Рішення № 18504270, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/34123.09.11 За позовомПублічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО”в собі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО”

ДоПриватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго-Україна”

Простягнення страхового відшкодування в порядку регресу, 528,75 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Великородний А.О.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО”в собі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго-Україна” про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, 528,75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/341, розгляд справи призначено на 14.09.2011 р.

14.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі.

У судове засідання 14.09.2011 року представникі сторін не зявилися. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В звязку з неявкою позивача та відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року розгляд справи відкладено на 23.09.2011 року.

У судове засідання 23.09.2011 року, представник позивача у судове засідання з'явився та надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем і ОСОБА_1. (надалі страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 19 G - 0085080 від 06.11.2007 р. (далі - договір страхування) за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіль “Шевроле Авео” державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

15 червня 2008 року в м. Носівка по вул. Вокзальна сталася дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобіля “Шевроле Авео” державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. та автомобіля “Ніссан X-Трейд”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.

Постановою Носівського районного суду Чернігівськоїобласті від 12.08.2008 року визнано ОСОБА_2. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20, 00 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль “Шевроле Авео” державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Ніссан X-Трейд”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1252872.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування”до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Носівського районного суду Чернігівськоїобласті від 12.08.2008 року визнано ОСОБА_2. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20, 00 грн.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Ніссан X-Трейд”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1252872.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВВ/1252872 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “Део Ланос”, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3., транспортного засобу “Ніссан X-Трейд”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 28766 від 28.11.2008 року. Платіжним дорученням № 1426 від 10.12.2008 року страхове відшкодування було сплачено в розмірі 1038, 75 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/1252872) передбачено франшизу - 510, 00 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відповідача направлялася претензія про відшкодування шкоди (вих. № 193 від 03.03.2011 р.)

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував, також відповідач у поясненнях по справі заперечує проти позовних вимог повністю.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 528 грн. 75 коп.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго-Україна” (01054, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Воровського, будинок 33; код ЄДРПОУ 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд.19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 528, 75 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 75 коп.) боргу, 102,00 грн. ( сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 28.09.2011 року