Постанова № 18510626, 29.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7151/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. <Текст > при секретаріВербному Д. С. за участю: представника позивача: представника позивача: представника відповідача: представника відповідача:Пащука В.В. Мацилевич С.В.

Юрченко О.О.

Коркіної Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000408821 від 08.06.2011, - ВСТАНОВИВ:

17.06.2011 Державне підприємство “Придніпровська залізниця” (далі Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі Відповідач) за №0000408821 від 08.06.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач під час перевірки прийшов безпідставного висновку, що взаємовідносини Позивача з ТОВ “Неонстрой” за грудень 2010 року були фіктивні, в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму - 467952,00 грн.. На підставі таких висновків і прийнято податкове повідомлення-рішення №0000408821 від 08.06.2011, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі - 584940,00 грн., з них: 467952,00 грн. основний платіж, 116988,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення Позивач вважає незаконним та таким що підлягає скасуванню.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, у яких вказує, що висновки акта перевірки є законними, а податкове повідомлення-рішення винесено без порушення вимог чинного податкового законодавства, оскільки правовідносини Позивача з ТОВ “Неонстрой” суперечать інтересам держави та суспільства.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Позивач взятий на податковий облік в СПДІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську з 15.05.2000, реєстраційний номер №127 та являється платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію 05.07.2006 №03293117 виданого.

ТОВ “Неонстрой” взято на облік платника податків у Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію з 21.03.2007, реєстраційний номер 5682 та з 08.06.2007 було зареєстровано платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію №100045308.

Відповідно до п.п. 75.1 та 75.2 Податкового кодексу України (далі ПК України) органи державної податкової служби мають право в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, проводити документальні позапланові невиїзні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

На підставі наказу від 23.05.2011 №342 інспекторами СПДІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП “Придніпровська залізниця” з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ “Неонстрой” за грудень 2010 року, за результатами якої складено Акт №915/08-03/1-01073828 від 23.05.2011.

Перевіркою встановлено, що Позивач занизив податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, внаслідок включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ “Неонстрой”, яке створено для здіснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Також зроблено висновок, що ТОВ “Неонстрой” фактично ніякою уставною діяльністю не займалося, а лише підписувало необхідні бухгалтерські документи та документи звітності підприємств для створення начебто реально існуючої фінансово-господарської діяльності.

30.05.2011 Позивачем на адресу Відповідача були подані заперечення на Акт №915/08-03/1-01073828 від 23.05.2011.

Листом від 06.06.2011 за №22219/10/08-03/1-49 “Про розгляд заперечень” Відповідач повідомив, що угода між Позивачем та ТОВ “Неонстрой” укладена з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових зобовязань, що суперечить інтересам держави, отже є нікчемним правочином. Правочин, укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства, а тому, з огляду на ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, є нікчемним і визнання його недійсним не вимагається. Вважає підстави для донарахування сум податку на додану вартість законодавчо обґрунтованими.

08.06.2011 на підставі Акта перевірки №915/08-03/1-01073828 від 23.05.2011 Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000408821, яким Позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму - 584940,00 грн., з них: 467952,00 грн. основний платіж, 116988,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи, судом встановлено, що на підставі рішення тендерного комітету ДП «Придніпровська залізниця» №16 від 19.02.2008 між Позивачем та ТОВ “Неонстрой” укладено Договір №ПР/БМЕС-0864/НЮ від 07.03.2008. Договір підписаний начальником ДП “Придніпровська залізниця” Лозою П.О. (замовник) та директором ТОВ “Неонстрой” Шокотько А. (підрядник).

Предмет договору замовник доручає та сплачує виконання робіт по будівництву “Реконструкція спального корпусу №1 пансіонату “Феодосія” по пр. Айвазовського, 49 у м. Феодосія”, а підрядник зобовязується виконати роботи у відповідності до умов даного договору.

