Рішення № 18477508, 01.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.11 Справа № 4/5009/1980/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)

до відповідача Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про стягнення 7 517 037,10 грн. заборгованості за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді

суддя Зінченко Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 159 від 16.05.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 11 від 17.01.2011 р.;

15.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено ВАТ “ЗОЕ”) з позовною заявою до Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено ДП “ЗТМК”) про стягнення 3 055 003,22 грн. заборгованості за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.20009 р. по справі № 4/78/09.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/1908/11, судове засідання призначено на 23.05.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

З метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 01.06.2011 р.

Крім того, в судовому засіданні 23.05.2011 р. судом прийняті до розгляду збільшені позовні вимоги про стягнення з ДП “ЗТМК” 7 517 037,10 грн. заборгованості за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.20009 р. по справі № 4/78/09.

В судовому засіданні 01.06.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 01.06.2011 р. до початку судового вирішення спору у справі № 4/5009/1980/11 відповідач звернувся до суду з клопотанням в порядку ст., ст. 22, 27 ГПК України про залучення до участі у справі № 4/5009/1980/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”. Подане відповідачем клопотання мотивовано наступним.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 затверджено мирову угоду, якою встановлено загальну заборгованість ДП “ЗТМК” перед ВАТ “ЗОЕ” за електричну енергію за листопад 2008 року лютий 2009 року (включно) в розмірі 53 741 598,00 грн., в тому числі за листопад 2008 року (платіжна вимога-доручення № 9780 від 05.12.2008 р.) 11 541 294,76 грн. Пунктом 4.1 цієї мирової угоди затверджено графік сплати основної заборгованості з квітня по грудень 2009 року рівними частками по 5 971 288,67 грн. Листом від 20.10.2009 р. № 06-04-06/3675 ДП “ЗТМК” запропонувало ВАТ “ЗОЕ” забезпечити виконання зобовязань з оплати вартості спожитої електроенергії в листопаді 2008 року в частині суми 6 216 000,00 грн. порукою КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”. Останнє на запит ВАТ “ЗОЕ” листом від 26.10.2009 р. № 56 поручилося в сумі 6 216 000,00 грн. перед позивачем. Крім того, 26.10.2009 р. ДП “ЗТМК” та КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” укладено договір, відповідно до якого сторони визначили порядок виконання зобовязань поручителя та боржника, які виникли внаслідок поруки в сумі 6 216 000,00 грн., наданої КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” листом від 26.10.2009 р. № 56. Таким чином, відповідач вважає, що між сторонами у даній справі та КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” виникли правовідносини, поруки, за яким останнє зобовязалося відповідати в сумі 6 216 000,00 грн. перед позивачем як солідарний з відповідачем боржник.

У звязку із поданим клопотанням про залучення третьої особи відповідачем також подано суду клопотання в порядку ст., ст. 22, 77 ГПК України про відкладення розгляду справи у звязку із необхідністю залучення до участі у справі третьої особи та поданням суду додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Представник позивача проти поданих відповідачем клопотань про залучення до у справі № 4/5009/1980/11 у якості третьої особи КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” та відкладення розгляду даної справи заперечив, оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2009 р. у справі № 26/200/09 з КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” на користь ВАТ “ЗОЕ” стягнуто 6 216 000,00 грн. КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” частково здійснили оплату за вказаним рішенням в сумі 5 016 433,00 грн., про що відповідач був повідомлений листом від 25.01.2010 р. № 008-008/445 про часткове припинення зобовязань. Таким чином, позивач вважає, що відсутні передбачені чинним ГПК України підстави для залучення КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Розглянувши подані відповідачем клопотання про залучення до у справі у якості третьої особи КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” та відкладення розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи № 4/5009/1980/11 та заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд відхиляє зазначені клопотання як необґрунтовані, виходячи з такого.

Статтею 27 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін у даній справі виникли щодо виконання взаємних зобовязань за умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.20009 р. по справі № 4/78/09. КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” не було стороною у справі № 4/78/09. Крім того, як солідарний з відповідачем боржник КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” частково здійснило перед позивачем взяті на себе зобовязання, які виникли внаслідок поруки, наданої листом № 56 від 26.10.2009 р. Таким чином, судове рішення у справі № 4/5009/1980/11 не впливатиме на права та обовязки КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” щодо однієї зі сторін у даній справі.

Стосовно клопотання про відкладення розгляду справи № 4/5009/1980/11, то відповідач не надав суду відповідного обґрунтування які саме додаткові документи і докази, що мають суттєве значення для вирішення спору, відповідач має намір надати суду. Позивач вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами. Таким чином, приймаючи до уваги, що судом відхилено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, суд не вбачає встановлених чинним процесуальним законодавством підстав для відкладення розгляду справи.

Позивачем судовому засіданні 01.06.2011 р. до початку судового вирішення спору також подано суду клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, яким позивач у звязку із допущеною арифметичною помилкою при підготовці заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.05.2011 р. № 007-83/3773 просить суд абзаци дванадцятий та тринадцятий на другій сторінці заяви враховувати у зміненій редакції, викладеній в клопотанні від 01.06.2011 р. № 83-83/4070. При цьому, кінцева сума, яку позивач просить стягнути з відповідача не змінюється.

Розглянувши подане позивачем клопотання, дослідивши матеріали справи № 4/5009/1980/11 та заслухавши думку представника відповідача з цього приводу, суд вважає, що клопотання подане позивачем відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, у звязку із цим судом задовольняється.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 11, 15, 16, 536, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 198 ГК України і полягають в наступному. 01.07.2000 р. сторонами у справі укладений договір на користування електричною енергією № 76/199, з подальшими змінами та доповненнями. Умовами п. 1 додаткової угоди б/н від 01.06.2006 р. до Договору передбачено, що позивач продає електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість спожитої (купленої) електричної енергії. Відповідно до п. 1 додаткової угоди б/н від 01.01.2005 р. до Договору відповідач зобов'язаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Пунктом 2 додаткової угоди б/н від 01.04.2006 р. до Договору передбачено, що оплата спожитої за розрахунковий період активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідачем по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, що направляються йому позивачем рекомендованим листом або нарочно. Також, п. 3 цієї додаткової угоди передбачено, що відповідач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому позивачем. Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязань щодо оплати за спожиту активну електричну енергію в період з листопада 2008 року по лютий 2009 року за відповідачем перед позивачем рахувалася заборгованість в сумі 53 741 598,00 грн. За заявою позивача господарським судом Запорізької області було порушено провадження у справі № 4/78/09 про стягнення з відповідача 53 741 598,00 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за листопад 2008 року лютий 2009 року включно, 1 551 986,14 грн. пені, 193 998,24 грн. річних відсотків та 695 026,48 грн. втрат від інфляції грошових коштів. За результатами розгляду справи ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 затверджено мирову угоду, якою встановлено загальну заборгованість ДП “ЗТМК” перед ВАТ “ЗОЕ” за електричну енергію за листопад 2008 року лютий 2009 року (включно) в розмірі 53 741 598,00 грн. Відповідно до умов мирової угоди сплата вищевказаної заборгованості була розстрочена терміном з квітня по грудень 2009 року. Однак, відповідач заборгованість погасив лише частково. Пунктом 6 мирової угоди передбачено, що з моменту затвердження господарським судом Запорізької області мирової угоди, відповідач сплачує позивачу 30 % річних на суму залишку заборгованості за спожиту активну електричну енергію, ПДВ за ставкою 20% до бази оподаткування (базою оподаткування податком на додану вартість є сума процентів нарахованих за період користування грошовими коштами, які несвоєчасно сплачені за електричну енергію), у зв'язку з наданням послуги з відстрочки кінцевого розрахунку. Згідно підпункту 6.1 п. 6 мирової угоди позивач щомісячно здійснює розрахунок сум процентів з урахуванням сплачених сум основного боргу та надає відповідачу відповідні первинні документи для відображення в обліку. Також в підпункті 6.2. вказаної угоди передбачено, що відповідач протягом трьох днів з моменту надання позивачем рахунку на суму процентів зобов'язаний сплатити суму процентів на поточний рахунок позивача зазначений у рахунку на сплату з обов'язковим посиланням в призначенні платежу на цю мирову угоду. Таким чином, умовами мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу 30 % річних нарахованих на суму залишку заборгованості за спожиту активну електричну енергію, ПДВ за ставкою 20 % до бази оподаткування, у зв'язку з наданням послуги з відстрочки кінцевого розрахунку. Згідно ст. 198 ГК України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства. Враховуючи вказані норми законодавства та умови мирової угоди позивачем здійснені відповідачу нарахування процентів в розмірі 30 % з урахуванням сплачених сум основного боргу з урахуванням ПДВ за ставкою 20 % від нарахованої суми процентів, загальна сума нарахувань за період з червня 2010 року по квітень 2011 року складає 7 517 037,10 грн. На кожне нарахування суми процентів позивач оформляв та надавав відповідачу відповідні акти про надання послуг з відстрочки кінцевого розрахунку за мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту, розрахунки суми процентів, рахунки на оплату та податкові накладні. Як зазначено в актах, які направлялися відповідачу, акт про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку направляється споживачу в двох примірниках для розгляду та підписання протягом одного робочого дня з моменту отримання. Після підписання актів один примірник відповідач зобовязаний був повернутина адресу позивача. В разі неповернення протягом трьох днів з моменту отримання акт вважається прийнятим та погодженим в редакції позивача. Таким чином, оскільки відповідач не повертав позивачеві підписані акти в зазначені терміни, то вищевказані акти вважаються прийнятими та погодженим в редакції позивача. Станом на час вирішення справи відповідач не сплатив належним чином та в повному обсязі виставлені йому рахунку на оплату нарахованих відсотків. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, свої заперечення мотивує тим, що відповідно до бухгалтерської довідки станом на 25.05.2011 р. залишок основного боргу перед позивачем за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.20009 р. по справі № 4/78/09, становить 13 330 606,05 грн. Сума заборгованості перед ВАТ “ЗОЕ” по процентам з відстрочки кінцевого розрахунку на умовах товарного кредиту за актами №, № 16 19, 20 26 станом на 01.05.2011 р. в бухгалтерському обліку відсутня. Крім того, акти нарахування про надання послуг з відстрочки кінцевого розрахунку №, № 16, 21, 22, 23, 23-1, 24, 25, 26 поверталися на адресу позивача з супровідними листами. Стосовно актів №, № з 9-1 по 15-1 про донарахування на суму 386 806,76 грн. за період з листопада 2009 року по травень 2010 року, то відповідач вважає, що позивач в цьому випадку безпідставно не врахував рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2009 р. у справі № 26/200/09, яким з КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” як з солідарного з відповідачем боржника на користь ВАТ “ЗОЕ” стягнуто 6 216 000,00 грн. КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” частково здійснили оплату за вказаним рішенням в сумі 5 016 433,00 грн. Отже, обовязок сплати залишку боргу в сумі 1 199 567,00 грн. покладено цим рішенням суду на іншу сторону, яка не є стороною по даній справі. На підставі зазначеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, просить суд в позові відмовити.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання у разі позитивного вирішення спору у справі № 4/5009/1980/11 надати ДП “ЗТМК” розстрочку виконання рішення суду терміном на 12 місяців. Необхідність надання відстрочки відповідач мотивує тим, що ДП “ЗТМК” є єдиним підприємством України, яке здійснює виробництво титану губчастого. На сьогодні відповідач перебуває у важкому фінансовому стані та не має реальної можливості виконати рішення суду одночасно та у повному обсязі, так як це може призвести до неможливості здійснювати виплату заробітної плати та обовязкових платежів до бюджету, призведе до скорочення робочого часу та зменшення кількості співробітників, зниження активності використання виробничих потужностей, що, в совою чергу, матиме наслідком зниження ефективності виробничої діяльності.

Представники позивача заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення у справі № 4/5009/1980/11, свою позицію мотивують тим, що, по-перше, мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.20009 р. по справі № 4/78/09, відповідачу вже була надана розстрочка виконання зобовязань з оплати за спожиту активну електричну енергію, а, по-друге, відповідач жодним чином не обґрунтував подане клопотання.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2000 р. ВАТ “ЗОЕ” (позивачем у справі) та Казенним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” укладений договір на користування електричною енергією № 76/199, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами до договору.

Відповідно до Статуту Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (редакція 2010 року), затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 577 від 15.11.2010 р. та зареєстрованого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 04.01.2011 р. ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” створено у процесі реорганізації шляхом перетворення Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 154 “Про утворення Державної холдингової компанії “Титан України” та наказу Міністерства промислової політики України від 17.03.2009 р. № 200 “Про перетворення шляхом реорганізації Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” та наказу Міністерства промислової політики України від 03.08.2009 р. № 526. ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” є правонаступником всіх прав та обовязків КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди б/н від 01.01.2005 р. до Договору на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000 р. відповідач зобов'язаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Пунктом 2 Додаткової угоди б/н від 01.04.2006 р. до Договору на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000 р. передбачено, що оплата спожитої за розрахунковий період активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідачем по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, що направляються йому позивачем рекомендованим листом або нарочно.

