Рішення № 18476186, 12.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2011 Справа № 5024/1400/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ

до відповідача 1 - Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", м.Херсон

відповідача 2 - Приватного підприємства "Маркеттранс", м.Херсон

треті особи на стороні відповідача:

1. Федерація професійних спілок України, м.Київ

2. ВАТ КБ "Надра" в особі ЦВ філії ВАТ КБ "Надра" Херсонське регіональне відділення, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5

3. АБ "Факторіал-Банк" Територіальне управління АБ "Факторіал-Банк" у м. Херсоні, м.Херсон, вул. Робоча, 64

про визнання права власності і вилучення майна

за участю - прокурора Федоренко О.Б., прокурора Мяло Н.В.

від позивача - ОСОБА_1., провідн. спеціаліст, дов. №36 від 06.01.2011р.

від відповідача 1 - ОСОБА_2., представник, дов. від 01.08.2011р., ОСОБА_3., представник, дов. від 12.09.2011р.

від відповідача 2 - ОСОБА_4., представник, дов. від 29.08.2011р.

3 особа (Федерація профспілок України) - ОСОБА_5, керівник управління претензійно-правової роботи, дов. №11/01-42/1189 від 08.06.2011р.

в с т а н о в и в:

Сутність справи: прокурор Цюрупинського району звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на об'єкт нерухомості - туристичну базу ім. О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с. Кринки, вул. О.Вишні, № 213, а також вилучити цей об'єкт з володіння ПП "Маркеттранс" (відповідач у справі).

Обгрунтовуючи позов, прокурор посилається на Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради УРСР №506 від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", відповідно до яких спірне майно є загальнодержавною власністю; введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна; майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташовані на території України залишено у державній власності; тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

В процесі передачі майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, у володіння Федерації незалежних профспілок України на підставі укладеного 18.11.1990р. з Конфедерацією профспілок договору, до складу якого увійшов й спірний об'єкт, ФПУ безпідставно передала його в якості статутного внеску до створеного нею і Фондом соціального страхування України акціонерного товариства "Укрпрофтур", який є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій.

На підставі рішень правління ЗАТ "Укрпрофтур" було створено Херсонське обласне відділення "Херсонтурист", яке в подальшому реорганізоване у Херсонське ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", до статутного фонду якого у числі іншого майна був переданий об'єкт нерухомості - туристична база ім. О.Вишні, що, в свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з відповідачами від 03.08.2008 р. був проданий ПП "Маркеттранс".

Оскільки наслідком перелічених відчужень стала зміна форми власності державного майна, а відповідно до ст.1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України", Фонд здійснює державну політику у сфері приватизації майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, просить визнати право власності на об'єкт за державою в особі уповноваженого органу та вилучити його з володіння ПП "Маркеттранс".

Зважаючи на реорганізацію Херсонського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" у приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", суд, керуючись ст. 25 ГПК України здійснює заміну реорганізованого відповідача на його правонаступника.

Відповідачами заявлені клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів Федерації професійних спілок України та банки: ВАТ КБ "Надра" та АБ "Факторіал-Банк" в особі територіального управління АБ "Факторіал-Банк" м. Херсона, в іпотеку яким ПП "Маркеттранс" було передано спірне майно в якості забезпечення кредитних зобов'язань, які судом відповідно до ст. 27 ГПК України задоволено, зважаючи на те, що зазначені юридичні особи мають до цієї справи юридичний інтерес, оскільки рішення по ній вплине на їх права та обов'язки.

Відповідачем - ПАТ "Херсонтурист" заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача або третьої особи з самостійними вимогами "Укрпрофтуру", яке господарським судом залишено без задоволення зважаючи на те, що "Укрпрофтур" не повинен відповідати за цим позовом, а також те, що відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін на загальних підставах.

Позивач повністю підтримує позовні вимоги за наявності підстав, викладених прокурором.

Відповідачі та треті особи позов не визнають, у наданих господарському суду відзивах зазначають, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними належними доказами.

У наданих запереченнях посилаються на те, що до функцій ВЦРПС у сфері туризму відносилось керівництво підпорядкованими профспілкам організаціями, що займались відпочинком трудящих, туристично-екскурсійною роботою.

В кожній з республік існувала власна профспілкова громадська організація, яка мала республіканський статус. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях координувала діяльність профспілок УРСР з розвитку та туризму. Загальносоюзний статус мали лише професійні спілки СРСР та органи їх управління. Профспілки УРСР мали республіканський статус та не відносилися до загальносоюзних громадських організацій.

