Рішення № 18504177, 27.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 р.

Справа № 5010/1594/2011-17/70

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс", вул. Леніна, 272 В, м. Шаргород, Вінницька область, 23500;

до відповідача: Центральної районної аптеки № 22, вул. Шкільна, 16, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, 77600;

про 19390 грн. 06 коп., в т.ч. 18859 грн. 46 коп. борг, 431 грн.06 коп. пеня, 99 грн. 54 коп. інфляційні;

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились,

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Приватного підприємства "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс" подано позов до Центральної районної аптеки № 22 про стягнення 19390 грн. 06 коп., в т.ч. 18859 грн. 46 коп. борг, 431 грн.06 коп. пеня, 99 грн. 54 коп. інфляційні.

Заявою вх. № 7541/2011-свх від 12.09.11 позивач зменшив позовні вимоги в зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу до подання позову (згідно банківських виписок а.с. 39-40). Просить суд стягнути з Центральної районної аптеки № 22 15859 грн. 46 коп. боргу, 431 грн. 06 коп. пені, 99 грн. 54 коп. інфляційних.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву вх. № 7541/2011-свх від 12.09.11. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою вх. № 7541/2011-свх від 12.09.11.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив суду заяву (вх.№ 7923/2011-свх від 26.09.11), в якій позовні вимоги підтримує з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та просить здійснити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суду не повідомив.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

07.04.2011 між Приватним підприємством "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс" та Центральною районною аптекою № 22 укладено договір купівлі-продажу № 11.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідачу товар (лікарські препарати, засоби санітарії, гігієни та предмети догляду за хворими), а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Постачання товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціни якого зазначені в накладних та інших супровідних документах, що є невід'ємною частиною договору. Доказами передачі партії товару у власність відповідача є товарна накладна, оформлена належним чином, з підписом уповноваженої особи відповідача та прикладенням печатки чи штампу відповідача (п.п.1.2., 3.1. договору).

На виконання умов договору, позивач в період з 14.04.11 по 05.05.11 р. передав відповідачу товар на загальну суму 18859 грн. 46 коп. Факт передачі товару на вказану суму підтверджується накладними № РФ-0053352 від 14.04.11, № РФ-0055701 від 18.04.11, № РФ-0055703 від 18.04.11, № РФ-0060541 від 28.04.11, № РФ-0060594 від 28.04.11, № РФ-0063484 від 05.05.11, № РФ-0063485 від 05.05.11, належно засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 4.2. договору сторони передбачили порядок розрахунків, згідно якого розрахунки за товар здійснюються у строк, зазначений у товарній накладній.

Однак, в порушення зазначених умов, відповідач свої зобов'язання в повному обсязі та своєчасно не виконав, вартість товару не оплатив, внаслідок чого, станом на 07.09.11 борг становить 15859 грн. 46 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не подані.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 15859 грн. 46 коп. слід задовольнити.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаного пункту за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 431 грн. 06 коп.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 431 грн. 06 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за травень-червень 2011 р. в розмірі 99 грн. 54 коп.

З огляду на правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат вимога про стягнення 99 грн. 54 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 15859 грн. 46 коп. боргу, 431 грн. 06 коп. пені, 99 грн. 54 коп. інфляційних.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 611, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс" до Центральної районної аптеки № 22 про стягнення 15859 грн. 46 коп. боргу, 431 грн. 06 коп. пені, 99 грн. 54 коп. інфляційних задовольнити.

Стягнути з Центральної районної аптеки № 22, вул. Шкільна, 16, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, 77600 (ідентифікаційний код 01977636) на користь Приватного підприємства "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс", вул. Леніна, 272 В, м. Шаргород, Вінницька область, 23500 (ідентифікаційний код 13334866) 15859 грн. 46 коп. боргу (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень, сорок шість копійок), 431 грн. 06 коп. (чотириста тридцять одну гривню, шість копійок) пені, 99 грн. 54 коп. (дев'яносто дев'ять гривень, п'ятдесят чотири копійки) інфляційних, 163 грн. 90 коп. (сто шістдесят три гривні, дев'яносто копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 30.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костюшко Л. Р. 30.09.11