Постанова № 18512563, 26.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 року 2а-3908/11/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1022

час прийняття постанови: 11 год. 21 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Леонтовича А.М.

при секретарі -Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

проДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібосол”

надання дозволу, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібосол»про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, що перебуває в податковій заставі в розмірі 15140,05 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 серпня 2011 року адміністративну справу № 2а-8227/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібосол»про надання дозволу передано до Київського окружного адміністративного суду за правилами територіальної підсудності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року адміністративну справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. та призначено справу до судового розгляду на 12 вересня 2011 року.

У судове засідання, призначене на 12 вересня 2011 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не зявились, в звязку чим та враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 26 вересня 2011 року.

У судовому засіданні позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд позов задовольнити та надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 15077,11 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010р. (далі по тексту Податковий кодекс).

Частиною 2 статті 10 Закону України «Про державну службу»від 04.12.1990р. № 509-XII визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібсол»зареєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією 7 липня 2003 року.

На податковому обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області перебуває з 20 лютого 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва подано розрахунок земельного податку на 2009 рік, яким самостійно визначено розмір орендної плати в сумі 46369,17 грн.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що спеціальним законом, який визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку за 2009 рік, є Закону України «Про плату за землю», що діяв на момент подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік.

Враховуючи наведене та відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з урахуванням штрафних санкцій та пені на суму 15077,11 грн.

Доказів щодо сплати самостійно поданої відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік суду не надано.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин (далі по тексту Закон України від 21.12.2000р. № 2181-III), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно пункту 5.1 статті 5 вказаного закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В матеріалах справи відсутні докази сплати податкового зобовязання самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача в установлені строки не сплачено, таке податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначено, що:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Так, на адресу внесену відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рекомендованими листами з повідомленням про вручення надіслано першу податкову вимогу від 6 жовтня 2009 року № 1/2919 на суму 3737,87 грн. та другу податкову вимогу від 12 січня 2010 року № 2/16 на суму 15530,17 грн. Вказані податкові вимоги відповідно до актів від 04.12.2009р. № 1\2919 та від 09.02.2010р. № 2\16 розміщено на дошці податкових оголошень контролюючого органу.

Вказані податкові вимоги відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржені.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ пеня плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у звязку з несвоєчасним погашенням податкового зобовязання.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ передбачено, що нарахування пені починається при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього закону.

Таким чином, у звязку з невчасно сплаченою сумою узгодженого податкового зобовязання, станом ДПІ у Подільському районі міста Києва була нарахована пеня у розмірі 223,62 грн.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібосол»перебуває у податковій заставі згідно акту опису № 11 від 18 травня 2010 року.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. А також подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 95.1 статті 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши норми чинного законодавства та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати в повному обсязі податкового зобовязання, як самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях так і нарахованого позивачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 9, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібосол»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, проспект І. Мазепи, буд. 13\9, ідентифікаційний код 20589808), що перебуває у податковій заставі в розмірі 15077 (п'ятнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 11 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена <Дата >.