Також, п. 3 цієї ж Додаткової угоди передбачено, що відповідач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому позивачем.

Умовами п. 1 Додаткової угоди б/н від 01.06.2006 р. до Договору на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000 р. передбачено, що позивач продає електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість спожитої (купленої) електричної енергії.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязань щодо оплати за спожиту активну електричну енергію в період з листопада 2008 року по лютий 2009 року за відповідачем перед позивачем рахувалася заборгованість в сумі 53 741 598,00 грн.

За заявою позивача господарським судом Запорізької області було порушено провадження у справі № 4/78/09 про стягнення з відповідача 53 741 598,00 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за листопад 2008 року лютий 2009 року включно, 1 551 986,14 грн. пені, 193 998,24 грн. річних відсотків та 695 026,48 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

За результатами розгляду судом справи № 4/78/09 ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 затверджено мирову угоду (далі за текстом мирова угода), якою встановлено загальну заборгованість ДП “ЗТМК” перед ВАТ “ЗОЕ” за електричну енергію за листопад 2008 року лютий 2009 року (включно) в розмірі 53 741 598,00 грн., в тому числі за листопад 2008 року (платіжна вимога-доручення № 9780 від 05.12.2008 р.) в розмірі 11 541 294,76 грн. Пунктом 4.1 цієї мирової угоди затверджено графік сплати основної заборгованості з квітня по грудень 2009 року рівними частками по 5 971 288,67 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач заборгованість за умовами мирової угоди погасив лише частково.

Пунктом 6 мирової угоди передбачено, що з моменту затвердження господарським судом Запорізької області мирової угоди, відповідач сплачує позивачу 30 % річних на суму залишку заборгованості за спожиту активну електричну енергію, ПДВ за ставкою 20% до бази оподаткування (базою оподаткування податком на додану вартість є сума процентів нарахованих за період користування грошовими коштами, які несвоєчасно сплачені за електричну енергію), у зв'язку з наданням послуги з відстрочки кінцевого розрахунку.

Згідно підпункту 6.1 п. 6 мирової угоди позивач щомісячно здійснює розрахунок сум процентів з урахуванням сплачених сум основного боргу та надає відповідачу відповідні первинні документи для відображення в обліку.

Підпунктом 6.2. пункту 6 мирової угоди передбачено, що відповідач протягом трьох днів з моменту надання позивачем рахунку на суму процентів зобов'язаний сплатити суму процентів на поточний рахунок позивача зазначений у рахунку на сплату з обов'язковим посиланням в призначенні платежу на цю мирову угоду.

Таким чином, умовами мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу 30 % річних нарахованих на суму залишку заборгованості за спожиту активну електричну енергію, ПДВ за ставкою 20 % до бази оподаткування, у зв'язку з наданням послуги з відстрочки кінцевого розрахунку.

Згідно ст. 198 ГК України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

На підставі вищенаведених норм чинного законодавства та враховуючи умови мирової угоди (підпункти 6.1 і 6.2 пункту 6) позивачем здійснені відповідачу нарахування процентів в розмірі 30 % з урахуванням сплачених сум основного боргу, в тому числі ПДВ за ставкою 20 % від нарахованої суми процентів, а саме:

- у червні 2010 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 16 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024651 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за червень 2010 року на суму 663 074,58 грн., в тому числі ПДВ 110 512,43 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у липні 2010 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 17 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800025027 від 31.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за липень 2010 року на суму 685 177,07 грн., в тому числі ПДВ 114 196,18 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у серпні 2010 року Позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 18 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800025488 від 31.08.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за серпень 2010 року на суму 685 177,07 грн., в тому числі ПДВ 114 196,18 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у вересні 2010 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 19 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 18000258551 від 30.09.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за вересень 2010 року на суму 634 767,74 грн., в тому числі ПДВ 105 794,62 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у жовтні 2010 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 20 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800026130 від 31.10.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за жовтень 2010 року на суму 628 612,68 грн., в тому числі ПДВ 104 768,78 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у листопаді 2010 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 21 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800026501 від 30.11.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за листопад 2010 року на суму 608 334,85 грн., в тому числі ПДВ 101 389,14 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у грудні 2010 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 22 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800026835 від 31.12.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за грудень 2010 року на суму 628 612,68 грн., в тому числі ПДВ 104 768,78 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у січні 2011 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 23 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 115 від 31.01.2011 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за січень 2011 року на суму 628 612,68 грн., в тому числі ПДВ 104 768,78 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

Крім того, позивачем у справі, відповідачем у справі та ТОВ “Квант-Енерго” були укладені Угода від 17.01.2011 р. за № 1-43/09-10 та Угода від 17.01.2011 р. за № 1-44/09-10, умовами яких, відповідно, передбачено розірвання договору переведення боргу від 15.09.2010 р. № 43/09-10 та розірвання договору переведення боргу від 16.09.2010 р. № 44/09-10 з 17.01.2011 р.

Відповідно до п. 2.1. Угоди № 1-43/09-10 з 17.01.2011 р. в повному обсязі відновлюються зобов'язання ДП “ЗТМК” перед ВАТ “ЗОЕ” в частині боргу в сумі 950 000,00 грн., який виник в наслідок прострочення оплати графіка платежів за спожиту активну електричну енергію, по строку оплати листопад 2009 року та періоду споживання листопад 2008 року (платіжна вимога-доручення № 9780 від 05.12.2008 р.).

Відповідно до п. 2.1 Угоди № 1-44/09-10 з 17.01.2011 р. в повному обсязі відновлюються зобов'язання ДП “ЗТМК” перед ВАТ “ЗОЕ” в частині боргу в сумі 900 000,00 грн., який виник в наслідок прострочення оплати графіка платежів за спожиту активну електричну енергію, по строку оплати листопад 2009 року та періоду споживання листопад 2008 року (платіжна вимога-доручення № 9780 від 05.12.2008 р.).

Таким чином, з 17.01.2011 р. ДП “ЗТМК” зобов'язано здійснити оплату суми 1 850 000,00 грн. по платіжній вимозі-дорученню № 9780 від 05.12.2008 р. в термін, який передбачений умовами мирової угоди по справі № 4/78/09 від 26.03.2009 р.

Оскільки борг КП “ЗТМК” в розмірі 185 000,00 грн. не погашений, а розрахунок по Акту за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за січень 2011 року здійснювався без врахування заборгованості відповідача в розмірі 1 850 000,00 грн., тому позивач здійснив донарахування в зазначений період з відображенням у розрахунку не сплаченої суми боргу. Враховуючи вказані обставини, позивачем 14.03.2011 р. було здійснено донарахування за січень 2011 року та оформлений Акт № 23-1 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту, а також направлений відповідачу рахунок на оплату № 543 від 14.03.2011 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 27 369,88 грн. в тому числі, ПДВ 4 561,65 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем також не оплачений.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за січень 2011 року складає 655 982,56 грн., у тому числі, ПДВ 109 330,43 грн.

- у лютому 2011 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 24 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 449 від 28.02.2011 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за лютий 2011 року на суму 618 869,60 грн., в тому числі ПДВ 103 144,93 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у березні 2011 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 25 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 842 від 06.04.2011 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за березень 2011року на суму 685 177,07 грн., в тому числі ПДВ 114 196,18 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- у квітні 2011 року позивачем було здійснено нарахування та оформлено Акт № 26 про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту. Після чого, був виставлений та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1150 від 05.05.2011 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за квітень 2011 року на суму 636 444,44 грн., в тому числі ПДВ 106 074,07 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

Таким чином, відповідач не виконав належним чином і в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, які передбачені умовами Мирової угоди від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09, а саме своєчасну та повну оплату за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача в період з червня 2010 року по квітень 2011 року складає 7 130 230,34 грн., у тому числі ПДВ 1 188 371,72 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні факт неналежного виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09, не заперечив, також не заперечив і факт не оплати виставлених позивачем у період з червня 2010 року по квітень 2011 року рахунків на оплату за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за цей період на загальну суму 7 130 230,34 грн., у тому числі ПДВ 1 188 371,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на кожне нарахування суми оплати за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 позивач оформляв та надавав відповідачу відповідні акти про надання послуг з відстрочки кінцевого розрахунку за мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту, розрахунок суми процентів, рахунки на оплату та податкові накладні.

