Рішення № 18479643, 14.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа № 5/5009/4074/11

Суддя К.В. Проскуряков

За позовом Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукове обєднання “Трубопроводи Гідротранспорту” (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 5)

про стягнення 30 401, 46 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 58 від 29.06.2011

Від відповідача: Не зявився СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.07.2011 до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукове обєднання “Трубопроводи Гідротранспорту” про стягнення 30 401, 46 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2011 порушено провадження у справі № 5/5009/4074/11, судове засідання призначено на 12.08.2011. Розгляд справи відкладався до 14.09.2011. У судовому засіданні 14.09.2011 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог пояснив, що 10.11.2000 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукове обєднання “Трубопроводи Гідротранспорту” було укладено договір оренди державного майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі державного підприємства. Приміщення розташоване за адресою: м. Запоріжжя, 69600, ЗТМК, загальною площею 144, 0 кв. м. Станом на 14.09.2011 заборгованість відповідача за договором оренди складає 26 210, 50 грн. Відповідно до п.п. 3.3., 9.1. договору оренди № 109 від 10.11.2000 відповідачу нарахована пеня в сумі 1 220, 84 грн. за період прострочення платежів за договором оренди. Також, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 2 345, 70 грн. та 624, 42 грн. 3 % річних. Таким чином, станом на 14.09.2011 загальна сума заборгованості відповідача складає 30 401, 46 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на умови договору оренди державного майна від 10.11.2000 № 109, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 173 ГК України та ст.ст. 1, 4, 54-57 ГПК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 14.09.2011 вдруге не зявився. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 19.07.2011 та від 12.08.2011 відповідачем суду не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 19.07.2011 № 5/5009/4074/11 про порушення провадження у справі повернулась на адресу суду із відміткою пошти “за закінченням строку зберігання”.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 12.08.2011 № 5/5009/4074/11 про відкладення розгляду справи також повернулась на адресу суду із відміткою пошти “організація не значиться”.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2000 між Державним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукове обєднання “Трубопроводи Гідротранспорту” було укладено договір оренди державного майна № 109 (далі договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п.п. 1.1. 1.4. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі державного підприємства (п. 1.1.).

Приміщення розташоване за адресою: м. Запоріжжя, 69600, ЗТМК, загальною площею 144, 0 кв. м (п. 1.2.).

Призначення приміщення для використання під плакірування внутрішніх поверхонь труб засобом електро-дугової наплавки (п. 1.3.).

Вартість нерухомого майна, визначена експертним шляхом відповідно до Акта оцінки вартості цих приміщень, становить 18 023, 85 грн. (п. 1.4.).

Відповідно до п. 2.1. договору вступ орендаря у користування майном настав одночасно із підписанням сторонами договору та Акта прийома-передачі вказаного майна (Додаток №3).

Відповідно до п.п. 3.1. 3.3. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1998 № 786 і складає 1 441, 91 грн. за рік за перший місяць оренди 120, 16 грн. (Додаток № 1) і перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 10 числа місяця поточного місяця.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.1.).

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу одінєї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2.).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцеві відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені, встановленої чинним законодавством (п. 3.3.).

Відповідно до п.п. 5.2., 5.3. договору орендар зобовязується своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату, оплату за комунальні послуги та експлуатаційні затрати здійснювати згідно виставленим рахункам.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

10.11.2000 сторонами було підписано Акт прийому-передачі приміщення, що орендується ТОВ “ВНО “Трубопроводи Гідротранспорту” у ДП “ЗТМК”.

У звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань за вказаними договорами оренди, станом на 14.09.2011 виникла заборгованість в сумі 30 401, 46 грн.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серія АЕ № 962904 від 14.07.2011, відповідно до якого місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукове Обєднання “Трубопроводи Гідротранспорту” є 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 5.

Саме за цією адресою здійснювалося листування з відповідачем.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. І ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обовязкову силу для сторін. Будучи повязаними взаємними правами та обовязками (зобовязаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобовязання.

Відповідно до вимог ст. 546 ЦК України виконання зобовязань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобовязання, відповідає перед кредитором за збитки завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтями 224, 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції.

Згідно із ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема :

припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобовязання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із вимогами ст. 283 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-науквое обєднання “Трубопроводи Гідротранспорту” нежитлове приміщення площею 144, 0 кв.м. за договором оренди державного майна № 109 від 10.11.2000.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату орендної плати у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Як свідчать вивчені матеріали, за період з січня 2007 по травень 2011 ТОВ “ВНО “Трубопроводи Гідротранспорту” має заборгованість перед ДП “ЗТМК” зі сплати орендних платежів за договором оренди державного майна № 109 від 10.11.2000 в розмірі 26 210, 50 грн.

Відповідно до п.п. 3.3., 9.1. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцеві відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені, встановленої чинним законодавством.

За невиконання або неналежне виконання зобовязань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути пеню за період серпень 2008 по липень 2011.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період серпень 2008 по липень 2011 складає 1 220, 84 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 14.09.2011 три проценти річних з простроченої суми складає 624, 42 грн. відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 2 345, 70 грн.

Таким чином, на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 29 461, 75 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити орендну плату не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату за оренду нежитлового приміщення, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 29 461, 75 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукове обєднання “Трубопроводи Гідротранспорту” (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 5, код ЄДРПОУ 13630010) на користь Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26009002389001 у філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке РУ, МФО 313968) 26 210 (двадцять шість тисяч двісті десять) грн. 50 коп. основного боргу з орендної плати, 1 220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 84 коп. пені, 2 345 (дві тисячі триста сорок пять) грн. 70 коп. втрат від інфляції, 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 42 коп. 3 % річних, 304 (триста чотири) грн. 01 коп державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.09.2011