Постанова № 18477151, 20.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2011 № 53/211

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Суліма В.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник за дов. №7/26-5362/07 від 23.08.2011р.;

від відповідача ОСОБА_2. представник за дов. б/н від 15.08.2011р.;

від третьої особи не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ”

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 04.07.2011р.

справа №53/211 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ”

третя особа. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління охорони культурної спадщини

про зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі позивач) в квітні 2011р року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” усунути допущені порушення містобудівного законодавства шляхом проведення перебудови групи не житлових приміщень №91, 92, 94 на АДРЕСА_1 м. Києва до попереднього стану. Звільнити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2011р. у справі № 53/211 позов задоволено повністю. Зобовязано відповідача усунути допущені порушення містобудівного законодавства шляхом проведення перебудови групи не житлових приміщень № 91, 92, 94 на АДРЕСА_1 м. Києва до попереднього стану за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ”. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 260,00 грн. витрата на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2011р. у справі № 53/211, постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно зясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2011р. у справі №53/211 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/14 від 15.08.2011р. “Про зміну складу колегії суддів” в звязку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №53/211 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Сотніков С.В., Дзюбко П.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління охорони культурної спадщини.

Представник третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 13.09.2011р. не зявився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. та телефонограмою (наявна в матеріалах справи).

Враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалася, представник третьої особи не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 13.09.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2011р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ”- задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 26.10.2007р. № 56 утворено її територіальний орган Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, а наказом від 24.02.2009р. № 28 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Відповідно до п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 317, 19.11.2007р. основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

Так, на підставі звернення заступника голови Київської міської державної адміністрації від 17.08.2010 № 008-37 Інспекцією здійснено перевірку щодо законності виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1

Під час перевірки було встановлено, що за вказаною адресою проводяться будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень. Осіб, причетних до виконання робіт, одразу встановити не вдалося, про що свідчить акт перевірки від 27.08.2010р.

Для встановлення осіб, що виконують самочинне будівництво, Інспекцією направлені звернення до правоохоронних органів.

Листом від 30.09.2010р. № 2590 Прокуратурою м. Києва надана відповідь, що у групі приміщень № 91, 92, 94 на АДРЕСА_1 м. Києва ТОВ “Мигдал” розпочало будівельні роботи. КП “Хрещатик” надав припис-попередження про припинення будівельних робіт.

Під час спільної перевірки 20.10.2010р. з представником Прокуратури м. Києва встановлено, що доступ до групи приміщень № 91, 92, 94 обмежений, двері зачинені. На час проведення перевірки роботи не проводились.

09.11.2010р. Інспекцією повторно проведена перевірка на підставі скарги мешканців будинку АДРЕСА_1 За результатами перевірки складено акт, в якому зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Мигдал” проводяться будівельні роботи з реконструкції групи приміщень без затвердженого в установленому порядку проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.ст. 28, 29 Закону України “Про планування і забудову територій” (що був чинний на момент здійснення перевірки).

Також, 09.11.2010р. Інспекцією було надано припис про зупинення виконання будівельних робіт, директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Мигдал” притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, а на Товариство з обмеженою відповідальністю “Мигдал” накладено штраф за порушення у сфері містобудування.

Пунктом 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993р. № 225, інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надано право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” усунути допущені порушення містобудівного законодавства шляхом проведення перебудови групи нежитлових приміщень № 91, 92, 94 на АДРЕСА_1 міста Києва до попереднього стану.

Позов було мотивовано істотним порушенням будівельних норм і правил за відсутності дозвільної документації.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивачем в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено наявність істотних порушень будівельних норм і правил відповідачем, а с суд першої інстанції неправомірно визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, з огляду на наступне.

Так, відповідно до акту від 13.06.2011р. за результатами перевірки комісії у складі представників правоохоронних органів та правозахисних органів, а саме :

-першого заступника Печерської райдержадміністрації Риженко Ю.М.;

-заступника Голови Печерської райдержадміністрації Сандрацький В.Г.;

-начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Самотєєв О.М.;

-заступника начальника управління ЖКГ Григорєва О.П.;

-директора КП УЖГ “Хрещатик” Кузьменко В.В.;

-заступника начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Сидоринко О.С.;

-юриста фірми під-ва “Медея” Матяш Ф.О.;

-підрядника ТОВ “БК Мегабуд” Кравченко О.М.;

-старшого лейтенанта міліції (Печерського РУГУМВС у м. Києві) Рубльова В.С.;

-майора міліції (Печерського РУГУМВС у м. Києві) Пляса В.І.;

-головного державного інспектора інспекції ДАБК Куляса Р.А.;

-головного спеціаліста Головного управління житлового господарства КМДА Пархоменко О.Г.;

-мешканець АДРЕСА_1 ОСОБА_3.

Було встановлено, що планування приміщення відповідає технічному паспорту, виготовленому Київським міським БТІ. Жодних перепланувань приміщення скаржником здійснено не було (копія акту наявна в матеріалах справи).

Крім того, Київський апеляційний господарський суд приймає як належне твердження відповідача, що постановлення рішення про зобовязання здійснити перебудову має місце лише за умови наявності двох основних та двох додаткових необхідних ознак, які повинні бути присутні разом одночасно, а саме:

основна ознака

а) істотне відхилення від проекту;

б) істотне порушення будівельних норм та правил;

додаткова ознака

а) істотне порушення суспільних інтересів;

б) істотне порушення прав інших осіб;

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобовязання відповідача усунути допущені порушення шляхом проведення перебудови групи не житлових приміщень №91, 92, 94 на АДРЕСА_1 м. Києва до попереднього стану за рахунок відповідача, як необґрунтовані та такі, що не відповідають обставинам справи.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що наданий час відповідач має проект реставрації з пристосуванням нежилих приміщень на АДРЕСА_1 погоджений.

Також, експертним висновком Головного управління МНС України в м. Києві встановлено, що проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог нормативно-правових актів у проектно-кошторисній документації на реставрацію з пристосуванням нежилих приміщень ( в літ. А) №91, 92, 93 під магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1, порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

Згідно зі ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного Контролю.

Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Згідно з ч.10 ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції що допущені порушення відповідачем є підставою для застосування наслідків передбачених ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 20.06.2011р. зазначено, що для виконання будівельних робіт із реставрації з пристосуванням нежилих приміщень (в літ. А) з №1 по №5 (групи приміщень №91), №№ 1,2,3 (група приміщень №92), з № 1 по №25 (група приміщень №94) в будинку №5/2 на вул. Заньковецької у Печерському районі отримання дозволу на виконання будівельних робіт не вимагається (копія даного листа наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в позовній заяві.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що представник позивача в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду 13.09.2011р. не заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог до відповідача слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається, зокрема при відмові в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2011р. у справі № 53/211 скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” повністю.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6 код ЄДРПОУ 03366552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МИГДАЛ” (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 6, кв. 49, код ЄДРПОУ 09322018), з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, державне мито у розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 53/211 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді