Рішення № 18478832, 01.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.11 Справа № 20/5009/3846/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче, ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10)

про стягнення суми 14702,85 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_3 (дов. № 4712 від 22.07.2011 р.);

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 14005,25 грн., із яких 11562,13 грн. заборгованості за договором від 12.03.2009 р. № 12.03/09, 1323,37 грн. пені, 873,61 грн. втрат від інфляції, 246,14 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/3846/11, судове засідання призначено на 25.07.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 17.08.2011 р., потім на 01.09.2011 р.

01.09.2011 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 01.09.2011 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем збільшено розмір позовних вимог на 697,60 грн., просить стягнути з відповідача суму 11562,13 грн. основного боргу, 1265,43 грн. пені, 1388,15 грн. індексу інфляції, 487,14 грн. 3 % річних, всього заборгованості у розмірі 14702,85 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, копія заяви направлена відповідачу. Суд прийняв заяву до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України. Таким чином, розглядаються вимоги про стягнення суми 14702,85 грн.

Розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, які мотивовано наступним. Відповідно до умов договору поставки № 12.03/09 від 12.03.2009 р. позивачем було поставлено відповідачу по видатковим накладним товар на загальну суму 16562,13 грн. Відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 5000,00 грн., заборгованість становить 11562,13 грн. На підставі ч. 1 ст. 530, ст. 549, ч. 1 ст. 612, ст. 625 ЦК України, ст. 193 ГК України просить стягнути з відповідача суму 11562,13 грн. основного боргу за поставлений товар, суму 1265,43 грн. пені за період з 13.04.2010 р. по 15.09.2010 р., суму 1388,15 грн. індексу інфляції за період з 12.05.2010 р. по 05.07.2011 р. згідно з розрахунком, суму 487,14 грн. 3 % річних за період з 15.04.2010 р. по 05.07.2011 р., всього 14702,85 грн.

Відповідач у судові засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується залученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким 18.07.2011р. уповноважена особа відповідача отримала ухвалу про порушення провадження у справі.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2009р. між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фьюче, ЛТД” (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір № 12.03/09, за умовами якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар, що зазначається у рахунках та видаткових накладних, які є додатками до цього договору та є його невідємною частиною (п. 1.1 договору).

Ціни і кількість поставки та асортимент кожної партії товару, що поставляється за цим договором, вказуються в рахунках, а також у накладних на товар. В ціну включена вартість тари, упаковки та маркування, транспортування (п. 2.1). Загальна вартість договору визначається як сума вартостей всіх партій поставленого товару, вказаних у відповідних накладних на кожну поставку (п. 2.2).

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору, датою поставки товару вважається дата одержання покупцем товару від постачальника або іншої особи, яка здійснювала доставку товару покупцю. Передача-приймання товару здійснюється згідно накладної при наявності від покупця доручення встановленого зразка представником постачальника за участі представника покупця в пункті поставки.

Згідно з п. 4.1 договору оплата товару здійснюється на протязі пяти банківських днів з моменту поставки товару постачальником.

Відповідно до п. 8.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та діє до 31 грудня 2011 р.

Позивачем було поставлено відповідачеві за умовами договору № 12.03/09 від 12.03.2009 р. товар, що підтверджується видатковими накладними від 08.04.2010 р. № РН-008 на суму 776,41 грн. (а.с 23), від 27.04.2010 р. № РН-012 на суму 14151,59 грн. (а.с. 24), від 07.05.2010 р. № РН-016 (а.с. 25) на суму 1634,13 грн., всього було поставлено товару на загальну суму 16562,13 грн.

Переданий товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей № 0321 від 07.04.2010 р., № 0404 від 26.04.2010 р., № 0450 (а.с. 26-28).

Відповідачеві були виставлені відповідні рахунки № 10 від 06.04.2010 р. на суму 776,41 грн., № 9 від 07.04.2010 р. на суму 14151,59 грн., № 13 від 22.04.2010 р. на суму 1634,13 грн.

Відповідачем на розрахунковий рахунок позивача перераховано 09.11.2010 р. суму 5000,00 грн. з призначенням платежу: “оплата по рах. № 9 від 02.04.2010 р. за панель, у т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн.”, що підтверджується випискою банку (а.с. 30-31).

До матеріалів справи долучено копію акту звірки взаєморозрахунків від 20.06.2011 р., підписаного представниками сторін та скріпленого відповідними печатками (а.с. 32), оригінал якого оглядався судом в судовому засіданні. Відповідно до акту звірки, заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаними видатковими накладними складає 11562,11 грн.

