Рішення № 18479644, 30.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11 Справа № 24/5009/4141/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (юр. адреса: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1; фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 47 , склад № 15)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок ВІА-1” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26, кв. 312)

про стягнення 10819,30 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.09.2011р. № б/н

від відповідача: Давидова Л.Г., наказ від 10.07.2008р. № 07-10/к

СУТЬ СПОРУ:

22.07.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (надалі - ТОВ “Атлантіс”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок ВІА-1” (далі ТОВ “Торговий будинок ВІА-1”) про стягнення з відповідача 3 416,39 грн., з яких: 2 802,94 грн. основного боргу, 310,05 грн. пені та 303,40 грн. - 15% річних.

Ухвалою від 25.07.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/4141/11, судове засідання призначено на 10.08.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 10.08.2011р. розгляд справи відкладався на 30.08.2011р.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 30.08.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, та зазначав наступне. 20.01.2010р. між сторонами укладено договір поставки № 222ОП/ЗА, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу алкогольну продукцію на загальну суму 5 822,94 грн., що підтверджується видатковою накладною від 29.12.2010р. № 19481. Однак, відповідач свої зобовязання за договором у повному обсязі не виконав, за отриману продукцію розрахувався частково в сумі 3 020,00 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 2 802,94 грн. За несвоєчасну оплату продукції відповідачу нарахована пеня у розмірі 310,05 грн. за період з 13.01.2011р. по 18.04.2011р. та 15 % річних в сумі 303,40 грн. з 13.01.2011р. по 18.04.2011р. Враховуючи викладене позивач просить суд позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (Постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок ВІА-1” (Покупець) укладено договір поставки № 652 ОП/ОД, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність Покупця алкогольну продукцію відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) Постачальником Замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним Договором грошову суму.

Відповідно до п. 2.4. договору, замовлення на поставку товарів передається Постачальнику попередньо не менш ніж за 2 календарні дні до дати поставки. Узгодження отриманого замовлення, здійснюється Постачальником шляхом надання Покупцю видаткової накладної в електронному вигляді (електронною поштою), в якій Постачальником зазначається асортимент і кількість Товарів з наданого Покупцем Замовлення, що фактично буде поставлена Постачальником, із зазначенням вартості таких Товарів, та загальної ціни поставки.

Пунктом 6.5. договору сторони передбачили, що підписуючи видаткові накладні та приймаючи Товар, Покупець підтверджує, що поставка Товару відбулась відповідно до попередньо узгодженого Сторонами асортименту та кількості товару по даній поставці.

Договір підписано уповноваженими особами Постачальника та Покупця.

Отже, між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності з нормами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця (…), а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору поставки є предмет і ціна.

Сторонами договору від 20.01.2010р. досягнуто згоди по усім істотним умовам

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Як зазначено вище до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ “Атлантіс” поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 822,94 грн., що підтверджується, видатковою накладною № 19481 від 29.12.2010р. та товарно-транспортною накладною серія 01 ААБІ № 611650 від 29.12.2010р. (зазначені документи містяться в матеріалах справи).

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що Покупець зобов'язаний оплатити поставлений Постачальником Товар протягом 14 календарних днів з моменту передання Товару Покупцю.

Оплата за поставлений Постачальником Товар здійснюється Покупцем у гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.7.2.).

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар у повному обсязі в строк, визначений договором не здійснив.

Так, відповідачем перераховано на рахунок позивача 3 020,94 грн. решта вартості товару в сумі 2 802,94 грн. відповідачем не сплачена.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобовязання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобовязання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2 802,94 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості у повному обсязі, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення основного боргу доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню в сумі 2 802,94 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу, та 15% річних у випадку прострочення оплати поставленого Товару на 10 (десять) і більше календарних днів.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.96 встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 310,05 грн. за період з 13.01.2011р. по 21.07.2011р. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Факт простроченная платежу матеріалами справи доведено, розрахунок пені здійснено вірно з урахуванням норм зазначеного вище законодавства, у звязку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Встановлено, що договором поставки від 20.01.2010р. № 222ОП/ЗА встановлений інший розмір відсотків. Так, відповідно до п. 9.3. договору, сторони домовились, що у випадку прострочення оплати поставленого товару на 10 і більше календарних днів Покупець сплачує Постачальнику 15 % річних.

Враховуючи наданий суду розрахунок позивача, розмір 15 % річних за період з 13.01.2011р. по 21.07.2011р. складає 303,40 грн. Вимогу в цій частині суд визнає доведеною та задовольняється судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок ВІА-1” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26, кв. 312, код ЄДРПОУ 33272683) на користь товариство з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (юр. адреса: 52500, Дніпропетровська область, с. Синельникове, вул. Космічна, 1; фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 47, код ЄДРПОУ 30012937, п/р 26001900697155 ОФ “ПУМБ”, МФО 305813) 2 802 (дві тисячі вісімсот дві) грн. 94 коп. основного боргу, 310 (триста десять) грн. 05 коп. пені, 303 (триста три) грн. 05 коп. 15 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 12.09 .2011р.