Постанова № 18511707, 22.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.09.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/4304/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Коренева А.О.,

при секретарі- Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача Юрчака С.В., Бондаренко О.С., Руденко С.О., Ковалева С.О.,

представника відповідача Кравченко М.В., Кузнецової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Придніпровська залізниця», звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП у м. Дніпропетровську від 26.01.11 №0000048821/0, яким визначена сума грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 4120,62 грн., та від 26.01.11 №0000038821/0, яким визначена сума грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 31240,50 грн. В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що СДПІ ВПП у м. Дніпропетровську проведено документальну невиїзну перевірку з питань правильності визначення Позивачем обєкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік 9 місяців 2010 року та правомірності включення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ «Петра Плюс», за результатами якої складений акт від 12.01.11 24/08-03/1-01073828. Проведеною перевіркою встановлено порушення Позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.5.3.9 п.5.3 ст5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач вважає, що зазначений висновок контролюючого органу є необґрунтованим, жодних доказів безтоварності та/або фіктивності господарських операцій, що здійснювались за даним договором, СДПІ ВПП не наведено, податкова накладна, надана ТОВ «Петра Плюс», на підставі якої формувався податковий кредит, повністю відповідає визначеним законом вимогам, необхідні первинні документи на підтвердження виконаних ТОВ «Петра Плюс» робіт є в наявності. За викладених обставин податкові повідомлення-рішення, винесені Відповідачем на підставі акту перевірки, є незаконними та підлягають скасуванню. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та на їх задоволенні наполягали.

Відповідач, СДПІ ВПП у м. Дніпропетровську, проти задоволення позову заперечував з мотивів, наведених у письмових запереченнях, зазначивши в судовому засіданні, зокрема про наявність вироку суду у відношенні засновника контрагента Позивача ТОВ «Петра Плюс», за взаємовідносинами з яким Позивачем сформований податковий кредит та валові витрати. Вирок суду, яким засновник товариства ОСОБА_7 визнаний винним у фіктивному підприємництві та за змістом якого документи фінансово-господарської діяльності товариства містять заздалегідь неправдиві відомості, набрав чинності. Отже, враховуючи наведене, документи виписані таким товариством не можуть вважатись первинними документами та бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, у звязку з чим спірні рішення, якими позивачу нараховані податок на прибуток та податок на додану вартість, є законними та скасуванню не підлягають.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Відповідачем відносно Позивача проведена документальна невиїзна перевірка з питань правильності визначення обєкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік 9 місяців 2010 року та правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ «Петра Плюс», за результатами якої складений акт від 12.01.11 №24/08-03/1-01073828 (а.с.13-17). В ході проведення перевірки Відповідачем був використаний акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Петра Плюс» з питань правильності дотримання податкового та іншого законодавства за період з 19.02.07 по 28.04.10 від 21.10.10 №8517/23-3/34883676, отриманий від Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровськ, в якому відображені взаємовідносини ТОВ «Петра Плюс» з Позивачем. В акті зазначено, що у період з 18.01.07 по 17.04.07 та з 11.07.08 по 21.09.09 директором ТОВ «Петра Плюс» був громадянин ОСОБА_7, який вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09 був визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України «Фіктивне підприємництво», ч.3 ст.28 ч.2 ст.202 та ч.1 ст.366 КК України Крім того, в акті зазначено про відсутність ТОВ «Петра Плюс» за місцезнаходженням, про що складено акт від 21.08.09, та про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарських операцій: основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень. З огляду на викладені обставини Відповідачем зроблений висновок, що Позивачем порушені пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ним занижено ПДВ на загальну суму 24997,20 у грудні 2008р. та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Викладені в акту перевірки висновки слугували підставою для винесення Відповідачем оскаржуваних податкових-повідомлень рішень. Через допущення технічної помилки при складанні податкового повідомлення-рішення від 26.01.11 №0000048821/0, яка виявилась у зазначені замість «податку на прибуток» «податок на доходи фізичних осіб», що не вплинуло на розмір визначеної суми грошового зобовязання, СДПІ на адресу Позивача повторно було направлено податкове повідомлення-рішення від 26.01.11 №0000048821/0, в якому допущена помилка була виправлена із зазначенням платежу «податок на прибуток».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача та винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Придніпровська залізниця», в особі в.о. начальника залізниці Лози П.О. та ТОВ «ПЕТРА ПЛЮС», в особі директора ОСОБА_7 укладено договір №ПР/ДН-2-081400/НЮ від 25.12.08, згідно з яким ТОВ «ПЕТРА ПЛЮС» (Підрядник) зобовязується виконати роботи по заміні вікон та монтажні роботи в виробничій будівлі по вул. Транспортна, 10 на Кривий Ріг Головний, а ДП «Придніпровська залізниця» (Замовник) зобовязується прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Вартість робіт дорівнює 149983,20 грн., в т.ч. ПДВ 20% 24997,20 грн. В матеріалах справи наявний акт приймання виконаних робіт за грудень 2008 року (типової форми №КБ-2в), до договору №ПР/ДН-2-081400/НЮ від 25.12.08, а також рахунок ТОВ «ПЕТРА ПЛЮС» №30/12 від 30.12.08, оплачений Позивачем за виконані роботи грошовими коштами з розрахункового рахунку платіжним дорученням №535 від 03.02.09. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на суму вартості здійснених робіт ТОВ «ПЕТРА ПЛЮС» Позивачу видана податкова накладна від 31.12.08 №30/12, відповідно до якої вартість робіт дорівнює 124986 грн., податок на додану вартість - 24997,20 грн., загальна сума з ПДВ 149983,20 грн.

Судовим оглядом перелічених первинних документів та податкової накладної встановлено, що з боку контрагента ТОВ «Петра Плюс» вони підписані директором ОСОБА_7 Суд бере до уваги наявність наданого податковим органом вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09, яким ОСОБА_7 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 КК України, оскільки його вина у фіктивному підприємництві ТОВ «Петра Плюс» доведена. За змістом означеного вироку ОСОБА_7 визнав, що він особисто підписував офіційні документи фінансово-господарської діяльності підприємства, які містили завідомо неправдиві відомості про не проведені в дійсності угоди, в тому числі про надання послуг.

Суд зауважує, що допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 проти обставин, викладених у згаданому вироку суду, не заперечував, зазначив, що вироку суду не оскаржував, оскільки з ним згоден. Щодо обставин взаємовідносин ТОВ «Петра Плюс» з Позивачем на підставі договору №ПР/ДН-2-081400/НЮ від 25.12.08 чітких, зрозумілих та переконливих пояснень суду не надав. В ході розгляду справи ані позивач, ані колишній директор ТОВ «Петра Плюс» не надали суду жодних доказів наявності в штаті контрагента позивача інших посадових та службових осіб, виробничих активів, складських приміщень тощо, що свідчило б про технічну та фізичну можливість надання послуг за укладеним договором, тобто про реальність господарської операції.

Суд зазначає, що правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість на час виникнення та існування спірних відносин були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» підставою для включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту є податкова накладна.

Також суд зазначає, що правові відносини з приводу формування валових витрат в період виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, підставою для ведення якого є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9). Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9). Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищенаведені положення нормативно-правових актів в їх сукупності, з огляду на ст. 3 Закону «Про ПДВ», за змістом якої обєктом оподаткування є реально здійснена господарська операції з надання послуг, суд робить висновок, що наявність у Позивача виписаної ТОВ «Петра Плюс» податкової накладної у спірних правовідносинах та документів, що стверджують здійснення господарської діяльності з означеним контрагентом, не створюють права для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки з добутих по справі доказів вбачається відсутність реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Петра Плюс». Наведене підтверджується і вироком суду від 13.08.09, за змістом якого первинні документи ТОВ «Петра плюс», підписані ОСОБА_7, містили завідомо неправдиві відомості про не проведені в дійсності угоди.

Адже, досліджуючи обставини реальності здійснення господарської операції Позивача з означеним контрагентом, на підставі якої ним були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З положень наведеної норми процесуального закону витікає, що вирок Самарського райсуду від 13.08.09 по кримінальній справі №1-298/2009 має бути врахований окружним адміністративним судом при вирішенні даної справи, оскільки саме дії директора ТОВ «Петра Плюс» спричинили настання таких наслідків як винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи позивача щодо неправомірного висновку в акті перевірки про нікчемність укладеної ним угоди з ТОВ «Петра Плюс», не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Згідно зі ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства врегульований відповідним Порядком, розробленим відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.10 №984. За змістом п.6.1 Порядку опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів зазначається у висновку акту перевірки. Судовим вивченням акту перевірки відносно Позивача встановлено, що його висновок не містить вказівку на порушення позивачем положень ЦК України щодо дійсності правочинів. Як вбачається з описової частини акту позивача, податковим органом, з огляду на отриманий акт перевірки відносно ТОВ «Петра Плюс», зміст та висновок якого наведені в означеній частині акту, в ході проведення перевірки Позивача досліджено питання реальності проведеної господарської операції з метою встановлення факту відповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам, що відповідає повноваженням органів державної податкової служби.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 з урахуванням п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо визнання нечинними спірних податкових повідомлень-рішень належить відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 23.09.11

.

Суддя

< Список >

< Список >

< Список > А.О. Коренев < Текст >