Рішення № 18480183, 22.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.11 Справа № 20/5009/4126/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агрозахист” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, 8)

про стягнення суми 4 014,23 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 18/27 від 04.01.2011р.);

Від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 4014,23 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №20/5009/4126/11, судове засідання призначено на 17.08.2011 р. Ухвалами суду на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 31.08.2011 р., потім на 22.09.2011р.

У судовому засіданні 22.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засіданні 31.08.2011р. надав уточнену позовну заяву від 25.08.2011р. №1489-1 (а.с.109-110), яка також була направлена на адресу відповідача. Заява не суперечить приписам ст.22 ГПК України та була прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги мотивовані тим, що Концерн “Міські теплові мережі” на виконання основної мети своєї діяльності здійснює постачання теплової енергії на обєкт житловий будинок по вул.Яценка, 8 у м.Запоріжжя, в якому знаходиться вбудоване в цоколь нежитлове приміщення, належне відповідачу. Згідно з актами обстеження системи теплопостачання цокольного поверху вказаного будинку система опалення приміщення, яке займає ТОВ “НВП “Агрозахист”, не відокремлена від системи опалення житлового будинку. На адресу відповідача цінним листом було направлено для підписання два примірники договору №203268 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Пропозиція позивача залишилися без відповіді. За період з грудня 2009 року по травень 2011 року включно відповідач отримував теплову енергію, йому направлялися для підписання акти приймання-передачі теплової енергії та виставлені рахунки на загальну суму 4014,23 грн. Відповідач належним чином оформлені акти приймання-передачі за вказаний період не повертав, жодної опати не здійснив, будь-яких заперечень з його боку щодо якості надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води не надходило. Направлені на його адресу претензії залишилися без відповіді. На підставі ст.ст.11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст.193, 276 ГК України позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 4014,23 грн. боргу за використану теплову енергію.

Відповідач у судові засідання свого представника не направив, витребувані документи не представлено. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві та на адресу, зазначену в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Заяв або клопотань процесуального характеру від відповідача не надійшло.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №539/13 від 01.10.2003р. (а.с.11-14), укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавець) та ТОВ “НВП “Агрозахист” (Орендар, відповідач у справі) останнє прийняло в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 221,44 кв.м, вбудоване в цоколь 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: вул.Яценка, 8, що значиться на балансі КП “ВРЕЖО №1”, для розміщення складу (п.п.1.1,1.2 договору). Згідно з п.п.1.1. договір оренди діє з 1 жовтня 2003 року до 1 жовтня 2008 року.

Частиною 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки листом Управління житлового господарства Запорізької міської ради від 18.03.2009р. №15-03/202 (а.с.22) останнє повідомляло, що заяв про дострокове розірвання договору оренди №539/13 від 01.10.2003р. нежитлового приміщення по вул.Яценка, 8, від орендаря станом на 16.03.2009р. не надходило, договір відповідно до приписів вищенаведеної норми закону був продовжений до 01 жовтня 2013 року. Згідно з листом балансоутримувача вказаного приміщення - КП “ВРЕЖО №1” вих.№1943/05 від 19.05.2011р. (а.с.26) орендар приміщення не звільняв.

Згідно з актом від 01.09.2008р., складеного за участю представника філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району та ТОВ НВП “Агрозахист”, при обстеженні системи теплопостачання належного останньому приміщення по вул.Яценко, 8, було встановлено, що в цокольному приміщенні зворотній трубопровід та стояки системи опалення житлового будинку без ізоляції, гаряче водопостачання відсутнє.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.4 Статуту Концерну “Міські теплові мережі”, відповідно до якого здійснює свою діяльність Філія Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут. Основними функціями Концерну є: - забезпечення розвитку теплофікаційного господарства та забезпечення тепловою енергією для комунально-побутових потреб населення, бюджетних установ і організацій, госпрозрахункових підприємств, інших обєктів, розташованих в зоні діяльності Концерну; - збір коштів за послуги теплопостачання зони діяльності Концерну (територія міста Запоріжжя) з метою централізованих розрахунків за енергоресурси.

Статтею ст.1 Закону України “Про теплопостачання” визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст.ст.13, 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” централізоване опалення належить до житлово-комунальних послуг, порядок надання, якісні та кількісні показники яких мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч.2 ст.275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Отже, споживання теплової енергії можливо лише на підставі договору.

Матеріали справи свідчать, що Концерном “Міські теплові мережі” було розроблено розрахунок теплового навантаження №5343/14 від 22.09.2008р. на обєкт: складські приміщення ТОВ НВП “Агрозахист” по вул.Яценка, 8. Супровідним листом №09/1667 від 16.12.2009р. Філією Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району було надіслано відповідачеві для підписання два примірники договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді №203268 по приміщенням відповідача. Направлення цього листа відповідачу підтверджується фіскальним чеком №6961 від 18.12.2009р. та описом вкладення у цінний лист. Пропозиція позивача щодо укладення договору була залишена без відповіді.

