Постанова № 18512219, 12.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 р. справа № 2а-8932/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представників позивача Лищук І.В.,

представника відповідача Папазової Г.С., Карявця Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького комунального підприємства «Фармація» до Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання недійсним в частині податкового повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1, -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке комунальне підприємство «Фармація» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання недійсним в частині податкового повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.04.2009 року ним отримано податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1 про сплату Аптекою № 29 Донецького комунального підприємства «Фармація» (далі Аптека) податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, в сумі 25511,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 12756, 00 грн., а загалом на суму 38 267, 00 грн. Зазначене повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки № 84/2301/34665792 від 20.02.2009 року, в якому вказано, що перевіркою встановлено порушення Аптекою № 29 Донецького комунального підприємства «Фармація» пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 25511, 00 грн., в тому числі 1 квартал 2007 року 13976, 00 грн., 2 квартал 2007 року 403, 00 грн., 4 квартал 2007 року 3511, 00 грн., 4 квартал 2008 року 7621, 00 грн.

Як вказано в акті перевірки, дата початку діяльності Аптеки починається з 18.12.2006 року, свій облік Аптека почала з 26.11.2006 року, як заново створене підприємство. Згідно вимог діючого законодавства Аптека повинна була здати до податкового органу податкову декларацію за 11 місяців з прочерками, але на вимогу ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області аптека здала декларацію раніше встановленого часу, показавши не тільки приріст балансової вартості запасів, але й податкові зобовязання, які були сплачені у дохід місцевого бюджету у повному обсязі. Як зазначає позивач, для підтримки місцевого бюджету та виключно на вимогу відповідача, Аптека взяла на себе зайві зобовязання та виконала їх у повному обсязі. Отримані товарні запаси від головного підприємства з одного боку аптека віднесла до приросту балансової вартості, з другого боку цей приріст на початок та кінець залишився. Тобто, порушення у вигляді будь-яких занижень, або завищень підприємство не здійснило. Це також підтверджується актами невиїзних перевірок з питань дотримання законодавства з податку на прибуток, яким порушення внаслідок віднесення безоплатно отриманого товару від головного підприємства до приросту балансової вартості запасів. Ця сума до валового доходу включена не була.

Як зазначає позивач, відповідач не тільки не пояснює яким саме чином таке віднесення завищило, або знизило зобовязання, але й свої доводи підтримує лише Актом перевірки, та поясненнями головного бухгалтера, які були зроблені виключно під диктовку перевіряючих.

Відповідно до п.п. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу включаються: суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів, робіт, послуг, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання прибутковим організаціям згідно з п. 11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу». Тобто основний закон, який регулює правовідносини стосовно вірного нарахування та сплату податку на прибуток чітко вказує, що у разі отримання товарів структурним підрозділом платника податків (ким є Позивач), вартість цих товарів не включається до складу валового доходу.

Під час розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1 в частині відшкодування суми податку з прибутку у розмірі 17890, 00 грн., та штрафних санкцій в сумі 8946, 00 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначили, що Донецьке комунальне підприємство «Фармація» 03.10.2006 року створило Аптеку № 29 відокремлений підрозділ без права юридичної особи, який 29.11.2006 року було поставлено на податковий облік у ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області, а з 09.01.2009 року головне підприємство закрило підрозділ. До ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області надійшли відомості від державного реєстратора Будьоннівського району м. Донецька 14.01.2009 року. Перевірку було розпочато 09.02.2009 року, тобто з дотриманням умов 30-денного терміну з дня отримання відомостей від реєстратора. В ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області Аптека з обліку не знята, тому що є податковий борг, ліквідаційна звітність не надавалась, декларація з податку на прибуток за 2008 рік була надана 19.01.2009 року, нарахування пройшли 19.02.2009 року (тобто також після закриття структурного підрозділу у державного реєстратора). До перевірки в Аптеку інспекторів допустили. Головне підприємство, як юридична особа, несе відповідальність по зобовязаннях структурних підрозділів.

Як вказує відповідач, позивач посилається на п.4.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток, що декларацію Аптека подала правильно за 2006 рік, але у п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями зазначено, що якщо особа береться на облік, як платник податку всередині податкового періоду, то перший звітний період розпочинається з дати, на яку випадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду. Тобто перший податковий період для перевіряємого підприємства повинен починатись з 29.11.2006 року по 31.03.2007 року, в якому балансова вартість запасів на початок періоду повинна дорівнювати нулю.

Відповідач зазначає, що позивач посилається на п. 1.31, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону, що безоплатно отримані товари у сумі 80000, 00 грн., які були отримані від головного підприємства, Аптека не могла віднести до своїх валових витрат. Це вірно, але в порушення п. 5.9 цього Закону підприємство відносить до запасів на початок 2007 року 80000, 00 грн. по товарах, які безоплатно отримані і не відносяться до валових витрат платника, в результаті чого протягом всього 2007 року занижено приріст запасів, який відображається у рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток (реєстр приросту додається), а не у рядку 01.1. Тому в акті і визначено, що у рядку 01.1 не встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання доходів від продажу товарів (робіт , послуг).

Враховуючи наведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач, Донецьке комунальне підприємство «Фармація» - зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.12.1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи 01976625, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 743765 (а.с.8).

Посадовими особами ДПІ у Великоновосілківському районі з 09.02.2009 року по 13.02.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку Аптеки № 29 Донецького комунального підприємства «Фармація» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 29.11.2006 року по 09.02.2009 року. За результатами зазначеної перевірки складено акт № 84/2301/34665792 від 20.02.2009 року (а.с.21-56).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено, зокрема, порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п. 11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненими, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 25511, 00 грн., у тому числі 1 квартал 2007 року 13976, 00 грн.; 2 квартал 2007 року 403, 00 грн.; 4 квартал 2007 року 3 511, 00 грн.; 4 квартал 2008 року 7621, 00 грн.

За результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1, яким відповідач визначив Аптеці № 29 Донецького комунального підприємства «Фармація» податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25511, 00 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції в сумі 12756, 00 грн. (а.с. 5).

Ухвалою суду від 27.09.2010 року по справі призначено судово-економічну експертизу.

Перед судовим експертом були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується первинними документами, обліковими регістрами, та документами податкового обліку і звітності позивача висновки акту перевірки про порушення позивачем: пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

2. З урахуванням висновків по питанню № 1 розрахувати суму податку, що була позивачем завищена або занижена, у періоді, що перевірявся; з урахуванням норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, які вказані у податковому повідомленні-рішенні, розрахувати суму фінансових санкцій, які підлягають застосуванню до позивача у разі підтвердження порушень, встановлених актом ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області (повністю або частково).

3. Визначити відповідність висновків ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області, зазначених в акті перевірки, вимогам, які висуваються первинним документам бухгалтерського обліку, та чи є вони предметом зазначених порушень.

31 травня 2011 року до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 6021/24-2346/25 від 20.05.2011 року. У резолютивній частині вказаного висновку зазначено наступне.

По першому питанню: наданими на дослідження первинними документами та обліковими регістрами підтверджується порушення ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого:

- завищено валовий дохід за 2006 рік на суму 18100, 00 грн., та одночасно: занижено валовий дохід по ряд. 01.1 Декларації за 1 квартал 2007 року - 2007 рік на суму 18100, 00 грн., та:

- завищено валові витрати за 2006 рік на суму 17360, 00 грн., та одночасно: занижено валові витрати за 1 квартал 2007 року - 2007 рік на суму 17360, 00 грн. Та завищення податку на прибуток за 2006 рік у сумі 185, 00 грн., та заниження податку на прибуток за 1 квартал 2007 року, 1 півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 2007 рік на суму 185, 00 грн.

Не підтверджується документально порушення п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення показників у рядках 04.3 Декларацій у сумі 6415, 00 грн. та 04.4 у сумі 2354, 00 грн. за 4 квартал 2007 року.

У зв'язку з ненаданням додаткових матеріалів у повному обсязі експерту не виявляється можливим обґрунтувати документально висновки Акту ДПІ щодо порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств» щодо заниження валових витрат за 2007 рік на суму 17139, 00 грн., та завищення валових витрат за 2008 рік на суму 30484, 00 грн. та порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через заниження скоригованого валового доходу Аптеці № 29 «ДКП «Фармація» на суму приросту запасів на складах у сумі 73563, 00 грн., у тому числі:

- за 1 квартал 2007 року на суму 55 167, 00 грн.;

- за 2 квартал 2007 року на суму 14779, 00 грн.;

- за 4 квартал 2007 року на суму 3617, 00 грн.

та завищення валових витрат за 2007 рік на суму 6437, 00 грн.

По другому питанню: виходячи з матеріалів справи та додатково наданих матеріалів підтверджується документально заниження податку на прибуток у сумі 185, 00 грн., та наявність підстав для застосування штрафних санкцій в сумі 170, 00 грн.

По третьому питанню: оскільки питання № 3 не відповідає переліку питань, наведеному у «Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року із змінами та доповненнями, то вирішення питання виходить за межі компетенції експерта-економіста.

