Рішення № 18479835, 29.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.11 Справа № 24/5009/4331/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля” (51400, м. Павлоград, вул. Леніна, 76)

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Енергопромінвест” (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 34, кв. 36)

про припинення правовідносин на підставі виконавчого напису нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р. та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.04.2011р № б/н

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

29.07.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство “ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля” (ПАТ “ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопромінвест” (ТОВ “Енергопромінвест”) про визнання таким, що припинилися правовідносини між ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” і ТОВ “Енергопромінвест”, основані на виконавчому написі нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р та визнання виконавчого напису нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 29.07.2011р. судом порушено провадження в справі № 24/5009/4331/11, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 29.08.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 29.08.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. Виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу № 9461 від 30.11.2002р. посвідчено безспірність стягнення з ДВАТ “Шахта Самарська” ДХК “Павлоградвугілля”, правонаступником якої є ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, на користь ТОВ “Енергопромінвест” грошову суму - сума боргу за простим векселем № 65306726489863, виданому 28.11.2000р. в розмірі 108 000,00 грн. Крім цього, витрати за здійснення виконавчого напису в розмірі 1 150,00 грн. Відносно ВАТ “Павлоградвугілля” порушено справу про банкрутство № Б26/7/05, оголошення опубліковане 24.09.2005р., тобто після здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні. Враховуючи той факт, що вимоги відповідача до позивача виникли до порушення провадження у справі про банкрутство (до 11.01.2005р.) і згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відповідач є конкурсним кредитором і на нього поширюються вимоги ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Оскільки вимоги відповідача не були заявлені в порядку, визначеному ч. 1 ст. 14 цього Закону, то до них мають застосовуватися правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 14 вказаного Закону. Погашення вимоги внаслідок її не предявлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, призводить до припинення цивільно-правового зобов'язання, на якому заснована дана вимога. Виходячи із вищенаведеного, позивач просить суд на підставі ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 50 Закону України “Про нотаріат”, ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвала про порушення провадження у справі направлено на вказану у позові адресу. Таким чином, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу № 9461 від 30.11.2002р. посвідчено безспірність стягнення з ДВАТ “Шахта Самарська” ДХК “Павлоградвугілля”, правонаступником якої є ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, на користь ТОВ “Енергопромінвест” грошової суми - суми боргу за простим векселем № 65306726489863, виданому 28.11.2000р. в розмірі 108 000,00 грн.

Крім цього, витрати за здійснення виконавчого напису в розмірі 1 150,00 грн. Всього 109 150,00 грн.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції в Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання напису нотаріуса №9461 від 30.11.2002р., про що винесено Постанову від 21.10.2004 року № 02/18245.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02.06.2004р. замінено сторону у виконавчому провадженні з ДВАТ “Шахта Самарська” ДХК “Павлоградвугілля” на ВАТ ДХК “Павлоградвугілля”.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04.04.2005р. здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису нотаріуса. Стороною виконавчого провадження визнано ВАТ “Павлоградвугілля”.

Постановою державного виконавця від 04.05.2005р. ВДВС Павлоградського міськуправління юстиції зупинено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р. на підставі п. 8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 577860 серія А01 від 22.04.2011р. відкрите акціонерне товариство “Павлоградвугілля” перейменовано на публічне акціонерне товариство “ДТЕК Павлоградвугілля”.

Позивач вважає, що правовідносини, існування яких обумовлено вчиненим виконавчим написом, підлягають припиненню, а сам виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обовязку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з ін. підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у т.ч. учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, повязаних із задоволенням державних потреб (...).

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що особа може звернутись до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Позивач просить суд визнати таким, що припинилися правовідносини між ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” та ТОВ “Енергопромінвест”, основані на виконавчому написі нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р., при цьому посилається на п. 7. ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Однак, такий спосіб захисту, як припинення право відношення застосовується у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обовязків або неправомірного використання кредитором свого субєктивного права. Зокрема, ця вимога може проявлятися у позові про розірвання цивільно-правових договорів у випадку їх невиконання або неналежного виконання.

Заявлена позивачем вимога про визнання такими, що припинилися правовідносини, основані на виконавчому написі нотаріуса є за своєю суттю вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Вимога про визнання факту, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачена.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством.

За таких обставин суд відмовляє в задоволені зазначеної вимоги.

Вимоги позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р. таким, що не підлягає виконанню, задовольняється судом виходячи з наступного.

Відносно ВАТ “Павлоградвугілля” порушено справу про банкрутство № Б26/7/05. Оголошення про порушення провадження у справі опубліковане 24.09.2005р. в газеті “Голос України”.

Тобто, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковане після здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Враховуючи той факт, що вимоги відповідача до позивача виникли до порушення провадження у справі про банкрутство (до 11.01.2005р.) і за приписами ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідач є конкурсним кредитором і на нього поширюються вимоги ч. 1 ст. 14 цього Закону.

Частина 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - вважаються погашеними.

Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу від 31.07.2006р. у справі № Б/26/7/05, якою затверджено реєстр вимог кредиторів.

Оскільки вимоги відповідача до позивача не були заявлені в порядку, визначеному ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, то до них застосовуються правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 14 вказаного закону.

Погашення вимоги внаслідок її незаявлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, призводить до припинення цивільно-правового зобов'язання, на якому заснована дана вимога, згідно ст. 598 ЦК України

Відповідна правова позиція міститься у п. 8.12 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 року № 04-5/1193.

Частина 1 ст. 50 Закону України “Про нотаріат” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат” від 01.10.2008р. № 614) передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

При цьому, правова форма звернення до суду в редакції ч. 1 ст. 50 Закону України “Про нотаріат”, що є чинною на теперішній час, не визначена. Невизначеною залишається й особа, до якої спрямовуються вимоги.

Згідно ч. 7 ст. 50 Закону України “Про нотаріат” (діяла до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат” від 01.10.2008р. № 614), спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Частиною 3 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Продовження здійснення дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса порушує права позивача як боржника у зобов'язанні та сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р. таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис нотаріуса № 9461 від 30.11.2002р. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопромінвест” (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна буд. 34 кв. 36, р/р 26000301311548 у Комунарському відділенні АК “Промінвестбанк” м. Запоріжжя, МФО 313344, код ЄДРПОУ 30293480) на користь публічного акціонерного товариства “ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля” (51400 м. Павлоград, вул. Леніна, 76 Банк: АТ “УкрСиббанк”, м. Харків МФО 351005, р/р 26006330279300, код ЄДРПОУ 00178353) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 16.09.2011р.