Рішення № 18479009, 30.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11 Справа № 20/5009/4077/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Публічного акціонерного товариства “Полтава-банк” (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40-а) представник позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Запорізьке регіональне управління ПАТ“Полтава-банк” )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Юріс” (69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 32, кв. 20)

про звернення стягнення на майно на суму 826441,07 грн.

Суддя: Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 05.05.2011 р.);

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про звернення стягнення на майно ТОВ “Юріс” для задоволення вимог ПАТ “Полтава-банк” по кредитному договору № 3603 від 12.08.2010 р. у сумі 794603,21 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження предмета іпотеки і застави, а саме обєкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 47, яке складається з: зерносховища з цегли (літ. Я) загальною площею 1208 кв.м, млина з цегли (літ. Я1) загальною площею 123,5 кв.м і обладнання: автомату з двоканальним дозатором, протяжка кареткою (поліпропілен до 500 мм) В2 у кількості 1 шт., подаючого універсального елеватору у кількості 1 шт., відвідного стрічкового транспортеру у кількості 1 шт.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/4077/11, судове засідання призначено на 09.08.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.08.2011 р.

У судовому засіданні 30.08.2011 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги та просить задовольнити позов на підставі ст.ст. 23-25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 1 Закону України “Про несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 33 Закону України “Про іпотеку”.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 05.08.2011р. за вх. № 09-06/16596 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, яка є по суті заявою про збільшення розміру позовних вимог, копія якої направлена на адресу відповідача 04.08.2011 р. Згідно із заявою позивач просить звернути стягнення на майно відповідача по кредитному договору № 3603 від 12.08.2010 р. у сумі 816003,67 грн. Заява прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.

18.08.2011р. за вх. № 09-06/17525 господарським судом Запорізької області від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка є по суті заявою про збільшення розміру позовних вимог, копія якої направлена на адресу відповідача 18.08.2011 р. Згідно із заявою позивач просить звернути стягнення на майно відповідача по кредитному договору № 3603 від 12.08.2010 р. у сумі 826441,07 грн. Заява прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України. Копія уточненої заяви з розрахунками своєчасно 18.08.2011р. направлена на адресу відповідача, що підтверджується копією фіскального чека та описом вкладення, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Таким чином, розглядаються позовні вимоги про звернення стягнення на майно ТОВ “Юріс” для задоволення вимог ПАТ “Полтава-банк” по кредитному договору № 3603 від 12.08.2010 р. у сумі 826441,07 грн., де сума боргу по тілу кредита 750000,00 грн., сума прострочених відсотків за користування кредитом 74037,93 грн., пеня 2000,52 грн., втрати від інфляції 402,62 грн., шляхом продажу предмета іпотеки (іпотечний договір від 12.08.2010р.) і застави (договір застави №3603 від 23.11.2010р.), а саме: обєкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 47, з початковою ціною для подальшої реалізації 1400000,00 грн., яке складається з: зерносховища з цегли (літ. Я) загальною площею 1208 кв.м, млина з цегли (літ. Я1) загальною площею 123,5 кв.м і обладнання: автомату з двоканальним дозатором, протяжка кареткою (поліпропілен до 500 мм) В2 у кількості 1 шт. з початковою ціною для подальшої реалізації 74100,00 грн., подаючого універсального елеватору у кількості 1 шт. з початковою ціною для подальшої реалізації 20325,00 грн., відвідного стрічкового транспортеру у кількості 1 шт. з початковою ціною для подальшої реалізації 7900,00 грн., на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50), згідно з яким 23.07.2011 р. уповноважена особа відповідача отримала ухвалу про порушення провадження у справі. Ухвали суду надсилалися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.07.2011 р.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2010р. між Полтавським акціонерним банком “Полтава-банк”, правонаступником якого, відповідно до п. 1.2 статуту ПАТ “Полтава-банк”, є Публічне акціонерне товариство “Полтава-банк” (банк за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юріс” (позичальник за договором, відповідач у справі), був укладений кредитний договір № 3603.