Діючим в УРСР законодавством, зокрема ст.ст.87, 89 ЦК УРСР, 1963р., ст.10 Конституції, 1978р., профспілкова власність була визнана на рівні з державною (загальнонародною) та захищалася законом. Статтею 20 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" встановлено, що профспілки та їх органи відповідно до законодавства володіють, користуються і розпоряджаються майном та коштами, що належать їм на правах власності.

Після утворення Федерації незалежних профспілок України 18.11.1990р. була прийнята постанова Президії Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР №2-1а "Про затвердження договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", згідно якої, з метою забезпечення статутних завдань загальної конфедерації профспілок СРСР було затверджено договір по закріпленню прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р., що був укладений між Загальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України.

Згідно переліку об'єктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на правах володіння за вказаним договором було передано в числі інших об'єктів також і туристичну базу ім. О.Вишні, розташовану у с.Кринки по вул. О.Вишні.

Відтак спірний об'єкт правомірно набутий та переданий у власність ФНПУ.

Відповідачі та третя особа звертають увагу й на правомірність створення ЗАТ "Укрпрофтур", до статутного фонду якого внесено майно засновників - Федерації профспілок України та Фонду соціального страхування України. Зокрема, рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі №138/7 за позовом ФДМУ до Федерації профспілок України, Фонду соцстрахування та АТ "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчих документів, у задоволенні позову було відмовлено. Встановлені у зазначеному судовому акті факти за приписами ст.35 ГПК України не потребують доказування.

Таким чином, Українське АТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" не була організацією союзного підпорядкування, в зв'язку з чим її майно не набуло статусу загальнодержавного, отже на нього не можуть поширюватися норми права, на які посилається прокурор, обґрунтовуючи підстави позову.

Відповідач - ПАТ "Херсонтурист" та ФПУ у наданих суду поясненнях зазначили, що згідно з договором купівлі-продажу від 08.05.1986 р. туристична база була придбана нею у Херсонської обласної ради мисливців та рибалок. Відповідно до постанови колегії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 30.05.1986 р. протокол №9, колегія постановила виділити 1275 тис. руб. на придбання будинку відпочинку ім. О.Вишні з централізованого фонду республіканської ради по туризму.

Продаж об'єкту відбувся на підставі договору від 08.05.86 р., затвердженого Головою Республіканської ради Українського товариства мисливців та рибалок та Головою Української республіканської ради по туризму та екскурсіях ще за існування СРСР.

Відповідач - ПП "Маркеттранс" звертає увагу суду також на те, що спірний об'єкт був придбаний на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 03.03.2008 р. № ВКБ 729279, ВКБ 729283, ВКБ 729281. За зазначеними договорами було продане нерухоме майно туристичної бази ім. О.Вишні, розташоване по вул. О.Вишні, 213-а, 213-б, 218 в с. Кринки.

Туристичну базу придбано у законного власника - ЗАТ "Херсонтурист" на підставі нотаріально посвідчених договорів, в зв'язку з чим ПП "Маркеттранс" є добросовісним набувачем.

Відповідачі звернулися з заявами про застосування строків позовної давності, в зв'язку з чим порушене право у випадку визнання судом обґрунтованими позовних вимог, не підлягає захисту.

Заяви мотивовано обізнаністю як прокурора, так і позивача в існуванні спорів щодо статусу профспілкового майна.

ФДМУ у 1996р. був ініційований позов про визнання недійсними установчих документів створеного ЗАТ "Укрпрофтур", підставою позовних вимог при цьому було те, що засновником, а саме федерацією профспілок, до статутного фонду створеного ЗАТ було передане державне майно, яке не належало профспілкам.

Обізнаність прокуратури щодо наявності спору про статус майна підтверджується запитом першого заступника Генерального прокурора України Гарника М.В. від 13.09.2000р. №07/2-1412-99 у зв'язку з перевіркою, про надання ЗАТ "Укрпрофтуром" установчих документів, переліків майна, яке увійшло до статутного фонду ЗАТ, судових рішень з питань створення ЗАТ "Укрпрофтур".

Звертає увагу господарського суду на той факт, що згідно нормативних актів, на які посилається прокурор і позивач, в обґрунтування позовних вимог, ФДМУ мав скласти переліки майна, яке є державною власністю, що знаходилось у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради) станом на 24.08.1991р., ще протягом 1996р.

Прокурор з посиланням на приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України звернувся з заявою, в якій просить суд доповнити позовні вимоги вимогою про визнання недійсними виданих ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтв про право власності на об'єкти туристичної бази ім. О.Вишні та визнання недійсними укладених з ПП "Маркеттранс" договорів купівлі-продажу цього майна від 03.03.2008 р., яка господарським судом не прийнята до розгляду з огляду на те, що за своєю правовою сутністю подана заява стосується зміни предмета і підстав позову. Одночасна зміна предмета і підстав позову процесуальною нормою ст. 22 ГПК України не передбачене. Крім того, вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності, враховуючи предмет позову, не забезпечують захисту порушених прав, оскільки видаються на підставі правовстановлюючих документів, що встановлюють право власності юридичної особи на майно.

