Постанова № 18512103, 30.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

30.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4734/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Кичинській Т.А.

за участю:

представника позивача Крихтіна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування рішення № 740 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбаченого законодавством від 5 квітня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2011 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання незаконним акту № 113 про виявлення факту порушення законодавства від 5 квітня 2011 року, визнання незаконним та скасування рішення № 740 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбаченого законодавством від 5 квітня 2011 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 5 квітня 2011 року УПФУ в Бабушкіньскому районі м.Дніпропетровська було прийняте рішення № 740 про застосування фінансових санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбачених законодавством, яким до Дніпропетровської філії ПАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» було застосовано фінансові санкції у розмірі 3062,83 грн. Із змісту рішення № 740 вбачається, застосовуючи фінансові санкції, УПФУ в Бабушкніському районі м.Дніпропетровська керувалося пунктом 5 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (як підстава фінансової відповідальності). На момент виявлення факту порушення законодавства вказана норма закону була скасована, тобто правові підстави для винесення рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку були відсутні, отже рішення прийнято незаконно і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі із викладених обставин.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття у судове засідання у судове засідання не з»явився, тому суд на підставі п.4 ст. 128 КАС України розглядає справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес») зареєстрована Шевченківською районною радою у м. Києві державна адміністрація з 15.12.1993 р., їй присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 20344871 та видане Свідоцтво про державну реєстрацію серії А 01 № 726053 (а.с. 8). 27 липня 2009 р. на облік до управління Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську була взята Дніпропетровська Філія ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», що підтверджується повідомленням, направленим на адресу позивача (а.с. 56). 5 квітня 2011 року головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Єрохіною К.С., було складено Акт № 113, щодо встановлення порушення Дніпропетровською Філією ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» норм діючого законодавства відносно термінів подачі первинної звітності до систем персоніфікованого обліку про застрахованих осіб, на користь яких страхувальник здійснює загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Так, в Акті безпосередньо указано, що Дніпропетровською Філією ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» порушені строки подачі первинної звітності до системи персоніфікованого обліку за 2009 рік. При кінцевому строку подачі звітності до 01.04.2010 р., страхувальник подав їх до управління 31.03.2011 р. (а.с. 9). 05.04.2011 року УПФУ в Бабушкіньскому районі м. Дніпропетровська прийнято рішення №740 про застосування до Дніпропетровської філії ПАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» фінансових санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбачених законодавством у розмірі 3062,83 грн. (а.с. 10). Із змісту рішення № 740 вбачається, що застосовуючи фінансові санкції, УПФУ в Бабушкніському районі м.Дніпропетровська керувалося пунктом 5 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду наданих до суду копій документів вбачається, що звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень-липень 2010 р. були подані позивачем своєчасно, про що свідчать розписки про одержання звіту до УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (а.с. 47-54). Згідно опису пакета комплекту документів системи персоніфікованого обліку по Дніпропетровській філії ПАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», датою прийняття пакету документів за 2009 р. указано 31.03.2011 р. (а.с. 51).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленою Пенсійним фондом України.

Порядок нарахування та сплати страхових внесків визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (лалі Інструкція № 21-1), відповідно до пункту 11, якої, платники страхових внесків зобовязані вести облік платежів до Пенсійного фонду України. Платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою з додатком 23 цієї Інструкції. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. В п. 11.13 Інструкції зроблено зауваження про те, що розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб і сум нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, набутого страхового стажу , в тому числі і звітів в системі персоніфікованого обліку, визначено Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 р. № 26-1 далі Порядок (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.2.2 вказаного Порядку, звіт в системі персоніфікованого обліку подається до органів Пенсійного фонду України один раз на рік до 1 кварталу, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом являється календарний рік. Пунктом 1.6 Порядку передбачено, що до страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, територіальними органами Пенсійного фонду України можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (чинного в цій частині на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, за неподання за встановленою формою до територіальних органів Пенсійного фонду України відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, виконавчі органи Пенсійного фонду України застосовують до страхувальників фінансові санкції у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 05.04.2011 року складений Акт № 113 про виявлення факту несвоєчасного подання позивачем первинної звітності за 2009 р. до системи персоніфікованого обліку, в якому зазначено про порушення п.п. 1 п. 1.3 р. 1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 р. за № 1000/9599 (а.с. 9).

На підставі вказаного Акту відповідачем 05.04.2011 р. прийнято рішення № 740 про застосування фінансових санкцій відносно відповідача на підставі п.5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., а саме, про стягнення 3062,83 грн. (а.с. 10).

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено, що звітність до системи персоніфікованого обліку за 2009 рік Дніпропетровською Філією ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» дійсно була подана тільки 31.03.2011 року (а.с.51 ), про що не заперечував і представник позивача, суд доходить до висновку, що позивачем були порушені вимоги п.4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., і відповідачем могли бути застосовані фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Так, відповідно до п. 3 Порядку формування та подання страховиками звіту щодо сум нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 (набрав чинності з 01.01.2011 р.), звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду за звітний період до 01.01.2011 р., надаються у строки та за формою, встановленою Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 р. № 26-1 (втратив чинність на підставі Порядку № 22-2 від 08.10.2010 р.). Таким чином, звіт до системи персоніфікованого обліку за 2009 позивач повинен був надати до 01.04.2010 року, і тому, відносини щодо покладення відповідальності за невиконання такого обовязку були врегульовані дійсною на той час редакцією ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У звязку з викладеним, суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що норми ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані, оскільки відповідно до ч. «й» підпункту 12 пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р. частини 1-9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключені, а Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» набув чинності з 01.01.2011р.

Суд також на погоджується з доводами позивача з приводу того, що Акт про виявлення факту порушення термінів подачі звіту до системи персоніфікованого обліку від 05.04.2011 року був складений відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, оскільки посилання в ньому на Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. № 7-6, втратив чинність. Так, відповідно до п. 6 постанови Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 р. № 26-1 Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, визначено, що звітність за 2009 рік подається у строки та за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. № 7-6.

Між тим, зясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку про те, що незважаючи на порушення позивачем строків подання звітності за 2009 рік до системи персоніфікованого обліку, штрафні санкції застосовані відповідачем незаконно і тому, рішення УПФУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 740 від 05.04.2011 року підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосувати до субєктів господарювання, у тому числі такі адміністративно-господарські санкції як штраф.

Фінансові санкції, застосовані до позивача за порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є також різновидом адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В судовому засіданні судом було досліджено рішення Управління Пенсійного фонду України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 740 від 05.04.2011 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в строки, встановлені законом та встановлено, що фінансові санкції відповідно до цього рішення застосовані до відповідача у звязку з неподанням звітності за 2009 рік, граничний строк подання якого настав 01.04.2010 року (а.с. 9-10).

Таким чином, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач не врахував вимоги ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, які могли бути застосовані лише до 01.04.2011 року.

У звязку з зазначеним, суд вважає, що рішення Управління Пенсійного фонду України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 740 від 05.04.2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, тобто є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесеного рішення не довів, заперечення до суду не надав, в судове засідання не зявився.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування рішення № 740 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбаченого законодавством від 5 квітня 2011 року задовольнити.

Скасувати рішення № 740 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбачених законодавством від 5 квітня 2011 року, винесене Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо Дніпропетровської філії ПАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» (фактична адреса: м.Київ, вул..Білоруська, буд. 3, р/р 265020423500 в АТ “Брокбізнесбанк», м. Київ, ЄДРПОУ 20344871, МФО 300249) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >І.В. Тулянцева

< Текст >