Рішення № 18507262, 02.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2011 р. Справа № 34/123-7/018-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1)Міністерства фінансів України, м. Київ,

2)Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»,

м. Київ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент», Київська область, м. Обухів,

простягнення 412435794,62грн.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не зявились,

від позивача 2: ОСОБА_1 представник за довіреністю №391 від 16.06.2011року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 15.08.2011року,

від прокуратури: Некрасов О.М. посвідчення №259 від 08.12.2009року.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

У січні 2010року Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою вих. №05/2-7136-10 від 26.01.2010року в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (далі позивач 1), Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»(далі позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»про стягнення 320000000,00грн. заборгованості по кредиту, 60546263,20грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 539178,08грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3600353,34грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом по кредитному договору №13-У від 22.05.2008року та про стягнення 25000000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 22.05.2008року №1555 та 2750000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008року №3461, а всього - 412435794,62грн.

Також, Заступник прокурора просив у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки нежилі приміщення та земельну ділянку, яким забезпечувалось виконання грошових зобовязань ТОВ «Істейт Девелопмент»відповідно до укладених сторонами Іпотечного договору без оформлення заставної від 22.05.2008року №1555 (з урахуванням додаткових договорів до нього від 28.11.2008року, від 29.12.2008року, від 21.02.2009року) та Іпотечного договору без оформлення заставної від 28.11.2008року №3461 (з урахуванням додаткових договорів до нього від 29.12.2008року, від 21.02.2009року).

В обґрунтування позовних вимог Заступник прокурора м. Києва посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»зобовязань за кредитним договором №13-У від 22.05.2008року щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

У звязку з існуванням у відповідача заборгованості по погашенню суми кредиту та процентів за користування кредитом, на прострочені суми заборгованості також нараховано пеню в розмірі 539178,08грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 3600353,34грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 25000000,00грн. за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 22.05.2008року №1555 та 2750000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008року №3461, Заступник прокурора міста Києва посилається на порушення ТОВ «Істейт Девелопмент» зобовязань щодо сплати страхових платежів за договорами страхування предметів іпотеки та надання Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку «Укргазбанк»доказів сплати таких платежів.

Оскільки виконання зобовязання за кредитним договором №13-У від 22.05.2008року було забезпечено іпотекою нерухомого майна та майнових прав на земельну ділянку ТОВ «Істейт Девелопмент»на підставі укладених сторонами Іпотечного договору без оформлення заставної від 22.05.2008року №1555 та Іпотечного договору без оформлення заставної від 28.11.2008року №3461, Заступник прокурора м. Києва просить суд у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмети іпотеки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.02.2010року було порушено провадження справі №34/123 та призначено її розгляд на 17.03.2010року.

У звязку з неявкою у судове засідання 17.03.2010року представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 07.04.2010року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2010року було зупинено провадження у справі №34/123 до вирішення справи №14/189 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»про визнання недійсним договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008року.

13.12.2010року ухвалою господарського суду м. Києва, враховуючи, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010року у справі №14/189 рішення господарського суду м. Києва (яким у задоволенні позову про визнання недійсним договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2009року було відмовлено повністю) залишено без змін, провадження у справі №34/123 було поновлено, та призначено розгляд справи на 12.01.2011року.

23.12.2010року до господарського суду м. Києва від позивача 2 надійшла заява вих. №118/19699/2010 від 15.12.2010 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач 2 у звязку зі збільшенням періоду прострочки виконання відповідачем взятих зобовязань, просить суд стягнути з відповідача 320000000,00грн. заборгованості по кредиту, 154363249,49грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 59313972,60грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19627818,37грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом по кредитному договору №13-У від 22.05.2008року та про стягнення 25000000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 22.05.2008року №1555 та 2750000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008року №3461, а всього 581055040,46грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2011року на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України справу №34/123 було передано за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2011року справу №34/123 було прийнято до свого провадження суддею В.М. Антоновою, присвоєно справі №34/123-7/018-11 та призначено її розгляд на 24.02.2011року.

Враховуючи неявку у судове засідання 24.02.2011року представників позивача 1 та відповідача, які про дату, час та місце розгляду спору повідомлені належним чином, розгляд справи відкладався на 17.03.2011року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2011року на підставі ст. 79ГПК України було зупинено провадження у справі №34/123-7/018-11 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»на ухвалу господарського суду м. Києва №06-5-34/123 від 12.01.2011року про направлення справи за встановленою підсудністю.

17.03.2011року матеріали справи були направлені до господарського суду м. Києва для їх подальшого скерування разом з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

08.07.2011року до господарського суду Київської області з господарського суду м.Києва повернулись матеріли справи №34/123-7/018-11.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2011року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва №06-5-34/123 від 12.01.2011року про направлення справи за встановленою підсудністю залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2011 року на підставі ст. 79 ГПК України провадження у справі №34/123-7/018-11 було поновлено та призначено її розгляд на 28.07.2011року.

Крім того, 24.06.2011року через загальний відділ господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №118/12768/2011 від 20.06.2011року (вх.№8642 від 24.06.2011року), в якій позивач 2 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»320000000,00грн. заборгованості по кредиту, 199619139,95грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 59313972,60грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 26629633,22грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25000000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 22.05.2008року та 2750000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 28.11.2008року, а всього 633312745,77грн., а не 633312745,78грн., як зазначає позивач у звязку з невірним арифметичним підсумком. В рахунок погашення заборгованості позивач 2 просить суд звернути стягнення на предмети іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку) шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки. Подана заява ухвалою суду від 19.07.2011року прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2011року на підставі клопотання представника позивача 2 від 28.07.2011року та згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі №34/123-7/018-11 на пятнадцять днів з 04.08.2011 року по 18.08.2011року та враховуючи неявку у судове засідання представників позивача 1 та відповідача розгляд справи було відкладено на 11.08.2011року. Зобовязано позивача та відповідача надати звіт про незалежну оцінку майна, що є предметом договору іпотеки.

У звязку з повторною неявкою представників відповідача у судове засідання 11.08.2011року та неподанням сторонами витребуваних ухвалою суду від 28.07.2011року документів, розгляд справи було відкладено на 18.08.2011року та повторно зобовязано сторін надати суду звіт про незалежну оцінку майна, що є предметом договорів іпотеки.

У судовому засіданні 18.08.2011року представником відповідача подано клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення ринкової вартості предмета іпотеки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011року на підставі клопотання відповідача та згідно ч. 3. ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі на пятнадцять днів з 19.08.2011року по 02.09.2011року та враховуючи необхідність витребування додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 02.09.2011року.

Зобовязано позивачів та прокурора надати письмові пояснення щодо необхідності проведення судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості предмету іпотеки та запропоновано учасникам судового процесу подати перелік питань на вирішення судової будівельно-технічної експертизи, в разі її призначення.

18.08.2011року після судового засідання через загальний відділ господарського суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»(позивача 2) надійшла заява про уточнення позовних вимог б/н і дати (вх. №11482).

У судовому засіданні 02.09.2011року представник позивача 2 у справі просив суд прийняти уточнення до позовних вимог, викладених у поданій 18.08.2011року заяві про уточнення позовних вимог. При цьому, подана заява про уточнення позовних вимог не приймається судом до розгляду, виходячи з наступного.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач 2 уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 320000000,00грн. заборгованості по кредиту, 199619139,95грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 59313972,60грн. пеню за несвоєчасне повернення кредиту, 26629633,22грн. пеню за несвоєчасну сплату процентів, 25000000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 22.05.2008року та 2750000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 28.11.2008року, а всього 633312745,77грн.

При цьому, подана заява не містить відмову від позовної вимоги про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»на предмети іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку) шляхом їх реалізації з прилюдних торгів.

З усних пояснень представника позивача 2 вбачається, що від іншої частини позовних вимог, а саме про звернення стягнення в рахунок погашення існуючої заборгованості на предмет іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку), позивач 2 не відмовляється.

Прокурор у судовому засіданні не підтримав заяву позивача 2 про уточнення позовних вимог та просив суд розглядати позовні вимоги, викладені в позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.06.2011року (вх.№8642 від 24.06.2011року).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви позивача 2 про уточнення позовних вимог, як такої, що подана з порушенням вимог ст. 22 ГПК України та розглядає позовні вимоги, остаточно сформовані в заяві про збільшення позовних вимог №118/12768/2011 від 20.06.2011року (вх.№8642 від 24.06.2011року).

Щодо поданого клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи для визначення вартості предмета іпотеки, господарський суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав, наведених у мотивувальній частині рішення.

У судовому засіданні 02.09.2011року прокурор, представник позивача 2 у справі підтримали позовні вимоги, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви №118/12768/2011 від 20.06.2011року (вх.№8642 від 24.06.2011року) про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти розміру заявлених штрафів, стверджував про їх невірний обрахунок, заперечень щодо інших позовних вимог та відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами, так як його неподання не перешкоджає вирішенню спору.

У судове засідання 02.09.2011року представник позивача 1, Міністерства фінансів України, не зявився. Позивач 1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив. Господарський суд зазначає, що неявка представників позивача 1 не перешкоджає вирішенню справи №34/123-7/018-11.

У судовому засіданні 02.09.2011року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора, представників позивача 2, відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

22.05.2008року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», (банк за договором, позивач 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(позичальник за договором, відповідач у справі) було укладено кредитний договір №13-У (далі кредитний договір).

Згідно п. 1.1. кредитного договору банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 80000000,00грн. Не відновлювальна відклична кредитна лінія кредитна лінія, за якою кредитні кошти надаються в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленого ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією), якщо при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі умови, як неплатоспроможність позичальника та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у банку, та загальна сума яких не перевищує суму договору протягом певного періоду часу або в конкретні строки, що зазначені у кредитному договорі, по мірі виникнення у клієнта потреби в позичкових коштах.

Цільове призначення (мета) кредиту: на придбання нерухомості. (п. 1.2. кредитного договору).

Відповідно до п. п. 1.3.1.-1.3.2. договору кредитна лінія відкривається з 22 травня 2008року по 19 травня 2011року. Позичальник в будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі: в термін, не пізніше 19 травня 2011року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Господарським судом встановлено, що сторонами протягом дії кредитного договору №13-У від 22.05.2008 року були підписані угоди про зміни та доповнення №1 від 23.05.2008року, №2 від 19.11.2008року, №3 від 27.11.2008 року, №3.1. від 28.11.2008року, №4 від 24.12.2008року, №5 від 04.01.2009року, №6 від 20.02.2009року та №7 від 23.02.2009року, якими вносились зміни та доповнення до умов кредитного договору №13-У від 22.05.2008 року.

Так, угодою про зміни та доповнення №6 від 20.02.2009року, сторони дійшли згоди змінити кредитний договір №13-У від 22.05.2008року та викласти його в наступній редакції.

«Згідно п. 1.1. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009року) банк надає позичальнику кредит в сумі 320000000,00грн.

Цільове призначення (мета) кредиту на поповнення обігових коштів. (п. 1.2. договору).

Пунктами 1.3.1.-1.3.2. кредитного договору визначено, що кредит надається з 22 травня 2008року по 27 листопада 2009року. Позичальник в будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит в повному обсязі в термін, не пізніше 27 листопада 2009року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Сторонами, п.п. 1.4.2.-1.4.3. договору, погоджено, що за користування кредитом у межах встановленого в п. 1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 19% річних. При цьому, за користування кредитом понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 29% річних.

Згідно п. 1.4.3. договору розрахунок процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці і році (факт/факт). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.»

Як було визначено п. 1.4.4. кредитного договору (до підписання угод про зміни та доповнення №5 від 04.01.2009року та №6 від 20.02.2009року, якими сторони змінили строк сплати процентів), строк сплати процентів один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Угодами про зміни та доповнення №5 від 04.01.2009року та №6 від 20.02.2009року до кредитного договору, сторони змінили строк сплати процентів і визначили п. 1.4.4. договору в наступній редакції:

«Строк сплати процентів: за період з 01.12.2008року по 30.06.2009року не пізніше 10.07.2009року; за період з 01.07.2009року по 27.11.2009року один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні.»

Згідно п. 3.3.3. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009року) позичальник зобовязується у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.4.2. цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Строк дії договору, відповідно до п. 6.9. (в редакції угоди №6 від 20.02.2009року), з моменту набрання ним юридичної сили по 27 листопада 2009 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобовязань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобовязань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобовязання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобовязань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що на момент розгляду спору у господарському суді кредитний договорі №13-У від 22.05.2008року є припиненим у звязку з закінченням 27.11.2009року строку, на який його було укладено.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного сторонами кредитного договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 32000000,00грн., а саме 30.05.2008року у сумі 75850000,00грн., 19.11.2008року у сумі 75850000,00грн. та 24.12.2008року у сумі 70000000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку позивача 2.

Відтак, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»належним чином виконало прийняті на себе зобовязання щодо надання кредиту.

За змістом пунктів 1.3.1 та 1.3.2 кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009року) відповідач у справі зобовязаний був повернути кредит у повному до 27.11.2009року.

Однак, в порушення умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»у встановлений договором строк надані грошові кошти позивачу 2 не повернуло.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Господарський суд зазначає, що кредитний договір є двостороннім, так як права та обовязки в договорі мають обидві сторони договору, при цьому, кредитний договір є оплатним. На практиці оплата за договором кредиту встановлюється двома паралельними способами: комісійна винагорода за отримання кредиту, яка розраховується у відсотках від суми кредиту та сплачується під час отримання кредиту; проценти за користування кредитом, які нараховуються за кожен день користування кредитними коштами.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено отримання від позивача 2 кредитних коштів у сумі 320000000,00грн., однак доказів повернення отриманого кредиту не надав. Відтак, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 320000000,00грн., є правомірною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, Заступником прокурора м. Києва заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 199619139,95грн., згідно із заявою №118/12768/2011 від 20.06.2011року про збільшення розміру позовних вимог.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до п. п. 1.4.1.-1.4.3. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009року) за користування наданим кредитом нараховувались проценти, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно на фактичну суму кредиту, а саме за період з 30.05.2008року по 29.11.2009року з розрахунку 19,0% річних у сумі 68152893,68грн. та за період з 30.11.2009року по 02.06.2011року з розрахунку 29,0% річних у сумі 139835616,49грн., а всього нараховано процентів на суму 207988510,17грн.

Відповідачем було частково оплачено нараховані проценти за користування кредитними коштами, а саме сплачено 05.06.2008року 78751,37грн., 04.07.2008року 1181270,49грн., 01.08.2008року 1220646,17грн., 29.08.2008року 1220646,17грн., 03.10.2008року 1181270,49грн., 05.11.2008року 1220646,18грн. та 05.12.2008 року 2266139,35грн., всього сплачено 8369370,22грн.

Даний факт підтверджується наданою позивачем банківською випискою по сплаті нарахованих відсотків за кредитним договором №13-У від 22.05.2008року. Тобто, відповідач до підписання сторонами додаткової угоди №5 від 04.01.2009року, якою змінили строк оплати процентів за користування кредитом, у відповідності до п.1.4.4. кредитного договору нараховані за період з травня 2008року по листопад 2008року проценти сплачував належним чином щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що починаючи з грудня 2008року відповідач у справі нараховані проценти не оплачував.

Відповідно до ч. ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ч.1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи, що нараховані позивачем до грудня 2008року проценти відповідачем повністю сплачені, та беручи до уваги, що згідно п. 1.4.4. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №5 від 04.01.2009року) строк сплати процентів, нарахованих за період з 01.12.2008року по 30.06.2009року встановлювався до 10.07.2009року; а нарахованих процентів за період з 01.07.2009року по 27.11.2009року один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також день закінчення строку, на який надано кредит, то відповідач повинен був виконувати свій обовязок зі сплати процентів у вищезазначені строки.

При цьому, господарський суд зазначає, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо строку сплати процентів, нарахованих після 27.11.2009року (тобто за користування кредитними коштами після закінчення строку на повернення кредиту) у розмірі 29,0% річних.

Однак, оскільки згідно положень кредитного договору (п.п. 1.4.3., 3.3.2., 3.3.3.) та вимог чинного законодавства за весь період фактичного користування кредитними коштами позичальник зобовязаний сплачувати проценти, то господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України нараховані проценти за користування кредитними коштами після 27.11.2009року повинні були сплачуватись відповідачем щомісячно.

При цьому, для визначення конкретного строку оплати процентів слід враховувати положення ч.ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Однак, у вищезазначений строк відповідач нараховані проценти за фактичний період користування кредитними коштами не сплатив.

Отже, господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів за фактичний час користування кредитними коштами, а саме з 01.12.2008року по 02.06.2011року (згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог), за кредитним договором №13-У від 22.05.2008року становить 199619139,95грн. (207988510,17грн., сума нарахованих процентів - 8369370,22грн., сплачені відповідачем кошти).

Зазначена сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом відповідачем не оспорюється.

Відтак, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, заступник прокурора м. Києва просить суд стягнути з відповідача нараховані 59313972,60грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 26629633,22грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009року) за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобовязань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що сума кредиту у розмірі 320000000,00грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»у визначений договором строк, а саме до 27.11.2009року, повернута не була, та проценти за користування кредитом з 01.12.2008року по 02.06.2011року у визначений договором та законодавством строк, сплачені також не були, що є простроченням боржника в розумінні ст. 612 ЦК України, то господарський суд визнає правомірним нарахування передбаченої умовами договору пені за порушення відповідачем строків виконання грошового зобовязання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вбачається з умов кредитного договору, сторонами встановлено інший строк (згідно положень п. 6 ст. 232 ГК України) нарахування даного виду неустойки, а саме визначено, що пеня нараховується протягом одного року від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи те, що договором строк повернення відповідачем кредиту був встановлений до 27.11.2009року, то з 28.11.2009року у відповідача виникла прострочка з повернення суми кредитних коштів, а не з 30.11.2009року, як помилково вказує Заступник прокурора та позивач 2 в доданих до позовної заяви та заяв про збільшення розміру позовних вимог розрахунку стягуваних сум, а відтак господарський суд зазначає, що з урахуванням умов договору та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобовязань припиняється через один рік, тобто 27.11.2010року.

Перевіривши розрахунок суми пені на суму боргу по кредиту за період з 30.11.2009року (в межах періоду заявленого Заступником прокурора) по 27.11.2010року, господарський суд дійшов висновку, що за несвоєчасне повернення кредиту з відповідача на користь позивача 2 підлягає стягненню пеня у розмірі 59011506,85грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 302465,75грн. (59313972,60грн. 59011506,85грн.), суд відмовляє.

Одночасно, перевіривши наданий до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.06.2011року №118/12768/2011 розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, господарським судом встановлено, що у звязку з невірним визначенням позивачем 2 строку сплати процентів, а відтак і початку прострочки відповідача зі сплати процентів, нарахованих після 27.11.2009року у розмірі 29% річних, розрахунок пені є арифметично невірним.

З огляду на викладене, господарський суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди:

п/н Сума боргу по процентам, нарахованих за відповідний періодСтрок оплати нарахованих процентів враховуючи п. 1.4.4. договору та вимоги ст. 1048 ЦК УкраїниПеріод, за який здійснюється нарахування пені, з урахуванням заявленого позивачем періоду Сума пені за період прострочення 134464071,42грн., нарахованих з 01.12.2008р. по 30.06.2009р.по 10.07.2009р.з 13.07.2009р по 10.07.2010р.7016507,25грн. 25163835,62грн.,

нарахованих за липень 2009р.по 10.08.2009р.з 11.08.2009р.

по 10.08.2010р.1035596,62грн.

35163835,62грн., нарахованих за серпень 2009р.по 10.09.2009р.з 11.09.2009р.

по 10.09.2010р.1013 243,58грн.

44997260,27грн., нарахованих за вересень 2009р.по 10.10.2009р.з 12.10.2009р.

по 10.10.2010р.957214,94грн.

55163835,62грн., нарахованих за жовтень 2009р.по 10.11.2009р.з 11.11.2009р.

по 10.11.2010р.970093,72грн.

64830684,93грн., нарахованих за листопад -до закінчення строку, на який надано кредитпо 27.11.2009р. (день закінчення строку, на який надано кредит)з 28.11.2009р.

по 27.11.2010р.896257,49грн.

7254246,58грн., нарахованих за листопад 2009р.по 30.11.2009р.з 01.12.2009р.

по 30.11.2010р.47066,96грн.

87881643,84грн., нарахованих за грудень 2009р.по 31.12.2009р.з 01.01.2010р.

по 31.12.2010р.1425605,83грн.

97881643,84грн., нарахованих за січень 2010р.по 01.02.2010р.з 02.02.2010р.

по 01.02.2011р.1391056,15грн.

107118904,11грн., нарахованих за лютий 2010р.по 01.03.2010р.з 02.03.2010р.

по 01.03.2011р.1229132,43грн.

117881643,84грн., нарахованих за березень 2010р.по 31.03.2010р.з 01.04.2010р.

по 31.03.2011р.1328434,87грн.

127627397,26грн., нарахованих за квітень 2010р.по 30.04.2010р.з 01.05.2010р.

по 30.04.2011р.1254236,67грн.

137881643,84грн., нарахованих за травень 2010р.по 31.05.2010р.з 01.06.2010р.

по 31.05.2011р.1262574,56грн.

147627397,26грн., нарахованих за червень 2010р.по 30.06.2010р.з 01.07.2010р.

по 02.06.20111107017,45грн.

157881643,84грн., нарахованих за липень 2010р.по 31.07.2010р.з 01.08.2010р

по 02.06.2011р.1027096,96грн.

167881643,84грн., нарахованих за серпень 2010р.по 31.08.2010р.з 01.09.2010р.

по 02.06.2011р.920424,85грн.

177627397,26грн., нарахованих за вересень 2010р.по 30.09.2010р.з 01.10.2010р.

по 02.06.2011р.793562,77грн. 187881643,84грн., нарахованих за жовтень 2010р.по 01.11.2010р.з 02.11.2010р. по 02.06.2011р.712910,88грн. 197627397,26грн., нарахованих за листопад 2010р.по 30.11.2010р.з 01.12.2010р. по 02.06.2011р.595981,84грн.

207881643,84грн., нарахованих за грудень 2010р.по 31.12.2010р.з 01.01.2011р.

по 02.06.2011р.512090,91грн.

217881643,84грн.. нарахованих за січень 2010р.по 31.01.2011р.з 01.02.2011р.

по 02.06.2011р.408333,93грн.

