Рішення № 18479992, 21.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа № 22/5009/5338/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ”Жовтневого району (юрид. адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; факт.адреса: 69002, м.Запоріжжя, вул.Артема, 79 а)

до відповідача Дочірнє підприємство “Канопус” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Запоріжюрсервіс” (юрид. адреса: 69051, м.Запоріжжя, вул. Вишнева, 42; факт.адреса: 69071, м.Запоріжжя, а/с 5040)

про стягнення заборгованості за договором № 784 від 01.05.2004р. у розмірі 581,02 грн.

Суддя Ярешко О.В. Представники:

від позивача: ОСОБА_1., на підставі довіреності № 20/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: Карчевський С.А.-директор, на підставі наказу № 10 від 20.11.2001р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

07.09.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ”Жовтневого району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Дочірнього підприємства “Канопус” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Запоріжюрсервіс”, м.Запоріжжя про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 581,02 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №22/5009/5338/11, судове засідання призначено на 21.09.2011р.

Позивач підтримуючи свої позовні вимоги, обґрунтовує їх умовами договору № 784 від 01.05.2004 р., ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач пояснив суду, що відповідно до п. 1.2. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 784 позивач взяв на себе зобовязання постачати теплову енергію відповідачу в необхідних обсягах, а відповідач взяв на себе обовязок сплачувати за теплову енергію по встановленим тарифам в термін, що передбачений п. п. 6.2, 6.5 договору. Позивач в період з березня 2009р. по червень 2009р. включно поставив відповідачу теплову енергію, а відповідач не виконав свої обовязки по сплаті спожитої теплової енергії, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 581,02 грн.

Відповідач в судовому засіданні 21.09.2011р. пояснив, що позов визнає у повному обсязі, з підстав зазначених в відзиві на позовну заяву, який здав до канцелярії господарського суду Запорізької області 21.09.2011р.

В відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ДП “Канопус” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Запоріжюрсервіс” для сплати позивачу рахунків за березень 2009р. по червень 2009р. у розмірі 581,02 грн., 16.10.2009р. направило до банку платіжне доручення № 54 від 16.10.2009р., яке банк прийняв до виконання 16.10.2009р., що підтверджується штампом банку на вказаному платіжному дорученні. 20.10.2009р. банк повідомленням про невиконання розрахункових документів № 1364 від 20.10.2009р. повідомив відповідача про невиконання платіжного доручення № 54 від 16.10.2009р., у звязку з тим, що в банку недостатньо коштів на кореспондентському рахунку. У звязку з тим, що постановою правління НБУ № 540 від 10.09.2009р. продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ Банк “Біг Енергія” шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.09.2009р. до 15.03.2010р., банк не виконав платіжне доручення відповідача № 54 від 16.10.2009р. Поточний рахунок відповідача № 26008001000690 банком був закритий 22.02.2010р., що підтверджується довідкою банку № 261 від 19.09.2011р., а платіжне доручення № 54 від 16.10.2009р.повернуто відповідачу.Постановою НБУ від 24.02.2010р. № 97 відкликано банківську ліцензію та розпочато ініціювання процедури ліквідації ВАТ Банку “Біг Енергія”. Відповідач інших рахунків у банківських установах не має. ДП “Канопус” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Запоріжюрсервіс” борг перед Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ”Жовтневого району в сумі 581,02 грн. визнає, але не може виконати, у звязку з вищевказаною обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, тому вважає дане зобовязання припиненим. Свій відзив на позовну заяву відповідач обґрунтовує п.1 ст. 205 ГК України та ст. 607 ЦК України.

Судом відзив відповідача на позовну заяву прийнято до розгляду.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 21.09.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2004р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району (надалі теплопостачальна організація) та Дочірнє підприємство “Канопус” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Запоріжюрсервіс” (надалі споживач) уклали договір № 784 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі договір).

Згідно умов договору, енергопостачальна організація зобовязується постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором (п.1.2.).

Згідно з розділом 5 договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п. 5.1.)

Встановлення приладів обліку теплової енергії споживачем виконується згідно технічних умов, наданих енергопостачальною організацією на межі балансової належності тепломереж енергопостачальної організації та споживача. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломереж, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п.5.3).

Показники приладів обліку за звітний період є підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію.(п. 5.5.)

При відсутності приладів обліку, або виході його з ладу, а також прострочення госповірки, відсутність клейма або свідоцтва, документації, ненадання звіту про спожиту теплову енергію, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, розрахунковим способом по тепловому навантаженню, визначеному у п.1.3 договору і фактичного відпуску теплової енергії з джерела теплоти за звітний період (п.5.7).

Відповідно до п. 6.1 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.1.)

Пунктом 6.3. договору, який змінено додатковою угодою № 3/06 від 01.01.2006р. до договору № 784 від 01.05.2004 р. передбачено, що споживач з 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від енергопостачальної організації за адресою: вул.Артема, буд.№ 79-А, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу енергопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:- при отриманні нарочним-дата вручення представнику споживача; - при направленні рекомендованим листом - дата зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту- 3 дні, по області-5 днів, по Україні 7 днів). В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати енергопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з енергопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений строк 5 днів. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується енергопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом- при відсутності приладів обліку (п.6.4.)

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з березня 2009 р. по червень 2009 р. включно, на суму 581,02 грн., на підставі чого відповідачу були надісланні акти приймання-передачі теплової енергії. Оригінали актів приймання-передачі з березня 2009р. по червень 2009р. долучені до матеріалів справи, як додатки до відзиву на позовну заяву, що свідчить про отримання відповідачем даних актів приймання-передачі.

14.09.2011р. сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків по договору № 784 поставки теплової енергії в гарячій воді, який підписаний та скріплений печатками сторін, яким вони узгодили, що станом на 14.09.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 581,02 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п.40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач в судовому засіданні 21.09.2011р. надав підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі теплової енергії з березня 2009р. по червень 2009р. На суму 581,02 грн., тому акти вважається погодженими.

Відповідно до п. 6.5. договору, споживач зобовязаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Заборгованість відповідача за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 784 за період з березня 2009 р. по червень 2009 р. складає 581,02 грн.

Згідно ст. 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Неможливість виконання обумовлюється фактичними обставинами і змістом конкретного зобовязання, тобто причинами обєктивного характеру загибель індивідуально визначеного майна, дія непереборної сили, неможливість вирішення певним чином науково-технічної проблеми тощо. Обєктивні причини поза межами контролю сторін, і припинення зобовязання за неможливістю виконання у цих випадках слугує підставою застосування до правовідносин сторін правил про обовязок повернення придбаного чи збереженого майна без достатньої правової підстави.

Відповідач пояснив, що не може погасити борг перед позивачем, у звязку з тим, що ВАТ Банк “Біг Енергія” не виконує свої зобовязання перед ним, що не є обєктивною причиною невиконання зобовязання перед Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ”Жовтневого району.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку і, як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому нема його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання, оскільки гроші завжди є в обігу і способи їх придбання особою теж є різні.

Крім того, ВАТ Банк “Біг Енергія” не є стороною по даній справі, а правовідносини відповідача з ВАТ Банк “Біг Енергія” не стосуються предмету спору.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” до Дочірнього підприємства “Канопус” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Запоріжюрсервіс” задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства ДП “Канопус” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Запоріжюрсервіс” ( 69051, м.Запоріжжя, вул. Вишнева, ідентифікаційний код 30241982 ) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458) 581 (пятсот вісімдесят одну) грн. 02 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.09.2011р.