Постанова № 18512056, 28.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/4637/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого суддіКоренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача Медведєвої Л.В.,

представника відповідача Липенко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів», звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.11, яким позивачу нарахована сума грошових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 8 834 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши в їх обґрунтування наступне. Викладені в акті перевірки Позивача від 25.02.11 висновки податкового органу є помилковими, господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «Тродос Плюс» відбувались в межах правочину, який повністю відповідає всім вимогам закону, означені господарські взаємовідносини мали реальний характер, складені за цими взаємовідносинами первинні документи оформлені належним чином, підписані повноважними особами. Придбаний соняшник був в подальшому використаний для виробництва халви, що підтверджують картки по цеху білкової маси за серпень 2010 року, яка була продана ТОВ «АТБ-маркет». Враховуючи наведені доводи, позивач вважає винесене за результатами зазначеного акту перевірки податкове повідомлення-рішення противоправним, отже воно підлягає скасуванню.

Відповідач, ДПІ у м. Дніпродзержинську, просив відмовити в задоволені позову, обґрунтовуючи свою незгоду тим, що ДПІ у Бабушкінському районі проведена перевірка контрагента Позивача ТОВ «Тродос Плюс», якою встановлено, що останній мав взаємовідносини в серпні 2010 р. з «податковими ямами» ТОВ «Е-Восток України» та ТОВ «Елфа Дисплей», щодо яких анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, відтак податкові накладні, видані такими підприємства, не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, податковим органом встановлено, що посадова особа ТОВ «Тродос Плюс» з місцезнаходженням не знаходиться. Також ДПІ зазначено, що СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, по факту фіктивного підприємництва. За наведених обставин підтвердити Позивачу правомірність формування податкового кредиту по декларації за серпень 2010р. не можливо. Ненадання товарно-транспортних накладних в підтвердження транспортування соняшникового насіння, придбаного Позивачем у ТОВ «Тродос Плюс», також свідчить про відсутність поставки товару. Таким чином, прийняте відносно Позивача податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках акту перевірки, які узгоджуються з вимогами податкового законодавства, тому оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З 17.02.11 по 23.02.11 ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка АТЗТ «Дніпродзержинський завод продтоварів» з питання правомірності включення до складу податкового кредиту у серпні 2010 року суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Тродос Плюс», що вплинуло на суму податкового кредиту за серпень 2010 року. Перевірка проведена на підставі наказу ДПІ від 17.02.11 №358 (а.с.94), згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, з відома голови правління АТЗТ Марченко І.О. та головного бухгалтера Євтушенко С.І., якою отримано повідомлення про запрошення від 22.02.11 №7009 (а.с.95). Результати перевірки оформлені актом від 25.02.11 №1079/40/23-4/00377532 (а.с.8-18).

З посиланням на зазначений акт ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.11 №0000712301 з податку на додану вартість у розмірі 8 834 грн.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 25.02.11 №1079/40/23-4/00377532 судження податкового органу про порушення позивачем п.1.3 ст.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які ґрунтуються, зокрема на висновках акту перевірки від 21.0.11, складеного відносно контрагента позивача - ТОВ «Тродос Плюс», відповідно до яких ТОВ «Тродос Плюс» порушені ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655,656 ЦК України в частині недодержання в момент чинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Між Позивачем та ТОВ «Тродос Плюс» укладений договір купівлі-продажу від 01.07.10 (а.с.24-25), на виконання якого позивачем від ТОВ «Тродос Плюс» в серпні 2010 р. був одержаний товар - соняшник на загальну суму 42400 грн., в т.ч. ПДВ 7066,67 грн. В матеріалах справи наявні видаткова накладна №2751908 від 19.08.10 та №2752508 від 25.08.10, які підтверджує факт відвантаження контрагентом та одержання Позивачем соняшнику на зазначену суму, рахунки від 18.08.10 та від 20.08.10, видані контрагентом з метою оплати (а.с.44), виписки по рахунку Позивача в підтвердження здійснення оплат згаданих рахунків (а.с45-46), податкові накладні, виписані продавцем Позивачу на виконання договору від 19.08.10 та від 25.08.10 (а.с.28-29).

Досліджуючи обставини реальності здійснення спірної господарської операції Позивача з означеним контрагентом, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи договір купаві-продажу від 01.07.10, первинні документи, складені на виконання цього договору, картки по цеху білкової маси (а.с.19-20), виробничі листи (а.с.18), картки проходження придбаного товару, договір від 01.01.10, складений між «АТБ-Маркет» та Позивачем на придбання халви від Позивача (а.с.68-82), видаткові накладні, виписані Позивачем на реалізовану «АТБ-Маркет» халву (а.с.21-23) свідчать про факт реального здійснення господарської операції з ТОВ «Тродос Плюс» та придбання соняшнику Позивачем у ТОВ «Тродос Плюс» з метою їх використання в своїй господарській діяльності, а саме переробку в халву задля реалізації її «АТБ-Маркет» та отримання прибутку.

Судовим оглядом зазначених первинних документів встановлено, що вони відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають необхідні обовязкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції. Так, в них чітко вказано, який саме товар та на виконання якого договору був поставлений контрагентом та отриманий Позивачем. Таким чином, з їх змісту просліджується як конкретний підхід до виконання договору від 01.02.11 так і факт його виконання.

Положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 (чинного на час існування зазначених правовідносин, далі - Закон №168) визначені вимоги до заповнення податкової накладної, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Дослідженням наявних в матеріалах справи податкових накладених судом встановлена їх відповідність наведеним вимогам заповнення. В ході проведення перевірки посадовим особам ДПІ зазначені податкові накладні були надані та дослідженні, їх невідповідність вимогам чинного законодавства не встановлена. Не заперечується ДПІ і той факт, що на дату їх виписування і Позивач і ТОВ «Тродос Плюс» були зареєстрованими платниками податку на додану вартість у порядку, передбаченому ст.9 Закону №168. Посилання ДПІ в обґрунтування своєї позиції на анулювання свідоцтва про реєстрацію платник ПДВ «ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» - контрагентами ТОВ «Тродос Плюс» та на невідповідність вимогам Закону №168 податкових накладних, виданих цими підприємствами, є недоречними, адже спірна сума податкового кредиту сформована Позивачем не на підставі податкових накладних, виданих згаданими підприємствами, а законодавець не ставить в залежність право платника податку на податковий кредит від статусу контрагентів постачальника такого платника податку.

Покликання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на придбаний у ТОВ «Тродос Плюс» товар не заслуговують на увагу, оскільки за змістом договору від 01.07.10 транспортування товару не було покладено на позивача. Крім того, при вивченні руху активів у процесі здійснення господарської операції дослідженню підлягають всі первинні документи в їх сукупності: як документ про перевезення товару, так і договори, накладні, виписані на виконання таких договорів, документи зберігання товарів, розрахункові документи тощо. Суд відмічає, що надані Позивачем в ході перевірки первинні документи досліджені посадовими особами ДПІ не були, адже як вбачається зі змісту акту будь-якої оцінки їм не надано. На виконання вимог ухвали суду позивачем, в підтвердження факту використання придбаного у ТОВ «Тродос Плюс» товару у власній господарській діяльності були надані документи щодо подальшого руху товару, переробки у халву та реалізації «АТБ Маркет», дані яких підтвердила допитана в судовому засідання голова правління АТЗТ Марченко І.О., яка дала чіткі та змістовні пояснення з приводу обставини господарської діяльності Позивача, в тому числі за взаємовідносинами з ТОВ «Тродос Плюс».

Суд зауважує, що спірні правовідносини, а саме правовідносини з приводу формування податкового кредиту, визначені законодавцем ст.7 Закону №168. Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168 у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна, оригінал якої надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). За змістом положень пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 підставою для нарахування покупцем платником податку податкового кредиту є податкова накладна. При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит законодавець вважає дату здійснення першої з подій: або дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дату виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп.7.5.1п.7.5 ст.7 Закону №168).

В подальшому сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп.7.7.1 п.7.7 ст.7). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Здійснивши аналіз зазначених положень законодавчого акту, а також наведених фактів господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тродос Плюс», суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операцією з ТОВ «Тродос Плюс» за договором від 01.07.11 на суму 7066,67 грн., адже наявність обєкту оподаткування ПДВ за спірними правочином, яким, з огляду на положення ст.3 Закону №168, є реально здійснена господарська операція з поставки товару, доведена Позивачем в ході розгляду справи.

Стосовно доводів податкового органу відносно ТОВ «Тродос Плюс» щодо «знаходження з 19.10.10 по 21.01.11 підприємства у розшуку», незнаходження посадової особи ТОВ «Тродос Плюс» за юридичної адресою, суд вважає за необхідно зазначити, що спірні операції між позивачем та ТОВ «Тродос Плюс» відбувались у липні серпні 2010 р., що передує встановленому факту відсутності контрагента за місцезнаходженням, а відтак не може бути належним доказом неспроможності здійснення ТОВ «Тродос Плюс» господарської діяльності у серпні 2011р. Крім того, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої Позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

З приводу посилання ДПІ в акті перевірки та запереченнях проти позову на акти перевірки ДПІ у Бабушкінському районі, ДПІ у Печерському районі м. Києва відносно ТОВ «Тродос Плюс» та його контрагентів «ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» щодо нікчемності правочинів через недоодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та посилання на нікчемність правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Тродос Плюс», суд відмічає наступне.

Відповідно до ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.11) правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом. З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.11 виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Тродос Плюс» на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, а судом на виконання ст.11 КАС України доказів існування такого рішення не виявлено.

За викладених обставин суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків був сформований податковий кредит з ПДВ, відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є передчасним.

Не заслуговують на увагу і доводи ДПІ щодо порушення 05.11.10 кримінальної справи СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, по факту фіктивного підприємництва ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Тродос плюс». Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.09 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. З огляду на викладене, постанова від 05.11.10 не може бути доказом незаконності дій Позивача та фіктивності спірної операції, позаяк відповідно до цієї постанови кримінальну справу порушено по факту скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва, отже не у відношенні посадових осіб позивача щодо прийняття ними участі в операціях, які були предметом дослідження.

Таким чином, висновки субєкта владних повноважень про відсутність у позивача підстав для віднесення сум ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Тродос Плюс» до податкового кредиту через порушення п.1.3 ст.1, ст.3, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 спростовані дослідженими в судовому процесі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги АТЗТ «Дніпродзержинський завод продтоварів» про скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню, адже спірний акт індивідуальної дії є противоправним, тобто таким, що безумовно порушує права позивача і тягне негативні наслідки для нього.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 21.03.11 №0000712301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів» (код ЄДРПОУ 00377532) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 23.09.11.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А.О. Коренев

< Текст >