Постанова № 18510027, 22.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.03.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 р. Справа № 2а-12033/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Спецпром" та ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 2 209, 89 грн., - ВСТАНОВИВ:

28.09.2010 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Спецпром» про стягнення податкового боргу у сумі 2209, 89 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанії «Спецпром» у звязку із несвоєчасною сплатою має податковий борг за погодженими податковими зобовязаннями на загальну суму 2209, 89 грн.

Просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Спецпром» на користь державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2209, 89 грн.

У судове засідання сторони не зявились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

З адреси відповідача повернувся конверт із поштовим вкладенням.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

07.12.2006 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, про що свідчить копія Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 4, ст. 9, п. 1, 5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законами терміни, у звязку з чим вони повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, або підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку, або імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2010 року позивачем було здійснено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Спецпром». В ході перевірки було встановлено порушення абз. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), а саме: декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року не подані позивачу.

За результатами перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010 року № 0050241502/0, відповідно до якого до відповідача застосовано штрафна санкція у розмірі 2210, 00 грн.

На момент проведення перевірки на особовому рахунку платника податку рахувалась переплата у сумі 0, 11 грн. , за рахунок якої було частково сплачено розмір недоїмки. Тому, загальна сума заборгованості відповідача складає 2209, 89 грн.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), вказано, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 вказаного Закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з вимогами пп. 6.2.2, пп. 6.2.3, пп. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), позивачем були направлені відповідачу перша податкова вимога від 08.04.2010 року № 1/766 та друга податкова вимога від 11.05.2010 року № 2/978, які не були отримані відповідачем, та конверт із поштовим вкладенням повернувся.

Так, у відповідності до вимог пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), позивачем була здійснена перевірка знаходження відповідача за вказаною юридичною адресою. У звязку із відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Спецпром», позивачем було складено Акт перевірки фактичного місцезнаходження юридичної особи та розміщено податкові вимоги на дошці податкових оголошень 08.04.2010 року та 12.05.2010 року відповідно.

Вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось, тому відповідно до вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженим.

Проте, позивачем заборгованість з податку на додану вартість відповідачем сплачена не була.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача складає 2209, 89 грн.

У своїй заяві про уточнення позовних вимог відповідач посилається на норми Податкового кодексу України. А саме: на ст. 20, п. 95. 3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Спецпром» про стягнення податкового боргу у сумі 2209, 89 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Спецпром» (код ЄДРПОУ 34775071, просп. Героїв, буд. 44/1, м. Дніпропетровськ, 49044) на користь державного бюджету (р/р 31117030700005, код платежу 14010100, одержувач: УДКУ у Жовтневому районі, код ЄДРПОУ 24246786, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2209 (дві тисячі двісті девять) грн. 89 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А. Ю. Рищенко

< Текст >