Рішення № 18477471, 06.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.11 Справа № 4/5009/2551/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 4 936,59 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101993 від 01.06.2008 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_3, довіреність №2623/27 від 12.05.2011р.;

Від відповідача не з'явився.

12.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Запоріжжя про стягнення 4 936,59 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101993 від 01.06.2008р.

В судовому засіданні 06.06.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.06.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 101993 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни, встановленими умовами договору. Концерном «Міські теплові мережі»були виконані всі умови договору, теплова енергія постачалась відповідачу в період з березня 2010 р. по лютий 2011 р. Згідно п. 6.2. розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п. 6.3. договору підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання передачі теплової енергії. На підставі п. 6.4. відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії. За період з березня 2010 р. по лютий 2011 р. відповідачу за отриману теплову енергію нараховано 4936, 59 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. За даний період відповідач оплату не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача станом на 27.04.2011р. становить 4936,59 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 4 936,59 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101993 від 01.06.2008р.

Відповідач в судове засідання 06.06.2011р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, який був витребуван ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

06.06.2011р. судом від позивача отримано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Приватного підприємця ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру. З данної довідки вбачається, що юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.05.2011р., яка направлялася за юридичною адресою відповідача: АДРЕСА_1, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового звязку: “За вказаною адресою не знаходиться”, а ухвала суду від 12.05.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/2551/11, яка направлялася за фактичною адресою відповідача (АДРЕСА_2 (об'єкт постачання відповідачу теплової енергії)), повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового звязку: “Магазин закрит, не працює”.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/2551/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на фізичну особу-підприємця, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (позивачем) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №101993 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктами 10.1, 10.4 сторони узгодили, що Договір діє з 01.06.2008р. по 01.06.2009р. та вважаеться пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на об'єкт: викуплене нежитлове приміщення №93 першого поверху для розміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 3874,54 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі в квітні, травні, червні; в III-у кварталі в липні, серпні, вересні; в ІV-у кварталі в жовтні, листопаді та грудні.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням від 31.01.2008р. №42 про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 317 від 23.08.2007 р.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії з березня 2010 по лютий 2011 р. на загальну суму 4 936,59 грн., а саме: у 2010р.: березень 713,95 грн., квітень 60,01 грн., травень 69,82 грн.; червень 69,82 грн.; липень 69,82 грн.; серпень 69,82 грн.; вересень 69,82 грн.; жовтень 412,68 грн.; листопад 427,16 грн., грудень 822,18; у 2011р.: січень- 1090,81 грн., лютий 1060,61 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.2 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.1 Договору вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У звязку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з березня 2010 р. по лютий 2011 р. на суму 4936,59 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з березня 2010 р. по лютий 2011 р.станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101993 від 01.06.2008 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за виконані роботи становить 4936,59 грн.

27.04.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №742-ю з вимогою сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Вказана лист-вимога була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення звязку 28.04.2011 р. та фіскальним чеком №2209 від 28.04.2011р.

Відповідачем лист залишений без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р № 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м.Запоріжжя, МФО 313849) 4 936 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 59 коп. вартості поставленої теплової енергії, 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “07” червня 2011 р.