Постанова № 18510985, 14.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7000/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. <Текст > при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача Михайлиця І.В. представників відповідача Дубова Д.О., Гапона О.О. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат ІСП" до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122306 від 21.03.11р., - ВСТАНОВИВ: 15.06.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання акту № 493/233/34657129 від 14.03.2011 року в цілому, та доводи, що наведені в ньому, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122306 від 21.03.2011 року, як протиправне та таке, що не відповідає вимогам закону, винесене на підставі акту № 493/233/34657129 від 14.03.2011 року. Позов мотивований тим, що відповідач під час перевірки встановив факти, які не відповідають фактичним обставинам, та невірно застосував норми податкового та цивільного законодавства, а тому висновки податкового органу за актом перевірки є не обґрунтованими та спростовуються реальним проведенням господарських операцій та первинними документами позивача. Відповідач у запереченнях на позов та його представники в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїх поясненнях проти позову представники відповідача посилаються на те, що підставою для визначення позивачу податкового зобовязання є визнання правочинів між ПП «Юст-А» та позивачем нікчемними, оскільки вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

З 02.03.2011 року по 10.03.2011 року державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП» під час здійснення взаємовідносин з ПП «Юст-А» по ІІ ланцюгу формування податкового кредиту від «податкових ям»: ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Е-Восток Україна», ТОВ «Оптдевайс» за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією 14.03.2011 року був складений акт № 493/233/34657129, яким встановлені порушення ТОВ «Фрегат ІСП» ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ПП «Юст-А», а також встановлено, що в порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Фрегат ІСП» завищило податковий кредит у деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2009 року вересень 2010 року у розмірі 2345915,00 грн.

21.03.2011 року державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000122306, яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2932393,75 грн., з яких 2345915,00 грн. по основному платежу та 586478,75 грн. штрафних санкцій.

В основу висновків за актом перевірки відповідачем покладено відсутність по договору про надання послуг по доступу до мережі Internet від 01.06.2007 року факту постачання приватним підприємством «Юст-А» товариству з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП» послуг по доступу до мережі Internet по ланцюгу ТОВ «Е-Восток Україна» - ПП «Юст-А» - ТОВ «Фрегат ІСП», ТОВ «Елфра Дисплей» - ПП «Юст-А» - ТОВ «Фрегат ІСП», ТОВ «Оптдевайс» - ПП «Юст-А» - ТОВ «Фрегат ІСП», а тому операції з поставки по зазначеним ланцюгам порушують ст. 228 ЦК України щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

Проте, суд не може погодитися з зазначеними висновками податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За змістом частин 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 228 ЦК України передбачено,що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Так як, відповідачем не наведено в акті перевірки та в судовому засіданні при наданні пояснень жодних обставин, які підтверджують спрямованість правочину між ТОВ «Фрегат ІСП» та ПП «Юст-А» на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, на відчуження викраденого майна, або ці правочини порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, суд вважає висновки податкового органу безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Також, не надано суду доказів, що позивач чи його контрагент укладав вказаний правочин з метою порушення публічного порядку, як то передбачено ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Позивачем надано до суду копії первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Фрегат ІСП» та ПП «Юст-А» та спростовують висновки перевірки. Так, згідно наданих документів з грудня 2009 року по вересень 2010 року ТОВ «Фрегат ІСП» отримало від ПП «Юст-А» послуги за зазначеним вище договором на суму 14075480,94 грн., в тому числі 2345913,49 грн. податок на додану вартість. Зазначені обставини підтверджуються договором від 01.06.2007 року про надання послуг по доступу до мережі Internet, відповідно до якого ПП «Юст-А» підключає ТОВ «Фрегат ІСП» до мережі Internet та надає йому платні послуги по доступу до мережі Internet, та додатковими угодами № 001 від 01.06.2007 року, № 002 від 01.07.2007 року, № 003 від 01.08.2007 року, № 004 від 01.09.2007 року, № 005 від 01.10.2007 року, № 006 від 01.11.2009 року, № 007 від 01.12.2009 року, № 008 від 01.01.2010 року, № 009 від 01.02.2010 року, № 010 від 01.03.2010 року, № 011 від 01.06.2010 року, № 012 від 01.06.2010 року до нього, актами передавання-приймання робіт (наданих послуг) №№ 021209, 10129, 21129, 15011, 2501, 1002, 10021, 2202, 10031, 2503, 1204, 2004, 12052, 2105, 1841006, 1842106, 1842806, 000691207, 000692007, 000690508, 000692008, 000692009, 000693009 та податковими накладними №№ 0211209 від 02.12.2009 року, 10129 від 10.12.2009 року, 21129 від 21.12.2009 року, 2501 від 25.01.2010 року, 15011 від 15.01.2010 року, 10021 від 10.02.2010 року, 2202 від 22.02.2010 року, 1002 від 10.02.2010 року, 10031 від 10.03.2010 року, 2503 від 25.03.2010 року, 2004 від 20.04.2010 року, 1204 від 12.04.2010 року, 12052 від 12.05.2010 року, 2105 від 21.05.2010 року, 1842806 від 28.06.2010 року, 1841006 від 10.06.2010 року, 1842106 від 21.06.2010 року, 000692007 від 20.07.2010 року, 000691207 від 12.07.2010 року, 000692008 від 20.08.2010 року, 000690508 від 05.08.2010 року, 000693009 від 30.09.2010 року, 000692009 від 20.09.2010 року. В рахунок оплати за отримані послуги, як встановлено податковим органом під час перевірки, ТОВ»Фрегат ІСП» за період з 01.12.2009 року по 02.11.2010 року сплатило за отримані послуги власні грошові кошти на загальну суму 4951493,65 грн.

Також, не знайшли свого підтвердження твердження податкового органу, що операції між ТОВ «Фрегат ІСП» та ПП «Юст-А» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. Так, позивачем, з метою підтвердження реальної фактичної його діяльності в сфері надання послуг по доступу до мережі Інтернет, надано до суду копію ліцензії про надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телемереж (телекомунікаційних мереж) на території м. Дніпропетровська, видану 07.07.2008 року Національною комісією з питань регулювання звязку України, та договори про надання послуг доступу до глобальної мережі Інтернет за допомогою некомутованої лінії звязку між ним та іншими субєктами господарювання ТОВ «Міський сайт», ТОВ «НВП «Тайфл», ТОВ «Колокол», ТОВ «Ай ТІ Сістемз», та акти здачі-прийняття робіт за цими угодами.

Крім того, висновки відповідача у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, що були встановлені під час перевірки.

Так, податковим органом встановлено, що факт постачання послуг по доступу до мережі Internet по ланцюгу ТОВ «Е-Восток Україна» - ПП «Юст-А» - ТОВ «Фрегат ІСП», ТОВ «Елфра Дисплей» - ПП «Юст-А» - ТОВ «Фрегат ІСП» », ТОВ «Оптдевайс» - ПП «Юст-А» - ТОВ «Фрегат ІСП» відсутній, а, отже, і формування податкового кредиту по зазначеному ланцюгу є неправомірним. В той же час в акті перевірки зазначено, що договір між ТОВ «Фрегат ІСП» та ПП «Юст-А» укладений 01.06.2007 року, а договори між ПП «Юст-А» та товариствами з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» та «Елфра Дисплей» укладені 01.08.2010 року. При цьому операції ПП «Юст-А» та ТОВ «Е-Восток Україна» і ТОВ «Елфра Дисплей» здійснювалися в серпні 2010 року і стосувалися надання юридичних, маркетингових послуг та поставки товарів.

Таким чином, висновки податкових органів про нікчемність правочинів між ПП «Юст-А» та ТОВ «Е-Восток Україна» і ТОВ «Елфра Дисплей», які вчинялися в серпні 2010 року та не стосувалися надання послуг до мережі Internet, не можуть бути підставою визнання операцій між ПП «Юст-А» та ТОВ «Фрегат ІСП», які відбувалися з грудня 2009 року, нікчемними.

У звязку з вказаними обставинами не можуть вважатися підставою для визнання правочинів між ТОВ «Фрегат ІСП» та ПП «Юст-А» нікчемними факт анулювання 05.05.2010 року реєстрації ТОВ «Е-Восток Україна» і ТОВ «Елфра Дисплей» як платників податку на додану вартість.

Щодо ланцюга ТОВ «Оптдевайс» - ПП «Юст-А» - ТОВ «Фрегат ІСП», суд зазначає, що податковим органом взагалі не наведено ні в акті перевірки ні в судовому засіданні будь-якого звязку між ПП «Юст-А» та ТОВ «Оптдевайс», а тому не є зрозумілими висновки відповідача про зв'язок правочинів позивача та ТОВ «Оптдевайс».

Відносно висновків податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зроблених на підставі висновку експерта про виконання підписів на податкових накладних, договорі про надання послуг по доступу до мережі Internet та додаткових угод до нього не директором ПП «Юст-А», а іншими особами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас підпунктом 7.4.5. вказаної вище статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні відомості.

Форма податкової накладної та порядок заповнення податкової накладної на момент здійснення правовідносин, які розглядаються в цій справі, були затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165. Згідно пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. При цьому п. 18 вказаного порядку усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем на момент здійснення правочинів з ТОВ «Фрегат ІСП» приватне підприємство «Юст-А» мало спеціальну правосубєктність учасника господарської операції, а саме було зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.07.2011 року, та мало не анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість. Також, судом було встановлено та представниками відповідача не заперечувалося, що податкові накладні, виписані ПП «Юст-А» товариству з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП», містили всі необхідні зовнішні реквізити та були заповнені у відповідності з Порядком заповнення податкових накладних.

Тому, враховуючи той факт, що зазначені вище правові акти покладають обовязок належного складання податкових накладних на особу, яка їх видає, та не містять обовязку особи, що їх отримала, здійснювати перевірку їх заповнення, окрім зовнішніх реквізитів, суд вважає посилання відповідача на висновок експерта безпідставним та таким, що не ґрунтується на законі. Крім того, відповідачем не доведено обізнаність позивача про факт підписання податкових накладних не повноважною особою ПП «Юст-А».

Також, зазначена обставина не передбачена цивільним законодавством для визнання правочинів нікчемними.

Щодо посилання відповідача на лист Національної комісії з питань регулювання звязку України від 27.12.2010 року № 02-6452/102 про відсутність у ПП «Юст-А» спеціальних дозволів та ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, як доказ нездійснення господарських операцій, суд зазначає, що правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлено Законом України «Про телекомунікації».

Відповідно до вказаного Закону діяльність з надання послуг доступу до мережі Internet не підлягає ліцензуванню та її наявність не є обовязковою умовою для здійснення господарської діяльності провайдерами телекомунікацій. А тому вказана обставина не може вважатися безумовним доказом ненадання ПП «Юст-А» послуг доступу до мережі Internet для ТОВ «Фрегат ІСП».

Щодо не включення ПП «Юст-А» до реєстру провайдерів телекомунікацій, суд зазначає, що ст. 75 Закону України «Про телекомунікації» встановлює відповідальність за порушенні законодавства про телекомунікації стосовно осіб, винних у зазначених порушеннях, але не інших осіб, які мали господарські відносини з цими особами.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122306 від 21.03.2011 року, як протиправне та таке, що не відповідає вимогам закону, винесене на підставі акту № 493/233/34657129 від 14.03.2011 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а висновки відповідача хибними та такими, що не відповідають фактичним даним, встановлених під час перевірки.

Щодо вимог позивача про визнання акту № 493/233/34657129 від 14.03.2011 року в цілому, та доводи, що наведені в ньому, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, суд зазначає, що статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені повноваження суду при вирішенні справи, не передбачено винесення постанови такого змісту, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, оцінку доводам, викладених у акті перевірки, судом надано при вирішення справи по суті в мотивувальній частині постанови, а тому їх додаткова оцінка в резолютивній частині рішення не потрібна.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання акту таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122306 від 21.03.2011 року, винесене на підставі акту № 493/233/34657129 від 14.03.2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25.08.2011 року

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >