Постанова № 18504778, 26.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2011 року Справа № 5005/3512/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Прудніков В.В.(доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Прокопенко А.Є. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати Мороза В.Ф. від 23.09.2011р.)

Секретар судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №32 від 01.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №14/7201 від 11.04.11.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. у справі №5005/3512/2011

за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 56216,88 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, 56214, 72 грн. штрафу та додаткових витрат, 556, 54 грн. державного мита, 233, 64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Публічне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” оскаржує зазначене рішення суду як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Між Державним підприємством “Придніпровська залізниця” та ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” підписано договір “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги” № ПР/ДН-2-07-1807/ НЮп від 10.12.2007 року.

Станцією Інгулець Придніпровської залізниці 13.09.2010 року було виставлено на колії станції маршрут з 56 вагонів для відправлення на станцію Комунарськ.

На підставі ст. 24 Статуту залізниць України, позивачем була проведена контрольна перевірка маси вантажу в 10 вагонах на 150-тонних статистичних тензометричних вагах станції Інгулець.

Перевіркою встановлено, що у вагоні № 65351421 перевантаження вантажу понад вантажопідйомність на 250 кг, а у вагоні № 52740859 - понад вантажопідйомність на 200 кг.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України зазначені обставини засвідчено комерційними актами АА № 035136/19, АА № 035135/18 від 13.09.2010 року, актом загальної форми № 2646 від 13.09.2010 року

Відповідно до зазначених комерційних актів у вагонах №52740859 та №65351421 вантаж залізорудний концентрат. В результаті переваження встановлено перевантаження вантажу понад вантажопідйомність у вагоні №52740859 в кількості 200 кг, у вагоні №65351421 250 кг. У звязку з порушенням відправником ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, вище зазначені вагони повернуто відправнику для регулювання маси вантажу відповідно до вантажопідйомності вагонів. Зважування виконувалось на 150-тоних статистичних тензометричних вагонних вагах станції Інгулець з зупинкою та розчепленням. Перед зважуванням ваги перевірялися на правильність показників, останній контроль придатності вагів виконувався 17.08.10р.

Результати перевірки контрольного зважування та зважування зазначених вагонів після дозування у відповідності з вантажопідйомністю зафіксовано в книзі форми ГУ-78 та вказані акти та книга підписані представником відповідача (а.с. 14-16, т. 1).

Подавання та забирання вагонів фіксувалося пам”ятками форми ГУ-45 №№3481, 3482 та 3075 (а.с. 35-37, т.1).

Станцією Інгулець на підставі акту форми ГУ-23 № 2646 від 13.09.2010 року за фактично виконані залізницею послуги, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №13093077 були нараховані належні залізниці платежі, які було включено до накопичувальних карток № 14099039, № 17099041 (а.с. 10-11, т.1).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності до ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України сума штрафу складає п'ятикратний розмір провізної плати за всю відстань перевезення.

На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем нараховано штраф у сумі 29 750, 00 грн.

По накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №17099041 нараховано збір за зважування на вагах залізниці, відповідно до п.п. 4.1, п. 4 розділу 3 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу та звязку №317 від 26.03.09р., зареєстрованого Міністерством юстицію України за №340/16356 від 15.06.09р., у розмірі 150, 40 грн.; штраф за неправильно зазначену масу вантажу, відповідно до ст.118, 122 Статуту залізниць України, у розмірі 29 750, 00 грн.

По накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №14099039 нараховано збір за маневрову роботу, на підставі п.п. 1.8, п.1 розділу 3 Тарифного керівництва №1, у розмірі 1170, 40 грн.; збір за зберігання вантажу, відповідно до п.п. 2.1 п.2 розділу 3 Тарифного керівництва №1, у розмірі 15 612, 00 грн.; плата за користування вагонами, відповідно до ставок в табл.1 розділу 5 Тарифного керівництва №1, у розмірі 166, 40 грн.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 56214, 72 грн. штрафу та вартості наданих додаткових послуг з урахуванням ПДВ.

При цьому судом не було враховано норми Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97р. (що діяв в період виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого податок складає 20% від бази оподаткування і додається до ціни товарів (робіт, послуг) (п.6.1.1 Закону)

Позивачем при подачі позову помилково податок на додану вартість нараховано на суму штрафу, тому разом з ПДВ сума позову складає ні 56216, 88 грн., а 50266, 88 грн.

В решті позовні вимоги судом першої інстанції задоволено обґрунтовано.

Доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі, суд вважає безпідставними. Так відповідач посилається на те, що плату за користування вагонами нараховано не за відомістю плати за користування вагонами ф.ГУ-46, а за накопичувальними картками.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично по відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №13093077 було розраховано та стягнуто з особового рахунку ПАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” плату за користування спірними вагонами в сумі 124, 00 грн., яку було розраховано за період з моменту подавання їх на підїзну колію до здачі їх з підїзної колії без урахування часу затримки вагонів на коліях станції Інгулець для приведення маси вантажу в вагонах у відповідність з документами. По накопичувальній картці №14099039 було донараховано плату за користування вагонами за весь час знаходження вагонів на коліях станції до моменту відправлення їх на станцію призначення.

Зазначені дії позивача відповідають вимогам п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, відповідно до якого всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи у відомості плати за користування вагонами) включаються в накопичувальні карти.

Розрахунок збору за маневрову роботу позивачем здійснено на підставі п.п 1.8 п.1 р.3 Тарифного керівництва №1. Час проведення маневрової роботи відображений в акті загальної форми ГУ-23 №2646 від 13.09.10р.

Акт загальної форми №2646 та комерційний акт АА № 035136/19 від 13.01.10р. складено у відповідності з Правилами складення актів, затвердженими наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.02р., та є належними доказами порушення відповідачем ст.23, 24 Статуту залізниць України

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області зміні.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. у справі №5005/3512/2011 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. викласти в наступній редакції: стягнути з Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ, 29750, 00 грн. штрафу, 20516, 88 грн. вартості додаткових послуг, 502, 66 грн. державного мита, 211, 02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ, на користь Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, 29,75 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Прудніков

Судді В.Ф. Мороз

А.Є. Прокопенко

Повний текст постанови складено 29.09.2011р.