30.04.2010р. та 29.04.2011р. представниками теплопостачальної організації та начальником КП “ВРЕЖО №1” були складені акти обстеження системи теплопостачання (а.с. 23,24), згідно з якими засвідчено, що на житловий будинок по вул.Яценка,8, здійснювалася подача теплоносія на потреби опалення з початком опалювальних сезонів (з 29.10.09р. та з 07.10.10р. відповідно). Система опалення приміщення, в якому знаходиться орендар ТОВ “НВП “Агрозахист”, не відособлена від системи опалення житлового будинку.

Згідно з ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з договору або інших підстав, зокрема, юридичного факту, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.

Відповідно до ст.ст.1212,1213 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно з ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання маєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із матеріалів справи слідує, що враховуючи те, що система опалення нежитлового приміщення, в якому знаходиться ТОВ “НВП “Агрозахист”, не відособлена від системи опалення житлового будинку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Яценка, 8, Концерн у період з грудня 2009 року по травень 2011р. щомісячно на адресу: м.Запоріжжя, вул.О.Матросова, 23, к.28, направляв відповідачеві акти приймання-передачі теплової енергії, а також рахунки на їх оплату, що підтверджується відповідними реєстрами. У звязку з відсутністю договору купівлі-продажу теплової енергії нарахування за відпущену відповідачу теплову енергію проводилося згідно з його особовим рахунком №203268. У примітці актів приймання-передачі повідомлялося про необхідність повернення оформленого належним чином одного примірника акту теплопостачальній організації, а в разі неповернення або ненадання письмових заперечень про підписання акту, він вважається погодженим. Відповідачу на вищезазначену адресу також було направлено лист №05/774-юр від 16.07.2010р. (а.с.74) з повідомленням про наявну у нього станом на 1 липня 2010 року заборгованості за безпідставно спожиту теплову енергію по нежитловому приміщенню по вул.Яценка, 8, а також необхідність звернення до філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району для укладення договору купівлі-продажу теплової енергії. Направлення цього листа 16.07.2010р. підтверджується реєстром відправленої заказної кореспонденції з відбитком поштового штемпеля (а.с.75).

При цьому слід зазначити наступне. Відповідно до свідоцтва (а.с.81) державна реєстрація юридичної особи ТОВ “НВП “Агрозахист” (код ЄДРПОУ 31473516) була здійснена 10.04.2001р. з місцезнаходженням за адресою: 69057, м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, 23, кв.28. Згідно з довідкою з ЄДРПОУ станом на 15.08.2011р. (а.с.96-98) щодо ТОВ “НВП “Агрозахист” (код ЄДРПОУ 31473516) 23.07.2010р. було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою; 30.08.2010р. було внесено відомості щодо зміни місцезнаходження юридичної особи за адресою: 69005, м.Запоріжжя, вул.Яценка, буд.8.

За таких обставин, вищевказані документи є належним доказом направлення відповідачу актів приймання-передачі теплової за адресою його державної реєстрації до серпня 2010р., а також листа №05/774-юр від 16.07.2010р. Відповідач направлені йому акти приймання-передачі теплової енергії не оформив, письмових заперечень щодо цих актів позивачу не направив, отже вони вважаються узгодженими та є підставою для здійснення розрахунків.

Разом з цим, зміна відповідачем адреси державної реєстрації не може бути підставою для звільнення останнього від зобовязання щодо оплати безпідставно отриманої теплової енергії. При цьому, суд враховує, що матеріалами справи документально підтверджено факт знаходження підприємства відповідача у приміщенні, до якого здійснювалося постачання теплової енергії у спірний період, а також його обізнаність про необхідність її оплати. А крім того, про неможливість відокремлення системи опалення належного йому на праві оренди нежитлового приміщення від системи опалення житлового будинку та необхідність укладення відповідного договору купівлі-продажу теплової енергії. Ухилення відповідача від вчинення цих дій може розцінюватися лише як недобросовісна поведінка субєкта господарської діяльності.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно з ст.632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів міських рад відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Статтею ст.13 Закону України “Про теплопостачання” встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

В рахунках, що виставлялися відповідачу для оплати, були зазначені рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, якими встановлювалися (змінювалися)тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії Концерну “Міські теплові мережі”, тарифи на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води, копії яких залучено до матеріалів справи. В актах та рахунках вказувались відповідні тарифи на опалення в місяці опалювального сезону та тарифи на плату за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонентська плата) згідно з розміром опалювальної площі - в місяці, коли опалювання не здійснювалося. Згідно з актами приймання-передачі теплової енергії та виставлених рахунків за спірний період загальна сума, нарахована відповідачу за спожиту теплоенергію та абонентську плату склала 4014,23 грн.

Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обовязок держави забезпечити захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, зокрема у судовому порядку.

Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із субєктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Субєктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші субєкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування. Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання субєктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Враховуючи вищевикладене, дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт набуття, збереження майна (теплової енергії) відповідачем без достатньої правової підстави. Теплова енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, отже відшкодуванню підлягає її вартість.

Згідно з ст.129 Конституції України, ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів оплати заявленої до стягнення суми суду не представлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми 4014,23 грн. заборгованості за використану теплову енергію є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агрозахист” (69005, м.Запоріжжя, вул.Яценка, 8, код ЄДРПОУ 31473516) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії Запорізька обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957 ) суму 4 014 грн. 23 коп. основного боргу, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 27.09.2011р.