Рішення № 18478551, 22.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.11 Справа № 7/5009/3761/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Запоріжжя

До відповідача 1: Приватного підприємства “Даніель-Авто”, м. Запоріжжя

До відповідача 2: Приватного підприємства “Будімперія”, м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “Сандра Голд”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 219 від 08.02.2011р.

від відповідача 1: не зявився.

від відповідача 2: не зявився.

від третьої особи: не зявився.

Заявлено позов про стягнення солідарно з Приватного підприємства «Даніель-Авто»та Приватного підприємства «Будімперія»на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 5827376 грн. 80 коп. заборгованості.

Ухвалою суду від 08.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 01.08.2011 р. В звязку з неявкою представників сторін судове засідання відкладалось на 22.08.2011р.

Ухвали суду були відправлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, продовженому 22.08.2011р., представником позивача надано заяву в якій позивачем, без зміни розміру позовних вимог та підстав в їх обґрунтування, конкретизовано резолютивну частину позовної заяви, шляхом розподілу предявленої до стягнення суми за видами стягнення, та просить суд стягнути з відповідача 5827376,80 грн. заборгованості, яка складається з 5500000,00 грн. заборгованості за кредитом, 269626,32 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 57750,67 грн. суми пені за відсотками, комісії та кредиту.

Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не зявились повторно, про причини неявки суд не повідомили. Відповідачі без поважних причин, повторно не виконали вимоги суду, витребувані документи суду не надали.

Сторони по справі є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобовязаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

За ініціативою суду судове засіданні проводилось із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 18.08.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2008р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(позивачем) як кредитодавцем та ТОВ ТВК «Сандра Голд»(третя особа по справі) як позичальником було укладено договір мультивалютної кредитної лінії № 474М-01-08 (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового використання, далі за текстом «кредитні кошти».

Згідно з п. 1.1.1. договору, надання кредитних коштів буде здійснюватись окремими частинами (далі за текстом «траншами») на умовах, визначених даним договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 5500000,00 грн. з врахуванням його зменшення згідно графіка зниження ліміту (додаток № 1 до даного договору), з платою за користування кредитними коштами відсотків згідно підпункту «а»п. 3.1.даного договору, а за користування кредитними коштами з моменту, в казаного в підпунктах «б», «в»п. 3.1. даного договору, сплатити відсотки в підвищеному розмірі.

Згідно з п. 2.5. договору, позичальник зобовязується повернути всі отримані кредитні кошти банку в валютах заборгованості по кожному траншу згідно графіку зниження ліміту (додаток № 1 до договору) з кінцевим строком погашення до 10.09.2011 року, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки. Погашення заборгованості по кожному траншу здійснюється у тій самій валюті, в якій були надані кредитні кошти.

Згідно з п. 2.7.1 договору, кредитування позичальника проводиться шляхом надання окремих траншів по письмовій заявці позичальника.

Позивачем було надано відповідачу кредит у виді шести траншів на загальну суму 5500000,00грн. на підставі письмових заявок:

1. Лист ТОВ «ТВК «Сандра-Голд»№ 080910/1 від 10.09.2008 р.

2. Лист ТОВ «ТВК «Сандра-Голд»№ 080912-Ф від 12.09.2008 р

3. Лист ТОВ «ТВК «Сандра-Голд»№ 080917/1-Ф від 17.09.2008 р.

4. Лист ТОВ «ТВК «Сандра-Голд»№ 080919/1 від 19.09.2008 р.

5. Лист ТОВ «ТВК «Сандра-Голд»№ 080924/1 від 24.09.2008 р.,

6. Лист ТОВ «ТВК «Сандра-Голд»№ 080926/1-Ф від 26.09.2008 р..

За користування кредитними коштами, згідно до п.3.1 договору, банк нараховує, а позичальник бере на себе обов'язок здійснювати погашення процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи зі ставок: по гривні 20 % по долару і євро по 16 %.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 23.10.2008 р., сторони змінили розмір процентної ставки у нац. валюті до 23%.

Згідно п.2.6 договору, позичальник взяв на себе обов'язок щодо сплати комісійної винагороди за управління кредитною лінією у розмірі 550,00 грн. за цілий календарний місяць строку дії кредитного договору.

Відповідач належним чином свої обовязки по договору не виконав, вчасно відповідно до умов додатку №1 до договору заборгованість не погасив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 5827376,80 грн. яка складається з 5500000,00 грн. заборгованості за кредитом, 269626,32 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 57750,67 грн. суми пені за відсотками, комісії та кредиту.

Згідно з п. 6.1 договору, банк має права вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати відсотків за весь період користування кредитом у випадку порушення позичальником умов договору.

В забезпечення виконання основного зобов'язання за зазначеним кредитним договором, між позивачем та Приватним підприємством «Будімперія»(відповідачем 2) було укладено договір поруки № 4 від 10.09.2008р., відповідно до умов якого, поручитель зобов'язався перед кредитором (позивачем) відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 474М-01-08 від 10.09.2008р.

Підставою договору поруки є дійсна вимога кредитора (позивача) до позичальника, встановлена кредитним договором.(п.п. 1.1, 1.2 договору поруки).

У подальшому сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 23.10.2008р., якою було змінені умови договору поруки в частині зазначення про збільшення процентної ставки за кредитним договором.

На аналогічних умовах, позивач уклав з Приватним підприємством «Даніель-Авто»(відповідач 1) договір поруки № 3 від 10.09.2008р., згідно до яких поручитель зобов'язався перед кредитором (позивачем) відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальника зобов'язань за кредитним договором № 474М-01-08 від 10.09.2008р.

На підставі додаткової угоди №1 від 23.10.2008р., якою було змінені умови договору поруки в частині зазначення про збільшення процентної ставки за кредитним договором.

Відповідно до п.2.1, 2.2 зазначених договорів поруки, у випадку невиконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних відсотків і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Листами від 01.06.09 р., 04.06.09 р., 22.06.09 р., 03.07.2009 р., 03.08.2009р., 07.09.2009р. позивачем було направлено на адресу відповідачів вимоги про дострокове повернення кредиту та нарахованих сум, які залишені без відповіді та задоволення (копії долучено до матеріалів справи).

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, те, що на момент розгляду спору по суті, відповідачами не надано доказів погашення заборгованості та заборгованість підтвердження матеріалами справи, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 5500000,00 грн. заборгованості за кредитом, та 269626,13 грн. заборгованості за відсотками є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 57750,67 грн. пені.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.7.1. договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В судовому засіданні здійснено перерахунок розміру предявленої до стягнення пені згідно якого, сума пені складає 57740,58 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 57750,67 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 57740,58 грн., в решті предявленою до стягнення суми пені слід відмовити, як необґрунтованій.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»в особі філії «Запорізьке регіональне управління»«Банк «Фінанси та кредит»до Приватного підприємства «Даніель-Авто»та Приватного підприємства «Будімперія»підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти солідарно на відповідачів, так як спір з їх вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 - 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Даніель-Авто»(69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, 6, код ЄДРПОУ 31250228) та Приватного підприємства «Будімперія»(69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-Б, код ЄДРПОУ 23851373) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, к/р 32001170801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 09807856) 5500000 грн. 00 коп. боргу за кредитом, 269626 грн. 13 коп. заборгованості по відсотках, 57740 грн. 58 пені., 25500 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання 31.08.2011р.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет