Постанова № 18510862, 08.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

08.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/10657/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К.С. <Текст > при секретаріГоробець Ю.В. < Список > < найм. Пр. >< ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську подання Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про стягнення коштів за податковим боргом, - ВСТАНОВИВ: 23 серпня 2011 року заявник на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним поданням. В обґрунтування подання зазначив, що відповідач має податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 67331, 50 грн. Між Синельниківською ОДПІ та відповідачем укладено договори про розстрочення грошових зобовязань з ПДВ №19/240 та №23/240, однак відповідач не сплатив частини розстроченої суми за договором №19/240 в сумі 43 333, 33 грн. та за договором №23/340 в сумі 23998, 17 грн. по терміну сплати 22 серпня 2011 року. За таких обставин, заявник просив суд стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 67331, 50 грн., з рахунків у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки. Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання зявився та звернув увагу суду на те, що податковий борг ДМП ВКГ «ДЗД» в розмірі 67 331, 50 грн. є грошовим зобовязанням відповідача за самостійно узгодженою ним сумою ПДВ за 2011 рік, яка не була ним сплачена. Отже, для стягнення вищезазначеної суми податкового боргу податковий орган повинен був відповідно до ст.59, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму. Заявником на суму податкового зобовязання відповідача з ПДВ за 2011 рок податкова вимога не надсилалася, отже, у податкового органу не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку. Щодо посилання податкового органу на те, що наявність податкових вимог від 18.10.2001 року та від 11.12.2001 року, є достатньою підставою для стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, слід зазначати наступне.

Долучені до подання вимоги № 1/6 від 12.10.2001 року та № 2/101 від 05.12.2001 року, направлялися відповідачеві на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який припинив дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у звязку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обовязкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку. Форма зазначених податкових вимог не відповідає вимогам, визначеним пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. №1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків».

Стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою - п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обовязковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Таким чином, вимога про стягнення суми розстроченого грошового зобовязання у розмірі 67 331, 5 грн. не підлягає розгляду в порядку подання, оскільки з матеріалів подання та доданих документів не вбачається, чи прийняті заявником рішення, вказані в договорі.

Відповідно до ч.7 ст.183-3 КАС України, розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» зареєстровано Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 01 вересня 2005 року.

Відповідно до вимог чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обовязкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Синельниківській обєднаній державній податковій інспекції.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового кодексу України податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обовязок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Статтею 32 передбачено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обовязку.

В судовому засіданні встановлено, що 30 травня 2011 року Синельниківською ОДПІ та відповідачем укладено договір №19/240 про розстрочення грошових зобовязань з ПДВ на загальну суму 130000, 00 грн. під проценти строком з 30 травня 2011 року по 29 серпня 2011 року, яким перенесено строки сплати цього зобовязання, а відповідач зобовязувався забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми рівними частинами за встановленими термінами. 29 липня 2011 року Синельниківською ОДПІ та відповідачем укладено додаткову угоду №2/240, якою внесено зміни до вказаного договору про розстрочення зобовязань в частині термінів сплати розстроченого зобовязання, в тому числі визначено термін 22 серпня 2011 року для сплати частини зобовязання в сумі 43333, 33 грн.

Також судом встановлено, що 30 червня 2011 року Синельниківською ОДПІ та відповідачем укладено договір №23/240 про розстрочення грошових зобовязань з ПДВ на загальну суму 143989, 00 грн. під проценти строком з 30 червня 2011 року по 29 грудня 2011 року, яким перенесено строки сплати цього зобовязання, а відповідач зобовязується забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми рівними частинами за встановленими термінами. 28 липня 2011 року Синельниківською ОДПІ та відповідачем укладено додаткову угоду №1/240, якою внесено зміни до вказаного договору про розстрочення зобовязань в частині термінів сплати розстроченого зобовязання, в тому числі визначено термін 22 серпня 2011 року для сплати частини зобовязання в сумі 23998, 17 грн.

Відповідно до ст.100 Податкового кодексу України розстроченням грошових зобовязань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобовязань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України.

Платник податків, який звернувся про розстрочення грошових зобовязань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобовязання. Розстрочені суми грошових зобовязань або податкового боргу погашається рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Отже, відповідно до ст.100 Податкового кодексу України відповідач зобовязаний сплачувати розстрочені суми в порядку і в установлені цим Кодексом перенесені строки.

Однак, відповідач не сплатив частини розстроченої суми за Договором №19/240 та за договором №23/240 по терміну сплати 22 серпня 2011 року.

Таким чином внаслідок несплати вищевказаного узгодженого зобовязання, з 23 серпня 2011 року у відповідача виник податковий борг на загальну суму 67331, 50 грн. (43333, 33 грн. + 23998, 17 грн.).

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так судом встановлено, що Синельниківською ОДПІ з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- перша податкова вимога від 12 жовтня 2001 року №1/6 про сплату боргу в сумі 2275, 60 грн. (податкова вимога була вручена відповідачу 18 жовтня 2001 року, особисто представнику відповідача під підпис);

- друга податкова вимога від 05 грудня 2001 року №2/101 про сплату боргу в сумі 50657, 41 грн. (податкова вимога була направлена на адресу відповідача, про що свідчить реєстр відправлень).

Відповідно до п.60.6 ст.60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобовязання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобовязання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

У звязку з тим, що на протязі 2001-2011 років підприємством ніколи податковий борг повністю не був погашений, а законодавством передбачено тільки формування та вручення першої та другої податкової вимоги, тому на суму збільшення податкового боргу, що виникла після вручення першої та другої податкових вимоги, додаткові (окремі) податкові вимоги не формувались.

Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачем у Синельниківській ОДПІ зареєстровано розрахункові рахунки в національній валюті.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що сума заборгованості з податку на додану вартість є узгодженою, оскільки визначена ДМП ВКАГ «Дніпро-Західний Донбас» в договорах про розстрочення грошових зобовязань з ПДВ №19/240 від 30.05.2011 року та №2/240 від 29.07.2011 року, які є чинними, не сплачена відповідачем, внаслідок чого виник податковий борг станом на 23 серпня 2011 року на загальну суму 67331, 50 грн., та з урахуванням того, що заявник надав суду докази наявності у відповідача рахунків у банках, а доказів щодо наявності або відсутності готівки у даного підприємства надано не було, суд вважає необхідним стягнути кошти з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в зазначеній сумі, з рахунків у обслуговуючих банках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 183-3 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції - задовольнити частково.

Стягнути кошти з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (код ЄДРПОУ 03564045) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 67331, 50 грн. (шістдесят сім тисяч триста тридцять одна грн. 50 коп.), з рахунків у обслуговуючих банках.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >