Рішення № 18497252, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/132-20/7026.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ньютон» До Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

Треті особи які не заявляють

самостійних вимог на

предмет спору 1. Акціонерне товариство «Реклама»

2. Приватне підприємство «Модена»

Про стягнення 169 965,61грн.

Суддя Палій В.В.

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_1- предст. (дов. від 06.06.2011р.)

Від третіх осіб не зявилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 158107,54грн. страхового відшкодування за збитки, спричинені майну позивача пожежею та 11858,00грн. пені за несвоєчасне перерахування страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2006р. по справі №39/132 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. №39/132 рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006р. у справі №39/132 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2007р. №39/132 касаційну скаргу ЗАТ «Страхова компанія «Провідна»задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. зі справи №39/132 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 10.02.2007р. справу передано для розгляду по суті судді Палію В.В.

У звязку з наведеним, 15.02.2007р. справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., справі присвоєно номер 39/132-20/70, розгляд справи призначено на 27.02.2007р.

У судовому засіданні 27.02.2007р. представники сторін надали суду пояснення по справі, з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2007р. №39/132.

У судовому засіданні 27.02.2007р. суд приходить до висновку про необхідність залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Реклама», яке є власником нежитлового приміщення, в якому виникла пожежа та Приватне підприємство «Модена», в приміщенні якого ймовірно, мало місце тривале використання потужних електроприладів, що призвело до виникнення пожежі.

З метою залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи 27.02.2007р. відкладено.

У судовому засіданні 20.03.2007р. представник позивача подав суду клопотання про призначення у справі судової експертизи та визначив перелік питань, які вважає за доцільне поставити на вирішення експерта.

Розгляд клопотання про призначення судової експертизи перенесено на наступне судове засідання.

Представник третьої особи -1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що третьою особою-1 не одержано копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Клопотання судом задоволено.

У звязку з наведеним та у звязку з неявкою у судове засідання представників третьої особи-2, розгляд справи 20.03.2007р. відкладено.

У судовому засіданні 04.04.2007р. представник відповідача подав клопотання про призначення у справі судової експертизи та визначив перелік питань, які вважає за доцільне поставити на вирішення експерта.

04.04.2007р. судом одержано письмові пояснення по справі від третьої особи-1.

Оскільки для вирішення спору у справі №39/132-20/70 необхідні спеціальні знання, суд задовольнив клопотання сторін та ухвалою від 04.04.2007р. призначив у справі комплексну судову експертизу. Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточний перелік питань, які мають бути розяснені судовим експертом, встановлюється господарським судом. Суд вважав за доцільне доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У звязку з наведеним, провадження у справі №39/132-20/70 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

11.06.2007р. матеріали справи було витребувано з експертної установи для вирішення клопотання експерта, якому доручено проведення судової товарознавчої експертизи по справі №39/132-20/70.

19.06.2007р. судом одержано висновок №3899 судової пожежно-технічної експертизи від 15.06.2007р., у межах якої не вирішувалось питання щодо розміру збитків, які були завдані майну позивача (годинникам та ремінцям до годинників), що знаходилось в складському приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 2 а.

08.08.2007р. матеріали справи №39/132-20/70 скеровані до експертної установи, з метою проведення судової товарознавчої експертизи.

14.01.2008р. судом одержано матеріали справи №39/132-20/70 з експертної установи без висновку судової товарознавчої експертизи, оскільки оплата експертного дослідження не здійснена.

14.01.2008р., 28.03.2011р., 16.05.2011р. на адресу позивача скеровувались листи про здійснення оплати вартості товарознавчого дослідження.

Проте, станом на 06.06.2011р. судом не одержано від позивача доказів оплати товарознавчого дослідження, відповідно, висновок судової товарознавчої експертизи у матеріалах справи відсутній.

У звязку з вищевикладеним, суд вважав за доцільне поновити провадження у справі №39/132-20/70 та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою від 06.06.2011р. провадження у справі №39/132-20/70 поновлено, розгляд справи призначено на 21.06.2011р.

У судовому засіданні 21.06.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що у позовній заяві позивачем не спростованого того факту, що пожежа виникла не з вини позивача. Позивачем не підтверджено суму збитків, які були завдані позивачу в результаті пошкодження товарно-матеріальних цінностей в обороті.

У судовому засіданні 21.06.2011р. представник позивача в усних поясненнях зазначив, що судову товарознавчу експертизу не було оплачено позивачем, оскільки останнім не отримувались рахунок на оплату з експертної установи та листи суду про здійснення оплати експертного дослідження. У звязку з наведеним, представник позивача просить суд призначити у справі судову товарознавчу експертизу, вартість якої буде оплачена позивачем.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути розяснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

У звязку з вищевикладеним та враховуючи, що суд не повинен перебирати на себе непритаманні йому функції експерта, ухвалою від 21.06.2011р. суд призначив у справі №39/132-20/70 судову товарознавчу експертизу, у звязку з чим провадження у справі зупинено.

15.08.2011р. судом одержано висновок №3900 судово-товарознавчої експертизи по справі №39/132-20/70 від 12.01.2008р. без матеріалів справи.

06.09.2011р. судом одержано матеріали справи №39/132-20/70 з експертної установи. Згідно супровідного листа експертної установи ухвала суду від 21.06.2011р. залишена без виконання, оскільки в квітні 2007р. до КНДІСЕ вже надходила ухвала про призначення судово-товарознавчої експертизи, на вирішення якої було поставлено те ж саме питання, що і в ухвалі суду від 21.06.2011р. Висновок №3900 судово-товарознавчої експертизи по справі №39/132-20/70 від 12.01.2008р. одержаний працівником суду 15.08.2011р. після проведення оплати її вартості позивачем.

У звязку з усуненням обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою від 07.09.2011р. провадження у справі №39/132-20/70 поновлено, а справа призначена до судового розгляду на 26.09.2011р.

26.09.2011р. судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у звязку з відрядженням директора позивача.

У судовому засіданні 26.09.2011р. клопотання судом не задоволено, оскільки позивач не позбавлений можливості направити у судове засідання уповноваженого представника позивача на підставі довіреності.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що висновком експертизи №3899 не спростовано того факту, що пожежа виникла саме з вини позивача. У будь-якому випадку, у разі задоволення позову, відповідач вважає, що слід виходити із суми матеріального збитку, який визначений у висновку експертизи №3900. Відповідач просить суд у відзиві здійснити поворот виконання постанови КАГС від 02.10.2006р. у справі №39/132 в частині стягнення 172632,44грн., а у разі задоволення позову у справі №39/132-20/70 в частині, в задоволенні якої судом буде відмовлено.

У судовому засіданні 26.09.2011р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складення повного рішення 29.09.2011р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005р. між ТОВ «Торгова компанія «Ньютон»та ЗАТ «Страхова компанія»«ІФД КапіталЬ Страхування», правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», укладено договір страхування майна №215, предметом якого є відшкодування відповідачем можливих збитків позивача у випадку пошкодження, знищення або крадіжки застрахованого майна, що перебуває у володінні, користуванні і розпорядженні позивача і є предметом застави у кредитній установі.

Згідно п. 1.2 договору дані про майно, прийняте на страхування і його місцезнаходження зазначені в заяві на страхування і в договорі застави товарів в обігу №154 від 31.01.2005р. Заставодержателем є Банк ВАТ АКБ «Антарес».

Підпунктом 1.3 договору встановлено, що вигодонабувачем по цьому договору страхування на період дії договору застави є заставодержатель, але лише в частині страхового відшкодування, що підлягає виплаті у відповідності з умовами цього договору та не перевищує розміру кредитних зобовязань позивача на дату виплати страхового відшкодування.

28.01.2005р. між позивачем та ВАТ АКБ «Антарес»(яке в подальшому було перереєстровано у ВАТ ТФБ «Контракт») було укладено кредитний договір №20/05 та кредитний договір №21/05. Для забезпечення виконання цих договорів було укладено договір застави товарів в обороті, що були в подальшому застраховані на підставі договору, укладеного з відповідачем.

Зобовязання за кредитними договорами перед ВАТ ТФБ «Контракт»виконані позивачем у повному обсязі, а тому вигодо набувачем по договору страхування є саме позивач.

Обєктом страхування по договору №215 є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, повязані із володінням, користуванням застрахованим майном по місцю його знаходження на момент страхування відповідності з даними додатку №1 до цього договору, а саме, товарно-матеріальні цінності в обороті (прилади виміру часу (годинники), які знаходяться на складі за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 2-а, 4-й поверх (пп. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1.1 п. 3.1 договору сторони визначили страхові випадки та страхові ризики, на випадок настання яких здійснюється страхування, а саме: в тому числі збитки, що виникли внаслідок пошкодження майна або знищення майна при безпосередній дії пожежі (крім підпалу). Також сторони визначили, що під «пожежею»в контексті цього договору розуміють виникнення і розповсюдження вогню в місцях, спеціально не передбачених для його розведення і підтримання.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відповідності з додатковою угодою №1 від 13.04.2005р. до договору страхування №215 від 01.02.2005р. страхова сума складає 166761,85грн., безумовна франшиза 1500,00грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»страхова сума грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобовязаний провести виплату при настанні страхового випадку.

01.11.2004р. між АТ «Реклама»та ТОВ «Торгова компанія «Ньютон»укладено договір оренди нежитлового приміщення, площею 21,6 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 2, літера А, на 4 поверсі. Термін дії договору встановлений до 01.10.2005р.

18.08.2005р. в приміщенні, яке було орендоване позивачем виникла пожежа, що підтверджується Актом про пожежу від 18.08.2005р. та довідкою Подільського районного управління ГУ МНС України від 29.08.2005р.

Відповідно до п. 3.2 договору №215, наведене свідчить про настання страхового випадку, що не заперечується відповідачем у відзиві.

Згідно п. 10.2 договору №215, виплата страхового відшкодування здійснюється в термін, що не перевищує 30 робочих днів з дати настання страхового випадку, за умови отримання відповідачем всіх необхідних, належним чином оформлених документів.

02.09.2005р. позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхової події та про виплату страхового відшкодування.

Листом від 03.10.2005р. відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки безпосередньою причиною настання страхового випадку стало порушення позивачем правил пожежної безпеки (позивачем не було обладнано орендоване приміщення протипожежною сигналізацією та не отримано дозволу на початок робіт від органів пожежного нагляду).

Додатково у листі від 12.01.2006р. відповідач вказав, що бездіяльність з боку позивача має безпосередній причинний зв'язок до настання події.

Згідно з п. 11.2 договору відповідач не виплачує страхове відшкодування за збитки, у випадках, які передбачені пп. 5.1, 5.2, 5.3 даного договору.

Як передбачено пп. «ж»п. 5.2 договору, відповідач не виплачує страхове відшкодування за збитки, заподіяні у результаті страхового випадку, якщо його безпосередньою причиною стало порушення позивачем прямо встановлених законом або іншими нормативними актами правил техніки безпеки, пожежної безпеки або інших встановлених нормативів, а також порушення умов договору страхування.

Таким чином, як вбачається із листів відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування, підставою для відмови є те, що безпосередньою причиною настання страхового випадку стало порушення позивачем правил пожежної безпеки (позивачем не було обладнано орендоване приміщення протипожежною сигналізацією та не отримано дозволу на початок робіт від органів пожежного нагляду). Тобто, відповідач вказав на те, що бездіяльність з боку позивача має безпосередній причинний зв'язок до настання події.

Позивач вважає відмову у виплаті страхового відшкодування безпідставною, у звязку з чим звернувся з позовом до суду та просить суд (з урахуванням змінених позовних вимог) стягнути з відповідача 158107,54грн. страхового відшкодування, 11858,00грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази по справі, враховуючи висновки призначених судом по справі судових експертиз (судової пожежно-технічної експертизи та судово-товарознавчої експертизи), суд приходить до висновку про обґрунтованість у частині заявлених позовних вимог, відповідно, задовольняє позовні вимоги частково, з огляду на наступне.

У довідці Подільського РУГУ МНС України в м. Києві від 29.08.2005р. зазначено, що згідно висновку ДВЛ ГУ МНС України в м. Києві від 19.08.2005р. №312-Л причиною пожежі встановлено порушення ППБ, ПТЕ, ПТБ при влаштуванні та експлуатації електроустановок.

Статтею 5 Закону України «Про пожежну безпеку»визначені обовязки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки. Так, зокрема, власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобовязані забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Обовязки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2004р. позивач зобовязався забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Також, згідно п. 6.2.7 Договору оренди орендар зобовязався встановити прилади обліку електроенергії, охоронну та пожежну сигналізації, узгодивши їх підключення з орендодавцем (АТ «Реклама»).

Статтею 10 Закону України «Про пожежну безпеку»передбачено, що виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, устаткування, транспортні засобу, що вводяться в дію після завершення будівництва або реконструкції, технічного переоснащення, технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих та інших обєктів, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняються.

Пунктом 2.8 Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 р. N 126 встановлено, що початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, упровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється, крім випадків, коли ведення господарської діяльності можливе за декларативним принципом, що визначається законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Видача дозволу здійснюється відповідно до постанови КМУ від 14.02.2001р. №150 «Про затвердження Порядку видачі органів державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренди приміщень».

Проте, суд зазначає, що відсутність у приміщенні протипожежної сигналізації та відсутність дозволу органів державного пожежного нагляду (або декларації відповідності обєкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки) без встановлення фактів конкретних порушень вимог пожежної безпеки, не можуть бути безпосередньою причиною виникнення пожежі, яка мала місце 18.08.2005р., а також не свідчать про наявність факту порушення вимог пожежної безпеки з боку орендаря.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідно встановити, чи стали дії (бездіяльність) позивача безпосередньою причиною виникнення пожежі, яка мала місце 18.08.2005р.

Для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, згідно приписів ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу.

У звязку з наведеним, судом було призначено комплексну судову експертизу (судову пожежно-технічну експертизу та судово-товарознавчу експертизу) по справі №39/132-20/70.

Згідно з висновком №3899 судової пожежно-технічної експертизи від 15.06.2007р., який суд оцінює як належний доказ у справі, причиною виникнення пожежі став аварійний режим роботи електропроводки у вигляді її перенавантаження на ділянці, яка була прокладена по південно-західній гіпсокартонній перегородці, що розділяла складське приміщення ТОВ «Торгова компанія «Ньютон»та ПП «Модена», і подавала напругу мережі на розетки в ПП «Модена», внаслідок чого і зайнялася ізоляція зазначеної проводки. Джерелом запалювання в даній пожежі став тепловий прояв аварійного електричного струму, що протікав по зазначеній ділянці електропроводки, який перевищував довготривалий допустимий струм для проводу, яким була виконана зазначена ділянка електропроводки. Осередок пожежі в складському приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 2а, знаходився в безпосередній близькості від південно-західної гіпсокартонної перегородки, що розділяла складське приміщення ТОВ «Торгова компанія «Ньютон»та ПП «Модена»на відстані близько 1,5м від зовнішньої капітальної стіни, імовірно в місці утворення наскрізного отвору в південно-західній перегородці.

При цьому, у висновку експерт вказав, що під час огляду місця події, в складському приміщенні позивача не було виявлено ознак, характерних для занесеного із зовні стороннього джерела відкритого вогню (зосереджені прогари, наявність кількох осередків пожежі, тощо). На місці пожежі не виявлено також ознак, характерних для виникнення пожежі внаслідок самозаймання речовин або матеріалів. Не виявлено також залишків вказаних речовин або матеріалів схильних до самозаймання.

У звязку з наведеним, експерт прийшов до висновку про непричетність до виникнення даної пожежі вказаних вище механізмів.

Також експерт встановив, що зєднання проводів в розподільчих коробках були зроблені методом звичайної скрутки, що не відповідає вимогам п. 2.1.21 ПУЕ. Проводки до розеток на південно-західній перегороді не відповідали вимогам пп. 2.1.36-2.1.41 ПУЕ та п. 5.1.15 Правил пожежної безпеки в Україні.

Експерт вказав на те, що встановлення автоматичних перемикачів (25 А та 16 А) при допустимому струмі 10 А, призвело до загублення захисту даного електричного кола, яке в свою чергу створювало сприятливі умови для утворення режиму перенавантаження ділянок мережі живлення розеток, які були розміщені в приміщенні ПП «Модена»і могло призвести до систематичного перегріву вище допустимих норм проводів живлення, які були прокладені по південно-західній перегородці приміщення, де виникла пожежа. Підключення приладів, що знаходились у приміщенні ПП «Модена»(кондиціонери, радіатор, настінний нагрівач) або частини з них могло призвести до виникнення режиму перенавантаження електромережі та нагріву її окремих ділянок вище допустимих меж, в тому числі, і ділянки, що проходила по південно-західній перегородці складського приміщення, де виникла пожежа.

Таким чином, експертний висновок не містить жодних даних щодо порушення правил пожежної безпеки із сторони позивача. Більше того, відповідно до експертного висновку, порушення правил пожежної безпеки зі сторони ПП «Модена»(використання потужних електроприладів), могло призвести до виникнення пожежі.

Що стосується облаштування електричної проводки, яка згідно з експертним висновком не відповідала вимогам пп. 2.1.36-2.1.41 ПУЕ та п. 5.1.15 Правил пожежної безпеки в Україні, то облаштування електричної проводки здійснювалось не позивачем. Експертом не встановлено самовільної зміни схеми електроживлення позивачем в орендованому приміщенні або експлуатацію позивачем будь-яких електроустановок в орендованому приміщенні.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що саме зі сторони позивача були допущені порушення правил пожежної безпеки, які стали безпосередньою причиною виникнення пожежі.

Відповідно, відповідач не мав законних підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача.

Посилання відповідача на інші обставини, які є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та про які зазначено у відзиві відповідача (невжиття позивачем всіх можливих заходів для рятування пошкодженого майна, усунення причин, що сприяли виникненню додаткового збитку, неподання позивачем всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування) суд відхиляє, оскільки про такі обставини у листах відмовах відповідача не йшлося.

