Рішення № 18478292, 15.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.11 Справа № 15/5009/4191/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда - Трейдинг, юридична адреса: 52500 Дніпропетровська область, м. Синельникове вул.. Миру буд. 29 кв. 28, поштова адреса: 49083 м. Дніпропетровськ вул. Собінова 1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок «Віа-1”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна буд. 26 кв. 312

про стягнення 4656,66 грн. Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_1. представник довіреність №13 від 30.12.2010р.

від відповідача: Давидова Л.Г. директор паспорт НОМЕР_1 від 30.05.2008р.

Сутність спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда Трейдинг», Дніпропетровська область, м. Синельникове до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок «Торговий будинок «Віа-1”, м. Запоріжжя про стягнення 4656,66 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.08.2011 р.

В судовому засіданні 15.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: на виконання умов договору поставки позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на суму 6395,78 грн. Відповідачем отриманий товар оплачено частково. Позивач звернувся до суду просить стягнути з відповідача залишок неоплаченого товару з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 4320,72 грн., а також пені 281,46 грн., 3% річних 54,48 грн.

Представник відповідача проти позову не заперечила, наявність заборгованості визнала.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

25.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Віа - 1»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг»(постачальник) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобовязувався передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору, ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невідємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальність за можливі збитки покупця від втрати таких коштів.

Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 календарних днів.

За видатковими накладними №641251210 від 25.12.2010р. та №645281210 від 28.12.2010р. позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 3995,49 грн. та 2400,29 грн. відповідно.

Накладні підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Отриманий товар відповідачем було частково оплачено на суму 2260,00 грн. про що свідчать банківські виписки.

На день вирішення спору в суді сума основного боргу за поставлений товар становить 4135,78 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник),який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Стаття 530 Цивільного кодексу України проголошує: якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем доказів належного виконання умов договору з оплати вартості отриманого товару не надано, про наявність заборгованості не заперечує, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

За таких обставин вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4135,78 грн. підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 184,94 грн. за період з лютого 2011р. по липень 2011р., 3% річних в розмірі 54,48 грн. за період з 25.01.2011р. по 05.07.2011р. 23,11 грн. та з 28.01.2011р. по 05.07.2011р. 31,37 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, суд вважає вимоги про стягнення 35 річних в розмірі 54,48 грн. та втрати від інфляційних процесів в розмірі 184,94 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 281,46 грн. пені за неналежне виконання умов договору, за період з 25.01.2011р. по 05.07.2011р. 119,39 грн. та з 28.01.2011р. по 05.07.2011р. 162,07 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як вбачається з п. 11.2 договору, сторони обумовили, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобовязань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимога позивача про стягнення пені в сумі 281,46 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно із Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 05.07.2011р. вірним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Віа - 1», у звязку з чим суд вважає за необхідне вважати за вірним найменування відповідача зазначене в Єдиному державному реєстрі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок Віа - 1” 69035 Запорізька область м. Запоріжжя, вул. Рекордна буд. 26 кв. 312 код ЄДРПОУ 33272683 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда - Трейдинг, юридична адреса: 52500 Дніпропетровська область, м. Синельникове вул.. Миру буд. 29 кв. 28, поштова адреса: 49083 м. Дніпропетровськ вул. Собінова 1 код ЄДРПОУ 37029549 суму основного боргу в розмірі 4135,78 грн., суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 184,94 грн., 54,48 грн. - 3% річних, 281,46 грн. пені, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22.08.2011 р.