Згідно з умовами кредитного договору Банк надає в користування позичальнику кредит у вигляді відновлювальної (револьверної) кредитної лінії для виконання позичальником заходів з поповнення обігових коштів, оплати товарів, придбання основних засобів вартістю 120942,00 грн. згідно договору № 100427-01 індивідуального замовлення від 27.04.2010 р. в сумі та інші поточні витрати, в сумі (загальний ліміт заборгованості) 750000,00 грн. на умовах, визначених цим договором. Ліміт заборгованості встановлюється відповідно до Графіка встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (Додаток № 1). Кошти кредиту в межах ліміту заборгованості за кредитною лінією, після укладання договору (договорів) у забезпечення виконання зобовязань за договором, надаються у безготівковій формі шляхом: їх перерахування на користь кредиторів позичальника за його розпорядженням (дорученням), та (або) їх перерахування на поточний рахунок позичальника відповідно до його доручень, та (або) в іншому порядку, що зазначається позичальником, виходячи із цільового призначення кредиту (п.п. 1.1 1.3 договору).

Відповідно до підпункту “г” пункту 3.2.1 договору позичальник зобовязаний повернути наданий кредит, зазначений в п. 1.1 договору, в повному обсязі в строк, встановлений вимогою Банку, в тому числі вимогою, предявленою згідно п. 5.2.3, а при відсутності такої вимоги згідно з графіком, зазначеним в п. 1.2, але не пізніше 10.01.2013 р. (включно).

Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту, наданого в межах лінії, разом із сплатою нарахованих відсотків, комісій, а також інших платежів за договором, у повному обсязі, а позичальник зобовязаний повернути одержану суму кредиту, сплатити нараховані проценти, комісії та неустойки. Вимога про дострокове погашення кредиту надається позичальнику у письмовій формі (рекомендованим листом або під розпис уповноваженого представника) і підлягає виконанню у повному обсязі у строки, визначені банком у листі-вимозі (підпункт “з” пункту 3.1.2, п.п. 5.2.2, 5.2.3).

Згідно з Додатком № 1 до кредитного договору № 3603, укладеного сторонами 12.08.2010 р., повернення кредиту здійснюється згідно з графіком, викладеним у Додатку.

У розділі 2 кредитного договору “Ціна договору” сторони встановили порядок нарахування та сплати процентів. Відповідно до п. 2.1 за користування кредитом позичальник з моменту отримання до повного погашення кредиту сплачує Банку проценти в розмірі 23,0% річних. Нарахування процентів проводиться Банком щомісячно 27 числа на суму щоденного залишку заборгованості за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (метод “факт/факт”), за грудень місяць з розрахунку по 31 грудня включно, а по погашеним кредитам не пізніше наступного робочого дня за днем погашення. До періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту (п. 2.1.1). Сплата процентів проводиться позичальником щомісячно в день нарахування, а при недостатності коштів на поточному рахунку в день нарахування заборгованість сплачується в наступні дні, але не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця в порядку, передбаченому п. 3.2.2 “б” цього договору (п. 2.1.2).

Відповідно до п. 5.1.2 при порушенні строків повернення наданого кредиту або неповного повернення суми кредиту, при порушенні строків сплати нарахованих процентів та комісій або при неповній сплаті нарахованих процентів та комісій позичальник сплачує Банку суму боргу за весь час прострочення, а також (додатково), за кожний день прострочення платежів, пеню у розмірі, що розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, договір набирає чинності з 12.08.2010 р., діє протягом строку дії кредитної лінії і до повного виконання грошових зобовязань за договором, крім випадків дострокового припинення його дії за згодою сторін у письмовій формі чи відповідно до закону. У будь-якому разі щодо непогашеної позичальником заборгованості договір діє (в тому числі, в частині застосування процентів та пені) до повного погашення заборгованості.

Згідно з п. 7.1 забезпеченням зобовязань за цим договором є застава майна та іпотека. У разі несвоєчасного виконання позичальником грошових зобовязань за цим договором Банк має право погасити заборгованість в першу чергу за рахунок забезпечення (п. 7.2).