Щодо заявленого позивачем розміру страхового відшкодування - 158107,54грн., суд зазначає наступне.

З метою перевірки заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, судом призначено судово-товарознавчу експертизу.

Відповідно до висновку №3900 експертизи від 12.01.2008р., який суд оцінює як належний доказ у справі, експертом встановлено, що загальний розмір матеріального збитку, який нанесений власнику майна (позивачу) (годинники «Клейнод», «Полет»та ремінці до них) на момент пожежі (18.08.2005р.) складав 142990,00грн. При цьому, згідно додатку до висновку розмір матеріального збитку завданий позивачу за знищені ремінці для годинників склав 2970,00грн. Розмір матеріального збитку, завданий позивачу за знищені годинники «Клейнод», «Полет» склав 140 020,00грн.

Згідно з Додатком №1 до договору страхування майна №215, страхова сума визначена сторонами у розмірі 166761,85грн., сума визначеного експертизою завданого матеріального збитку не перевищує вказану страхову суму. Сторонами встановлений розмір безумовної франшизи у розмірі 1500,00грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»франшиза це - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З урахуванням встановленого розміру франшизи та з урахуванням вартості знищених товарів, які не були застраховані (ремінці для годинників), збиток, який підлягає відшкодуванню на користь позивача складає 138 520,00грн. (142990,00грн. 2970,00грн. -1500,00грн. = 138 520,00грн.).

Згідно умов договору страхування №215, виплата страхового відшкодування здійснюється в термін, що не перевищує 30 робочих днів з дати настання страхового випадку, за умови отримання відповідачем всіх необхідних, належним чином оформлених документів (п. 10.2). Заяву про виплату страхового відшкодування позивач направив відповідачу 02.09.2005р. У листі №2203 від 03.10.2005р. відповідач повідомив позивача про отримання повідомлення про настання страхової події та наданих документів (при цьому, додаткових документів відповідач у позивача не витребовував).

Відповідно до п. 7.1 договору сторони несуть майнову відповідальність один перед одним за несвоєчасні розрахунки за даним договором, шляхом сплати пені у розмірі 0,1% від суми платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка встановлена на кінцеву дату платежу, за кожен день прострочки.

Таким чином, сума пені за період прострочення сплати страхового відшкодування складає 10815,95грн. (за визначений у позові період з 01.10.2005р. по 27.02.2006р- 150 днів, розрахунок здійснено за допомогою програми «Калькулятори»Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН))

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 138520,00грн. страхового відшкодування та 10815,95грн. пені.

Судові витрат підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачем надано суду докази того, що на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. у справі №39/132 (відповідно до якої позовні вимоги задоволено повністю та яка скасована відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2007р. із направленням справи на новий розгляд), відповідачем перераховано на користь позивача 172632,44грн. (платіжне доручення №1080 від 24.01.2007р.).

У звязку з наведеним, 21.06.2011р. відповідач звернувся до суду із заявою про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 122 ГПК України.

Відповідно до ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

У звязку з тим, що даним рішенням у справі №39/132-20/70, частково відмовлено позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог, відповідачу підлягає поверненню все те, що з нього стягнуто на користь позивача за постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р., яка скасована постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2007р. та яка змінена в частині даним судовим рішенням під час нового розгляду справи. Враховуючи те, що страхове відшкодування, пеня та судові витрати фактично стягнуті з відповідача на користь позивача, що не заперечувалось сторонами спору, наказ на примусове виконання даного судового рішення судом не видається.

Так як відповідачем змінено організаційно-правову форму із Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство, суд здійснює заміну відповідача його правонаступником у відповідності до ст. 25 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 25, 49, 82-85, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Здійснити заміну відповідача Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна».

2.Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(м. Київ, б-р. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ньютон»(м. Київ, вул. Іллінська, 12, оф.217, код ЄДРПОУ 33153543) 138 520,00грн. - страхового відшкодування, 10815,95грн. пені, 1493,36грн. державного мита, 103,68грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4.В поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. по справі №39/132 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ньютон»(м. Київ, вул. Іллінська, 12, оф.217, код ЄДРПОУ 33153543) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(м. Київ, б-р. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) 19587,54грн. - стягнутого страхового відшкодування, 1042,05грн. стягнутої суми пені, 206,30грн. стягнутої суми державного мита, 14,32грн. стягнутої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 746,68грн.- стягнутої суми державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ в поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. по справі №39/132.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя В.В. Палій Повне рішення складено 29.09.2011р.