Рішення № 18476529, 27.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2011 Справа № 5024/1467/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 4979 грн. 42 коп.

< Текст ><Текст >

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Руденко О.В.

від відповідача - не прибули

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача) 3291грн. 74коп. за активну спожиту електроенергію, 1523грн. 02коп. понаддоговірного споживання електричної енергії, 99грн. 56коп. пені, 45грн. 84коп. втрат від інфляції та 19грн. 26коп. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обовязків по своєчасних розрахунках за договором про постачання електричної енергії від 10.09.2008року № 4263.

Ухвалами суду від 25.08.2011року та від 13.09.2011року розгляд справи відкладався.

26.09.2011року позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України подано заяву про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Відповідач втретє в засідання суду не прибув і витребуваних судом доказів не надав. Ухвали суду від 03.08.2011року про порушення провадження у справі, від 25.08.2011року та від 13.09.2011року, надіслані відповідачу за зазначеною в позовній заяві адресою (АДРЕСА_1), повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що станом на 29.08.2011року місцезнаходження відповідача АДРЕСА_1.

Таким чином, згідно з ст. 64 ГПК України вважається, що ухвали суду вручені відповідачу належним чином.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", в особі його структурного підрозділу Херсонських міських електричних мереж та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії №4263 від 10.09.2008року.

Згідно з зазначеним договором позивач зобовязався продати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач зобовязався сплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору та додатками до нього.

Пунктом 2 договору від 10.09.2008року сторони узгодили, що під час виконання договору вони керуються чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996року №417/1442, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Згідно з умовами договору відповідач до 04 (03) числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого ( очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Будь які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5-ти операційних днів з дня виписки рахунка.

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28 (із змінами та доповненнями) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідач згідно п.1 додатку до договору №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації" 09 числа кожного місяця споживач знімає показники електролічильників та протягом 0,5 доби доводить їх значення до електропостачальника шляхом оформлення у двох екземплярах "Акту про обсяги спожитої електроенергії", що є додатком №2А до договору.

Відповідно до абз. 1 п.2 того ж додатку споживач до 09 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого ( очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

П. 6.11. ПКЕЕ передбачає, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Відповідач надав позивачу акт спожитої електроенергії 04.05.2011 р. за період 04.04.2011 року по 04.05.2011 року, відповідно до якого енергопостачальником було здійснено розрахунок спожитої активної електричної енергії, а саме:

23000 (показники від 04.05.2011 р.) - 20894 ( показники на момент відключення споживача 04.04.2011 року) = 2106 кВт/год. + 43 кВт (втрати в мережах) = 2149 кВт/год х 0,8237 (тариф= 2124,16 грн. у т. ч. ПДВ.

Надісланий позивачем рахунок на суму 2124грн. 16коп. споживач отримав, але не сплатив.

В червні 2011 році відповідач, в порушення умов договору не надав позивачу акт спожитої електроенергії за травень 2011 р., в зв'язку з чим позивачем було здійснено нарахування шляхом визначення обсягів спожитої електроенергії за середньомісячним обсягом споживання за попередній (червень 2011 року) місяць, а саме: з 04.05.2011 року по 25.05.2011 року, 68 (середньодобове споживання за попередній період 2106:31=68) х 21 день = 1428 кВт/год + 21кВт (втрати) = 1449 кВт /год. х 0,8356 (тариф) = 1452,95 грн. у т. ч. ПДВ.

Рахунок на зазначену суму споживачеві було направлено поштовим відправленням з описом 26.06.2011 року.

Пунктом 2.5. договору та п.6.18 ПКЕЕ передбачено зобов'язання споживача щодо повідомлення постачальника електроенергії не пізніше 20 діб до дня зміни власника приміщення та у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення.

Від відповідача ні в травні ні в червні 2010 р. не надходило ніяких повідомлень стосовно звільнення приміщення або припинення споживання електричної енергії на його об'єкті.

Підпункт 2 п.10.2 ПКЕЕ передбачає, що споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору. А відповідно до пп. 1 п. 8.1. ПКЕЕ постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричної енергії та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Згідно з додатком № 1 до договору споживачу встановлено граничні обсяги споживання електроенергії та потужності (за умови 100% оплати). Споживання електроенергії понад встановлених об'ємів постачання електроенергії є порушенням п.п.2.1. п.2 договору, ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику " за які установлена відповідальність в вигляді 5-ти (з липня 2005 року двох кратної) кратної вартості спожитої електричної енергії понад кількість обумовлену додатком № 1 до договору.

04 квітня 2011 року відповідачем було подано заяву про коригування обсягу постачання електричної енергії на період травня, червня та липня 2011 року з існуючої 3000 кВт. на скориговану 300 кВт, але в травні місяці обсяг спожитої електричної енергії склав 2149) кВт/г, тому перевищення договірної величини склало:

2149 кВт/г - 300 кВт/г = 1849 х 0,8237 = 1523,02 грн.

Таким чином, станом на 01.06.2011 р. у відповідача утворилася заборгованість за понад договірне споживання електричної енергії за травень 2011 р. за договором № 4263 перед ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" у розмірі 1523 грн. 02 коп.

Пред'явлений рахунок за понаддоговірне споживання відповідачем не оплачений.

Умовами договору, а саме п.1 додатку №2 до договору, та п.6.11. ПКЕЕ передбачено, будь які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка.

На сьогоднішній день виставні рахунки № 4263 від 06.05.11 р. та від 06.06.2011р. не оплачені, в зв'язку з чим за відповідачем перед позивачем утворилася заборгованості по активній електроенергії у сумі 3291,74 грн.

Не сплативши виставлені рахунки, відповідач порушив зазначені вище права постачальника щодо своєчасного отримання коштів від споживача за спожиту активну електроенергію.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 10.09.2008року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Оскільки доказів перерахування зазначених сум станом на день засідання суду відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення 3291грн.74коп. основного боргу та 1532грн.02коп. за понад договірне споживання електричної енергії підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано доказів перерахування коштів у встановлений договором строк, тому позивачем обґрунтовано нараховано 45грн.84коп. втрат від інфляції та 19грн.26коп. 3% річних, і зазначені суми також стягуються з відповідача на користь позивача.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем з посиланням на п.4.2.1 договору від 10.09.2008 року та п. 5 додаткової угоди до договору, з урахуванням якого у випадку неоплати передбачених договором платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивачем нарахована пеня в сумі 99грн.56коп. за прострочку перерахування грошових коштів, яка не перевищує 6 місяців, тому позовні вимоги про стягнення 99грн.56коп. пені підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші реквізити невідомі на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля №5:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021 №26036300020852 МФО 352457 ідентифікаційний код05396638 - 3291грн.74коп. основного боргу, 1532грн.02коп. за понаддоговірне споживання електричної енергії;

- на поточний рахунок № 26001007597201 у ПАТ "СведБанк" МФО 300164 ідентифікаційний код 05396638 - 99грн.56коп. пені, 45грн.84коп. втрат від інфляції, 19 грн.26коп. 3% річних, 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 29.09.2011р.