Постанова № 18512247, 19.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/11603/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Ільющенка М.О.,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом начальника Микитинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 87) Жеменюка Ігоря Володимировича до Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Микитинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 87) (далі - Микитинська виправна колонія № 87) Жеменюк Ігор Володимирович звернувся до суду з позовною заявою до Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування постанови.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02.03.2004 року рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області адміністрацію Микитинської виправної колонії № 87 було зобовязано виконати вимоги п. 35 розділу 3 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого постановою КМУ УРСР від 29.07.1991 року № 114 (далі Положення), щодо представлення ОСОБА_3 до чергового спеціального звання.

06.06.2011 року державним виконавцем Мілашевською Ю.К. Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції відносно позивача винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 170, 00 грн. на підставі виконавчого листа № 2-373 від 02.03.2008 року, що видав Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області про представлення ОСОБА_3 до чергового спеціального звання.

Позивач не погоджується з даною постановою та зазначає, що відповідно до п. 27 Положення чергове спеціальне звання «майор внутрішньої служби» має компетенцію присвоїти лише територіальне управління, до складу якого відноситься підприємство.

Тому на виконання зазначеного рішення Микитинською виправною колонією № 87 07.05.2010 року було направлено подання до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області.

21.05.2010 року дані матеріали було розглянуто начальником управління ДДУПВП в Донецькій області та відмовлено у задоволенні.

Як зазначає позивач, Управління ДДУПВП в Донецькій області не має законних підстав для присвоєння спеціального звання особам, що проходили службу в іншому відомстві.

Тому 23.06.2010 року Микитинською виправною колонією № 87 було направлено подання до Головного управління МВС України у Донецькій області. 05.07.2010 року Головним управлінням МВС України у Донецькій області було відмовлено у присвоєнні чергового спеціального звання на підставі того, що це теж не в їх компетенції.

Позивач вказує, що Микитинською виправною колонією № 87 було не просто відмовлено у представлені ОСОБА_3 до чергового спеціального звання на підставі чинного законодавства, а на підставі складеного подання та отриманих відповідей із відмовами територіальних управлінь, до компетенції яких може відноситись присвоєння чергового звання зазначеного складу. Про прийняте рішення було повідомлено відповідача листами № 19/4749 від 07.06.2010 року та № 19/5972 від 22.07.2010 року.

Тому позивач просить суд скасувати постанову відповідача від 06.06.2011 року про накладення на нього штрафу у розмірі 170, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надіслав на адресу суду заперечення, обґрунтовуючи їх тим, що 12.05.2011 року державним виконавцем було поновлено виконавче провадження щодо виконання рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 02.03.2004 року про зобов'язання адміністрації Микитинської виправної колонії № 87 виконати вимоги п. 3.5 розділу 3 «Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом ОВС України», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 13.08.1991 року № 358, по представленню ОСОБА_3 до чергового спеціального звання відповідно до постанови про перевірку начальником ДВС виконавчого провадження. 16.05.2011 року державним виконавцем було спрямовано лист-зобовязання до адміністрації Микитинської виправної колонії № 87 та встановлено строк до 04.06.2011 року для виконання рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 02.03.2004 року. 06.06.2011 року на адресу Микитівського ВДВС надійшла відповідь Микитинської виправної колонії № 87 про неможливість виконати рішення суду в зв'язку із тим, що це не входить до їхньої компетенції. Посилання адміністрації Микитинської виправної колонії № 87 в своїй відповіді на те, що ними було відмовлено у представленні ОСОБА_3 до чергового спеціального звання на підставі складеного подання та отриманих відповідей із відмовами територіальних управлінь, до компетенції яких входить присвоєння чергового звання зазначеного складу, відповідач вважає нічим не підтвердженими, оскільки адміністрацією не надавалась копія подання про представлення до чергового спеціального звання ОСОБА_3 В зв'язку із цим, 06.06.2011 року державним виконавцем було накладено штраф на керівника Микитинської виправної колонії № 87 у відповідності до вимог ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно вимог ст. 75 державним виконавцем спрямовано повторний лист зобов'язання до адміністрації Микитинської виправної колонії № 87 і встановлено строк до 08.06.2011 року для виконання рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 02.03.2004 року. Станом на 21.06.2011 року жодної відповіді про стан виконання рішення суду до Микитівського ВДВС не надходило, в зв'язку із чим державним виконавцем 21.06.2011 року винесено повторну постанову про накладення штрафу у розмірі 510, 00 грн. на керівника Микитинської виправної колонії № 87.

Тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Таким чином, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене виконання як виконавчих документів виконавчих листів, що видаються судами.

Як вбачається з матеріалів справи, дублікат виконавчого листа був виданий Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області 17.07.2008 року (а.с.14) на підставі рішення цього суду від 02.03.2004 року по цивільній справі № 2-373/2004.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими для виконання на всієї території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржником в виконавчому провадженні є юридичні чи фізичні особи, визначені виконавчим документом.

Як вбачається з дубліката виконавчого листа № 2-373/2004, виданого 17.07.2008 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області, боржником є Микитинська виправна колонія № 87. Тобто, юридична особа.

З постанови про накладення штрафу від 06.06.2011 року (а.с.13) вбачається, що штраф накладено на начальника Микитинської виправної колонії № 87 Жеменюка І.В. як на особу, яка очолює та представляє юридичну особу Микитинську виправну колонію № 87, яка в свою чергу зареєстрована як юридична особа 29.11.1999 року, ідентифікаційний код - 08563180.

Відповідно до рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 02.03.2004 року зобовязано адміністрацію Микитинської виправної колонії № 87 виконати вимоги п. 35 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України по представленню ОСОБА_3 до чергового спеціального звання (а.с.30-32).

07.05.2010 року начальником установи Микитинської виправної колонії № 87 на імя начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області було направлено подання про присвоєння спеціального звання майор внутрішньої служби ОСОБА_3 (а.с.34-35).

Таким чином, суд зазначає, що рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 02.03.2004 року щодо представлення ОСОБА_3 до чергового спеціального звання відповідно до п. 35 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України було виконано.

В матеріалах справи наявні відповідь управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області № 2-6934 від 21.05.2010 року та відповідь ГУМВС України в Донецькій області № 10/2466 від 05.07.2010 року щодо представлення ОСОБА_3 до чергового спеціального звання (а.с. 36, 40). Копії зазначених відповідей були направлені позивачем на адресу відповідача (а.с. 39, 41).

Посилання відповідача на ту обставину, що адміністрація Микитинської виправної колонії № 87 не направила копії подання до виконавчої служби і тому було винесена постанова про накладення штрафу, судом до уваги не приймаються, оскільки з відповідей управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області та ГУМВС України в Донецькій області вбачається, що подання про представлення ОСОБА_3 до чергового спеціального звання були їм направлені адміністрацією Микитинської виправної колонії № 87.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що в разі ненадання боржником в строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Отже, в законі йде мова про документальне підтвердження виконання рішення і, таким чином, суд приходить до висновку, що Микитинською виправною колонією № 87 було направлено документальне підтвердження вжиття всіх можливих заходів щодо виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Зясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши подані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв з не дотриманням встановлених законодавством вимог, у порушення прав, свобод та інтересів позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов начальника Микитинської виправної колонії № 87 Жеменюка Ігоря Володимировича до Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування постанови, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3, 40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов начальника Микитинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 87) Жеменюка Ігоря Володимировича до Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування постанови, задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції від 06.06.2011 року про накладення штрафу у розмірі 170, 00 грн. (сто сімдесят гривень нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь начальника Микитинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 87) Жеменюка Ігоря Володимировича судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 19 вересня 2011 року. Постанову у повному обсязі виготовлено 24 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.