Рішення № 18496911, 27.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" вересня 2011 р.Справа № 15/1452

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1, дов. №658 від 15.06.2011р.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, дов. №3699/02/17-11 від 03.08.2011р.

від третьої особи (Державного комітету України із земельних ресурсів): ОСОБА_3, дов. від 29.07.2011р.

від третьої особи (Головного управління державного казначейства у Житомирській області): не з'явився

прокурор: Алєксєєв С.М., посв. №99 від 11.01.11р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (м.Київ)

до Головного управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: 1) Державного комітету України із земельних ресурсів (м.Київ) та

2) Головного управління державного казначейства у Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 1190832,31 грн.

та

за зустрічним позовом Головного управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (м.Житомир)

про визнання недійсним та скасування договору №060000001 від 04.04.2006р.

Строк розгляду спору продовжувався за клопотанням сторін у відповідності до ст.69 ГПК України.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 19.09.2011р. оголошувалась перерва до 27.09.2011р.

Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Головного управління Держкомзему у Житомирській області 634200,00 грн. основного боргу згідно договору №060000001 від 04.04.2006р., 61574,55грн. пені, 68720,33грн. 3% річних, 426337,43 грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 21.07.2011р., 08.08.2011р., 30.08.2011р. (т.2,а.с.19-21,38-39, т.3,а.с.35-41), зокрема, посилаючись на те, що договір №060000001 від 04.04.2006р. зі сторони ДП “Центр державного земельного кадастру” підписано директором Житомирської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності №152 від 04.04.2006р.; що договір було укладено на виконання наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №111 від 27.03.2006р. "Про порядок організації реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай)"; що роботи позивачем виконані в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт з додатками; що нездійснення реєстрації договору та актів виконаних робіт у органах державного казначейства відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях (т.2,а.с.49-51, т.3,а.с.71-73), зокрема, посилались на те, що у відповідача відсутні оригінали договору №060000001 від 04.04.2006р., акти виконаних робіт до нього та акт звіряння розрахунків від 19.08.2008р.; що відповідно до укладеного між Урядом Сполучених Штатів Америки та Урядом України Меморандуму про взаєморозуміння щодо ініціативи з видачі державних актів на право приватної власності на землю в Україні від 31.10.2001р. видача державних актів на право власності на земельні ділянки повинна здійснюватись безкоштовно; що роботи по унесенню записів до поземельної книги позивачем не виконувались, підтвердженням чого є інформаційні листи управлінь, відділів Держкомзему у районах; що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності.

Представник відповідача за первісним позовом також підтримав вимоги зустрічної позовної заяви №3413/09/19-11 від 19.07.11р. та просив визнати недійсним договір №060000001 від 04.04.2006р. з моменту його укладення, посилаючись на те, що всупереч ч.2 ст.207 ЦК України договір зі сторони ДП "Центр державного земельного кадастру" скріплено печаткою Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", яка не є самостійною юридичною особою (т.2 а.с.7-9).

Прокурор та представник третьої особи - Державного комітету України із земельних ресурсів в судовому засіданні підтримали позицію відповідача, викладену у запереченнях №3761/09/20-11 від 05.08.2011р. на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Представник третьої особи (Головного управління державного казначейства у Житомирській області) не з'явився. До суду від третьої особи надійшли пояснення №15-13/7935 від 29.08.2011р., в яких третя особа повідомила, що Головним управлінням держказначейства у Житомирській області не було зареєстровано та взято на облік зобов'язання по договору №060000001 від 04.04.2006р., тому витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись. Крім того, третя особа просила розглядати справу без її участі (т.3 а.с.33).

Ухвалою господарського суду від 21.07.2011р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом (т.2 а.с.33).

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні проти зустрічних позовних вимог заперечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, третьої особи та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2006р. між Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" (позивач/виконавець) та Житомирським головним управлінням земельних ресурсів (реорганізовано у Головне управління Держкомзему у Житомирській області (відповідач/замовник)) було укладено договір №060000001 про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай), виготовлених за сприянням Проекту "Підтримки приватизації землі в Україні" Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) (т.1 а.с.8-9), за умовами якого виконавець надає замовнику платні послуги з ведення державного реєстру земель при видачі державного акта на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам згідно зі списком (додаток 1) по районам (додаток 2) загальною вартістю 654000,00 грн., а замовник здійснює оплату послуг згідно з актом виконаних робіт протягом 10 днів з моменту підписання цього акта.

Вказаний договір зі сторони ДП “Центр державного земельного кадастру” підписано ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності №152 від 04.04.2006р.

Згідно п.3 та п.6 довіреності №152 від 04.04.06р., виданої на ім'я ОСОБА_4 як директора Житомирської регіональної філії ДП “Центр ДЗК”, вказана довіреність видана на право: укладати, за погодженням з Центром державного земельного кадастру, інших договорів та угод, передбачених законодавством України, крім тих, що вказані у даній довіреності (п.2 довіреності); від імені Центру державного земельного кадастру, зокрема, укладати та підписувати угоди, приймати заявки на надання замовникам платних послуг з ведення державного реєстру земель (т.1,а.с.122).

Крім того, в матеріалах справи є листи ДП "Центр державного земельного кадастру" за №5/4529 від 01.09.09р. та №5/4758 від 14.09.09р., які свідчать про обізнаність щодо укладення договорів про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) структурними відокремленими підрозділами Центру ДЗК із управліннями Деркомзему в областях (т.2,а.с.40,41).

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір №060000001 від 04.04.2006р. був укладений ОСОБА_4, який за посадою є директором Житомирської регіональної філії ДП “Центр ДЗК”, в межах повноважень, наданих йому згідно довіреності №152 від 04.04.06р., а скріплення його підпису печаткою Житомирської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” не суперечить вимогам ч.2 ст.207 ЦК України, а тому підстави для задоволення зустрічного позову та визнання договору недійсним відсутні.

ДП “Центр державного земельного кадастру”, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення на свою користь з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 634200,00 грн., 61574,55 грн. пені, 67720,33 грн. 3% річних та 426337,43 грн. інфляційних нарахувань, посилається на те, що на виконання умов договору №060000001 від 04.04.2006р. позивачем було надано відповідачу послуги з ведення державного реєстру земель при видачі державного акта на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам згідно із списком (додаток 1) по районам (додаток 2) на загальну суму 634200,00 грн., однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав в повному обсязі.

На підтвердження виконання своїх договірних зобов'язань з ведення державного реєстру земель при видачі державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам на загальну суму 634200,00грн. державним підприємством “Центр державного земельного кадастру” надано акти виконаних робіт: №1 від 26.04.2006р. на суму 86030,00 грн., №2 від 19.05.2006р. на суму 101700,00 грн., №3 від 22.05.2006р. на суму 61240,00 грн., №4 від 07.06.2006р. на суму 119815,00 грн., №5 від 31.07.2006р. на суму 53440,00 грн., №6 від 13.08.2008р. на суму 211975,00 грн., а також додатки №1 та №2 до них (т.1 а.с.10-13,15,54, додатки до справи 1-6).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив виконання позивачем робіт з посиланням на листи управлінь та відділів Держкомзему у районах, а також згідно акту виконаних робіт №6 від 13.08.2008р., зокрема, з підстав ненадання позивачем для огляду оригіналу вказаного акту та Акту звіряння розрахунків між сторонами від 19.08.08р. станом на 20.08.08р.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

На вимогу суду позивачем було надано письмові пояснення з обґрунтуванням причин неможливості надання для огляду оригіналів вищевказаних документів (т.3,а.с.40-41).

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи містяться копії акту №6 від 13.08.2008р., які засвідчені Умінською О.М. та Вигівським О.В. як представниками відповідача за первісним позовом, їх підпис скріплений печаткою Головного управління Держкомзему у Житомирській області. Це стосується й копії Акту звіряння розрахунків від 19.08.08р., зі змісту якого, крім того, вбачається, що він був складений також за участі начальника відділу Головного управління Держкомзему у Житомирській області Умінської О.М. (т.1,а.с.53,54, 95).

Заперечення ж представника відповідача щодо виконання позивачем робіт по унесенню записів до поземельних книг спростовуються наявними в матеріалах справи підписаними представниками сторін актами виконаних робіт, додатками №1 та №2 до них, а також актами приймання-передачі документів із ведення державного реєстру земель (т.1,а.с.10-13,15,95, т. 3, а.с.116-150, т.4,а.с.1-17, додатки до справи 1-6).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що подані позивачем за первісним позовом докази є належними та допустимими для підтвердження факту виконання ним робіт за договором №060000001 від 04.04.2006р., а заперечення відповідача є безпідставними та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Згідно з пп.1.2 договору №060000001 від 04.04.2006р., замовник здійснює оплату послуг, зазначених в пп.1.1 цього договору, згідно актом виконаних робіт, протягом 10 днів з моменту підписання цього акта.

Відповідно до пп.1.2 договору №060000001 від 04.04.2006р., за надані позивачем послуги відповідач мав провести оплату наступним чином:

- по акту виконаних робіт №1 від 26.04.2006р. на суму 86030,00 грн. в строк до 06.05.2006р.:

- по акту виконаних робіт №2 від 19.05.2006р. на суму 101700,00 грн. в строк до 29.05.2006р.;

- по акту виконаних робіт №3 від 22.05.2006р. на суму 61240,00 грн. в строк до 01.06.2006р.;

- по акту виконаних робіт №4 від 07.06.2006р. на суму 119815,00 грн. в строк до 17.06.2006р.;

- по акту виконаних робіт №5 від 31.07.2006р. на суму 53440,00 грн. в строк до 10.08.2006р.;

- по акту виконаних робіт №6 від 13.08.2008р. на суму 211975,00 грн. в строк до 23.08.2008р.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по договору №060000001 від 04.04.2006р. належним чином не виконав, розрахунки з позивачем за надані послуги на суму 634200,00 грн. не здійснив.

19.08.2008р. між сторонами було підписано акт звірки розрахунків за надані послуги згідно договору від 04.04.2006р. №060000001 у відповідності з яким, станом на 20.08.2008р. за Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області рахується заборгованість перед ДП "Центр державного земельного кадастру" в сумі 634200,00 грн. (т.1,а.с.53).

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України)

Відповідач станом на час розгляду справи не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем, його борг перед позивачем становить 634200,00 грн.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Нездійснення відповідачем реєстрації зобов'язань по договору №060000001 від 04.04.2006р. в органах держказначейства не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов'язань, як і підписаний 31.10.2001р. між Урядами США та України Меморандум про взаєморозуміння щодо ініціативи з видачі державних актів на право приватної власності на землю в Україні.

Щодо клопотання відповідача від 24.01.2011р. про застосування до позовних вимог строків позовної давності, то господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, перебіг строку позовної давності переривається здійсненням зобов'язаною особою дій, які підтверджують визнання боргу або другого обов'язку.

Як уже зазначалось, 19.08.2008р. між Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області та ДП "Центр державного земельного кадастру" було підписано акт звірки розрахунків за надані послуги згідно договору від 04.04.2006р. №060000001 (т.1 а.с.53), що свідчить про те, що за даними обліку обох підприємств станом на 19.08.2008р. рахується заборгованість в сумі 634200,00 грн. та яку відповідач визнав.

Тобто, перебіг строку позовної давності щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги по актам виконаних робіт: №1 від 26.04.2006р. на суму 86030,00 грн., №2 від 19.05.2006р. на суму 101700,00 грн., №3 від 22.05.2006р. на суму 61240,00 грн., №4 від 07.06.2006р. на суму 119815,00 грн., №5 від 31.07.2006р. на суму 53440,00 грн., після переривання, закінчується 20.08.2011р.

Що ж до строків позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за надані відповідачу послуги по акту виконаних робіт №6 від 13.08.2008р., то їх перебіг розпочався з 24.08.2008р., з моменту невиконання відповідачем, у встановлений пп.1.2 договору строк, зобов'язання щодо проведення оплати за надані йому послуги в сумі 211975,00 грн., а закінчується 24.08.2011р.

Як вбачається з штампу відділення зв'язку на поштовому конверті, у якому надійшла позовна заява до господарського суду Житомирської області (т.1,а.с.37) та фіскального чеку (т.1,а.с.107), позивачем було направлено позовну заяву 08.11.2010р., тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення на свою користь з Головного управління Держкомзему у Житомирській області 634200,00 грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також, крім суми основного боргу, просить стягнути на свою користь з відповідача 61574,55 грн. пені, 68720,33 грн. 3% річних, 426337,43грн. інфляційних нарахувань.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд враховує наступне.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Підпунктом 3.2 договору №060000001 від 04.04.2006р. передбачено, що за несвоєчасну сплату коштів згідно з пп.1.2 договору замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встанововлено, що позивачем здійснено розрахунок пені (т.1,а.с.52) без урахування положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як було зазначено вище, відповідач згідно пп.1.2 договору зобов'язаний був здійснити оплату виконаних робіт по акту виконаних робіт №1 від 26.04.2006р. в строк до 06.05.2006р., по акту №2 від 19.05.2006р. - до 29.05.2006р., по акту №3 від 22.05.2006р. - до 01.06.2006р., по акту №4 від 07.06.2006р. - до 17.06.2006р., по акту №5 від 31.07.2006р. - до 10.08.2006р., по акту №6 від 13.08.2008р. - до 23.08.2008р.

З урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, пеня може бути нарахована: по акту №1 від 26.04.2006р. за період з 07.05.2006р. по 06.11.2006р., по акту №2 від 19.05.2006р. - за період з 30.05.2006р. по 29.11.2006р., по акту №3 від 22.05.2006р. - за період з 02.06.2006р. по 01.12.2006р., по акту №4 від 07.06.2006р. - за період з 18.06.2006р. по 17.12.2006р., по акту № 5 від 31.07.2006р. - за період з 11.08.2006р. по 10.02.2007р., по акту №6 від 13.08.2008р. - за період з 24.08.2008р. по 23.02.2009р.

Отже, перебіг строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату робіт, зокрема, по акту виконаних робіт №6 від 13.08.2008р. закінчився 23.02.2010р., а по інших актах (№1 від 26.04.2006р., №2 від 19.05.2006р., №3 від 22.05.2006р., №4 від 07.06.2006р., №5 від 31.07.2006р.), строк позовної давності закінчився ще раніше. Як зазначалось вище, позивач звернувся з позовом до суду 08.11.2010р., тобто з пропуском строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Поважні причини для відновлення строку позовної давності відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем у клопотанні (т.1,а.с.123) заявлено про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 61574,55 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно до розрахунку (т.1,а.с.17), нарахував відповідачу 3% річних в сумі 68720,33 грн.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача, в межах строків позовної давності, підлягає сума 3% річних в розмірі 50733,52 грн., а саме:

- розмір 3% річних нарахованих за період з 08.11.2007р. по 13.10.2010р. на суму 422225,00 грн. (акти виконаних робіт №1 від 26.04.2006р., №2 від 19.05.2006р., №3 від 22.05.2006р., №4 від 07.06.2006р., №5 від 31.07.2006р.) становить 37132,66 грн.,

- розмір 3% річних нарахованих за період з 24.08.2008р. по 13.10.2010р. на суму заборгованості 211975,00 грн. (акт виконаних робіт №6 від 13.08.2008р.), становить 13600,86 грн.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 50733,52 грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 17986,81 грн. суд відмовляє.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних в сумі 426337,43 грн. (т.1,а.с.17), господарський суд вважає, що правомірним, в межах строків позовної давності, є нарахування інфляційних в сумі 287967,24 грн., зокрема:

- в сумі 227580,07 грн. за період з листопада 2007 року по вересень 2010 року на суму заборгованості 422225,00 грн. (акти виконаних робіт №1 від 26.04.2006р., №2 від 19.05.2006р., №3 від 22.05.2006р., №4 від 07.06.2006р., №5 від 31.07.2006р.),

в сумі 60387,17 грн. за період з вересня 2008 року по вересень 2010 року на суму заборгованості 211975,00 грн. (акт виконаних робіт №6 від 13.08.2008р.).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 287967,24 грн. В частині стягнення 138370,19 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу та належних доказів, які б підтверджували правову обґрунтованість для звільнення його від оплати заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 634200,00 грн. основної заборгованості, 50733,52 грн. 3% річних, 287967,24 грн. інфляційних нарахувань. В решті позову суд відмовляє.

В зустрічному позові слід відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Держкомзему у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул. Довженка, буд. 45, ідентифікаційний код 20402870)

на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (03151, м.Київ, вул. Народного ополчення, 3, ідентифікаційний код 21616582)

- 634 200,00грн. основної заборгованості,

- 50 733,52грн. - 3% річних,

- 287 967,24грн. інфляційних,

- 9 729,01грн. витрат по сплаті державного мита,

- 192,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" відмовити.

4. В зустрічному позові Головного управління Держкомзему у Житомирській області відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяПрядко О.В.

Повний текст складено 03.10.2011р

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек.),

4 - третій особі - Державному комітету України із земельних ресурсів (рек,)

5 - третій особі - Головному управлінню державного казначейства у Житомирській області

(10008, м.Житомир, вул.1-Травня 24)(рек. з повідом. про вручен.),

6 - прокуратурі Житомирської області (рек,) <Поле для текста >

<Текст >

<Текст >

<Текст >