12.08.2010р. між Полтавським акціонерним банком “Полтава-банк”, правонаступником якого, відповідно до п. 1.2 статуту ПАТ “Полтава-банк”, є Публічне акціонерне товариство “Полтава-банк” (іпотекодержатель за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юріс” (іпотекодавець за договором, відповідач у справі), був укладений іпотечний договір. Договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 12.08.2010 р., за реєстровим № 3474.

Відповідно до умов іпотечного договору (п. 1.1) в забезпечення повернення в момент вимоги Банку, а при відсутності вимоги не пізніше 10.01.2013 р. грошових коштів, отриманих за кредитним договором № 3603 (кредитна лінія) від 12.08.2010 р. в розмірі 750000,00 грн., процентів за користування кредитом з розрахунку 23% річних строком сплати згідно з кредитним договором (далі по тексту основне зобовязання) неустойки, передбачених основним зобовязанням, відшкодування витрат, повязаних з предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобовязання чи умов цього іпотечного договору, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: обєкт нерухомості: літ. Я, літ. Я1, що розташований по вулиці Карпенка-Карого, будинок 47 в м. Запоріжжі, далі “предмет іпотеки”.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 1,9047 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:07:041:0018, переданої в оренду для розташування млинового комплексу. Площа земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки 178874 кв.м. На зазначеній земельній ділянці розташовано: зерносховище, цегла, загальною площею 1208,0 кв.м, зазначене в плані літерою Я; млин, цегла, загальною площею 123,5 кв.м, зазначений в плані літерою Я1.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 960887, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 13.11.2003 р. на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської міської ради від 30.10.2003 р. за № 349/15.

Загальна іпотечна вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 1400000,00 грн. (п. 1.2).

Відповідно до п. 3.1 іпотечного договору, іпотекодержавтель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених умовами іпотечного договору у разі порушення з боку іпотекодавця своїх обовязків, а також, якщо у момент настання строку виконання будь-якого основного зобовязання іпотекодавця ці зобовязання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору, вказаних в п. 1.1 цього іпотечного договору.

Згідно з п. 5.3 цей договір набуває чинності у встановленому Законом порядку і діє до повного виконання основного зобовязання.

Іпотечний договір зареєстровано у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом №28137480 від 12.08.2010р., до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис (а.с.25).

23.11.2010р. між сторонами у справі було укладено договір застави № 3603, відповідно до умов якого (п.1.1), в забезпечення повернення в строк, встановлений вимогою Банку, а при відсутності такої вимоги згідно з графіком, але не пізніше 10.01.2013р. (включно) грошових коштів в розмірі 750000,00 грн., отриманих за кредитним договором № 3603 від 12.08.2010 р. (далі по тексту основне зобовязання), процентів за користування кредитом з розрахунку 23% річних на умовах, визначених кредитним договором, неустойки, передбачених основним зобовязанням, відшкодування витрат, повязаних з предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет застави, витрат на утримання і збереження предмета застави, витрат на страхування предмета застави, збитків, завданих порушенням основного зобовязання чи умов цього договору, заставодавець (відповідач у справі) передає в заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно: автомат з 2-х канальним дозатором, протяжка кареткою (поліпропілен до 500мм)В2 в кількості 1 шт., подаючий універсальний елеватор в кількості 1 шт., відвідний стрічковий транспортер в кількості 1 шт. Місцезнаходження предмета застави: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, будинок 47.

За взаємною згодою сторін заставна вартість заставленого майна становить 102325,00 грн. згідно з актом узгодження заставної вартості від 23.11.2010р. (п. 1.2). Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання (п. 2.3.5). Право звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог в повному обсязі виникає у заставодержателя в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), а також в інших випадках, встановлених цим договором застави та кредитним договором № 3603 від 12.08.2010р. (п. 3.1). За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги по основному зобовязанню в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойку, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги (п. 4.1).

Відповідно до п. 6.2 договору застави цей договір набуває чинності з моменту його укладення сторонами і діє до строку виконання основного зобовязання.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за кредитним договором № 3603 від 12.08.2010р. перерахувавши відповідачу кредитні кошти у сумі 750000,00 грн., що підтверджується відповідними банківським сальдовими виписками, платіжними дорученнями.

