ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2011 р.
Справа № 5010/1601/2011-17/76
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ", вул.Кловський узвіз,11, м. Київ 21,01021; поштова адреса: вул. Броварська, 152, смт. Велика Димерка, Броварського району, Київської області, 07442;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Бонус", вул.Січових Стрільців, 23 офіс 602, м. Івано-Франківськ, 76018;
про стягнення 12582 грн. 95 коп., в т.ч. 10740 грн. 82 коп. борг, 1611 грн. 09 коп. штрафні санкції, 131 грн. 38 коп. інфляційні, 99 грн. 66 коп. річні;
за участю представників сторін:
Від позивача: не з'явились;
Від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Бонус" про стягнення 12582 грн. 95 коп. в т.ч. 10740 грн. 82 коп. борг, 1611 грн. 09 коп. штрафні санкції, 131 грн. 38 коп. інфляційні, 99 грн. 66 коп. річні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання (вх.№ 7540/2011-свх від 12.09.11) про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
30.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс Бонус" укладено договір поставки № 796з та підписано протокол розбіжностей від 30.12.2010 р., що є невід'ємною частиною договору. Згідно протоколу розбіжностей, сторони домовились, що умови договору, викладені у протоколі розбіжностей, діють в редакції, викладеній у даному протоколі позивачем.
Відповідно до п. 1.1. протоколу розбіжностей позивач зобов'язується поставляти товари (рибну продукцію) разом з товаросупровідною документацією відповідно до поданих відповідачем замовлень, що попередньо узгоджені сторонами, а відповідач зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Позивач зобов'язується поставляти відповідачу товари відповідно до отриманого від нього замовлення, що узгоджене сторонами, за цінами, зазначеними у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 2.1. договору вартість товарів, що поставляються, вказується в специфікації і накладних, що з моменту їх підписання, є невід'ємними частинами договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ, і включають вартість доставки товарів позивачем в місце поставки, зазначене в замовленні.
Факт виконання позивачем зобов'язань по поставці товару відповідачу підтверджується видатковими накладними № 0891346 від 30.03.2011 р., № 1031515 від 13.04.2011 р., № 1031516 від 13.04.2011 р., № 1031532 від 13.04.2011 р., № 1031545 від 13.04.2011 р., №1171117 від 27.04.2011 р., № 1171118 від 27.04.2011 р., № 1171656 від 27.04.2011 р., № 1171657 від 27.04.2011 р., копії яких долучено до матеріалів справи. Всього позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 13962 грн.73 коп.
Порядок проведення розрахунків між сторонами визначається п. 5.1 протоколу розбіжностей, згідно якого відповідач зобов'язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок позивача протягом 21 календарного дня з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару відповідачу.
Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг становить 10740 грн. 82 коп.
На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не подані.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 10740 грн. 82 коп. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Пунктом 7.5. протоколу розбіжностей сторони передбачили, що у випадку порушення відповідачем п. 5.1 договору більше ніж на 25 календарних днів, відповідач окрім іншого сплачує позивачу штраф в розмірі 15 % несплаченої вартості переданого відповідачу товару.
На підставі вказаного пункту протоколу розбіжностей за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 15 % від суми боргу, що становить 1611 грн.09 коп.
Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій. З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 1611 грн.09 коп. штрафних санкцій підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки при їх обрахуванні позивачем не враховано методику нарахування визначену у рекомендаціях Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". При здійснені розрахунку інфляційних втрат, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Згідно повідомлень Державного комітету статистики від 08.06.2011, 08.07.2011, 09.08.2011, середній індекс інфляції за травень - липень 2011 р. становив 99,89. Таким чином, інфляційного збільшення суми боргу за вказані періоди не відбувалось.
Інфляційні втрати підлягають розрахунку за вказаний позивачем період з 21.04.2011-14.07.2011, із урахуванням того, що розрахунок індексу інфляції проводиться в середньому за місяць - за період травня-червня, в яких індекс інфляції становив 101,2.
За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню становить 89 грн. 68 коп. В решті суми інфляційних втрат, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.
Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку річних. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 99 грн. 66 коп. річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 10740 грн. 82 коп. основного боргу, 1611 грн.09 коп. штрафних санкцій, 89 грн. 68 коп. інфляційних, 99 грн. 66 коп. річних. В решті позовних вимог слід відмовити.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 509,525, 526,611, 625, 628, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Бонус" про стягнення 12582 грн. 95 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Бонус", вул. Січових Стрільців, 23 офіс 602, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 36497589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ", вул. Кловський узвіз, 11, м. Київ 21, 01021 (ідентифікаційний код 32248136) 10740 грн. 82 коп. (десять тисяч сімсот сорок гривень, вісімдесят дві копійки) основного боргу, 1611 грн.09 коп. (одну тисячу шістсот одинадцять гривень, дев'ять копійок) штрафних санкцій, 89 грн. 68 коп. (вісімдесят дев'ять гривень, шістдесят вісім копійок) інфляційних, 99 грн. 66 коп. (дев'яносто дев'ять гривень, шістдесят шість копійок) річних, 125 грн. 41 коп. (сто двадцять п'ять гривень, сорок одна копійка) витрат по сплаті державного мита, 235 грн. 22 коп. (двісті тридцять п'ять гривень, двадцять дві копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Неверовська Л. М.
Повне рішення складено 29.09.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Костюшко Л. Р. 29.09.11
Судове рішення № 18497016, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 27.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1601/2011-17/76. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: