Постанова № 18511054, 14.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/10074/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. <Текст > при секретаріКошлі А.О. за участю: представника прокуратури Бєлік В.О. представника позивача Коваль О.В. відповідача ОСОБА_5< ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення заборгованості 1020,00 грн., - ВСТАНОВИВ: 10.08.2011 року прокурор Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 заборгованості по фінансовим санкціям у сумі 1020,00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_5 несвоєчасно надав розрахунки страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2004-2009 роки. Тому керуючись п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» начальник прийняв рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунків від 05.04.2011 року №№ 334, 335, 336, 337, 338, 339, на загальну суму 1020,00 грн. Внаслідок несплати зазначених фінансових санкцій у відповідача виникла заборгованість, яка не погашена у добровільному порядку.

В судове засідання зявився представник прокуратури, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги у позовному обсязі.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги представника прокуратури підтримав та просив адміністративний позов задовольнити.

Також, у судове засідання зявився відповідач, який проти позову заперечував та зазначив, що в 2000 році він зареєструвався як приватний підприємець, проте жодного дня підприємницьку діяльність не здійснював. До 2004 року відповідач вчасно надавав до податкового органу, пенсійного фонду звітності та розрахунки, а після зміни в 2004 році місця реєстрації вважав, що він з обліку знятий та звітність подавати не повинен.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі та вивчивши матеріали справи, встановив.

14.03.2000 року ОСОБА_5 зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-УІ, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обовязки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-УІ передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж за 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 вищевказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

06.03.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку, під час якої встановлено факт неподання розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування за період з 2004 року по 2009 рік, про що складено відповідні акти №№ 43,44, 45, 46, 47, 48. Зазначені акти були отримані відповідачем 01.04.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_5 допустив порушення вимог чинного законодавства, а саме: не подавав розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування, управлінням Пенсійного фонду України були прийняті рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій.

Відповідно до частини 5 пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло до 01.01.2011 року.

Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 13 статті 106 вказаного Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

У звязку із неподанням страхувальником розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у строки визначені законодавством, управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська були прийняті рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій: №334 від 05.04.2011 року на 170,00 грн.; №335 від 05.04.2011 року на суму 170,00 грн.; №336 від 05.04.2011 року на суму 170,00 грн.; №337 від 05.04.2011 року на суму 170,00 грн.; №338 від 05.04,2011 року на суму 170,00 грн.; №339 від 05.04.2011 року на суму 170,00 грн. Загальна сума нарахованих управлінням фінансових (штрафних) санкцій складає 1020,00 грн.

Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій №№ 334, 335, 336, 337, 338, 339 були направлені позивачу поштовим відправленням, на адресу управління повернулись поштові повідомлення з відміткою про вручення поштових відправлень відповідачу 11.05.2011 року.

Згідно пункту 9.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року.

Відповідно до п. п. 9.6 п. 9 вказаної Інструкції суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

У відповідності до п. п. 10.6 п.10 зазначеної вище Інструкції, суми пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Пунктами 14, 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

У судовому засіданні судом було встановлено, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_5 не зареєстрований у Лівобережному та Жовтневому центрах зайнятості, як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та перебуває у стадії припинення підприємницької діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Також, із пояснень відповідача, було встановлено, що він є безробітним, отже джерел надходження прибутку не має.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

У відповідності до ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і поряду виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, за наявності вищевикладених підстав та з урахуванням усіх обставин у справі, суд дійшов висновку, встановити певний строк виконання постанови з метою уникнення несприятливих наслідків для прав та інтересів відповідача та цілей позивача, спрямованими на поповнення, а саме: розстрочити заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 строком на 12 місяців рівними частками по 85,00 грн.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Керуючись <статті >Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 1020,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 (49043, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 22-а, р\р 25608303013182 в Дніпропетровському обласному управлінні ощадбанку, код ЄДРПОУ 21908732, МФО 305482) заборгованість зі сплати фінансових санкцій 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.).

Розстрочити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі строком на 12 місяців рівними частями по 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.)

Постанова суду набирає законної сили відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 01.09.2011 року

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >