Ухвала суду № 18512301, 04.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 жовтня 2011 р.Справа № 2а/0570/17234/2011 суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості (позивач) звернувся до суду із позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції (відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в ході проведення позапланової виїзної перевірки Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій безпідставно зроблений висновок щодо визнання правочину між позивачем та його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Віват-Пром» нікчемною. Також, позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість винесення податкових повідомлень рішень, а саме: за результатами апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 28.04.2011 року № 0000222330, що винесене на підставі висновків акту перевірки від 08.04.2011 року № 1767/23-2/00174088, Державною податковою адміністрацією у Донецькій області збільшено суму грошового зобовязання та винесені податкові повідомлення-рішення від 13.07.2011 року за № 0000302330 та № 0000332330, а Державною податковою адміністрацією України зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін. При цьому, позивач зазначає, що не отримував розрахунки штрафних санкцій, у відповідях на його скарги невірно зазначені номери оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому не зрозуміло, за яке конкретно порушення вони винесені. У звязку із зазначеним позивач просить скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Однією з вимог до позовної заяви, за умови підпису її представником, є необхідність додання до позовної заяви довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження такого представника (ч. 5 ст. 106 КАС України).

Стаття 107 цього ж Кодексу покладає на суддю обовязок після одержання позовної заяви з'ясувати, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). При цьому суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

За результатами ознайомлення з даною позовною заявою судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми зазначеної статті передбачають, що одночасно з позовною заявою подається документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, яка, як вбачається, підписана директором Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості ОСОБА_1 Разом з тим, до матеріалів справи не додано доказів наявності наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості та/або укладеного з ним контракту, тобто доказів вступу вказаної особи на посаду керівника.

За приписами ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі за текстом КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У відповідності до ст. 24 КЗпП додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим в тому числі при укладенні контракту. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України в разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. При цьому, положення даної норми не містять виключень із обовязку укладати контракт з керівником з боку власника або уповноваженого ним органу.

За частиною 5 цієї ж статті, та ч. 3 ст. 242 Цивільного кодексу України керівник підприємства є його законним представником.

Отже, приймаючи до уваги, що позивачем до матеріалів справи не додано доказів наявності наказу про прийняття ОСОБА_1 на посаду директора Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості та/або укладеного з ним контракту, за таких обставин повноваження наведеної вище особи на підписання та подання позову від імені Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості не можна вважати підтвердженими.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 108 КАС України, суддя повертає позовну заяву позивачеві, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Керуючись п.4 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали та позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами направити Державному Макіївському науково-дослідному інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Чучко В.М.