227118904,11грн., нарахованих за лютий 2011р.по 28.02.2011р.з 01.03.2011р.

по 02.06.2011р.284171,05грн.

237881643,84грн., нарахованих за березень 2011р.по 31.03.2011р.з 01.04.2011р.

по 02.06.2011р.210860,96грн.

247627397,26грн., нарахованих за квітень 2011р.по 30.04.2011р.з 01.05.2011р.

по 02.06.2011р.106888,05грн.

257881643,84грн., нарахованих за травень 2011р.по 31.05.2011р.з 01.06.2011р.

по 02.06.2011р.6694,00грн.

26508493,15грн., нарахованих за червень 2011р.по 30.06.2011р.Пеня не нараховується, оскільки строк оплати цих процентів до 30.06.2011р., а заявлений період нарахування пені закінчується 02.06.2011р._____

Всього 26513054,72грн. Відтак, господарський суд дійшов висновку, що за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з відповідача на користь позивача 2 підлягає стягненню пеня у розмірі 26513054,72грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 116578,50грн. (26629633,22грн. 26513054,72грн.), суд відмовляє. Господарським судом встановлено, що з метою забезпечення виконання грошового зобовязання відповідача по поверненню кредиту між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»(іпотекодержатель за договором, позивач 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(іпотекодавець за договором, відповідач у справі) 22.05.2008року було укладено іпотечний договір без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1555.

До вищезазначеного іпотечного договору сторонами були підписані та нотаріально завірені договори про внесення змін і доповнень від 28.11.2008року, від 29.12.2008року та від 21.02.2009року, якими сторони вносили зміни до пунктів 1.1. (предмет договору), 2.1. (предмет іпотеки) та 2.2. (загальна вартість предмета іпотеки) іпотечного договору.

Так, відповідно п. 1.1. іпотечного договору від 22.05.2008року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009року) дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №13-У від 22.05.2008року (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між іпотекодержателем та позичальником ТОВ «Істейт Девелопмент».

Предметом іпотеки, згідно п. 2.1. іпотечного договору від 22.05.2008року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009року) є нерухоме майно нежилі приміщення підвалу, І, ІІ, ІІІ, ІУ поверхів корпусу №4 (в літ. Е) загальною площею 20560,60кв.м., що складає 54/100 частини від корпусу №4, який розташований в м. Києві по вул. Московській буд. 8 (літера Е) та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 22.05.2008року за реєстровим №1553.

Пунктом 2.2. іпотечного договору (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009року) визначено, що предмет іпотеки за згодою сторін оцінено 339085400,00грн.

Згідно п. 7.1. іпотечного договору, дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку подовження строків виконання зобовязань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобовязань.

Сторонами п. 3.3.4. іпотечного договору встановлений обовязок іпотекодавця на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування ( в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Згідно п. 3.3.4.2. іпотекодавець зобовязаний не пізніше, ніж за 3 календарні дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 календарний день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати іпотекодержателю докази таких сплат.

Пунктом 4.2. договору сторонами визначено, що за невиконання чи неналежне (в тому числі, невчасне) виконання п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.2. дійсного договору.

На підставі вищезазначених умов іпотечного договору заступником прокурора м. Києва заявлено також вимогу про стягнення з відповідача штрафу (5% від вартості предмета іпотеки) у розмірі 25000000,00грн., оскільки за період з 27.11.2009року по 26.11.2010року відповідачем не надано банку доказів сплати страхових платежів, обовязок надання яких передбачений п. 3.3.4.2. іпотечного договору.

Господарським судом встановлено та відповідачем не спростовано, що за період з 27.11.2009року по 26.11.2010року Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»не було застраховано предмет іпотеки, оскільки попередній договір страхування майна №01-0962 від 23.02.2009року припинив свою дію 27.11.2009року у звязку із закінченням строку, на який його було укладено. А відтак, відповідачем не було надано ні позивачу 2, ні суду доказів оплати страхових платежів відповідно до п. 3.3.4.2. іпотечного договору.

Заступником прокурора м. Києва штраф у розмір 5% був обрахований з 500000000,00грн. вартості предмета іпотеки, яка визначена сторонами договором про внесення змін і доповнень від 28.11.2008року.

Однак, господарський суд, беручи до уваги, що договором про внесення змін і доповнень від 21.02.2009року було узгоджено вартість предмета іпотеки у розмірі 339085400,00грн., і враховуючи період порушення відповідачем взятих на себе зобовязань (а саме з 27.11.2009року по 26.11.2010року), зазначає, що сума штрафу повинна визначатись із вартості предмета іпотеки, визначеної договором від 21.02.2009року, а саме від 339085400,00грн.

Таким чином, здійснивши розрахунок штрафу, господарський суд дійшов висновку, що за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008року розмір штрафу становить 16954270,00грн. (339085400,00грн.*5%)/100%), а не 25000000,00грн.

Господарським судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (іпотекодержатель за договором, позивач 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(іпотекодавець за договором, відповідач у справі) 28.11.2008року було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №3461.

До вищезазначеного іпотечного договору сторонами були підписані та нотаріально завірені договори про внесення змін і доповнень від 29.12.2008року та від 21.02.2009року, якими сторони вносили зміни до пунктів 1.1. (предмет договору) та 2.1. (предмет іпотеки) договору іпотеки.

Так, відповідно п. 1.1. іпотечного договору від 28.11.2008.2008року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009року) дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №13-У від 22.05.2008року (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між іпотекодержателем та позичальником ТОВ «Істейт Девелопмент».

Предметом іпотеки, згідно п. 2.1. іпотечного договору від 28.11.2008року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009року) є нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий №8000000000:82:033:0057, площею 1,3633га, що розташована на вул. Московській,8 у Печерському районі, м. Києва та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія КВ №141987, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2008року №3460 (ВМВ №052423, ВМВ №052436) та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02-8-00207. цільове призначення земельної ділянки: реконструкція з будівництвом механіко-складського корпусу під офісно-торговельний комплекс з паркінгом.

Пунктом 2.2. іпотечного договору визначено, що предмет іпотеки за згодою сторін оцінено в 55000000,00грн. Експертна грошова оцінка земельної ділянки згідно до звіту про експертну грошову оцінку, зробленого Асоціацією «УкрЕксПроБуд»складає 55000000,00грн. від 27.11.2008року. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки визначеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Згідно п. 7.1. іпотечного договору, дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобовязань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобовязань.

Сторонами п. 3.3.4. іпотечного договору встановлений обовязок іпотекодавця на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Згідно п. 3.3.4.2. іпотекодавець зобовязаний не пізніше, ніж за 3 робочі дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 робочий день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати іпотекодержателю докази таких сплат.

Пунктом 4.2. договору сторонами визначено, що за невиконання чи неналежне (в тому числі, невчасне) виконання п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.3. дійсного договору.

Дослідивши умови договору іпотеки від 28.11.2008року №3461 та додаткові договори до нього, господарським судом встановлено, що сторонами в договорі не було передбачено пункту 2.3.

При цьому, господарський суд дійшов висновку, що відсутність у договорі №3461 від 28.11.2008 року пункту 2.3. не свідчить про непогодження сторонами вартості предмета іпотеки, оскільки така вартість погоджена сторонами у п.2.2. вказаного договору і складає 55000000,00грн.

На підставі вищезазначених умов іпотечного договору заступником прокурора м. Києва заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу (5% від оціночної вартості предмета іпотеки) у розмірі 2750000,00грн., оскільки за період з 27.11.2009року по 26.11.2010року відповідачем не надано банку доказів сплати страхових платежів, обовязок надання яких передбачено п. 3.3.4.2. іпотечного договору.

Господарським судом досліджено та відповідачем не спростовано, що за період з 27.11.2009року по 26.11.2010року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Істейт Девелопмент»не було застраховано предмет іпотеки, оскільки попередній договір страхування майна №01-08-45 від 22.12.2008року припинив свою дію 27.11.2009року у звязку із закінченням строку, на який його було укладено. А відтак, відповідачем не було надано позивачу 2 доказів оплати страхових платежів відповідно до п. 3.3.4.2. іпотечного договору.

Відтак, за невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором іпотеки №3461від 28.11.2008року, на відповідача згідно п. 4.2. договору покладається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 2750000,00грн. (55000000,00грн.*5%)/100%).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами 4-5, ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобовязання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ст. ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Вищенаведені правові норми кореспондуються з нормами ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179Господарського кодексу України.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача відповідальності згідно п. 4.2. іпотечного договору №1555 від 22.05.2008року та іпотечного договору №3461 від 28.11.2008року, а саме стягнення штрафу у розмірі 5% від загальної вартості предмета іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача 2 підлягає стягненню 16954270,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008року, 2750000,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №3461 від 28.11.2008року В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 8045730,00грн.( 25000000,00грн. 16954270,00грн.) штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008року, суд відмовляє.

Окрім того, Заступником прокурора м. Києва (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) заявлено вимогу про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості у сумі 633312745,78грн. на предмет іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку) шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Отже, правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобовязанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Тобто, виходячи з викладеного та укладених між сторонами договорів, позивач 2 наділений альтернативними способами захисту своїх прав - чи то стягнення боргу за кредитним договором, з урахуванням штрафних санкцій чи то звернення стягнення на заставлене майно, оскільки за змістом ч.3 ст. 509 ЦК України зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, чинне законодавство не передбачає право одночасного звернення з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, та звернення стягнення на предмет іпотеки (оскільки в такому випадку фактично здійснюється стягнення в подвійному розмірі).

Господарський суд зазначає, що виконання основного зобовязання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобовязання.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 02.08.2010року у справі №13/196, від 11.05.2011року у справі №34/67 та від 29.06.2011року у справі №32/759.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»за кредитним договором №13-У від 22.05.2008року в сумі 633312745,78грн. на предмет іпотеки, а саме: 1) нежилі приміщення підвалу, І, ІІ, ІІІ, ІУ поверхів корпусу №4 (в літ. Е) загальною площею 20560,60кв.м., що складає 54/100 частини від корпусу №4, який розташований в м. Києві по вул. Московській буд. 8 (літера Е) та належить іпотекодавцю на праві приватної власності; 2) земельну ділянку, кадастровий №8000000000:82:033:0057, площею 1,3633га, що розташована на вул. Московській,8 у Печерському районі, м. Києва та належить іпотекодавцю на праві власності, шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

За таких обставин судом відхиляється клопотання відповідача про призначення судової експертизи. При цьому, суд виходиться з наступного.

В обґрунтування поданого клопотання про призначення у справі судової експертизи відповідач зазначає про збільшення вартості предмета іпотеки. На підтвердження чого, відповідач посилається на договір іпотеки від 22.05.2008року №1555 та на укладені сторонами до нього договори про внесення змін і доповнень, відповідно до яких, на його думку, вартість предмета іпотеки зростала.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При цьому, згідно абзаців 1, 3 п. 2 Розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/424 від 11.11.1998року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи відмову суду в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»на предмет іпотеки, суд дійшов висновку про відсутність потреби у визначені вартості предмета іпотеки та відповідно про відсутність підстав для призначення експертизи у даній справі.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 624847971,52грн., з яких 320000000,00грн. заборгованість по кредиту, 199619139,95грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 59011506,85грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 26513054,72грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 16954270,00грн. штраф за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008року, 2750000,00грн. штраф за невиконання умов договору іпотеки №3461 від 28.11.2008року. В іншій частині позову, а саме в стягненні 302465,75грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 116578,50грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 8045730,00грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008року, суд відмовляє.

В частині позову про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»за кредитним договором №13-У від 22.05.2008року в сумі 633312745,78грн. на предмет іпотеки, а саме: 1) нежилі приміщення підвалу, І, ІІ, ІІІ, ІУ поверхів корпусу №4 (в літ. Е) загальною площею 20560,60кв.м., що складає 54/100 частини від корпусу №4, який розташований в м. Києві по вул. Московській буд. 8 (літера Е) та належить іпотекодавцю на праві приватної власності; 2) земельну ділянку, кадастровий №8000000000:82:033:0057, площею 1,3633га, що розташована на вул. Московській,8 у Печерському районі, м. Києва та належить іпотекодавцю на праві власності, шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України, господарський суд відмовляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Як визначено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.

Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00грн.).

Враховуючи, що ціна позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить 633312745,77грн., а 1% від цієї суми складає 6333127,46грн., то державне мито, яке підлягало стягненню в доход Державного бюджету України становить 25500,00грн. (встановлений законом максимальний розмір державного мита). Одночасно, беручи до уваги часткове задоволення позову, судові витрати відповідно до ст. 44, ч. 3 ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 6, код ЄДРПОУ 35161776) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) 320000000 (триста двадцять мільйонів)грн. 00коп. заборгованості по кредиту, 199619139 (сто девяносто девять мільйонів шістсот девятнадцять тисяч сто тридцять девять)грн. 95коп. процентів за користування кредитом, 59011506 (пятдесят девять мільйонів одинадцять тисяч пятсот шість) грн. 85коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 26513054 (двадцять шість мільйонів пятсот тринадцять тисяч пятдесят чотири) грн. 72коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 16954270 (шістнадцять мільйонів девятсот пятдесят чотири тисячі двісті сімдесят)грн. 00коп. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008року, 2750000 (два мільйона сімсот пятдесят тисяч)грн. 00коп. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №3461 від 28.11.2008року.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 6, код ЄДРПОУ 35161776) в доход Державного бюджету України судові витрати: 25 158 (двадцять пять тисяч сто пятдесят вісім) грн. 30 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В. М. Антонова

Повне рішення складено 14.09.2011року