Рішення № 18479584, 14.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа № 30/5009/4189/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Комунального підприємства “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (71630,АДРЕСА_2)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпрорудненська міська рада Василевського району Запорізької області (71630,м. Дніпрорудне Василевського району Запорізької області, пр. Ентузіастів, 11)

про стягнення суми,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 329 від 01.08.2011 р.;

від відповідача: не зявився;

третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 12/30-39 від 12.01.2011 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2948,07 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 5 від 27.03.2008 р., 1088,72 грн. втрат від інфляції та 272,60 грн. 3% річних за порушення грошового зобовязання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 257, 526, 611, 625, 773 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 18, 22 Закону України «Про оренду державного і комунального майна». При цьому вказує, що станом на 01.07.2011 р. внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобовязань у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 2948,07 грн. На підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано до сплати втрати від інфляції та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/4189/11, розгляд якої призначено на 19.08.2011 р.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 14.09.2011 р.

Дніпрорудненська міська рада Василевського району Запорізької області, посилаючись на те, що рада є власником майна, яке було передано в оренду ФОП ОСОБА_1, звернулась до суду з клопотанням, на підставі ст. 27 ГПК України, залучити її до участі у справі № 30/5009/4189/11 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Обставини справи свідчать, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості по договору оренди комунального майна № 5 від 27.03.2008 р., власником якого є Дніпрорудненська міська рада Василевського району Запорізької області.

Враховуючи вищевикладене та норми кодексу, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі Дніпрорудненську міську раду Василевського району Запорізької області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

За клопотанням представника позивача та третьої особи фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, зменшивши розмір позовних вимог. Остаточно просить стягнути з відповідача 2948,07 грн. основного боргу, 293,63 грн. втрат від інфляції та 272,60 грн. 3% річних.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вимоги суду викладені в ухвалах від 25.07.2011 р. та від 19.08.2011 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення кореспонденції, ухвалу господарського суду від 19.08..2011 р. про відкладення розгляду справи на 14.09.09.2011 р. було отримано особисто відповідачем 08.09.2011 р. Отже, про розгляд справи господарським судом про стягнення з нього заборгованості відповідач був обізнаний.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.09.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2008 року між Комунальним підприємством “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (Орендодавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір № 5 оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне (надалі Договір), за умовами якого, Орендодавець на підставі рішення Дніпрорудненської міської ради від 27 березня 2008 року № 33 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення - металеву конструкцію, площею 18,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Дншрорудненської міської ради від 28 грудня 2006 року № 25, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 2) на дату підписання Договору становив 160,87 грн. В подальшому розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Орендна плата за Договором перераховується щомісячно Орендарем у розмірі: 80% від нарахованої суми на розрахунковий рахунок місцевого бюджету; 20% від нарахованої суми на розрахунковий рахунок Орендодавця ( або в касу ринку).

Згідно із п. 3.5 Договору орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту прийому - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту прийому - передачі при поверненні об'єкта оренди. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, слідуючого за звітним на рахунок Орендодавця (п. 3.6 Договору. Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Орендар зобовязаний вносити орендні платежі своєчасно і у повному обсязі.

Як свідчать обставини справи, з 02 квітня 2010 року Договір було розірвано за згодою сторін, а орендоване приміщення повернуто Балансоутримувачу згідно акту прийому-передачі.

Проте, своїх зобов'язань за Договором відповідач належним чином не виконав.

За твердженням позивача, на протязі дії Договору з 27.03.2008 р. по 02.04.2010 року Орендарем було здійснено розрахунки в повному обсязі в розмірі 20% від нарахованої орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця.

За період дії Договору орендну плату в розмірі 80% від нарахованої орендної плати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орендар не здійснював жодного разу.

Станом на 01 липня 2011 року відповідач має заборгованість по орендній платі в розмірі 2948,07 грн. до міського бюджету, про що йому було письмово повідомлено та були направлені акти звіряння.

Так, листом від 22.04.2011 р. за вих. № 178 позивач звернувся до відповідача з вимогою в строк до 15.05.2011 р. перерахувати на розрахунковий рахунок Дніпрорудненської міської ради 2948,07 грн.

Вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2948,07 грн. основного боргу, 293,63 грн. втрат від інфляції та 272,60 грн. 3% річних стали предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача та третьої особи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось вище, умовами Договору, а саме пунктами 3.1, 3.2, 3.5, 3.6 Договору передбачено розмір та порядок сплати орендних платежів. Зокрема, визначено, що Орендна плата за Договором перераховується щомісячно Орендарем у розмірі: 80% від нарахованої суми на розрахунковий рахунок місцевого бюджету; 20% від нарахованої суми на розрахунковий рахунок Орендодавця ( або в касу ринку).

Однак, як встановлено судом, з 27.03.2008 р. по 02.04.2010 р. відповідачем було здійснено розрахунки в повному обсязі лише в розмірі 20% від нарахованої орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця.

За період дії Договору орендну плату в розмірі 80% від нарахованої орендної плати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орендар не здійснював, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком, станом на 01.07.2011 р. заборгованість відповідача по орендній платі складає 2948,07 грн. Розрахунок судом перевірено та визнано вірним.

Таким чином, враховуючи, що ФОП ОСОБА_1, в порушення умов Договору та вищенаведених норм ЦК України, свої зобовязання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконав, суд вважає вимоги позивача про стягнення вказаної суми боргу законними і обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачем зобовязання по сплаті грошових коштів в сумі 2948,07 грн. підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання є правомірними та обґрунтованими.

Разом з тим, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд відзначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції є невірним, а тому вимоги щодо їх стягнення підлягають задоволенню частково: втрати від інфляції в сумі 252,02 грн. та 3% річних в сумі 125,27 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобовязань за договором оренди № 5 від 27.03.2008 р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпрорудненську міську раду Василевського району Запорізької області (71630, м. Дніпрорудне Василевського району Запорізької області, пр. Ентузіастів, 11).

Позов Комунального підприємства “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Балки Василівського району Запорізької області, третя особа Дніпрорудненська міська рада Василевського району Запорізької області, м. Дніпрорудне задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Інд. Код НОМЕР_1) на користь міського бюджету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (71630, м. Дніпрорудне Василевського району Запорізької області, пр. Ентузіастів, 11; р/р 33216850700046 в УДК в Запорізькій області МФО 813015 ЄДРПОУ 34677040) 2948 (дві тисячі девятсот сорок вісім) грн. 07 коп. основного боргу, 252 (двісті пятдесят дві) грн. 02 коп. втрат від інфляції та 125 (сто двадцять пять) грн. 27 коп. 3% річних. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Інд. Код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (71630,м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 33256572, р/р № 26007301276448 в ПІБ м. Дніпрорудне МФО 313054) 91 (девяносто одну) грн. 80 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Повне рішення складено 16.09.2011 р.