Суд частково погоджується із висновком судово-економічної експертизи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до висновку експерта останнім встановлено, що підтверджується документально висновок акту ДПІ щодо порушення ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР. Розбіжності даних дослідження з даними Аптеки щодо завищення за 2006 рік та заниження у деклараціях за 2007 рік валового доходу на суму 18100, 00 грн., та завищення за 2006 рік та заниження у деклараціях за 2007 рік валових витрат на загальну суму 17360, 00 грн. виникли внаслідок ведення податкового обліку підприємством не у відповідності до ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

Згідно з п.11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року. У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Суд погоджується з встановленим відповідачем в акті перевірки порушенням п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», однак в результаті встановлення даного порушення податкове зобовязання не нараховувалось.

Як вбачається з акту перевірки, встановлено, що в порушення пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) до рядку 04.1 декларації за 2007 рік не віднесено придбання товарів на суму 17139 грн. та завищено суму придбання товарів (робіт, послуг) за 2008 рік на суму 30484 грн., в результаті чого було встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за перевіряємий період на загальну суму 13345 грн., у тому числі 4 квартал 2008 року 13345 грн. (а.с.28).

Відповідно до складеної представником відповідача схеми заниження обєкта оподаткування податком на прибуток по Аптеці № 29 ДКП «Фармація» за 2008 рік (а.с.184), при завищенні валових витрат на суму 30484, 00 грн. втрати бюджету від заниження податку на прибуток склали 7621, 00 грн. (30484*25%). З вказаним позивач погодився, та здійснив оплату податного зобовязання у сумі 7621, 00 грн., що підтверджує зворотній бік облікової картки платника. За вказане порушення відповідачем нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3810, 50 грн. В цій частині податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1 позивачем не оскаржується.

Щодо порушення п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановленого в акті перевірки відповідача (а.с.25), яке спричинило заниження скоригованого валового доходу на суму приросту запасів на складах у сумі 73563, 00 грн., суд зазначає наступне.

На думку податкового органу, вищезазначене порушення допущено у зв'язку з тим, що підприємством було віднесено до додатку К1 балансову вартість запасів на початок звітного року запаси в роздрібній торгівлі 80000, 00 грн., які не були віднесені на валові витрати, а отримані безоплатно по передавальному акту від 20.10.2006 року від Донецького комунального підприємства «Фармація», як додатковий капітал, в бухгалтерському обліку дану операцію відображено в кореспонденції рахунків : Дт 282 Кт631, Дт285 Кт282, Дт423 Кт39.

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону України № 334 визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8.04.2003 року за № 271/7592 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженні форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання.

Згідно з п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. У разі заповнення рядка 01.2 (приріст балансової вартості запасів) складається таблиця 1 додатка К1/1. Показник із знаком "-" рядка А графи 6 зазначеної таблиці переноситься у рядок 01.2 декларації без знаку (п.5.9. Закону України № 334).

Зазначеним наказом ДПА затверджений також додаток К1/1. Відповідно до таблиці 1 цього додатку «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» балансова вартість запасів розраховується по формулі: Приріст "-" Убуток "+" (3 «На початок звітного року» - 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» - 5 «На кінець звітного періоду»).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що проведеною перевіркою відображеного показника за 2006 рік, 2007 рік та 2008 рік в сумі 6866, 00 грн. на підставі таких документів: головна книга, журнал-ордер № 6 по рахунках 22 та 282 та первинні документи до них.

Суд зазначає, що в порушення п. 1.7 порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), відповідачем зроблено посилання на перевірку первинних документів разом з тим, не зазначені які саме первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, підтверджують наявність зазначених в акті перевірки фактів порушення податкового законодавства.

Щодо порушення п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, стосовно завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядках 04.3 Декларацій «витрати на оплату праці» у сумі 6415, 00 та 04.4 «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообовязкового страхування» у сумі 2354, 00 грн. за 4 квартал 2007 року, а саме було включено суму виплаченої одноразової матеріальної допомоги за рахунок прибутку, суд зазначає наступне.

Відповідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, п.п.5.6.1. - з урахуванням норм п. 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно з п.п.5.7.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в пп. 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

У висновку експерта зазначено, що при співставленні показників Декларацій з податку на прибуток підприємства Аптеки № 29 «ДКП «Фармація» за 2007 рік за показниками рядків 04.3 «витрати на оплату праці» та 04.4 «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» з даними нарахування заробітної плати, відображеними в книзі нарахування заробітної плати за 2007 рік оборотами по К-ту рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» і К-ту рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», наведеними у головної книзі за 2007 рік, встановлено, що суми відображені в них тотожні.

Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 року до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до розділу 2 «Інструкції із статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 року, до фонду основної заробітної плати включаються нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, суд погоджується з висновком експерта, що не підтверджується документально порушення п.п.5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п.5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, щодо завищення показників у рядках 04.3 Декларацій у сумі 6415, 00 грн. та 04.4 у сумі 2354, 00 грн. за 4 квартал 2007 року, оскільки матеріальна допомога при наданні відпустки входить до складу фонду оплати праці, а помилкове відображення в бухгалтерському обліку нарахування матеріальної допомоги та внесків до фондів соціального страхування за рахунок прибутку підприємства не є однозначною підставою для не віднесення суми нарахованої матеріальної допомоги до складу валових витрат.

Крім того суд зазначає, що згідно з п. 1.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п. 1.7 Порядку № 327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відтак, при донарахуванні податкових зобов'язань, використання лише даних регістрів бухгалтерського обліку не є достатнім. Такі дані в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені даними податкового обліку (відомостями обліку валових доходів та валових витрат, відомістю нарахування амортизаційних відрахувань).

Слід зазначити, що згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані саме первинних документів (які фіксують та підтверджують факти їх здійснення), а регістри бухгалтерського обліку призначені для узагальнення та систематизації такої інформації, необхідною умовою використання їх даних (для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності) можливе лише в разі, коли дані записів по бухгалтерським регістрам відповідають даним первинним документів, на підставі яких такі записи були здійснені; в облікових регістрах за певний звітний період знайшли своє відображення всі первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій за відповідний період; відсутні факти повторного включення даних одних і тих самих первинних документів до таких облікових регістрів, або ж включення даних первинних документів за інші звітні періоди; дані первинних документів відображені по відповідних рахунках (субрахунках) обліку, тобто, щоб при перенесенні даних із первинних документів до облікових регістрів були дотримані вимоги щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, передбачені положеннями однойменної Інструкції.

Отже, лише за умови дотримання всіх (перерахованих вище) вимог данні регістрів бухгалтерського обліку можна вважати такими, що базуються на даних первинних документів та відображають реальні результати фінансово-господарської діяльності певного суб'єкта господарювання. У разі застосування даних бухгалтерського обліку для визначення розміру податкових зобов'язань платника податку на додану вартість, такі дані (в обов'язковому порядку) повинні бути порівняні із даними регістрів податкового обліку: книгами обліку продажу товарів (робіт, послуг), - для визначення розміру податкових зобов'язань платника податку; книгами обліку придбання товарів (робіт, послуг) - для визначення розміру податкового кредиту, на суму якого такий платник податків отримує право зменшити свої податкові зобов'язання за відповідний звітний період.

В акті на підтвердження виявлених порушень, є лише посилання на дані регістрів бухгалтерського обліку, які не можуть слугувати достатньою підставою для визначення розміру донараховного податку. Жодного посилання на первинні документи або конкретні господарські операції, які б підтвердили факти заниження валового доходу позивачем, в акті не наведено. Отже, відповідач зробив висновок про порушення позивачем вимог п.п.5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» без вивчення усіх документів та матеріалів, які б підтверджували вчинення позивачем цього порушення. Зазначене свідчить про безумовне порушення відповідачем принципу обґрунтованості прийняття рішення, закріпленого у п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, який означає, що рішення повинно прийматися субєктом владних повноважень з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Таким чином, дані регістрів бухгалтерського обліку не можуть бути достатнім підтвердженням факту заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Тому суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження відповідача щодо встановлених порушень позивачем пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі викладеного та враховуючи принципи ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність застосування штрафних санкцій та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Разом з тим, суд не погоджується зі встановленим експертом заниженням Аптекою № 29 ДКП «Фармація» податку на прибуток у сумі 185, 00 грн. та наявності підстав для застосування штрафних санкцій в сумі 170, 00 грн. (а.с.165).

Так, як вбачається з Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік (а.с.92), сума податку у розмірі 185, 00 грн. самостійно задекларована платником за звітний період та була сплачена. Тому заниження Аптекою податку на прибуток у сумі 185, 00 грн. не знайшло свого підтвердження.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Донецького комунального підприємства «Фармація» до Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1, в частині відшкодування суми податку з прибутку у розмірі 17890, 00 гривень, та штрафних санкцій в сумі 8946, 00 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донецького комунального підприємства «Фармація» до Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання недійсним в частині податкового повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0000042301/1, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області від 26.03.2009 року № 0000042301/1, в частині відшкодування суми податку з прибутку у розмірі 17890, 00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 8946, 00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Донецького комунального підприємства «Фармація» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 12 вересня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 17 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.