Рішення № 18480088, 22.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.11 Справа № 1/5009/5340/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача: Приватного підприємства «Ділер-97»(69121, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, 25)

про стягнення 740 грн. 43 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 387 від 30.06.2011 р.;

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

07.09.2011 р. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Ділер-97»про стягнення 740 грн. 43 коп., в тому числі: 629 грн. 96 коп. основного боргу (в прохальній частині позовної заяви помилково вказано 740 грн. 43 коп.), 84 грн. 13 коп. втрат від інфляції, 26 грн. 34 коп. 3% річних, а також 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги заявлені на підставі умов договору про надання ADSL-доступу до мережі ІНТЕРНЕТ № 300002216 від 29.12.2007 року, та обґрунтовані посиланням на ст.ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,216 Господарського кодексу України.

07.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.09.2011р., сторони зобовязано надати відповідні докази.

В судовому засіданні 22.09.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог посилався на договір про надання ADSL-доступу до мережі ІНТЕРНЕТ № 300002216 від 29.12.2007 року, укладений з відповідачем у справі, на підставі якого останньому надавались послуги доступу до мережі ІНТЕРНЕТ. Відповідач не виконав передбачені договором зобовязання, не оплатив надані позивачем послуги, внаслідок чого, за послуги за період липня 2009 р. по січень 2010 р. за ним виникла заборгованість в сумі 629 грн. 96 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань позивач просить стягнути з відповідача 26 грн. 34 коп. 3% річних за період з 21.08.2009 р. по 01.04.2011 р. та 84 грн. 13 коп. індексу інфляції за період з 01.09.2009 р. по 28.02.2011 р.

Клопотанням № 18/1466 від 16.09.2011 р. позивач надав документи, витребувані ухвалою суду, які просив залучити до матеріалів справи.

Клопотання позивача було задоволено. Документи залучені до матеріалів справи.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом суду не зявився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2007 р. між Укртелекомом (позивачем) та споживачем (відповідачем) був укладений договір № 300002216 про надання ADSL-доступу до мережі ІНТЕРНЕТ (надалі договір), за умовами якого позивач зобовязався надавати, а відповідач своєчасно вносити плату за надані йому послуги доступу до мережі ІНТЕРНЕТ.

Згідно п. 5.1 договору, розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного споживачем тарифного плану.

Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. (п. 5.2 договору).

На сплату наданих відповідачу послуг доступу до мережі ІНТЕРНЕТ у липні 2009 р. січні 2010 р. позивачем відповідачу виставлялись рахунки за вказаний період.

Листом «Повторне направлення рахунків для сплати телекомунікаційних послуг»позивач попередив відповідача про наявність заборгованості за надані послуги та просив сплатити рахунки за надані послуги, які також повторно направив відповідачеві цим листом рахунки за спірний період.

Відповідач оплату послуг не здійснив, у звязку з чим, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 629 грн. 96 коп. основного боргу (в прохальній частині позовної заяви помилково вказано 740 грн. 43 коп.), 84 грн. 13 коп. втрат від інфляції, 26 грн. 34 коп. 3% річних

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного:

Спірні правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»та п. 3.2.1 договору, відповідач зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними послуги.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконував свої зобовязання за договором, надавши відповідачу телекомунікаційні послуги (послуги доступу до мережі ІНТЕРНЕТ) у липні 2009 р. січні 2010 р. на загальну суму 629 грн. 96 коп.

Так, на виконання п. 5.2 Договору, відповідач виставив відповідачу наступні рахунки: 31.07.2009 р. за липень 2009 р. в сумі 103 грн.33 коп. (із цієї суми заявлено до стягнення 103 грн. 30 коп.); 31.08.2009 р. за серпень 2009 р. в сумі 103 грн. 33 коп.; 30.09.2009 р. за вересень 2009 р. в сумі 100 грн. 00 коп.; 31.10.2009 р. - за жовтень 2009 р. в сумі 103 грн. 33 коп.; 30.11.2009 р. за листопад 2009 р. в сумі 100 грн. 00 коп.; 31.12.2009 р. за грудень 2009 р. в сумі 103 грн. 33 коп.; 31.01.2010 р. за січень 2010 р. в сумі 16 грн. 67 коп.

04.04.2011 р. листом «Повторне направлення рахунків для сплати телекомунікаційних послуг»позивач попередив відповідача про наявність заборгованості за надані послуги та просив сплатити рахунки за надані послуги, які також повторно направив відповідачеві цим листом рахунки за спірний період.

Відповідач рахунки не оплатив.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги доступу до мережі ІНТЕРНЕТ за період з липня 2009 р. по січень 2010 р. в сумі заявленій до стягнення, згідно вимог позивача саме 629 грн. 96 коп., підтверджується документами, наданими позивачем до матеріалів справи, а саме: рахунками, обіговими відомостями, підсумковими деталізаціями нарахувань за заявлений період.

Відповідачем факт наявності заявленої до стягнення заборгованості не спростований, докази оплати рахунків не надані.

Враховуючи не надання сторонами доказів оплати рахунків, суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 629 грн. 96 коп. (згідно позовних вимог) заборгованості за послуги з надання доступу до мережі ІНТЕРНЕТ за період з липня 2009 р. по січень 2010 р. обґрунтованими, підтвердженими документально і такими, що підлягають задоволенню.

Частковому задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 84 грн. 13 коп. втрат від інфляції, 26 грн. 34 коп. 3% річних.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних і суми інфляції та встановлено наявність арифметичної помилки при визначенні розміру річних та неправильне нарахування сум інфляційних втрат.

Здійснивши розрахунок сум 3 % річних і суми інфляції, враховуючи рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, а також, за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає за необхідне вимоги позивача в цій частині задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 26 грн. 33 коп. 3% річних за період з 21.08.2009 р. по 01.04.2011 р. та 78 грн. 65 коп. індексу інфляції за період з 01.09.2009 р. по 28.02.2011 р.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 629 грн. 96 коп. основного боргу; 26 грн. 33 коп. 3% річних за період з 21.08.2009 р. по 01.04.2011 р. та 78 грн. 65 коп. індексу інфляції за період з 01.09.2009 р. по 28.02.2011 р.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати за позовом відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ділер-97»(69121, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, 25, код ЄДРПОУ 24516062) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, р/р № 26002364 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) 629 (шістсот двадцять девять) грн. 96 коп. основного боргу, 26 (двадцять шість) грн. 33 коп. 3% річних, 78 (сімдесят вісім) грн. 65 коп. втрат від інфляції. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Ділер-97»(69121, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, 25, код ЄДРПОУ 24516062) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, р/р № 26009408 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) 101 (сто одна) грн. 24 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «26»вересня 2011 року.

ппппП

пппп