Рішення № 18477575, 22.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.11 Справа № 16/5009/3346/11

Суддя Ніколаєнко Р.А.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль” (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 129)

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю “ОРИОН Ко” (69063, м.Запоріжжя, вул.Зачиняє ва, 15)

до відповідача 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1)

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Запоріжжя

про усунення перешкод у користуванні та визнання права власності

про усунення перешкод у користуванні, визнання права власності

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 ( дов. б/н, дійсна до 25.05.2012)

від відповідача 1 - не зявився

від відповідача 2 не зявився

від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ “Стиль” заявлено позов, яким товариство просить усунути перешкоди в реалізації наданих законодавством прав шляхом заборони ТОВ “ОРИОН Ко” та ФОП ОСОБА_1 укладати будь-які договори (купівлі-продажу, оренди, інше) щодо обєктів нерухомості: критих тимчасових торгівельних рядів загальною площею 642,0 м 2, у тому числі критих торгівельних рядів 580, 8 м 2, кафе 49,5 м 2, туалету 11, 7 м 2 , які розташовані АДРЕСА_2, визнати обєктами нерухомого майна криті торгівельні ряди 580, 8 м 2, кафе 49,5 м 2, туалет 11, 7 м 2 , які розташовані АДРЕСА_2; а також визнати за ТОВ “Стиль” право власності на обєкти нерухомості, а саме криті торгівельні ряди 580, 8 м 2, кафе 49,5 м 2, туалет 11, 7 м 2 , які розташовані АДРЕСА_2, яке підлягає реєстрації в ОП ЗМБТІ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/5009/3346/11, засідання суду призначено на 22.06.2011. В засіданні 22.06.2011 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На обґрунтування заявлених вимог, заснованих на положеннях ст.ст.181, 319, 331, 332, 391, 392 Цивільного кодексу України, позивач пояснив, що у період тимчасового платного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 а м. Запоріжжя, ТОВ “Стиль” за рахунок власних коштів побудовано та здано в експлуатацію криті тимчасові торгівельні ряди загальною площею 642,0 м 2, у тому числі: криті торгівельні ряди 580, 8 м 2, кафе 49,5 м 2, туалет 11, 7 м 2 (акт № 38 державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта та розпорядження міського голови № 979 від 03.07.1998 про його затвердження додаються). В звязку з необхідністю проведення подальшої реконструкції та ремонту зазначених споруд 01.05.2009 між ТОВ “Стиль” та відповідачем-2 було укладено договір про спільну діяльність, метою якого визначено проведення будівничих робіт з благоустрою критих тимчасових торгівельних рядів загальною площею 642,0 м 2, у тому числі: критих торгівельних рядів 580, 8 м 2, кафе 49,5 м 2, туалету 11, 7 м 2. Пунктами 7.2 та пунктом 7.3 договору про спільну діяльність, передбачено, що право власності на побудоване нерухоме майно виникає у ТОВ “Стиль”, інший учасник набуває право користування частиною споруд, про що сторони повинні укласти відповідний договір, визначивши цю частину та встановивши порядок користування з урахуванням понесених затрат. Незважаючи на прийняті на себе зобовязання, відповідач-2 не приймав участь в проведенні реконструкції ані грошовими ані фактичними внесками, але на цей час безпідставно зазначає, що має права власності на частку майна. Крім того, відповідач-2 повідомив про те, що оскільки ТОВ “Стиль” ухиляється від прийняття робіт, виконаних ТОВ “ОРИОН-Ко”, останній має намір продати результати своєї роботи.

