Рішення № 18478836, 26.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.11 Справа № 11/5009/3678/11

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Радченко А.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Концерн «Міські теплові мережі»(бул. Гвардійський, буд. 137, м.Запоріжжя, 69091) в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району (вул. Артема, буд. 79-А, м. Запоріжжя, 69002),

до відповідача: Приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69035)

у присутності представників

від позивача: ОСОБА_2 дов. № 03/27 від 04.01.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3 дов. ВРД № 216256 від 04.11.2010р.;

про стягнення 962,45 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 962,45 грн. заборгованості за використану теплову енергію.

01.07.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, зокрема зазначив що виникнення заборгованості обумовлене неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 379 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2003р. в частині оплати вартості спожитої теплової енергії. Разом з цим позивач просить віднести витрати, повязанні із розглядом даної справи на відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, при цьому стверджує, що договір № 379 від 01.12.2003р. не є договором купівлі-продажу теплової енергії і відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1198 від 03.10.2007р. припинив свою дію. Вважає позивача монополістом на ринку централізованого опалення м. Запоріжжя, і він користуючись своїм монопольним становищем навязує свою продукцію (теплову енергію) субєктам господарювання, зокрема відповідачу, не зважаючи на те, що в приміщенні ПП ОСОБА_1 відсутні технічні засоби для одержання теплової енергії.

Крім того, представник відповідача зазначає, що ПП ОСОБА_1 з липня 2009р. не є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

01.12.2003р. сторони уклали договір № 379 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого Енергопостачальна організація зобовязалася постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній, в свою чергу оплачувати надані послуги з витратами на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача, за встановленими цінами (тарифами) в термін, передбачений договором.

Відповідно до п. 10.1 договору, він набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01 грудня 2003р. по 30 листопада 2008р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Усі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами.

Заперечення відповідача стосовно припинення дії договору судом до уваги не приймаються з огляду на відсутність доказів розірвання договору за згодою сторін або в судовому порядку, чи визнання договору недійсним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також не приймаються до уваги заперечення про те, що відповідач не є власником приміщення, на яке постачалась теплова енергія, оскільки договір є діючим, З переходом права власності на нерухоме майно до іншої особи, ПП ОСОБА_1 мав можливість звернутись до позивача з пропозицією про розірвання договору, але не скористався нею.

На виконання умов договору позивач постачав теплову енергію в нежитлове приміщення площею 267,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 з тепловим навантаженням на опалення 0,000497 Гкал/год., гаряче водопостачання відсутнє (п. 1.3 договору)

Згідно п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

За період з серпня 2009р. по березень 2011 року позивачем було надано послуг на загальну суму 962,45 грн.:

- серпень 2009р. 5,54 грн. (акт від 31.08.2009р.);

- вересень 2009р. 5,54 грн. (акт від 30.09.2009р.);

- жовтень 2009р. 5,54 грн. (акт від 31.10.2009р.);

- листопад 2009р. 50,98 грн. (акт від 30.11.2009р.);

- грудень 2009р. 60,11 грн. (акт від 31.12.2009р.);

- січень 2010р. 92,29 грн. (акт від 31.01.2010р.);

- лютий 2010р. 92,64 грн. (акт від 28.02.2010р.);

- березень 2010р. 67,64 грн. (акт від 31.03.2010р.);

- квітень 2010р. 5,54 грн. (акт від 30.04.2010р.);

- травень 2010р. 6,44 грн. (акт від 31.05.2010р.);

- червень 2010р. 6,44 грн. (акт від 30.06.2010р.);

- липень 2010р. 6,44 грн. (акт від 31.07.2010р.);

- серпень 2010р. 6,44 грн. (акт від 31.08.2010р.);

- вересень 2010р. 6,44 грн. (акт від 30.09.2010р.);

- жовтень 2010р. 65,16 грн. (акт від 31.10.2010р.);

- листопад 2010р. 78,59 грн. (акт від 30.11.2010р.);

- грудень 2010р. 91,03 грн. (акт від 31.12.2010р.);

- січень 2011р. 110,30 грн. (акт від 31.01.2011р.);

- лютий 2011р. 107,99 грн. (акт від 28.02.2011р.);

- березень 2011р. 91,36 грн. (акт від 31.03.2011р.).

Відповідно до п. 6.3 договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим повернути його енергопостачальній організації.

Позивачем до позовної заяви надані копії актів приймання-передачі теплової енергії за відповідні періоди, та доказів направлення рахунків з актами на адресу відповідача. Оригінали зазначених документів надавались суду для огляду.

П. 6.5. договору передбачено, що споживач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, внаслідок чого на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість в сумі 962,45 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 962,45 грн. основного боргу позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 69035, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району (вул. Артема, буд. 79а, м. Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 32121458) 962,45 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 26.08.2011р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 31.08.2011р.