Рішення № 18504137, 05.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.11р.Справа № 40/5005/9964/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл", м.Дніпропетровськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Нагорний", м.Дніпропетровськ

про стягнення 21 171 грн. 87 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 01.08.2011 року;

Полихалов В.О. паспорт НОМЕР_1 директор;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 25.08.2009 року;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Нагорний" з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.08.2011 року про стягнення 28 848 грн. 00 коп. боргу, 10918 грн 86 коп. інфляційних витрат, 2 559 грн. 61 коп. 3% річних та судові витрати. Загальна сума яку просить стягнути Позивач складає суму у розмірі42326 грн. 47 коп.

Крім того, Позивач 27.09.2011 року направив на адресу суду заяву про накладення арешту на майно.

04.10.2011 року у судовому засіданні представниками Позивача направлено на адресу суду банківські виписки стосовно оплат Відповідачем за спірним договором за березень, квітень та травень 2008 року за Актами виконаних робіт № 169/3 від 31.03.2008 року на суму 6 480 грн. 00 коп., № 169/4-1 від 30.04.2008 року на суму 14 400 грн. 00 коп., № 169/5 від 31.05.2008 року на суму 14800 грн. 00 коп.

Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, надавши відзив на позов 29.08.2011 року вказує на те, що Статутом ОСББ «Нагорний»посада директора не передбачена, а особа по прізвищу ОСОБА_3 ніколи не працювала на підприємстві ніяких доручень на підписання договору на неї не видавалось.

В своєму відзиві Відповідач вказує на те, що ніяких актів виконаних робіт підписано не було, які крім того підписані директором ОСОБА_3, яка також на підприємстві не працювала. Вказані підстави не можуть бути підставою для задоволення позову. За відсутності існування господарських відносин між Позивачем та Відповідачем як вказує Відповідач, відповідно відсутні підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

Крім того, 04.10.2011 року у судовому засіданні представником Відповідача надано додатковий відзив на позов та відзив на уточнення до позовної заяви відповідно до яких Відповідач вказує на те, що заяву про збільшення позовних вимог Позивачем подано після початку розгляду справи, позов на підставі актів на яких ґрунтуються позовні вимоги подано з спливом позовної давності та Позивачем безпідставно нараховано 3% річних та інфляційні витрати.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04 березня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про надання послуг охорони №169/08 (далі- Договір), предметом договору являється надання послуг з охорони та підтриманню суспільного порядку на наступні обєкти замовника: житловий будинок, розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Жуковського, 21-А (а.с. 9).

Розділом 4 Договору, сторони визначили, що вартість виконаних по Договору робіт визначається сумою за фактичне відпрацьований час в поточному місяці із розрахунку:

Охоронці: 2х24х30,5 х10,00 грн./час. Сумою у розмірі 14640 грн.00 коп. на місяць.

Відповідно до Розділу 5 п.4.1 Договору, замовник зобовязується оплачувати послуги Позивачеві в такому порядку: не пізніше 3 днів після підписання акту виконаних робіт перераховувати на розрахунковий рахунок Позивача місячну суму вартості послуг, виходячи з розрахунку передбаченого розділом 1 договору, згідно виставленого рахунку.

Позивач свої зобовязання за даним договором виконав в повному обсязі.

Замовник прийняв виконані роботи без зауважень, однак з Виконавцем не розрахувався, за роботи прийняті у Виконавця по Акту №169/6 виконаних робіт від 31.06.2008 року за червень 2008 року (а.с. 58) на суму 14440 грн.00 коп., та по Акту №169/7 виконаних робіт від 31.07.2008 року за липень 2008 року (а.с. 10) на суму 14408 грн.00 коп.

У зв»язку з несплатою суми за вказаними Актами, Позивач на адресу Відповідача направив лист за № 6/11 від 22.06.2010 року (а.с.62) з вимогою оплатити заборгованість, на який від Відповідача за № 68 від 14.10.2010 року (а.с. 63) було отримано відповідь про те, що у листопаді 2008 року пройшла зміна правління ОСМД та був обраний новий голова правління, а також звільнена керівник ОСОБА_3 (мешканці виразили недовіру). Так як період співпраці вказаний в листі випав на час роботи попереднього керівництва ОСМД, для надання пояснень необхідно надати відповідні документи.

Після розгляду вказаного листа заборгованість Відповідачем сплачена не була.

Додатково 30.05.2011 року, Позивач на адресу Відповідача (з відповідними додатками: договору, Актів, повідомлення про зміну реквізитів) направив претензію за №1/05 від 30.05.2011 року на суму 28848 грн. 00 коп. (а.с. 34) з вимогою оплатити заборгованість, яка була отримана останнім 09.06.2011 року (підпис про отримання на листі).

29.06.2011 року Відповідач на адресу Позивача за № 94 (а.с. 35) направив відповідь на претензію в якої вказує на те, що на підприємстві відсутній спірний договір та Акти виконаних робіт № 169/6 від 30.06.2008 року та № 169/7 від 31.07.2008 року з проханням надати оригінали. Отримавши при цьому копії відповідних документів, про що вказано у відповіді, Відповідач зазначає, що не згоден з підписом особи яка підписувала договір та Акти виконаних робіт, а також те, що претензія не відповідає вимогам ст.. 222 ГК України.

У судовому засіданні представник Відповідача повідомив про те, що ОСОБА_3, яка підписувала договір та ОСОБА_3, яка підписувала акти виконаних робіт, це одна особа ОСОБА_3, яка працювала на підприємстві раніше, що спростовує доводи Відповідача на які він посилався у своєму відзиві.

Крім того, статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з наданих Позивачем доказів направлених на адресу суду, а саме банківських виписок, Відповідач не одноразово проводив оплату за спірним договором за березень, квітень та травень 2008 року по Актам виконаних робіт № 169/3 від 31.03.2008 року на суму 6 480 грн. 00 коп., № 169/4-1 від 30.04.2008 року на суму 14 400 грн. 00 коп., № 169/5 від 31.05.2008 року на суму 14800 грн. 00 коп., що повністю підтверджує схвалення, дій особи, яка підписувала як спірний договір так і Акти виконаних робіт № 169/6 від 30.06.2008 року та № 169/7 від 31.07.2008 року.

Прохання Відповідача про застосування строку позовної давності по Актам № 169/6 від 30.06.2008 року та № 169/7 від 31.07.2008 року не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 264 Цивільного кодексу України встановлює підстави преривання перебігу позовної давності.

Відповідно до частини 1 вказаної статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

Вважаючи на те, що Позивачем неодноразово на адресу Відповідача направлялися листи (№ 6/11 від 22.06.2010 року (а.с.62), претензія за №1/05 від 30.05.2011 року на суму 28848 грн. 00 коп. (а.с. 34)), тобто в межах строку позовної давності по Актам № 169/6 від 30.06.2008 року та № 169/7 від 31.07.2008 року, а Відповідачем надавалися відповіді (№ 68 від 14.10.2010 року (а.с. 63), № 94 від 29.06.2011 року (а.с. 35)) в яких Відповідач вимагав надати копії та оригінали документів, розрахунок суми заборгованості та висловлював заперечення щодо форми заявленої претензії, але фактично не заперечував свого обов»язку, що витікає з договору № 169/08 від 04.03.2008 року та Актів № 169/6 від 30.06.2008 року та № 169/7 від 31.07.2008 року, що у свою чергу свідчить про вчинення ним дій, які передбачені ч. 1 ст. 264 ЦК України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності по вказаним Актам виконаних робіт № 169/6 від 30.06.2008 року та № 169/7 від 31.07.2008 року.

Сума заборгованості Відповідачем Позивачу на час розгляду справи не сплачена та становить 28 848 грн. 00 коп.

Розглядаючи вказані позовні вимоги Позивача, докази в обґрунтування та заперечення позовних вимог, необхідно вказати на наступне.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку Позивача, сума яку він просить стягнути як інфляційні витрати становить сума у розмірі 10918 грн 86 коп. З вказаною сумою суд погодитись не може, після перерахунку вказаних інфляційних витрат за період вказаний Позивачем вказана сума становить 10911 грн. 12 коп., яка і підлягає задоволенню

Оскільки прострочення виконання зобовязання (сплати орендної плати) має місце, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 2 559 грн. 61 коп. за період з початку настання зобов»язання та 1064 і 1095 днів з яким суд погодитись не може.

Після перерахунку вказаних сум у вказаний Позивачем період сума яка підлягає стягненню 3% річних, становить сума у розмірі 2558 грн. 35 коп.

ВідсотокГраничный строк оплати послугСтрок розрахунку річнихКолькість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%04.06.200804.06.20111095144401298.92

3%04.07.200803.06.20111064144081259.43

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково з стягненням з Відповідача суми 28 848 грн. 00 коп. боргу, 10911 грн. 12 коп. інфляційних витрат, 2558 грн. 35 коп. 3% річних.

Позивач направив на адресу суду заяву про накладення арешту на майно, однак суд не вбачає підстав для задоволення останньої з огляду на наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування належним чином доведене необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження Відповідача, про те, що заяву про збільшення позовних вимог Позивачем подано після початку розгляду справи по суті, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до протоколу судового засідання від 27.09.2011 року (а.с. 70) господарським судом Дніпропетровської області було почато розгляд справи по суті в присутності всіх представників сторін, яким у відповідності до вимог ст.. 22 ГПК України судом було роз»яснено їх права та обов»язки. Заява про збільшення позовних вимог з відповідними додатками надійшла від Позивача на адресу суду також 27.09.2011 року до початку слухання справи та у зв»язку з відсутністю заперечень чи клопотань Відповідача розгляд справи відбувався з урахуванням вказаної заяви.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Нагорний", (49005, м.Дніпропетровськ, р/р 260004112 у ВАТ ЄРСТЕ Банк, МФО 380009, ЗКПО 35607880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл", (49040, м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 60/560, р/р26002000005056 у ПАТ „Креди-Агріколь Банк”, МФО 300614, код ЄДРПОУ 21900127) 28 848 грн. 00 коп. боргу, 10911 грн. 12 коп. інфляційних витрат, 2558 грн. 35 коп. 3% річних, 423 грн. 17 коп. - державного мита, 235 грн. 76 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

05.10.2011р.