Поданою заявою від 20.06.2011 позивач уточнив заявлені вимоги, фактично скоригувавши позначення спірних обєктів згідно з технічною документацією на них, просить усунути перешкоди в реалізації наданих законодавством прав шляхом заборони ТОВ “ОРИОН Ко” та ФОП ОСОБА_1 ( укладати будь-які договори (купівлі-продажу, оренди, інше) щодо обєктів нерухомості: будівлі торговельного павільйону літ. А, будівлі торговельного павільйону літ. С, будівлі кафе літ. Б, будівлі вбиральні літ. В, торговельного павільйону літ. Г, торговельного павільйону літ. Д, будівлі літ. Е, будівлі пункту з надання послуг літ. З, будівлі пункту з надання послуг літ. К, будівлі складу літ. М, будівлі складу літ. Н, будівлі павільйону літ. У, торговельного павільйону літ. Ч, торговельного павільйону літ. Ш, торговельного павільйону літ. Щ, торговельного павільйону літ. Ю, торговельного павільйону літ. Я, навісу літ. Ц, навісу літ. Ц 1, складу літ. Т, складу літ. Т 1, складу літ. П., складу літ. Т 2, складу літ. О, паркану № 1, паркану № 4, паркану № 6, воріт № 5, хвіртки № 3, хвіртки № 7, хвіртки № 8, хвіртки № 9, замощення І, замощення ІІ, які розташовані у АДРЕСА_2, визнати ці обєкти обєктами нерухомого майна та визнати за ТОВ “Стиль” право власності на ці обєкти.

Заява позивача відповідає ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з чим прийнята судом. Предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги.

Відповідач-2 проти позову заперечив, зазначив, що укладений ним з позивачем договір про спільну діяльність від 01.05.2009 не розірвано, під час дії цього договору спірні обєкти нерухомості були реконструйовані ТОВ “ОРИОН Ко”, тобто підрядник має гарантовані ст.853 Цивільного кодексу України права щодо розпорядженням обєктами нерухомості. Стверджує, що здійснення будівельних робіт ТОВ “ОРИОН Ко”, наявність нерозірваного договору про спільну діяльність є підставами набуття ним права власності на частку у спірному майні.

Третьою особою на виконання ухвали суду від 14.06.2011 у даній справі надано довідку, якою підтверджується, що право власності на майно, відносно якого заявлено позов, на цей час за будь-ким не зареєстровано.

Відповідач-1 відзив на позов суду не представив, уповноважений представник відповідача-1 в судове засідання не зявився.

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали та обставини справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

26.03.1998 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 184/7 в тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років позивачу було передано земельну ділянку площею 0,1064 га по АДРЕСА_2 в м.Запоріжжі для розташування та функціонування критих торговельних рядів.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 403/14 від 27.11.2003 та рішенням пятнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 26 від 28.01.2004 право оренди зазначеної земельної ділянки продовжено.

Відповідно до вказаних рішень між ТОВ “Стиль” та Запорізькою міською радою укладено договір оренди землі, позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 для розташування торговельного майданчика.

12.05.2004 зазначений договір оренди у встановленому законом порядку зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за № 960.

У період тимчасового платного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 м. Запоріжжя ТОВ “Стиль” за рахунок власних коштів побудовано та здано в експлуатацію криті тимчасові торгівельні ряди загальною площею 642,0 м 2, у тому числі: криті торгівельні ряди 580, 8 м 2, кафе 49,5 м 2, туалет 11, 7 м 2, що підтверджується актом № 38 державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта та розпорядження міського голови № 979 від 03.07.1998 про його затвердження.

В звязку з необхідністю проведення подальшої реконструкції та ремонту зазначених споруд 01.05.2009 між ТОВ “Стиль” та відповідачем-2 укладено договір про спільну діяльність, метою якого є проведення будівничих робіт з благоустрою критих тимчасових торгівельних рядів загальною площею 642,0 м 2, у тому числі: критих торгівельних рядів 580, 8 м 2, кафе 49,5 м 2, туалету 11, 7 м 2.

Пунктом 7.2 та пунктом 7.3 договору про спільну діяльність, передбачено, що право власності на побудоване нерухоме майно виникає у ТОВ “Стиль”, інший учасник набуває право лише користування частиною споруд, про що сторони повинні укласти відповідний договір, визначивши цю частину та встановивши порядок користування з урахуванням понесених затрат.

Як свідчать матеріали справи, пояснення позивача та не спростовано відповідачем-2 створення майна здійснено позивачем, докази виконання договору про спільну діяльність відповідачем-2 відсутні.

На створене позивачем майно було виготовлено технічну документацію, якій відповідає позначення майна в позовній заяві з врахуванням її уточнення.

За ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно, у тому числі споруди, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачене прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, матеріалами та обставинами справи підтверджується, що позивач на законних підставах набув право власності на майно, відносно якого заявив позов до суду.

Відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та заміни їх призначення.

Спірні обєкти підпадають під ознаки нерухомості, оскільки нерозривно повязані із землею, їх переміщення без знецінення та зміни призначення неможливе.

Відповідно до ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Але, як вбачається з матеріалів справи відповідачі заявляють свої права на майно позивача, але таке заявлення слід визнати безпідставним та неправомірним внаслідок викладеного вище, а також внаслідок такого.

Договором про спільну діяльність між позивачем та відповідачем-2 у будь-якому разі не передбачено можливості набуття права власності на спірне майно відповідачем-2.

Твердження про те, що відповідач-1 має право продажу результатів робіт, не ґрунтується на будь-яких доказах. Докази проведення робіт відповідачем-1 відсутні.

Ст.392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Наданими доказами та поясненнями підтверджується оспорення відповідачами законних прав власності позивача на майно, яке за характеристиками відноситься до обєктів нерухомості.

За таких обставин позов в частині вимог про визнання спірних обєктів обєктами нерухомості та визнання за позивачем права власності на спірне майно, яке підлягає державній реєстрації, є правомірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позовна вимога щодо усунення перешкод в реалізації прав власника не підлягає задоволенню, оскільки в цій частині позивачем в порушення ст.16 Цивільного кодексу України не дотримано встановлених порядку та способу захисту прав.

Заперечення відповідача-2 спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (200,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача-2.

На підставі викладеного, ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати обєктами нерухомого майна будівлю торговельного павільйону літ. А, будівлю торговельного павільйону літ. С, будівлю кафе літ. Б, будівлю вбиральні літ. В, торговельний павільйон літ. Г, торговельний павільйон літ. Д, будівлю літ. Е, будівлю пункту з надання послуг літ. З, будівлю пункту з надання послуг літ. К, будівлю складу літ. М, будівлю складу літ. Н, будівлю павільйону літ. У, торговельний павільйон літ. Ч, торговельний павільйон літ. Ш, торговельний павільйон літ. Щ, торговельний павільйон літ. Ю, торговельний павільйон літ. Я, навіс літ. Ц, навіс літ. Ц 1, склад літ. Т, склад літ. Т 1, склад літ. П., склад літ. Т 2, склад літ. О, які розташовані у АДРЕСА_2.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Стиль” (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 20482722) право власності на обєкти нерухомості, а саме на будівлю торговельного павільйону літ. А, будівлю торговельного павільйону літ. С, будівлю кафе літ. Б, будівлю вбиральні літ. В, торговельний павільйон літ. Г, торговельний павільйон літ. Д, будівлю літ. Е, будівлю пункту з надання послуг літ. З, будівлю пункту з надання послуг літ. К, будівлю складу літ. М, будівлю складу літ. Н, будівлю павільйону літ. У, торговельний павільйон літ. Ч, торговельний павільйон літ. Ш, торговельний павільйон літ. Щ, торговельний павільйон літ. Ю, торговельний павільйон літ. Я, навіс літ. Ц, навіс літ. Ц 1, склад літ. Т, склад літ. Т 1, склад літ. П., склад літ. Т 2, склад літ. О, паркан № 1, паркан № 4, паркан № 6, ворота № 5, хвіртку № 3, хвіртку № 7, хвіртку № 8, хвіртку № 9, замощення І, замощення ІІ, які розташовані у АДРЕСА_2, яке підлягає реєстрації в орендному підприємстві “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Запоріжжя

В решті частини позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ідент.№ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль” (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 20482722) 436 грн. 00 коп. судових витрат. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 22.06.2011.