Відповідачами заявлені клопотання про відмову у позові; припиненні провадження у справі, колегіальний розгляд справи, призначення судової будівельно-технічної експертизи, надання всіх без виключення оригіналів документів, на які посилаються прокурор і позивач в обґрунтування позовних вимог, які господарським судом відхилено, зважаючи на безпідставність.

Відповідачем - ПАТ "Херсонтурист" заявлено клопотання про зобов'язання прокурора та позивача надати відповіді на питання згідно переліку, зазначеному в клопотанні. в зв'язку з чим представнику ПАТ "Херсонтурист" роз'яснено його процесуальне право сторони згідно ст.22 ГПК України задавати ці питання в засіданні господарського суду в процесі з'ясування обставин справи.

Відповідачем - ПАТ "Херсонтурист" заявлялись відводи судді 07.09.2011р. та 12.09.2011р., які суддею вирішувалися в нарадчій кімнаті і які було відхилено як безпідставні.

Розгляд справи відбувся з перервою, яка оголошувалась до 12.09.2011 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою ХVІІІ з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987р., професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Українська республіканська рада профспілок.

Після розпаду Союзу РСР правонаступником республіканської ради професійних спілок стала Федерація незалежних профспілок України ( в подальшому Федерація професійних спілок України).

Після утворення Федерації незалежних профспілок України, Президією Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР 18.11.1990р. була прийнята постанова за №2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", якою був затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р. між конфедерацією та Федерацією незалежних профспілок (далі - Федерація).

На підставі зазначеного договору у володіння, користування та розпорядження Федерації було передано також туристичну базу ім. О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с. Кринки, вул. О.Вишні, № 213.

Згідно постанови Президії Федерації №П-7-7 від 23.08.1991р. (зі змінами від 09.10.1991р.) було прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в АТ "Укрпрофтур".

04.10.1991р. між Радою Федерації та Фондом соціального страхування України був укладений установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях - АТ "Укрпрофтур", затверджено його статут, що був зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991р.

До статутного фонду створеного АТ був переданий, у числі іншого, також і спірний об'єкт, з огляду на що, та з врахуванням приписів ст.12 Закону України "Про господарські товариства", АТ "Укрпрофтур" стало власником цього майна.

На підставі рішення правління АТ "Укрпрофтур" від 03.12.1991р. було створене Херсонське обласне відділення АТ "Укрпрофтур", яке реорганізовувалось в подальшому у Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" АТ "Укрпрофтур", Херсонське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", якому в якості статутного внеску передано до статутного фонду майно загальною балансовою вартістю 5545 тис.грн., у тому числі й туристичну базу ім. О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с. Кринки, вул. О.Вишні, № 213.

На зазначений об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету К.Лагерської сільської ради від 24.04.2002 р. ЗАТ "Херсонтурист" видано свідоцтво про право власності, а на підставі договорів купівлі-продажу від 03.03.2008 р. туристичну базі ім. О.Вишні було продано ПП "Маркеттранс".

Питання законності зміни правового статусу спірного майна та його подальших відчужень є предметом вирішення даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Статтею 10 Конституції УРСР 1978р. встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Статтею 89 ЦК УРСР було передбачено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності української РСР" від 29.11.1990р. №506 було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (втратила чинність з дня затвердження ВРУ Державної програми приватизації).

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Згідно постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР вирішено тимчасово передати ФДМУ, який згідно з п.1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою ВРУ від 07.07.1992р. №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду.

Окрім того, постановою ВРУ від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Як було зазначено вище, відповідно до статуту профспілок СРСР, до 1990р. профспілки були загальносоюзною громадською організацією в єдиній системі профспілок колишнього СРСР. Українська республіканська профрада представляла республіканську організацію з статусом юридичної особи.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" №1045-ХІV був прийнятий 15.09.1999р., тобто значно пізніше від дати укладення договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном (18.11.1991р.)

Отже, до набуття чинності цим Законом діяльність професійних спілок України була врегульована положеннями Закону України "Про об'єднання громадян".

Чинне на момент передачі майна законодавство УРСР та України не передбачало та не врегульовувало такої підстави виникнення права власності майна громадського об'єднання як передача майна загальносоюзною громадською організацією створеній громадській організації держави України.

