Постанова № 18497511, 14.07.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.07.2011 р. справа №29/5009/2372/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:

Запорощенка М.Д.

суддів

Дучал Н.М.

Калантай М.В.

За участю представників сторін:

від скаржника:

від боржника:

не з'явився

не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на ухвалу

господарського суду

Запорізької області

від

05.05.2011р.

у справі

№ 29/5009/2372/11 ( суддя Кричмаржевський В.А.)

за заявою

Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до боржника

Приватного підприємства "Агро-Гайс" смт.Розівка Запорізької області

про

банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.11р. у справі № 29/5009/2372/11 відмовлено у прийнятті заяви Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Агро-Гайс" смт.Розівка Запорізької області.

Ухвала суду мотивована тим , що визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства , та такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобов’язань, що покладаються в основу кредиторських вимог.

Куйбишевська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області, не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернулася з апеляційною скаргою про її скасування , так як вважає, що дану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в даному випадку штрафні санкції з податку на додану вартість мажуть бути кредиторськими вимогами ДПІ до ПП "Агро-Гайс". Вважає посилання суду на норми Закону України "Про систему оподаткування" безпідставними та недоречними. Крім того , скаржник зауважує на тому , що боржник не звітує до МДПІ –остання декларація була подана за І півріччя 2009р. з нульовими показниками; боржник не здійснює підприємницьку діяльність.

В нинішнє судове засідання представники сторін не з’явилися. Поважних причин нез’явлення суду не повідомлено . Про час та місце розгляду апеляційної скарги всі сторони були сповіщені належним чином.

З урахуванням вищенаведеного , керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила.

До господарського суду Запорізької області 04.05.2011р. в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулася Куйбишевська міжрайонна державна податкова інспекція із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Агро-Гайс”, смт. Розівка Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.11р. у справі № 29/5009/2372/11 відмовлено у прийнятті заяви Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Агро-Гайс" смт.Розівка Запорізької області

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства та обставинам справи з таких підстав.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Підставою звернення з заявою про банкрутство Куйбишевська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області визначила заборгованість боржника перед бюджетом, яка становить 2720,00грн., що виникла у зв’язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання, у вигляді штрафної санкції, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000321601/0 від 09.06.10р., прийнятого на підставі Акту від 01.06.11р. № 15/15-34611084 " Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість". Також , в якості підстави звернення з відповідною заявою визначено факт відсутності боржника за місцезнаходженням , нездійснення боржником підприємницької діяльності та те , що боржник не звітує до МДПІ - остання декларація була подана за І півріччя 2009р. з нульовими показниками.

За приписами ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 32 цього ж кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України

Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Крім того , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. N 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.

Передбачені Законом України від 4 грудня 1990 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону від 24 грудня 1993 р. N 3813-XII) пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування", не включені. Суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 за № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

У разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 цього Закону).

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16).

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).

За даних обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наявність лише штрафних за порушення податкового законодавства не може бути підставою розгляду справи відповідно до вимог ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином , апеляційна скарга не підлягає задоволенню , оскільки доводи та вимоги скаржника не підтверджені жодним з належних та допустимих доказів.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставами для її скасування.

Керуючись ст.ст. 80, 91,99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.05.2011р. у справі № 29/5009/2372/11 –залишити без задоволення .

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.05.2011р. у справі № 29/5009/2372/11 –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 13.07.11р.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді Н.М.Дучал

М.В.Калантай