Рішення № 18496613, 30.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.11р.Справа № 21/23-10 За позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", м. Київ, в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандік Трак", м. Дніпропетровськ

про стягнення 161 900,12 грн. штрафних санкцій за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., юрисконсульт, дов. № 1208 від 14.12.2010 р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 105 637,12 грн., 3% річних - 3 146,14 грн., інфляційних витрат - 10 003, 84 грн. за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.11р., на підставі клопотання відповідача, провадження у справі № 21/23-10 зупинялось до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № Б24/403-09, що перебуває в провадженні господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 18.08.11р. провадження по даній справі поновлено з 08.09.11р.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Крім того, відповідач в особі ліквідатора підприємства направив заперечення на позов в яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відносно підприємства відповідача порушено провадження у справі про банкрутство та постановою від 04.08.11р. відкрито ліквідаційну процедуру у справі та призначено ліквідатора боржника.

Як зазначає у своїх запереченнях відповідач, оскільки позивач з кредиторськими вимогами у справу про банкрутство боржника не звертався, його вимоги вважаються погашеними.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 27.09.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.09р. між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", м. Київ в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (далі покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скандік Трак" (далі постачальник, позивач) було укладено договір поставки № 01-228ін-09 (далі Договір), згідно якого постачальник, який є власником товару зобовязався поставити та передати його у власність (повне господарське володіння) покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах цього Договору. (п.1.1. Договору).

Найменування, кількість і ціни товару, що є предметом Договору, обумовлюються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору).

Строки та порядок постави передбачено розділом 5 Договору, згідно якого товар повинен бути повністю поставленим покупцю у строки, зумовлені графіком поставки на умовах СРТ в с. Угерсько Львівської обл., згідно вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". Датою поставки вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі (п. 5.1, 5.2 Договору).

Згідно специфікації до Договору товаром по ньому є автошини у загальній кількості 1102 шт. на загальну суму 1619001, 18 грн.

Згідно графіку поставки товару, оформленого як додаток № 2 до Договору, постачальник повинен був поставити покупцю шини нові (автошини) до 15.09.09р. у кількості 550 шт. та до 30.10.09р. у кількості 552 шт.

Станом на дату розгляду справи відповідач свої обовязки по Договору не виконав, автошини не поставив.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на дату розгляду справи відповідач свої обовязки по Договору не виконав, автошини не поставив.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по договору позивач на підставі ст. 231 Господарського кодексу України просить стягнути з останнього 48570, 04 грн. пені та 113330, 08 грн. штрафу у розмірі 7%.

Свої розрахунки мотивує тим, що підприємство позивача належить до державного сектору економіки.

Пунктом 10.1 Договору сторони передбачили, що за порушення умов цього Договору вина сторона відшкодовує причинені цим збитки, в тому числі неодержані прибутки, а постраждала сторона застосовує штрафні (в розмірі, визначеному ст. 231 ГК України) та оперативно-господарські ( в переліку ст. 236 ГК України за вибором постраждалої сторони) санкції в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно приписів ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів виконання договору або оплати боргу суду не надав, у зв'язку з чим вимоги позивача по нарахуванню штрафних санкцій є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Перевіривши розрахунки позивача, суд прийшов до висновку, що нарахування ним проведено вірно та до стягнення підлягають суми, заявлені позивачем в розмірі - 48570, 04 грн. пені та 113330, 08 грн. штрафу.

Заперечення відповідача щодо відмови у задоволенні позову з тих підстав, що позивач з кредиторськими вимогами у справу про банкрутство боржника не звертався та його вимоги вважаються погашеними судом не приймаються у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Приписами ст. 1 вищевказаного закону встановлено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Обовязок же відповідача у даній справі полягав у поставці автошин, а штраф та пеня нараховані боржнику за непоставку товару у зв'язку з чим на ці відносини не розповсюджуються вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629, 638, 639, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандік Трак" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сірка, 47; р/р 2600901300740 в ВАТ "БМ Банк" м. Київ, МФО 380913; код ЄДРПОУ 30166371) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" ( 79026, м. Львів, вул. Рубчака, 3; р/р 26002017130980 у філії "Західне РУ" ВАТ "Банк Фінанси та кредит", код ЄДРПОУ 25560823) пеню в сумі 48570, 04 (сорок вісім тисяч п'ятсот сімдесят грн. 04 коп.), штраф в сумі 113330, 08 грн. (сто тринадцять тисяч триста тридцять грн. 08 коп.), витрат по сплаті державного мита в сумі 1 619, 00 грн. (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять грн. 00 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до ст. 84 ГПК України,

- 03.10.11р.