Окрім того, спірне майно не було об'єктом права власності профспілок України, оскільки вони відповідно до положень Закону України "Про профспілки" не є правонаступником професійних спілок СРСР.

Відтак, з врахуванням наведених правових норм, спірний об'єкт мав статус державної (загальнодержавної) власності, в зв'язку з чим здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452 "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Закону України від 10.09.1991р. №1540 "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України, в зв'язку з чим рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови ВРУ від 24.08.1991р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

статтею 41 Конституції України та ст.231 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. (ст.392 ЦК України).

Статтею 658 ЦК України (ст.225 ЦК УРСР) встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо покупець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За правилами п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірний об'єкт з володіння держави вибув не з їх волі, іншим шляхом.

Відтак, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Не беруться до уваги також і доводи відповідачів щодо пропуску загального строку позовної давності, встановленого для захисту порушеного права, оскільки позов заявлений прокурором в інтересах ФДМУ за наслідками проведеної за завданням Генеральної прокуратури України перевірки законності відчуження Федерацією профспілок України нерухомого майна та ліквідації профспілкових підприємств (лист Генеральної прокуратури України від 03.06.1922р. №07/1/1-311вих-11).

Завдання про проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження майна профспілок прокурора Херсонської області прокурорами Цюрупинського, Чаплинського, Скадовського, Голопристанського районів та міста Херсона одержане згідно листа від 09.06.2011р. №07/1-974вих-11.

Порушення, що були підставою для звернення з позовом, були встановлені і стали відомі прокурору під час здійснення перевірки. За правилами, встановленими ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого право або про особу, яка його порушила.

Відтак, позов заявлений в межах встановленого законом строку позовної давності, який для даної категорії спору становить 3 роки, тому порушене право підлягає захисту.

Суд також не приймає доводи відповідачів щодо преюдиції фактів, встановлених рішенням Вищого арбітражного суду України у справі №138/7, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009р. по справі №48/202-20/191 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах ФДМУ та Міністерства охорони здоров'я України до ЗАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця", третіх осіб - ПФУ та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсними установчих документів, в мотивувальній частині якого встановлено, що передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майно є державною власністю.

При цьому предметом дослідження було встановлення статусу майна переданого Федерації Незалежних профспілок України на підставі затвердженого Президією Ради Загальної конфедерації професійних спілок договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р., до переліку якого увійшов також і спірний об'єкт.

Не беруться також до уваги доводи відповідача - ПАТ "Херсонтурист" щодо придбання по відплатному договору у Херсонської обласної ради мисливців та рибалок 30.05.86 р. за часів існування СРСР туристичної бази ім. О.Вишні, оскільки цей факт не змінює правового статусу зазначеного майна, підтвердженням чого є його подальша передача Федерації незалежних профспілок України на підставі договору від 18.11.1991р.

Визначаючи мито по майновій вимозі, суд виходить з балансової вартості обєкту, зазначеної у протоколі № 10 від 27.06.1986 р. постанови колегії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, яка становить 1275 тис. руб., в зв'язку з відсутністю інших відомостей щодо вартості майна.

Таким чином, з відповідача - ПАТ "Херсонтурист" в доход державного бюджету стягується 12750 грн. державного мита по вимозі про визнання права власності і 85 грн. мита по вимозі про вилучення майна, 236 грн. вартості ІТЗ.

Керуючись ст. ст. 27, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів - Федерацію професійних спілок України та банки: ВАТ КБ "Надра" та АБ "Факторіал-Банк" в особі територіального управління АБ "Факторіал-Банк" м. Херсона.

2. Позов задовольнити.

Визнати за державою в особі Фонду державного майна України, 01133, м. Київ, код ЄДРПОУ 20055032 право власності на туристичну базу ім. Остапа Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с. Кринки, вул. О.Вишні, буд. 213-а, 213-б, 218.

Вилучити з володіння ПП "Маркеттранс", м. Херсон, код ЄДРПОУ 33725648 на користь держави в особі Фонду державного майна України, 01133, м. Київ, код ЄДРПОУ 20055032 туристичну базу ім. О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с.Кринки, вул. О.Вишні, буд. 213-а, 213-б, 218.

3. Стягнути з приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", м.Херсон, пл. 50-річчя СРСР, код ЄДРПОУ 02660924, р.рахунок 260074102 "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805:

- в доход держбюджету 12835грн. держмита, отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31119095700002, Банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, КБК 22090200, символ звітності банку 095; стягувач ДПІ у м.Херсоні;

- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отримувач платежу УДК м. Херсона, р/р 31218264700002, Банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: ККД 22050003, символ звітності банку 264; стягувач ДПІ у м.Херсоні.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

21.09.2011 р.