Постанова № 18510876, 12.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

12.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/6567/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна С.В.

при секретарі Лісна А.М.

представника позивача Крутовських С.В.

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів»до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Ново московської обєднаної державної податкової інспекції, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2011 року № 0000052320/0.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Новомосковська обєднана державна податкова інспекція безпідставно дійшла висновку по нікчемність право чину, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонополія». Позивач зазначає, що ТОВ «Будмонополія»виконала підрядні роботи у відповідності до умов договору підряду № 091109/93 від 09.11.2009 року, що підтверджується актами виконаних робіт від 17.08.2010 року та від 20.08.2010 року, а також податковими накладними ТОВ «Будмонополія»від 17.08.2010 року № 1708442 та від 20.08.2010 року № 2008442. Позивач зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Будмонополія»було зареєстровано виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська та було платником податку на додану вартість. Позивач зазначає, що відповідач у акті перевірки дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Буд монополія»не має трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання підрядних робіт для позивача.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову зазначаючи, що договір підряду, який був укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд монополія», є нікчемним, оскільки ТОВ «Будмонополія»не має трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання підрядних робіт для позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 20.12.2010 року по 23.12.2010 року відповідачем проведено перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Будмонополія».

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 10.01.2011 року № 3/233/00131972 «ТОВ «НЗБ та ЕТВ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Буд монополія»за серпень 2010 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів по операціям з придбання товарів (робіт/послуг) позивачем від ТОВ «Будмонополія», у звязку з чим позивач неправомірно завищив податковий кредит у загальній сумі за серпень 2010 року у сумі 222380,69 гривень, у тому числі за серпень 2010 року на суму 170055,82 грн., вересень 2010 року на суму 52324,87 грн.

Висновок відповідача щодо нікчемності право чинів обгрунтовується тим, що ТОВ «Будмонополія»не мала трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання підрядних робіт для позивача.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000052320/0 від 24.01.2011 року, яким нараховано позивачу податкове зобовязання у розмірі 277976,00 гривень, в тому числі 222381,00 гривень за основним платежем та 55595,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті від 10.01.2011 року № 3/233/00131972 «ТОВ «НЗБ та ЕТВ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Будмонополія»за серпень 2010 року»щодо нікчемності договору підряду № 091109/93 від 09.11.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Буд монополія», з наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосубєктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Будмонополія»укладено договір підряду № 091109/93 від 09.11.2009 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Будмонополія»зобовязувалось виконати за замовленням позивача роботи з капітального ремонту металоформ СВ-10,5 та СВ-9,5. Згідно п.2.3 договору підряду надання будівельних машин та матеріалів, доставку їх до місця виконання робіт виконує ТОВ «Буд монополія»

Факт виконання підрядних робіт ТОВ «Будмонополія»підтверджується двома довідками про вартість виконаних робіт за серпень 2010 року від 17.08.2010 року та 20.08.2010 року, а також двома Акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 17.08.2010 року та від 20.08.2010 року, які підписані повноважними представниками сторін. ТОВ «Будмонополія»виписала позивачу дві податкових накладних від 17.08.2010 року № 1708444 та від 20.08.2010 року № 2008442, загальна сума ПДВ, у яких складає 222380,69 гривень.

У відповідності до відомостей вказаних у актах приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 17.08.2010 року та від 20.08.2010 року під час виконання підрядних робіт використовувались трудові ресурси 13223 чоловіко/годин та 4072 чоловіко/години відповідно.

Крім того, під час виконання ТОВ «Будмонополія»підрядних робіт використовувались будівельні машини та механізми, що вбачається з актів приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 17.08.2010 року та від 20.08.2010 року, а також з підсумкових відомостей ресурсів (витрати по факту) за серпень 2010 року.

Згідно відомостей отриманих на запит суду від Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) ТОВ «Будмонополія»у 2009-2010 роках не мала на праві власності підіймальних споруд (вантажнопідіймальних кранів та машин).

Згідно відомостей отриманих на запит суду від Дніпропетровського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи № 1 ТОВ «Будмонополія»не має зареєстрованих на праві власності або на праві користування транспортних засобів.

Згідно відомостей отриманих на запит суду від Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради ТОВ «Будмонополія»не має на праві власності нерухомого майна.

Згідно копій податкового розрахунку комунального податку наданого ТОВ «Будмонополія»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підприємстві за період 2009 по 2010 рік працювало 4 чоловіки.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Будмонополія»не могло виконати вказаних у Актах приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 17.08.2010 року та від 20.08.2010 року обєм підрядних робіт, оскільки не мало для цього фізичних, технічних та технологічних можливостей, основних фондів, у тому числі транспортних засобів.

Судом встановлено відсутність факту здійснення господарської операцій між позивачем та ТОВ «Будмонополія», оскільки результати, відображені у даних податкового обліку позивача, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій з боку ТОВ «Будмонополія».

Як зазначає Верховний Суд України у своїй постанові від 08.09.2009 року у справі за позовом ВАТ «Київхімволокно»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень рішень та акта перевірки про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу про наявність, зокрема, таких обставин: неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахування часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Судом не приймаються уваги доводи позивача стосовно того, що договір підряду № 091109/93 від 09.11.2009 року є дійсним, оскільки відсутнє судове рішення про визнання його недійсним, оскільки згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 в податкових відносинах не може застосовуватись стаття 214 Цивільного кодексу України щодо правомірності правочину; наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Таким чином, судом встановлено нікчемність договору підряду № 091109/93 від 09.11.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Будмонополія», оскільки останній не спрямований на реальне настання наслідків та вчинений з метою з заниження обєкта оподаткування.

Щодо застосованої відповідачем штрафної (фінансової) санкції у розмірі 55595,00 гривень згідно п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, то суд зазначає наступне.

Податковий кодексу України набрав чинності 01.01.2011 року, та поширюється на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності.

Як вбачається з Акту від 10.01.2011 року № 3/233/00131972 «ТОВ «НЗБ та ЕТВ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Буд монополія»за серпень 2010 року»правопорушення були вчиненні позивачем у серпні 2010 року.

Враховуючи приписи статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99, можна дійти висновку, що коли подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

У відповідності до п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на час вчинення позивачем правопорушення) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування

Таким чином, очевидним є той факт, що нормами Податкового кодексу України передбачений менший розмір штрафу для позивача ніж Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки згідно Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач повинен сплатити штраф у розмірі 111190,50 гривень (170056 х 10% х 7 місяців (період з серпня 2010 року по січень 2011 року) + 52325,00 гривень (52325,00 х 10% х 6 місяців (період з вересня 2010 року по січень 2011 року), про те за Податковим кодексом України позивач повинен сплатити штраф у розмірі 55595,00 гривень (222381 х 25%).

Отже відповідач вірно застосував норми Податкового кодексу України, оскільки останні помякшують відповідальність платника податку, а отже мають збороню дію в часі.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.01.2011 року № 0000052320/0 правомірно.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати несе позивач.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2011 року № 0000052320/0 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08 вересня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >С.В. Златін

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >