Рішення № 18476143, 12.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2011 Справа № 5024/1403/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ

до відповідача 1 - Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ

відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Скадовськ", м.Скадовськ

тертя особа - Федерація професійних спілок України, м.Київ

про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння

за участю

прокурор - Федоренко О.Б.,

прокурор - Мяло Н.В.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., провідн. спеціаліст, дов. №36 від 06.01.2011р.

від відповідача 1 - ОСОБА_2., представник, дов. №29-04/02 від 29.04.2011р.

від відповідача 2 - ОСОБА_3, директор, ОСОБА_4., представник, дов. від 17.08.2011р.

від 3 особи - ОСОБА_5., представник, дов. №11/01-42/1189 від 08.06.2011р.

Сутність спору: Прокурор Скадовського району Херсонської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів, в якому просить суд визнати за державою в особі уповноваженого органу право власності на будівлі та споруди санаторію для дітей з батьками "Скадовськ", що знаходяться за адресою: м.Скадовськ, вул.Набережна, 1 та складається з спальних корпусів "А", 938,5 кв.м; їдальні "Б", 936,3 кв.м.; житлового будинку 2-х квартирного "В", 76,1 кв.м; допоміжної споруди "Г"; допоміжної споруди "Д"; овощесховища "Л"; пральні "М"; спального комплексу "О", 1286,7 кв.м; спального корпусу "Р", 2408,3 кв.м.; навісу "С", гаражу "Т", адмінкорпусу "Е", 248,2 кв.м.; літнього кінотеатру "Є"; гуртожитку "І", 219,5 кв.м.; спального корпусу "Ф", 4087,4 кв.м; корпусу громадських приміщень, фітобару, "Ф1", 2648,9 кв.м.; котельні "Х", трансформатору, підстанції "Ц"; теплиці "Ч"; трансформатору, підстанції "Ю"; дитячого майданчика №1; спортивного майданчику №2; насосної станції №3; венткамери №6; дитячого майданчику №7, туалету №8; будівлі човнярної станції №9; резервуару для води №10; доріжки асф. №11; дороги асф. №12; тротуарної доріжки №13; дороги асф. №14; тротуарної дорожки №16; огорожі №17, огорожі №18; тенісного корту №19; автозупинки №20; будівлі рятувальної станції №21, пункту прокату №22; майстерні №23; шкіперської №24; водонапірної башні №25; арт. свердловини №26; огорожі №27, трансформаторної "ТТ", а також просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця", м.Києв, вищеперелічене майно.

Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначає, що спірне майно санаторію, який діє з 1921р., будувалося поступово у 1960-1980 роки на кошти всеукраїнської республіканської професійної спілки та підприємств з подальшою його безоплатною передачею оздоровчому закладу.

До розподілу СРСР майно оздоровчого закладу перебувало на балансі Миколаївської територіальної ради по управлінню курортами профспілок, яка підпорядковувалася Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок.

На виконання Постанови Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960р. №606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я безоплатно передало Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих, підвищення ролі профспілок.

Пунктом 2 цієї постанови передбачено передачу зазначеного майна профспілковим організаціям у відання.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок, правонаступником якої, в свою чергу, стала Федерація професійних спілок України, яка в подальшому виступила засновником ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та безпідставно без дозволу уповноваженого органу передала майно, що є державною власністю, у тому числі й спірне майно, до статутного фонду ЗАТ, яке в подальшому визнало право власності на це майно, змінивши його форму власності.

Зміна форми власності відбулась з порушенням діючих на той час ст.1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ, якою встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю; постанову ВР Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР " від 29.11.1990р. №506, якою введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна; постанови ВРУ №2268-ХІІ від 10.04.1992р. та №3943-ХІІ від 04.02.1994р., якими передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус загальнодержавного, Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Окрім перелічених, позов обґрунтовано правовими нормами статей 321, 328, 388, 392 ЦК України.

Позивач - ФДМУ підтримує позов за наявності підстав, викладених прокурором, звернувши увагу суду на те, що спірне майно є державним, у статутний фонд АТ "Укрпрофоздоровниця" з подальшим визнанням за ним права власності на спірний об'єкт передане з порушенням законодавства, яким встановлений мораторій на будь-які зміни форми власності і власника спірного майна, що має статус державного.

Відповідач - ДП "Санаторій для дітей з батьками "Скадовськ" позов не визнає. У наданих запереченнях посилається на те, що право власності профспілкових організацій на належне їм майно було закріплене Конституціями СРСР 1977р. та УРСР 1978р., Законами СРСР "Про громадські об'єднання" від 09.10.1990р. та Законом СРСР "Про професійні спілки, права і гарантії їхньої діяльності" від 10.12.1990р.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 17.04.1956р. "Про поліпшення роботи санаторіїв і будинків відпочинку " усі діючі санаторно-курортні заклади, які належали профспілкам, тимчасово були передані Міністерству охорони здоров'я України.

Зважаючи на незабезпечення державними органами належного рівня управління і розвитку санаторно-курортної справи, постановою Ради Міністрів №606 від 23.04.1960р. санаторно-курортні заклади були повернуті у відання Української республіканської ради профспілок, правонаступником якої є Федерація незалежних профспілок України.

Відповідно до ст.19 Конституції Української РСР в редакції 1937р., термін "відання" означав права володіння, користування і розпорядження майном без будь-яких обмежень, що діючим на сьогоднішній час законодавством трактується та визначається як право власності особи на річ.

Законом України "Про власність" від 07.02.1991р. професійні спілки визнано суб'єктами права колективної власності майна, необхідного для здійснення ними статутної діяльності. Крім майна, що належало профспілкам та їх об'єднанням, на території України перебувало майно, яке було у власності ВЦСПС ( загальносоюзній), проте 18.11.1990р. постановою Президії Ради Загальної конференції професійних спілок СРСР був затверджений договір про закріплення прав щодо володіння, користування і розпорядження профспілковим майном, згідно з яким Федерації незалежних профспілок України у власність було передане за актом згідно переліку, до якого увійшов і спірний об'єкт будинку відпочинку "Скадовськ".

З огляду на статус майна, яке не було державним, а належало на правах власності Федерації незалежних профспілок України (правонаступник - Федерація професійних спілок України), тобто було профспілковою власністю, на його правовий режим не можуть поширюватися норми права, на які прокурор посилається, обгрунтовуючи позов.

Окрім того, протягом тривалого часу експлуатації спірний об'єкт вичерпав свої амортизаційні можливості та відбудовувався за рахунок коштів профспілок заводів "Арсенал", "Кріворіжсталь", "Кріворіж РСУ №1" та заводу "Комуніст", в зв'язку з чим має інші, ніж на момент передачі, індивідуальні та вартісні показники, в зв'язку з чим держава не має відношення до цього майна.

Відповідач також посилається на постанову Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. у справі №137/7 за позовом ФДМУ до Федерації профспілок України, АТ "Укрпрофоздоровниця" та Фонду соціального страхування про визнання недійсними установчих документів з підстав відсутності у засновників права власності на майно, яке було передано до статутного фонду АТ, у задоволенні якого було відмовлено.

Таким чином, спірне майно ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" набуто на законних підставах, що підтверджується виданим ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" на підставі рішення виконавчого комітету Скадовської міської ради від 02.04.2003р. №43 свідоцтвом про право власності на спірний об'єкт.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" та третя особа - Федерація профспілок України позов не визнають.

У поданих запереченнях звертають увагу господарського суду на те, що загальносоюзний статус мали лише професійні спілки СРСР та їх органи управління. Профспілки УРСР мали статус республіканських та не відносились до загальносоюзних громадських організацій.

Відповідно до ст.87 ЦК УРСР соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. За приписами ст.97 цього ж Кодексу профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належать виключно профспілковим та іншим громадським організаціям. Статтею 98 ЦК УРСР встановлено, що власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань. Ця правова норма кореспондує з нормою прямої дії ст.10 Конституції УРСР 1978р., якою було встановлено, що соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань. Виходячи з наведених правових норм, діючим в УРСР законодавством встановлено поділ соціалістичної власності на державну (загальнодержавну); колгоспно-кооперативну; профспілкову і власність інших громадських організацій. Отже, профспілкова власність була визначена на рівні з державною та захищалася законом.

