Рішення № 18504251, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/33723.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарант-Система” ДоПриватного акціонерного товариства “Просто-страхування”

Провідшкодування майнової шкоди в порядку регресу, 7232, 88 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., пред. за дов. № 46 від 24.09.2010 р.

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Гарант-Система” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, 7232, 88 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/337, розгляд справи призначено на 14.09.2011 р.

У судове засідання представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд зобовязав представника позивача надати витяг із Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 15.11.2007 р. щодо п. 13.6 вказаних правил;

Суд зобовязав представника позивача надати копію повного тексту договору страхування 05-16/00798 від 13.08.2010 р.

В звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.09.2011 року.

У судове засідання 23.09.2011 року представник позивача з'явився.

23.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі

23.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2010 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Гарант-Система” (надалі Позивач, Страховик) та ОСОБА_3 (надалі Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000798 (надалі Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу “Honda CR-V 2.4”, державний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ, 09 вересня 2010 року о 16 год. 30 хв. у м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, 33 водій транспортного засобу “BMW 523i”, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом “Honda CR-V 2.4”, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05.11.2010 року по справіи№ 3-7112 визнано ОСОБА_2. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль “Honda CR-V 2.4”, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля №1007-1 від 12.10.2010 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля “Honda CR-V 2.4”, державний номер НОМЕР_1 складає 7353,32 грн.

Відповідно до звіту про розслідування події із засобом наземного транспорту від 29.11.2010 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “Honda CR-V 2.4”, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП становить 6812,88 грн.

На підставі заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування Позивачем складено страховий акт №05-17/539 від 29.11.2010 р., яким дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 6812,88 грн.

Враховуючи, що Договором страхування передбачено сплату страхового платежу частинами, керуючись п. 13.6 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 05.11.2007 р., що діють у Позивача, вирішено зарахувати суму страхового відшкодування в розмірі 6812,88 гривень в рахунок сплати частки 2-ї частини страхового платежу по Договору страхування, що підтверджується актом взаємозаліку по Договору № 05-16/000798 від 13.08.2010 р. страхування наземного транспорту.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “BMW 523i”, державний номер НОМЕР_2, застраховано у Приватному акціонерному товаристві "Просто-страхування" (надалі Відповідач), за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/9328140.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

23.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в звязку із частковим погашенням Відповідачем заборгованості, а саме боргу в сумі 6064,12 грн. В звязку із вищевикладеним, Позивач просить стягнути із Відповідача 658,68 грн. боргу та судові витрати.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Подільського районного суду міста Києва від 05.11.2010 року по справіи№ 3-7112 визнано ОСОБА_2. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “BMW 523i”, державний номер НОМЕР_2, застраховано в Приватному акціонерному товаристві "Просто-страхування" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/9328140.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем полісу № ВВ/9328140 страхування цивільно-правової відповідальності, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “BMW 523i”, державний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2., транспортного засобу “BMW 523i”, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до звіту про розслідування події із засобом наземного транспорту від 29.11.2010 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “Honda CR-V 2.4”, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП становить 6812,88 грн.

На підставі заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування Позивачем складено страховий акт №05-17/539 від 29.11.2010 р., яким дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 6812,88 грн.

Враховуючи, що Договором страхування передбачено сплату страхового платежу частинами, керуючись п. 13.6 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 05.11.2007 р., що діють у Позивача, вирішено зарахувати суму страхового відшкодування в розмірі 6812,88 гривень в рахунок сплати частки 2-ї частини страхового платежу по Договору страхування, що підтверджується актом взаємозаліку по Договору № 05-16/000798 від 13.08.2010 р. страхування наземного транспорту.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту підписання акту взаємозаліку страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 6812,88 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

25.01.2011 року за вих. № 05/95 на адресу відповідача направлено заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7232,88 грн. Проте, відповідач на вказану претензію відповіді не надіслав, грошові кошти не перерахував.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в звязку із частковим погашенням Відповідачем заборгованості, а саме боргу в сумі 6064,12 грн. В звязку із вищевикладеним, Позивач просить стягнути із Відповідача 658,68 грн. боргу та судові витрати.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 658 грн. 68 коп.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь “Страхова компанія “Гарант-Система” (04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 літера А, ідентифікаційний код 31725819) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 658 (шістсот пятдесят вісім) грн. 68 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 28.09.2011 року