Відповідачем було допущено порушення зобовязання зі своєчасної сплати нарахованих процентів, оплата коштів здійснювалася несвоєчасно, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Відповідно до умов договору позивач вручив 06.06.2011р. уповноваженому представнику позичальника (директору ТОВ “Юріс”) вимогу за № 28 про дострокове погашення кредиту по кредитному договору № 3603 від 12.08.2010р. у звязку з порушенням кредитних зобовязань (а.с. 34). У вимозі зазначено, що станом на 06.06.2011 р. сума боргу за простроченими відсотками за користування кредитом складає 28668,08 грн. Загальна заборгованість ТОВ “Юріс” становить 779233,79грн. Вимагається достроково, в 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги, повернути кредит у сумі залишку заборгованості 779233,79грн., наданого по кредитному договору № 3603 від 12.08.2010 р.

В цей же день, 06.06.2011 р., директору ТОВ “Юріс” була вручена вимога-повідомлення за № 29, в якій зазначено, зокрема, в разі неповернення заборгованості 779233,79 грн. до вказаного строку банк буде змушений застосувати заходи щодо повернення наданих кредитних коштів і примусово звертати стягнення на заставу.

Будь-якої письмової відповіді відповідач на зазначені вимоги позивачу не надав.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобовязань не надав, у звязку з чим ПАТ “Полтава-банк” звернулося до суду.

Предметом позову у даній справі є звернення стягнення на заставлене майно. При цьому, позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 826441,07 грн. (станом на 30.08.2011р.). Відповідно до наданого позивачем розрахунку (оригінал в матеріалах справи) заборгованість складається з суми 750000,00 грн. не повернутих кредитних коштів (тіло кредиту), суми 74037,93 грн. заборгованості за відсотками за період з 16.08.2010р. по 30.08.2011р., суми 2000,52 грн. пені на заборгованість за відсотками за період з 01.04.2011р. по 30.08.2011р., суми 402,62 грн. інфляційних втрат за період квітень-червень 2011р. на заборгованість за відсотками.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно дост.ст. 525, 526 ЦКУкраїни, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 572, 574, 589 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України). Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. (ст. 577 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 даного Закону визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 цього Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з ст.ст.23, 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Відповідно ст.25 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і

підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Згідно з матеріалами справи позивач просить звернути стягнення на майно відповідно до укладених між сторонами іпотечного договору від 12.08.2010р. та договору застави від 23.11.2010р. Згідно з умовами даних договорів забезпечується виконання зобовязань за кредитним договором № 3603 від 12.08.2010 р., за яким ТОВ “Юріс” було надано 750000,00 грн. кредиту із сплатою 23% річних, неустойки, передбачених основним зобовязанням.

У пункті 2.2 кредитного договору № 3603 сторони встановили, що сплата процентів проводиться позичальником щомісячно в день нарахування, а при недостатності коштів на поточному рахунку в день нарахування заборгованості сплачується в наступні дні, але не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця в порядку, передбаченому п. 3.2.2 “б” цього договору.

Пунктами 3.1.2 “з”, п. 5.2.2 кредитного договору передбачено право Банку вимагати дострокового погашення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом із сплатою нарахованих процентів, комісій, інших платежів, а позичальник зобовязаний повернути одержану суму кредиту, сплатити нараховані проценти, комісії та неустойки.

Відповідно до вказаних умов договору банком було вручено відповідачу письмову вимогу про дострокове погашення кредиту по кредитному договору № 3603 від 12.08.2010 р. в звязку з порушенням кредитних зобовязань.

Згідно з пунктом 3.2.1 “о” кредитного договору, позичальник зобовязаний після отримання від Банку вимоги щодо дострокового погашення кредиту, повернути одержану суму кредиту, сплатити нараховані проценти, комісії, а також інші платежі за договором, у повному обсязі в строки, визначені Банком в листі-вимозі.

Судом встановлено, що відповідач в період дії кредитного договору № 3603 допускав неодноразове неналежне виконання зі сплати в обумовлений договором строк процентів за користування кредитом. У вказаний у вимозі № 28 від 06.06.2011 р. 30-денний строк суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до п. 5.1.2 кредитного договору, при порушенні строків повернення наданого кредиту або неповного повернення суми кредиту, при порушенні строків сплати нарахованих процентів та комісій або при неповній сплаті нарахованих процентів та комісій позичальник сплачує Банку суму боргу за весь час прострочення, а також (додатково), за кожний день прострочення платежів, пеню у розмірі, що розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу. Штрафні санкції (штрафи, пені), передбачені цим договором, нараховуються та стягуються з боржника від дня, коли зобовязання мало бути виконано, до моменту повного погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями та іншими платежами.

Згідно з ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми позову, судом встановлено, що позивачем при розрахунку відсотків за користування кредитом були допущені помилки у зазначенні кількості днів, за які нараховані відсотки. При цьому, відповідно до п. 2.1.1 нарахування процентів проводиться Банком щомісячно до 27 числа на суму щоденного залишку заборгованості за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Справа призначена до розгляду на 15.00год. 30.08.2011р. і розглянута судом 30.08.2011р. у призначений час, тоді як проценти нараховані позивачем включно по 30.08.2011р. Згідно з ст.ст.251,255 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього для строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. В звязку з чим до сплати належать проценти в сумі 73565,33 грн. за період по 29.08.2011 р. включно. Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 2000,52 грн. за період з 01.04.2011р. по 30.08.2011р. на заборгованість за процентами. При розрахунку пені були допущені аналогічні помилки. В звязку з викладеним, до стягнення підлягає пеня в сумі 1976,12 грн. за період по 29.08.2011 р. включно.

З огляду на наступне, заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору № 3603 складає 825944,07 грн., із яких: сума 750000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 73565,33 грн. - заборгованість за процентами, 1976,12 грн. сума пені за заборгованість за відсотками за період з 01.04.2011 р. по 29.08.2011 р., сума 402,62 грн. інфляційних втрат за період квітень-червень 2011 р. на заборгованість за відсотками.

У звязку з цим позов підлягає задоволенню частково, звертається стягнення на заставлене майно, в тому числі на предмет іпотеки, на суму 825944,07 грн.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Юріс” (69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 32, кв. 20, код ЄДРПОУ 30557301, п/р 260059727 в ПАТ “Полтава-банк”, МФО 331489) для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства “Полтава-банк” (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40а, код ЄДРПОУ 09807595, р/р 290911026 в ПАТ “Полтава-банк”, МФО 331489) в сумі 825944,07 грн. (яка складається із суми 750000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, суми 73565,33 грн. заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, суми 1976,12 грн. пені на заборгованість за відсотками, суми 402,62 грн. інфляційних втрат на заборгованість за відсотками) шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження предмета іпотеки і застави, а саме обєкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, буд. 47, яке складається з: літ. Я зерносховище з цегли, загальною площею 1208 кв.м, літ Я1 млин з цегли, загальною площею 123,5 кв.м, з початковою ціною для подальшої реалізації 1400000 (один мільйон чотириста тисяч) грн. 00 коп., та обладнання: автомат з двоканальним дозатором, протяжка кареткою (поліпропілен до 500мм) В2 у кількості 1 шт. з початковою ціною для подальшої реалізації 74100 (сімдесят чотири тисячі сто) грн. 00 коп., подаючий універсальний елеватор у кількості 1 шт. з початковою ціною для подальшої реалізації 20325 (двадцять тисяч триста двадцять пять) грн. 00 коп., відвідний стрічковий транспортер у кількості 1 шт. з початковою ціною для подальшої реалізації 7900 (сім тисяч девятсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юріс” (69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 32, кв. 20, код ЄДРПОУ 30557301, п/р 260059727 в ПАТ “Полтава-банк”, МФО 331489) на користь Публічного акціонерного товариства “Полтава-банк” (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40а, код ЄДРПОУ 09807595, р/р 290911026 в ПАТ “Полтава-банк”, МФО 331489) суму 8259грн.44 коп. витрат на державне мито, суму 235грн.86 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гандюкова Л.П.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.09.2011 р.