З 2008 року по грудень 2010 року на поставлені товари та виконані роботи ТОВ “Неонстрой” виставлялись рахунки та виписувались податкові накладні, однак, інспекторами при перевірці були взяті до уваги лише акти виконаних робіт за грудень 2010 року та податкові накладні №35, №36, №37, №38, №39, №40 від 14.12.2010 на загальну суму 2807710.73 грн. у тому числі ПДВ 467951,79 грн..

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997, чинного на момент виписування накладних (далі - Закон №168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Позивачем вищезазначені податкові накладні відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 року та віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закон №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ціну поставки без врахування податку ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як свідчать матеріали справи, податкові накладні №35, №36, №37, №38, №39 та №40 від 14.12.2010 відповідають визначеним цим законом необхідним реквізитам. У інспекторів жодних сумнівів не викликали, отже дійсні.

Абзацом третім п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закон №168/97-ВР зведені результати обліку відображаються у податкових деклараціях, платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закон №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Отже, саме з дати виписки податкових накладних, у Позивача виникло право на податковий кредит.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом й виписується у момент виникнення податкових зобов'язань, тому до неї також застосовуються норми ст. 102 Податкового кодексу України. Тобто податкова накладна дійсна 1095 днів з моменту її складання та згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закон №168/97-ВР є підставою для включення до складу податкового кредиту звітного періоду.

Абзацом 1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закон №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту). При цьому абз. 2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон №168/97-ВР передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

На підставі вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму 467952,00 грн. на підставі податкових накладних №35, №36, №37, №38, №39, №40 від 14.12.2010.

Що стосується відсутності у ТОВ “Неонстрой” необхідних матеріально-технічних, трудових ресурсів спростовується тим, що Договір №ПР/БМЕС-0864/НЮ від 07.03.2008 було укладено у 2008 році і за час його виконання він ревізувався Контрольно-ревізійною службою України, про що свідчить Довідка ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу “Кримське будівельно-монтажне експлуатаційне управління” ДП “Придніпровська залізниця” за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, винесена Контрольно-ревізійним відділом у м. Джанкой та Джанкойському районі. За результатами вказаної перевірки проводились контрольні обміри виконаних робіт та порушень не встановлено.

Також судом встановлено, що під час укладення Договору №ПР/БМЕС-0864/НЮ від 07.03.2008 ТОВ “Неонстрой” було надано копію Ліцензії на будівельну діяльність від 25.04.2007 серія АВ №315765, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, строк якої встановлено до 25.04.2012, що спростовує висновки інспекторів про відсутність необхідних матеріально-технічних, трудових ресурсів, оскільки при видачі вказаної ліцензії, ліцензійний орган здійснює перевірку зазначених ресурсів.

Посилання Відповідача на нікчемність Договору №ПР/БМЕС-0864/НЮ від 07.03.2008, не приймається судом до уваги, виходячи з того, що Акт перевірки не містить посилань на обставини, які б свідчили про те, що укладаючи зазначений договір сторони діяли з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та мали на це умисел.

Про факт належного виконання договору свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, податкові накладні №35, №36, №37, №38, №39, №40 від 14.12.2010, які містяться у справі. Також на підтвердження Позивачем надано Акт готовності обєкта до експлуатації №1/ДН-У від 29.12.2010 підписаний Держкомзбереженням, Держгірпромнаглядом, ГУ МНС України в АР Крим, Виконкомом Феодосіївської міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень,

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що Позивач довів реальність господарської операції, вчиненої останнім та ТОВ “Неонстрой”. Твердження Відповідача про заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, внаслідок включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ “Неонстрой”, яке створено для здіснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, свого підтвердження не знайшло, а тому суд скасовує податкове повідомлення-рішення №0000408821 від 08.06.2011.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 72, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця"до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000408821 від 08.06.2011 - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000408821 від 08.06.2011.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30.08.2011 р.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >Р.З. Голобутовський

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >