Рішення № 18480249, 21.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2011 р.Справа № 5013/1390/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/1390/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМЕХ-ПЗТБ", м. Київ

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

про стягнення 83532,27 грн,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 19.08.2011 б/н,

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРМЕХ-ПЗТБ" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 26.07.2011 про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" заборгованості в сумі 83532,27 грн, з яких 76739,70 грн основного боргу, 5202,89 інфляційних збитків, 1589,68 грн 3 % річних.

В судовому засіданні 21.09.2011 представник позивача позовні вимоги з урахуванням всіх наданих по справі пояснень та документів підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі повноважного представника в судове засідання по даній справі не забезпечив, витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином сповіщався про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку № 02425499 (а.с. 56).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/1390/11 в судовому засіданні 21.09.2011 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 21.09.2011 проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРМЕХ-ПЗТБ" (постачальник) та дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір поставки від 25.03.2009 № 66 (надалі за текстом Договір).

Згідно умов Договору (пункти 1.1-1.3) постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених Договором, систематично поставляти продукцію, а покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, приймати названий товар (продукцію) та оплачувати її.

Під товаром, що є предметом поставки за Договором, сторони визначили мінеральний порошок у кількості 1200 тонн.

Якісні і кількісні характеристики продукції, що є предметом поставки за Договором, строки поставки продукції за Договором визначаються у специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

За умовами пункту 4.3 Договору сторони узгодили, що поставка здійснюється у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (редакція 2000 року) з урахуванням особливостей, наведених у Договорі, на умовах франко-склад, місце поставки-склад покупця.

Згідно пунктів 6.1-6.3 Договору розрахунок за ним провадиться шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачальника.

Оплата товару проводиться по факту поставки з відстрочкою платежу до 35 діб.

Форма розрахунків: безготівкова.

Як узгодили сторони у пункті 11.1 Договору загальна вартість продукції, що є предметом поставки за ним, визначається у розмірі 332400 грн.

У відповідності до пункту 12.1 Договору останній набув чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

11.12.2009 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої загальну вартість продукції, що поставляється, збільшено на 49860 грн.

Всі інші умови Договору залишено без змін.

В рамках укладеного Договору постачальником на користь покупця поставлено товар на загальну суму 166157,29 грн, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами: видатковими накладними від 21.05.2010 № РН-0036 на суму 45455,04 грн, від 23.05.2010 № РН-0038 на суму 22968,72 грн, від 16.08.2010 № РН-0071 на суму 28119,61 грн, від 07.10.2010 № РН-0112 на суму 46866,24 грн, від 07.10.2010 № РН-0113 на суму 22747,68 грн (а.с. 13-16).

Відповідачем умови Договору в частині своєчасної оплати отриманої продукції не виконано.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 25.05.2010 на користь позивача сплачено 45000 грн, 06.08.2010 30000 грн, 29.09.2010 100000 грн.

Як стверджує позивач у наданих поясненнях, оплати відповідачем здійснювались по декількох договорах разом, відтак за Договором поставки від 25.03.2009 № 66 позивачем в якості погашення заборгованості зараховано лише 89417,59 грн (30000 грн, сплачені 06.08.2010 та 59417,59 грн, сплачені 29.09.2010).

Залишок заборгованості за поставлену згідно вказаного Договору продукцію становить станом на 01.09.2011 76739,70 грн.

Зазначену суму заборгованості відповідачем визнано повністю у акті звірки розрахунків станом на 01.09.2011.

Господарський суд враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу

Згідно з диспозицією частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між тим, відповідачем визначені договором поставки зобов'язання у повному обсязі не виконано, за отриманий товар розрахунок у повній мірі не здійснено.

Оскільки відповідачем основна заборгованість за Договором у сумі 76739,70 грн не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем основної заборгованості в сумі 76739,70 грн, та неподання їх на вимогу суду, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки за період з листопада 2010 року по червень 2011 року у сумі 5202,89 грн та 3 % річних за період з 13.11.2010 по 20.07.2011 у сумі 1589,68 грн.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення інфляційних збитків у сумі 5202,89 грн та 3 % річних у сумі 1589,68 грн та задовольняє позовні вимоги про їх стягнення у повному обсязі.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, ідентифікаційний код 32039992, п/р 26002060065961 в філії АБ "Південний" в м. Кіровограді, МФО 323389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дормех-ПЗТБ" (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 4а, офіс 406а, ідентифікаційний код 24580321, п/р 26008801347762 в АТ "ОТП БАНК в м. Києві, МФО 300528) основну заборгованість в сумі 76739,70 грн, 5202,89 грн збитків від інфляції та 1589,68 грн 3% річних, а також 835,32 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 26.09.2011.