2011 року, за яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 4696653,30грн.; №0001061530/0 від 27.12.2010 року, за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 154877,0грн., застосовані штрафні санкції у сумі 77438,50грн. та №0000031530 від 26.01.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 189592,0грн., застосовані штрафні санкції у сумі 94796,0грн.; №0000021530, за яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2008746,0 гривень (1339166грн. за основним платежем, 669580 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1927269,74 гривень (1284881,83 грн. - за основним платежем, 642387,91грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

Суд також вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001051530/0 від 27.12.2010 року, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2609296,5 гривень є зайвими і не підлягають задоволенню, оскільки виходячи із положень п.60.1.3, 60.4 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення - рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобовязання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, за участю прокуратури Приморського району міста Одеси, про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі №0001041530/0 від 27.12.2010 року, за яким визначене товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна» податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4659241,40гривень (2662306,0гривень за основним платежем, 1996935,40 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000011530 від 26.01.2011 року, за яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4696653,30грн. (2662306,0гривень за основним платежем, 2034347,3 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі №0001061530/0 від 27.12.2010 року, за яким товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 154877,0грн., застосовані штрафні санкції у сумі 77438,50грн. та № 0000031530 від 26.01.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 189592,0грн., застосовані штрафні санкції у сумі 94796,0грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі податкове повідомлення-рішення №0000021530, за яким товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсіс Транспорт Україна»визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2008 746,0 гривень (1339166грн. за основним платежем, 669580гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1927269,74 гривень (1284881,83 грн. - за основним платежем, 642387,91грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Головуючий:

Судді:

28 вересня 2011 року