Як зазначено в актах про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту, які направлялися відповідачу, акт про надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку направляється споживачу в двох примірниках для розгляду та підписання протягом одного робочого дня з моменту отримання. Після підписання актів один примірник відповідач зобовязаний був повернути на адресу позивача. В разі неповернення протягом трьох днів з моменту отримання акт вважається прийнятим та погодженим в редакції позивача.

Відповідач не заперечив, що протягом спірного періоду він отримував від позивача акти про надання послуг з відстрочки кінцевого розрахунку за мировою угодою від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09 на умовах товарного кредиту, розрахунки суми процентів, рахунки на оплату та податкові накладні.

Оскільки матеріали справи свідчать, що відповідач не повертав позивачеві підписані акти в зазначені терміни або не підписані акти з обґрунтованими запереченнями щодо нарахування сум процентів, то суд погоджується з доводами позивача, що вищевказані акти вважаються прийнятими та погодженим в редакції позивача.

Доводи відповідача, що акти нарахування про надання послуг з відстрочки кінцевого розрахунку №, № 16, 21, 22, 23, 23-1, 24, 25, 26 поверталися на адресу позивача з супровідними листами, а, отже, вони є неузгодженими та не можуть бути підставою для стягнення нарахованих сум, судом відхиляються, оскільки з наданих до матеріалів справи супровідних листів до вказаних актів вбачається, що причиною не підписання актів з боку ДП “ЗТМК” стала незгода з терміном, протягом якого акт повинен бути розглянутий, підписаний та повернутий на адресу позивача, однак відповідачем не надавалися заперечення щодо суми нарахування по жодному з вказаних актів.

Також безпідставними та необґрунтованими суд вважає заперечення відповідача, що в бухгалтерському обліку ДП “ЗТМК” відсутня сума заборгованості перед ВАТ “ЗОЕ” по процентам з відстрочки кінцевого розрахунку на умовах товарного кредиту за актами №, № 16 19, 20 26 станом на 01.05.2011 р., так як невідображення в бухгалтерському обліку субєкта господарювання заборгованості не може бути беззаперечним доказом відсутності такої заборгованості.

Крім того, в період з листопада 2009 року по травень 2010 р. позивачем було здійснено донарахування на загальну суму 386 806,76 грн. наступним чином.

Так, 26.10.2009 р. КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” листом № 56 поручилося за виконання КП “ЗТМК” зобов'язань по оплаті заборгованості за спожиту у листопаді 2008 році електричну енергію, термін сплати якої визначений графіком мирової угоди від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09. Пунктом 4 листа визначено, що у разі порушення КП “ЗТМК” обов'язку та не сплати коштів в розмірі 6 216 000,00 грн. в строк до 26.10.2009 р., КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” зобов'язується відповідати перед ВАТ “ЗОЕ” як солідарний боржник разом з КП “ЗТМК”. Обсяг відповідальності КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” був обмежений сумою 6 216 000,00 грн.

Отже, між ВАТ “ЗОЕ”, КП “ЗТМК” та КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” на підставі обміну листами виникли правовідносини поруки, за якими КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” поручився перед позивачем за виконання відповідачем свого обов'язку за графіком мирової угоди по оплаті електричної енергії, спожитої у листопаді 2008 року.

У звязку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідною позовною заявою, за результатами розгляду якої 12.11.2009 р., судом було винесено рішення по справі № 26/200/09, яким з КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” як з солідарного з відповідачем боржника на користь ВАТ “ЗОЕ” було стягнуто заборгованість в розмірі 6 216 000,00 грн.

18.12.2009 р. відповідно до Договору про організацію проведення взаєморозрахунку № 193Е/254 від 10.12.2009 р., Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 193 та Постанови НКРЕ від 18.03.2009 р. № 307 ВАТ “ЗОЕ” провело розрахунок заборгованості між КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” та КП “ЗТМК” на загальну суму 5 016 433,00 грн.

Оскільки борг відповідача в розмірі 1 199 567,00 грн. залишився не погашеним, а розрахунок по Актам за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по Мировій угоді в період з листопада 2009 року по травень 2010 року здійснювався без врахування заборгованості КП “ЗТМК” в розмірі 6 216 000,00 грн., тому ВАТ “Запоріжжяобленерго” здійснило донарахування в зазначений період з відображенням у розрахунку не сплаченої суми боргу. У зв'язку викладеним, позивачем 09.07.2010 р. були здійснено наступні донарахування:

- донарахування за листопад 2009 року оформлений Акт № 9-1 та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024644 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 110 355,29 грн. в тому числі, ПДВ 18 392,55 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- донарахування за грудень 2009 року оформлений Акт № 10-1 та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024645 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 97 798,17 грн. в тому числі, ПДВ 16 299,70 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- донарахування за січень 2010 року оформлений Акт № 11-1 та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024646 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 36 611,11 грн. в тому числі, ПДВ 6 112,86 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- донарахування за лютий 2010 року оформлений Акт № 12-1 та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024647 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 33 127,76 грн. в тому числі, ПДВ 5 521,29 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- донарахування за березень 2010 року оформлений Акт № 13- 1 та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024648 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 36 677,17 грн. в тому числі, ПДВ 6 112,86 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- донарахування за квітень 2010 року оформлений Акт № 14-1 та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024649 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 35 494,03 грн. в тому числі, ПДВ 5 915,67 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

- донарахування за травень 2010 року оформлений Акт № 15-1 та направлений відповідачу рахунок на оплату № 1800024650 від 09.07.2010 р. за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді на умовах товарного кредиту на суму 36 677,17 грн. в тому числі, ПДВ 6 112,86 грн., який на час вирішення спору судом відповідачем не оплачений.

Отже, загальна сума боргу відповідача, яка була розрахована позивачем шляхом донарахування в період з листопада 2009 року по травень 2010 року складає 386 806,76 грн., в тому числі ПДВ 64 467,79 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні факт не оплати виставлених позивачем у період з листопада 2009 року по травень 2010 року рахунків на оплату донарахованих платежів за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді за цей період на загальну суму 386 806,76 грн., в тому числі ПДВ 64 467,79 грн., не заперечив.

Доводи відповідача, що в актах №, № з 9-1 по 15-1 про донарахування на суму 386 806,76 грн. за період з листопада 2009 року по травень 2010 року позивачем не враховано рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2009 р. у справі № 26/200/09, яким з КП “Ровеньківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” як з солідарного з відповідачем боржника на користь ВАТ “ЗОЕ” стягнуто 6 216 000,00 грн., спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, на час вирішення справи в судовому засіданні загальна сума боргу відповідача за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09, складає 7 517 037,10 грн., у тому числі ПДВ 1 252 839,51 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ДП “ЗТМК” 7 517 037,10 грн., у тому числі 1 252 839,51 грн. ПДВ, заборгованості за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.20009 р. по справі № 4/78/09, доведеними, заснованими на законі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Дослідивши матеріали даної справи, розглянувши клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення по справі на дванадцять місяців, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд відхиляє клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення у справі № 4/5009/1980/11, оскільки відповідачем не надані відповідні документи і докази в обґрунтування того, що фінансові можливості відповідача унеможливлюють виконання судове рішення одночасно і в повному обсязі.

Згідно з п. 2 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування клопотання, не свідчать про наявності виключних обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду в строк визначений законом. Доказів відсутності майна чи грошових коштів, необхідних для погашення боргу перед позивачем відповідач судові не довів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи фінансовий стан та матеріальні інтереси сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ДП “ЗТМК” про надання розстрочки виконання судового рішення у даній справі.

Разом із тим, суд вважає за необхідне розяснити відповідачу, що це не позбавляє його можливості звернутися до суду в порядку ст. 121 ГПК України з аналогічним клопотанням про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду у справі № 4/5009/1980/11 на стадії виконання судового рішення, надавши суду відповідні документи і докази в обґрунтування необхідності надання відстрочки або розстрочки.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 11, 202, 509, 530, 599 ЦК України, ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, код ЄДРПОУ 00194731) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926, на п/р № 260081031709 в Запорізькому відділенні ВАТ “Дочірній банк Сбербанк Росії”, МФО 320627) 7 517 037 (сім мільйонів пятсот сімнадцять тисяч тридцять сім) грн. 10 коп., у тому числі 1 252 839 (один мільйон двісті пятдесят дві тисячі вісімсот тридцять девять) грн. 51 коп. ПДВ, заборгованості за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку по мировій угоді від 26.03.2009 р. по справі № 4/78/09, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “09” червня 2011 р.