Постанова № 18510061, 29.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.04.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 р. Справа № 2а-15199/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на активи у сумі 1 512, 61 грн., - ВСТАНОВИВ:

22.11.2010 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1512, 61 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, у звязку із несвоєчасною сплатою, має податковий борг за погодженими податковими зобовязаннями на загальну суму 1512, 61 грн.

Просить суд звернути стягнення на активи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету України в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 1 512, 61 грн.

У судове засідання сторони не зявились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

29.07.1994 року відповідач зареєстрований Заводським районним виконавчим комітетом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області як субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 4, ст. 9, п. 1, 5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII, (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законами терміни, у звязку з чим вони повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», від 19.09.1996 року № 378/96-ВР, (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІV (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), встановлено, що орендна плата це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.14 вказаного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 даного Закону, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 27 вказаного Закону, передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 19.10.2007 року № 279-15/V, надано у землекористування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 0, 0222 га для розміщення торгівлі (комплекс з двох кіосків з літнім майданчиком).

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року, укладеного Дніпродзержинською міською радою та громадянином ОСОБА_2, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0, 0222 га за адресою: АДРЕСА_2.

Розділом 4 вищевказаного договору визначені строки та сума орендної плати. Так, п. 4.3 договору передбачено, що орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового податкового (звітного) періоду.

Пунктом 4.1 додаткової угоди № 831 від 05.12.2007 року зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4595, 52 грн. у рік без ПДВ, що становить 382, 96 грн. в місяць без ПДВ і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки

Відповідно до пп. 2.2 договору орендної ділянки, грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою, складає 131302, 78 грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 вказаного Закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з вимогами пп. 6.2.2, пп. 6.2.3, пп. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), позивачем були сформовані перша та друга податкові вимоги від 05.04.2007 року № 1/276 на суму 131, 00 грн., від 16.06.2007 року № 2/477 на суму 133, 83 грн.

Проте, відповідач в добровільному порядку не сплатив суму податкового боргу, у звязку з чим загальна сума його заборгованості складає 1512, 61 грн.

Згідно пп. 3.1.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пп. 10.1.1. п.10.1 ст.10 зазначеного закону, у разі, коли інші, передбачені Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків. Та в силу пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 даного Закону, будь-які активи платника податків є джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову служби в Україні», серед функцій державних податкових інспекцій, передбачено, зокрема, подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фонами за рахунок майна.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати заборгованості під час судового розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1512, 61 грн. задовольнити повністю.

Звернути стягнення на активи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 51931, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (р/р 33214815700013, код платежу 13050500, одержувач платежу: відділення держказначейства у м. Дніпродзержинську, код отримувача 24232324, банк отримувача УДК у Дніпропетровській області, МФО банку 805012) заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 1512 (одна тисяча пятсот дванадцять) грн. 61 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А. Ю. Рищенко

< Текст >