Таким чином, мається заборгованість за поставлений товар у сумі 11562,13 грн. (16562,13 грн. (сума поставки) 5000,00 грн. (оплата)).

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексуУкраїни, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені взяті за умовами договору зобовязання щодо оплати за поставлену продукцію на протязі пяти банківських днів з моменту поставки товару постачальником (п. 4.1 договору № 12.03/09), в звязку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11562,13 грн.

Відповідач не надав суду доказів перерахування на користь позивача заборгованості за договором № 12.03/09, отримання товару не заперечив, будь-яких пояснень, письмового відзиву на позов не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 11562,13 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 1265,43 грн., відповідно до п. 5.3 договору, за період з 13.04.2010 р. по 15.09.2010 р. згідно з розрахунком по кожній накладній.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 6.1 договору № 12.03/09 від 12.03.2009 р. сторони встановили, що у випадку прострочення зобовязань покупця щодо оплати продукції, покупець сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого зобовязання за кожний день прострочки.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем допущено помилки як щодо встановлення строку порушення зобовязання так і арифметичні помилки.

Так, враховуючи умови договору щодо порядку розрахунку - на протязі пяти банківських днів з дати поставки товару, відповідач повинен був оплатити товар по накладній № РН-012 від 27.04.2010 р. до 04.05.2010 р. Позивачем нараховано пеню по вказаній накладній в сумі 1103,96 грн. за період з 13.04.2010 р., тобто за період, який передує строку настання виконання зобовязання з оплати. Таким чином, по видатковій накладній № РН-012 до стягнення підлягає пеня у сумі 931,10 грн. за період з 05.05.2010 р. по 15.09.2010 р. (134 дні). Аналогічні помилки допущені позивачем і при визначенні періоду нарахування пені по видатковій накладній № 016 від 07.05.2010 р. По видатковій накладній № РН-016 до стягнення підлягає пеня у сумі 96,50 грн. за період з 17.05.2010 р. по 15.09.2010 р. (122 дні), замість визначеного позивачем періоду з 12.05.2010р. по 15.09.2010 р., оскільки строк кінцевий оплати по даній накладній 16.05.2010р. По видатковій накладній № РН-008 до стягнення підлягає пеня в сумі 59,80 грн. за період з 15.04.2010 р. по 15.09.2010 р.

На підставі викладеного, до стягнення підлягає пеня в сумі 1087,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 487,14 грн. - 3% річних за період з 15.04.2010 р. по 05.07.2011 р., та втрати від інфляції у розмірі 1388,15 грн. згідно з розрахунком за період з 12.05.2010 р. по 05.07.2011 р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що у звязку з помилкою в частині визначення періоду нарахування та, відповідно, визначення кількості днів прострочки, до стягнення за період з 15.04.2010 р. по 05.07.2011 р. підлягає сума 481,95 грн. (за період з 15.04.2010 р. по 05.07.2011 р. по видатковій накладній № РН-008 - 3% річних становить суму 28,53 грн.; за періоди з 05.05.2010 р. по 09.11.2010 р., з 10.11.2010 р. по 05.07.2011 р. прострочення по видатковій накладній № РН-012 - 3% річних становить суму 397,69 грн.; за період з 17.05.2010 р. по 05.07.2011 р. прострочення по видатковій накладній № РН-016 - 3% річних становить суму 55,74 грн.).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказані вище неправильно визначені дати порушення зобовязання не вплинули на правильність розрахунку інфляційних втрат, оскільки відповідно до Листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.97 “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому підлягають до стягнення інфляційні втрати у сумі 1388,15 грн.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

При поданні заяви про збільшення позовних вимог, позивачем було сплачено (доплачено) державне мито у сумі 70,00 грн. згідно з квитанцією № 1 від 31.08.2011 р. При поданні первісної позовної заяви позивачем було сплачено 140,05 грн., при цьому до стягнення позивачем заявлено загальну суму заборгованості у розмірі 14702,85 грн. Таким чином, позивачем зайво сплачено державне мито в сумі 63,02 грн., згідно з квитанцією № 1 від 31.08.2011 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьче, ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10, код ЄДРПОУ 22119167) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 11562 грн. 13 коп. основного боргу, суму 1388 грн. 15 коп. інфляційних втрат, суму 481 грн. 95 коп. 3% річних, суму 1087 грн. 40 коп. пені, 145 грн. 20 коп. державного мита, суму 233 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 довідку на повернення із державного бюджету суми 63 грн. 02 коп. зайво сплаченого державного мита згідно з квитанцією № 1 від 31.08.2011 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 06.09.2011 р.