Рішення № 18508429, 14.09.2011, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-5224/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"14" вересня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Мицик Ю.С.

при секретарях - Бачман Т.В., Вікуловій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, суд -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач-1), ОСОБА_3 (далі відповідач -2), ОСОБА_4 (далі відповідач -3) та просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені у розмірі 103963,71 долари США, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2010 року становило 822997, 52 грн., 1700 грн. судового збору; 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 22 травня 2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 014/2499/82/55688 (далі Кредитний договір), згідно якого позивач надав відповідачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в розмірі 98 940 доларів США 00 центів, а відповідач-1 у свою чергу зобовязувалася повернути наданий кредит у повному обсязі до 22.05.2017 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,75 % річних.

Крім того, в якості забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобовязань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, передбачених згаданим кредитним договором, 22.05.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договори поруки. Відповідно до п.п. 1.2 зазначених договорів поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобовязалися солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобовязань, передбачених кредитним договором № 014/2499/82/55688.

Вказана в позовній заяві заборгованість відповідачів перед позивачем виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_2, умов кредитного договору від 22.05.2007 року та додаткової угоди до нього, а саме порушенням строків сплати платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих відсотків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач-1, відповідач -3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали та не заперечували проти задоволення позову.

Відповідач-2 в судове засідання не зявилася, про день та час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, будь-яких заяв-клопотань від неї не надходило.

Згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача-1, відповідача-3, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 22.05.2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 014/2499/82/55688 (далі Кредитний договір), згідно якого позивач надав відповідачу-1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в розмірі 98 940 доларів США 00 центів, а відповідач-1 у свою чергу зобовязувалася повернути наданий кредит у повному обсязі до 22.05.2017 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,75 % річних.

31 березня 2009 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якої прострочену заборгованість відповідача-1 було додано до основної суми зобовязань та на період з 15 квітня 2009 року до 15 вересня 2009 року зменшився розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту з капіталізацією нарахованих відсотків, у звязку з чим сума кредиту була збільшена до розміру 106014,48 доларів США.

У свою чергу відповідач-1 зобовязувалася належним чином використовувати та повернути банку суму отриманого кредиту і сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобовязання, передбачені кредитним договором та додатковою угодою до нього.

Позивач свої зобовязання за договором виконав, надавши вказані грошові кошти, що не заперечувалося відповідачем-1, а тому відповідно до ч. ст. 61 ЦК України не підлягає додатковому доказуванню.

В порушення своїх зобовязань за договором, відповідач-1 не здійснювала вчасно повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до п. 10.1 вказаного вище кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених укладеним договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно розрахунків наданих позивачем, перевірених судом, станом на 24 вересня 2010 року загальна заборгованість відповідача-1 перед позивачем становила 103963,71 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 24 вересня 2010 року становило 822 997,52 грн., з яких: 88900,78 доларів США, що еквівалентно в гривнях згідно курсу НБУ 703756,35 грн. кредитна заборгованість; 8225,97 доларів США, що еквівалентно в гривнях згідно курсу НБУ 65118,42 грн. заборгованість за відсотками; 6836,96 доларів США, що еквівалентно в гривнях згідно курсу НБУ 54122,74 грн. пеня за прострочення сплати відсотків. Вказана заборгованість на даний час не погашена.

22 травня 2007 року між позивачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладені договори поруки № 014/2499/82/55688 та додаткові угоди до них від 31 березня 2008 року /а.с. а.с. 22,23/.

Відповідно до умов Договору поруки, відповідач-2, відповідач-3 зобов'язалися відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 його зобовязань, що виникли із Кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справи у суді першої інстанції»у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин у справі.

Оскільки відповідач-1, відповідач-3 в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі і таке визнання є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 527, 553, 554, 610, 612, 625, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, р/р 290945806, МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) 103 963 долари США 71 цент, що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2010 року становило 822 997 /вісімсот двадцять дві тисячі девятсот девяносто сім/ гривень 52 копійки, 1700 /одну тисячу сімсот/ гривень 00 копійок судового збору; 120 /сто двадцять/ гривень 00 копійок витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: