Рішення № 18479111, 02.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.11 Справа № 11/5009/4068/11

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ДЖИ ЕМ»(вул.Запорізька, буд. 4Б, кв. 23, м. Запоріжжя, 69002)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_1. дов. № 08 від 17.01.2011р.;

відповідача: ОСОБА_2. дов. № 25/08 від 25.08.2011р.

про: визнання договору недійсним з моменту його вчинення, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ДЖИ ЕМ»про визнання недійсним договору № 210 від 27.03.2008р. з моменту його вчинення.

Ухвалою від 19.07.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент укладання оскаржуваного договору, був чинним Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», відповідно до вимог якого до всіх закупівель, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товарів, послуги дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, а робіт 400 тисяч гривень, застосовується встановлена законом процедура. Оскільки оскаржуваний договір сторонами укладався без дотримання спеціальної процедури, він, на думку позивача, суперечить чинному законодавству, а відтак на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України має бути визнаний недійсним з моменту вчинення.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає, що позивачем позов подано з пропуском трирічного строку позовної давності. Заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Крім того, вважає, що позивачем не доведено факту укладання оскаржуваного договору без застосування спеціальної процедури, передбаченої Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

27.03.2008 р. між казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат»та товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ДЖИ ЕМ»укладено договір № 210 на поставку магнію первинного в чушках марки МГ 90 ГОСТ 804-93, на умовах, за ціною та у кількості, які зазначені у додатках до цього договору, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно наказу від 17.03.2009 р. № 200 «Про перетворення шляхом реорганізації казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»та Статуту ДП «ЗТМК», затвердженого наказом Міністерством промислової політики України від 15.11.2010 № 577, 04.01.2011 р. шляхом перетворення КП «ЗТМК»реорганізовано в державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є правонаступником всіх прав та обовязків КП «ЗТМК».

У відповідності до п. 2.2. договору, продавець поставляє товар Покупцю партіями на умовах FСА, склад продавця м. Запоріжжя, згідно правил «Інкотермс 2000», а згідно п. 3.1. договору загальна вартість товару, що поставляється за договором, складає 2200000,00 грн.

На державу покладено обовязок забезпечувати захист змагальності субєктів господарювання в отриманні та розподіленні ними прибутку з метою досягнення економічних та соціальних результатів.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Конституції України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Частини перша, третя статті 42 Конституції України, гарантуючи право на підприємницьку діяльність та захищаючи конкуренцію у підприємницькій діяльності, не виключають можливості обмеження конкуренції, однак містять заборону на неправомірне обмеження конкуренції у підприємницькій діяльності.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України правила конкуренції визначаються виключно законами України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент Верховна Рада України, до повноважень якої належить прийняття законів.

З метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання, відповідно до зазначених конституційних повноважень Верховна Рада України прийняла Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 року № 1490-ІІІ.

Згідно ст. 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 року № 1490-ІІІ (у редакції, що діяла на 27.03.2008р. та до 02.04.2008р.), вказаний Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, а робіт 400 тисяч гривень. Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом.

За вимогами ч. 4 ст. 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом.

Розпорядником державних коштів, як було встановлено абз. 3 ст. 1 наведеного Закону, були, у тому числі, казенні підприємства.

Таким чином, при укладенні Договору № 210 від 27 березня 2008 року повинна була застосовуватись процедура закупівлі, передбачена Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Всупереч вимогам законодавства, чинним на той час, для закупівлі послуг казенними підприємствами, сторонами договору не було дотримано спеціальної процедури проведення закупівлі товарів на суму, яка перевищує 50000,00 грн., що є порушенням вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом Розяснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1-2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В даному випадку, укладання оскаржуваного договору без застосування спеціальної процедури, встановленої Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»є достатньою підставою для визнання його недійсним.

Статтею 236 Цивільного кодексу України (норми якої є імперативними) передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Клопотання відповідача про застосування строків позовної давності судом не може бути задоволено виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

В п. 8.5 договору сторони встановили строк позовною давністю тривалістю у пять років. Доводи відповідача, що позовна давність збільшена лише для зобовязань за договором, судом до уваги не приймаються, виходячи зі змісту ст. 202 Цивільного кодексу України, а саме: дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків є правочином. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Оскільки сторони в договорі є взаємозобовязаними, і правочин слід розглядати в сукупності, а не відокремлювати зобовязання на складові частини.

За таких обставин, суд вважає, що сторонами позовна давність збільшена для всього правочину, а тому позивачем не був пропущений строк позовної давності з вимоги про визнання договору недійсним.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 210 від 27.03.2008р., укладений між казеним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат»і товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ДЖИ ЕМ».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ДЖИ ЕМ»(вул. Запорізька, буд. 4Б, кв. 23, м. Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 33242596) на користь державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600, ЄДРПОУ 00194731) 85,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 02.09.2011р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписано 07.09.2011р.