Рішення № 18478916, 02.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.11 Справа № 9/5009/4468/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче комерційне підприємство “ТРІКС” (69015, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, буд.9, кв.95)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗІНВЕСТБУД” (69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд.11-Б)

Nретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект” (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26)

про стягнення 26 411,84 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 7 від 05.08.2011р.);

Від відповідача: не зявився;

Від третьої особи: ОСОБА_2 (довіреність № 7 від 10.01.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 26 411,84 грн., що складається з: суми 24939,55 грн. - основного боргу за поставлений товар, суми 628,19 грн. - втрат від інфляції, суми 235,75 грн. 3% річних, суми 608,35 грн. - процентів за користування чужими коштами; а також про покладення на відповідача судових витрат: державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на послуги адвоката.

Ухвалою суду від 04.08.2011р. порушено провадження у справі № 9/5009/4468/11, судове засідання призначено на 23.08.2011р. Ухвалою суду від 15.08.2011р. в звязку з виробничою необхідністю розгляд справи відкладено на 26.08.2011р. У судовому засіданні 26.08.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 02.09.2011р.

02.09.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 8, 11, 205, 207, 514, 516, 517, 530, 536, 625, 692, 1048, 1212, 1214 ЦК України, ч. 4 ст. 232, ст. 265 ГК України.

Відповідач у судовому засіданні 26.08.2011р. проти позову заперечив, що також відображено у відзиві на позовну заяву від 23.08.2011р. Так, зокрема, зазначив, що між ним та позивачем господарські відносини відсутні, тому у ТОВ “ЗАЗІНВЕСТБУД” заборгованості перед позивачем немає. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання 02.09.2011р. представник відповідача не зявився.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що відповідач мав перед ТОВ “Чорноморспецпроект” заборгованість за поставлений товар в сумі 24939,55 грн. 05.07.2011р. між третьою особою та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги № 05/07-06, відповідно до якого ТОВ «НВКП «ТРІКС»передані в повному обсязі права за зобовязанням ТОВ “ЗАЗІНВЕСТБУД”, яке виникло внаслідок поставки ТОВ “Чорноморспецпроект” відповідачу товару за накладною № 55-0000015 від 17.12.2010р.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткової накладної № 55-0000015 від 17.12.2010р. ТОВ “Чорноморспецпроект” (третя особа у справі) здійснило поставку ТОВ “ЗАЗІНВЕСТБУД” (відповідачу у справі) товару на суму 24939,55 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується також довіреністю на отримання товару № 1122 від 17.12.2010р.

Передача товару третьою особою була здійснена належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Отже між третьою особою та відповідачем виникли правовідносини, що породили взаємні права та обовязки. ТОВ “Чорноморспецпроект” зобовязалося здійснити передачу товару, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити отриманий товар.

Із досліджених судом доказів слідує, що фактично між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 29.03.2011р. ТОВ “Чорноморспецпроект” направило на адресу відповідача вимогу за вих. № 28/03-01 від 28.03.2011р. щодо оплати, в т.ч., заборгованості в сумі 24939,55 грн.

Направлена ТОВ “Чорноморспецпроект” вимога була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість за отриманий товар не сплачена.

05.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект” (Первісний кредитор, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче комерційне підприємство “ТРІКС” (Новий кредитор, позивач у справі) укладено договір про відступлення права вимоги № 05/07-06, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, яке належить Первісному кредитору і стає кредитором по зобовязанню ТОВ “ЗАЗІНВЕСТБУД” (основне зобовязання), яке виникло внаслідок поставки ТОВ “Чорноморспецпроект” товару ТОВ “ЗАЗІНВЕСТБУД” (Боржник) згідно видаткової накладної № 55-0000015 від 17.12.2010р. на суму 24939,55 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору, Новий кредитор отримує право (замість Первісного кредитора) вимагати від «Боржника»належного виконання усіх зобовязань щодо Основного зобовязання у розмірі заборгованості Боржника перед Первісним кредитором, а також право стягнення основного боргу з урахуванням інфляції, 3% річних, процентів за користування чужими коштами, неустойки.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором на момент укладення даного договору складає 24939,55 грн.

Згідно з п. 2.2. договору, незалежно від виконання Боржником його зобовязань перед Новим кредитором у Первісного кредитора в силу даного договору виникає право вимоги до Нового кредитора у відношенні погашення заборгованості Боржника в сумі 24939,55 грн., а Новий кредитор зобовязаний виконати це зобовязання перед Первісним кредитором у строк, що не перевищує 360 днів зі дня підписання даного договору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитору у зобов'язанні може бути передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

15.07.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні за вих. № 13/07-12 від 13.07.2011р. та вимогу про сплату боргу в сумі 24939,55 грн. за вих. № 13/07-11 від 13.07.2011р., що підтверджується фіскальним чеком № 1186 та описом вкладення у цінний лист від 15.07.2011р.

Однак, відповідач зобов'язання належним чином не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.

Факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної № 55-0000015 від 17.12.2010р. у розмірі 24939,55 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗІНВЕСТБУД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче комерційне підприємство “ТРІКС” суми 24939,55грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з квітня по червень 2011р. (включно) у сумі 628 грн. 19 коп. та 3% річних в сумі 235 грн. 75 коп. за період з 07.04.2011р. по 01.08.2011р.

За змістом ст. 514 ГК України заміна кредитора у зобовязанні опосередковує зміну субєктного складу зобовязання, але залишає незмінним його зміст.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Виходячи зі змісту коментованої статті, головною умовою для стягнення з боржника втрат від інфляції та 3% річних є встановлення факту прострочення боржником виконання зобовязання.

Частиною ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься копія вимоги ТОВ “Чорноморспецпроект” про сплату боргу (вих. № 28/03-01 від 28.03.2011р.), що направлена на адресу відповідача 29.03.2011р. (копії фіскального чеку № 6219 від 29.03.2011р. та опису вкладення у цінний лист від 29.03.2011р. містяться в матеріалах справи).

За таких обставин, суд корегує розрахунок позивача про стягнення 3% річних щодо періоду їх нарахування враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, а також поштовий перебіг пересилання письмової кореспонденції операторами поштового звязку. Так, 3% річних нараховуються за період з 08.04.2011р. по 01.08.2011р. та становлять 235,75 грн.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції у розмірі 628,19 грн., суд встановив, що він здійснений позивачем вірно.

Тож стягненню з відповідача підлягає сума 628,19 грн. - втрат від інфляції та сума 235,75 грн. - 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами за період з 07.04.2011р. по 01.08.2011р. в сумі 608,35 грн.

Обґрунтовуючи розмір процентів за користування чужими коштами, позивач посилається на ст. 1048 ЦК України.

В той же час, статтею 1048 ЦК України, встановлюється порядок та розмір нарахування процентів, які підлягають сплаті за договором позики. Взагалі главою 71 Цивільного кодексу України, до якої входить вказана стаття, врегульовано загальні положення про договори позики, кредиту та банківського вкладу, зокрема, визначено предмет, форму, порядок укладення та зобовязання сторін за даними договорами.

Тож, приписи вказаної статті до правовідносин сторін не застосовуються.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, відповідальність за неналежне виконання зобовязання у вигляді процентів між ТОВ “Чорноморспецпроект” та ТОВ “ЗАЗІНВЕСТБУД” узгоджена не була, тож суд відмовляє у задоволенні даної вимоги.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 3250 грн.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Як слідує із матеріалів справи, судові витрати у розмірі 3250 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач був вимушений звернутися за послугами при складанні процесуальних документів та для представництва інтересів у суді до адвоката Калініної Юлії Олександрівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 780 від 11.03.2010р.). У підтвердження цих витрат наданий договір про надання юридичних послуг № 51/3 від 07.07.2011р., акт приймання-передачі виконаних робіт від 02.08.2011р. за договором, квитанція № 093В601112150025 від 03.08.2011р. на суму 3250 грн. Суд визнає обґрунтованими та співрозмірними із складністю справи вимоги щодо стягнення суми 3250 грн. на оплату послуг адвоката.

За таких обставин, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 258 грн. 03 коп. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗІНВЕСТБУД” (69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд.11-Б; код ЄДРПОУ 33836562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче комерційне підприємство “ТРІКС” (69015, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, буд.9, кв.95; код ЄДРПОУ 33961023) суму 24939 (двадцять чотири тисячі девятсот тридцять девять) грн. 55 коп. основного боргу, суму 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 19 коп. - втрат від інфляції, суму 235 (двісті тридцять пять) грн. 75 коп. 3% річних, суму 3250 (три тисячі двісті пятдесят) грн. витрат на оплату послуг адвоката, суму 258 (двісті пятдесят вісім) грн. 03 коп. витрат на державне мито та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 07.09.2011р.