Рішення № 18496676, 03.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.11р.Справа № 13/5005/11730/2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дубль Х”, м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал”, м. Дніпропетровськ,

третя особа Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, доручення від 01.08.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 07.09.2011 р.;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль Х»(далі позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал»( далі відповідач) у якому просить з урахуванням уточнення позовних вимог від 23.09.2011 р. визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Маршала Малиновського, 96, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль Х»та товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал»від 01.07.2011 р. та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль Х»право власності на будівлі та споруди, а саме: літ. А-1- підсобне приміщення загальною площею 28,6 кв.м.; літ. В-1 підсобне приміщення загальною площею 5,6 кв.м.; літ.Г-2 арматурний цех загальною площею 410,3 кв.м.; літ.Д-2 адміністративний корпус загальною площею 98,6 кв.м.; літ.Д-2 склад загальною площею 86,6 кв.м.; літ.Е-1 зварювальний цех загальною площею 110,4 кв.м.; літ.К, Л, М, Н, О навіси; літ.П-2 господарська будівля загальною площею 117,4 кв.м.; літ.Р- вбиральня; літ.Т-1 вісова загальною площею 10,5 кв.м.; літ.Т-1 підсобне приміщення загальною площею 7,5 кв.м.; літ.АР-1 будівля складу загальною площею 25,6 кв.м.; літ.АС-1 будівля складу загальною площею 17,0 кв.м.; д, п, пганки; д, д2, г сходи; №1 склад №2; №24-29, 33, 34, 36 огорожа; №31 бетонозмішувальний вузол; №30,32 майданчики; №37 пропарювальна камера, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 96, таким що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом, без прийняття в експлуатацію.

Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому проти позову не заперєчуе та просить розглянути позов на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка була належним чином повідомлена, в судове засідання не зявився, письмових пояснень не надав.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль Х»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал»(продавець) було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Маршала Малиновського,96 і складається з наступних будівель і споруд: літ. А-1- підсобне приміщення загальною площею 28,6 кв.м.; літ. В-1 підсобне приміщення загальною площею 5,6 кв.м.; літ.Г-2 арматурний цех загальною площею 410,3 кв.м.; літ.Д-2 адміністративний корпус загальною площею 98,6 кв.м.; літ.Д-2 склад загальною площею 86,6 кв.м.; літ.Е-1 зварювальний цех загальною площею 110,4 кв.м.; літ.К, Л, М, Н, О навіси; літ.П-2 господарська будівля загальною площею 117,4 кв.м.; літ.Р- вбиральня; літ.Т-1 вісова загальною площею 10,5 кв.м.; літ.Т-1 підсобне приміщення загальною площею 7,5 кв.м.; літ.АР-1 будівля складу загальною площею 25,6 кв.м.; літ.АС-1 будівля складу загальною площею 17,0 кв.м.;д, п, пганки; д, д2,г сходи; № 1 склад № 2; № 24-29,33,34,36 огорожа; № 31 бетонозмішувальний вузол; № 30,32 майданчики; № 37 пропарювальна камера.

При укладенні Договору між Позивачем та Відповідачем було погоджено всі істотні умови купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо.

На підтвердження укладеного 01 липня 2011р. договору, 11 липня 2011р. Позивачем було здійснено розрахунок з Відповідачем простим векселем серія АА № 0653888, номінальною сумою 537373,72 гривень ( пятсот тридцять сім тисяч триста сімдесят три грн. 72 коп.).

Згідно умов Договору Сторони домовились, що нотаріальне посвідчення договору буде здійснене 01 серпня 2011 року, при цьому нотаріальні витрати за договором сторони розподіляють між собою рівними частинами.

В зазначений в Договорі час, та в подальшому Відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору.

В обґрунтування відмови від нотаріального посвідчення договору Відповідач повідомив Позивачу, що не має можливості посвідчити правочин нотаріально, в звязку з наявністю серед складу проданих будівель та споруд самовільно збудованих та переобладнаних обєктів нерухомості, які не зареєстровані у встановленому порядку, а також відсутністю коштів на підприємстві для здійснення всіх необхідних дій направлених на забезпечення здійснення нотаріального посвідчення Договору. Позивачем повідомлено що самочинно збудоване нерухоме майно стало наслідком реконструкції будівель та споруд, які перебували у власності Відповідача та були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частина 2 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлює, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Позивач стверджує, що Сторони за договором купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ вул. Маршала Малиновського, 96 домовились щодо всіх істотних умов Договору, і позивачем в якості Покупця умови виконано в повному обсязі, що підтверджується письмовим договором купівлі продажу майна, актом приймання передачею майна, простим векселем.

На думку Позивача, доводи Відповідача з приводу ухилення від нотаріального посвідчення Договору являються необґрунтованими та неповажними.

За загальним правилом, встановленим ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частина 1 ст. 376 Цивільного кодексу України дає визначення самочинному будівництву «житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил».

Будівництво будівель та споруд та переобладнання, розташованих на вул. Маршала Малиновського № 96 м. Дніпропетровськ, прямо підпадає під визначення «самочинне», так як здійснено без належного дозволу та затвердженого проекту, що чітко встановлено з документації, переданої Відповідачем при укладенні спірного Договору.

Враховуючи вимоги ст. 331 Цивільного кодексу України, в контексті здійснення самочинного будівництва, слід зазначити, що нерухоме майно, яке є самочинним будівництвом, не може в силу як Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого ст. 39 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів»Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011р. №3038-VI, так і в силу Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, бути прийнятим в експлуатацію, оскільки прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктів вимагає наявності проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку, отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Стаття 376 Цивільного кодексу України встановлює право особи, що здійснила самочинне будівництво, на звернення до суду за визнанням права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у певних випадках (ч. 3 та ч.5 ст. 376 Цивільного кодексу України) та право суду визнати за такою особою право власності при наявності певних обставин.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивач також повідомив, що Відповідач у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 05.06.20003 року, укладеному між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Універсал», являється законним користувачем земельної ділянки площею 1,8121 га, з цільовим призначенням: «фактичне розміщення виробничого майданчика», терміном до 25.04.2018 року. Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:09:265:0099. Земельна ділянка виділена в натурі у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Враховуючи те, що Відповідач є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташовані вказані будівлі та споруди, то зазначена самочинна реконструкція не порушує прав третіх осіб.

Крім того, Позивач довів до відома суду, що згідно письмової інформації, наданій Відповідачем при укладенні вищезазначеного спірного Договору, самочинне будівництво та переобладнання виконано з дотриманням існуючих в Україні санітарних, протипожежних та будівельних норм та Правил, що підтверджується технічним висновком ФОП Сєріков А.А. від 21.07.2011р.(Ліцензія АВ № 459214 від 13.04.2009р. строк дії ліцензії з 25.03.2009р. по 25.03.2012р.).

Враховуючи вищевикладені норми Позивач вважає, що дії Відповідача при здійсненні самочинного будівництва та переобладнання виконані за умов, які дають підстави визнати право власності на збудовані будівлі та споруди по вул. Маршала Малиновського № 96 м. Дніпропетровськ за Відповідачем, що в свою чергу вказує на наявність у Відповідача всіх законних підстав на укладення Договору купівлі-продажу від 01.07.2011 року.

Стаття 319 Цивільного кодексу України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Позивач не має можливості реалізувати своє право власності на вищевказане майно, оскільки згідно ст. 334 Цивільного кодексу України таке право виникає у нього з моменту державної реєстрації договору по відчуженню нерухомого майна.

Відповідно до положень ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

В свою чергу представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

При урахуванні судом експертного та технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних конструкцій на підставі ч.2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію обєкта полягає у визначенні готовності обєкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність приміщень до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, дані приміщення з усіма їх складовими частинами є прийнятими до експлуатації та потребують іншого проведення дослідження готовності до експлуатації прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.

Відповідно до п.10 Переліку право встановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на обєкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є право встановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 96, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль Х», м. Донецьк та товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал», м. Дніпропетровськ від 01.07.2011 р.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Дубль Х»(83059, м Донецьк, вул. Складська, 5-З; код ЄДРПОУ 36443349) право власності на будівлі та споруди, а саме:

- літ. А-1- підсобне приміщення загальною площею 28,6 кв.м.;

- літ. В-1 підсобне приміщення загальною площею 5,6 кв.м.;

-літ.Г-2 арматурний цех загальною площею 410,3 кв.м.;

- літ.Д-2 адміністративний корпус загальною площею 98,6 кв.м.;

- літ.Д-2 склад загальною площею 86,6 кв.м.;

- літ.Е-1 зварювальний цех загальною площею 110,4 кв.м.;

- літ.К, Л, М, Н, О навіси;

- літ.П-2 господарська будівля загальною площею 117,4 кв.м.;

- літ.Р- вбиральня;

- літ.Т-1 вісова загальною площею 10,5 кв.м.;

- літ.Т-1 підсобне приміщення загальною площею 7,5 кв.м.;

- літ.АР-1 будівля складу загальною площею 25,6 кв.м.;

- літ.АС-1 будівля складу загальною площею 17,0 кв.м.;

- д,п, п- ганки;

- д, д2,г сходи;

- № 1 склад № 2;

- № 24-29,33,34,36 огорожа;

- № 31 бетонозмішувальний вузол;

- № 30, 32 майданчики;

- № 37 пропарювальна камера,

що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 96, таким що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом, без прийняття в експлуатацію.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, б. 6 кв. 34; код ЄДРПОУ 31016890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубль Х»(83059, м Донецьк, вул. Складська, 5-З; код ЄДРПОУ 36443349) 5459,00 грн. - витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

03.10.2011 р.