Після утворення Федерації незалежних профспілок України 18.11.1990р. була прийнята постанова Президії Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР №2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном". Загальна Конфедерація профспілок СРСР і Федерація незалежних профспілок України уклали договір, яким закріпили за останьою право власності на майно згідно переліку, до якого увійшов також і санаторій для дітей з батьками "Скадовськ".

Рішенням виконкому Ленінської районної ради м.Києва №971 від 23.12.1991р. було зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", і є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, яке створене шляхом внесення майна засновників - Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, внеском Федерації профспілок України були основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350грн., які передані товариству у власність і які становили 92,2% статутного фонду.

Таким чином, спірний об'єкт набутий у власність на законних підставах.

Відповідачі звертають увагу суду на те, що Постановою Верховної Ради України "Про введення і в дію Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992р. №2164-ХІІ, ФКМУ у строк до 15.03.1992р. мав визначити та скласти перелік об'єднань, підприємств та організацій, що уклали майнові договори, пов'язані зі зміною форм власності і власника державного майна з порушенням мораторію, встановленого Постановою ВР УРСР від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР", а також вжити заходів щодо приведення зазначених договорів у відповідність до закону.

Натомість до дати розгляду справи як Федерація незалежних профспілок України, так і ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до переліку об'єднань, підприємств, установ та організацій, що уклали майнові договори, пов'язані зі зміною форми власності і власника державного майна з порушенням мораторію, внесені не були.

Відповідачі також звертають увагу господарського суду на існування рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі №137/7, яким було відмовлено у позові ФДМУ до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними установчих документів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", заявленого з підстав та мотивованого тим, що майно, внесене до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не належало його засновнику - Федерації профспілок України, а органом управління цим майно є позивач. Зазначеним рішенням встановлено, що майно, на базі якого було створено ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", передано Радою Міністрів УРСР Укрпрофраді, правонаступником якої є Рада Федерації незалежних профспілок України.

Таким чином, спірний об'єкт не передавався у відання Всесоюзній Центральній Раді професійних спідок чи будь-якої іншої загальносоюзної громадської організації колишнього СРСР, не є загальнодержавною власністю, на нього не поширюється дія нормативних актів, перелічених прокурором та позивачем у позовній заяві та наданих поясненнях.

Також звертають увагу господарського суду про безпідставне ототожнення прокурором і позивачем юридичного визначення терміну "передача у відання" як закріплення майна на праві оперативного управління або на праві повного господарського відання.

Враховуючи правові норми, що діяли за часів існування Української РСР (ч.1 та 3 ст.32 ЦК УРСР); ч.1 ст.37 та ч.1 ст.39 Закону України "Про власність", які були чинними на період утворення оспорюваних правовідносин, такі правові титули використання майна як право повного господарського відання та право оперативного управління закріплюються за суб'єктами господарювання, а не передаються у відання.

Крім того, відповідачами зазначено про пропуск строку позовної давності, в зв'язку з чим порушене, як на думку позивача, право не підлягає захисту.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалась до 12.09.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, третьої особи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі постанови Ради Міністрів УРСР №606 від 23.04.1960р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати, Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 01.05.1960р. Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок.

Відповідно до Статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987р., професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Укрпрофрада.

На підставі установчого договору від 04.12.1991р. Радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України було створене ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ленінської райради м.Києва №971 від 23.12.1991р. При цьому, вкладом Федерації профспілок України були основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350грн., що становить 92,2% розміру статутного фонду. До переліку переданого у власність ЗАТ майна увійшов і спірний об'єкт будинку відпочинку "Скадовськ".

В подальшому правонаступником ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стало ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця".

Натомість, передача Федерацією незалежних профспілок України спірного майна до статутного фонду створеного ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" відбулась з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передбачала зміну форми власності і власника майна, з врахуванням наступного.

Як було зазначено вище, до розпаду СРСР Укрпрофрада входила до складу професійних спілок, які були загальносоюзною організацією.

Майно профспілкових та інших громадських організацій входило до складу соціалістичної форми власності.

Згідно п.2 постанови Ради Міністрів УРСР №606 від 23.04.2960р. усі діючі госпрозрахункові санаторії були передані профспілковим організаціям у відання.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (яка втратила чинність з дня затвердження ВРУ Державної програми приватизації).

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Згідно постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРС вирішено тимчасово передати ФДМУ, який згідно п.1 Тимчасового положення про ФДМУ, затвердженого постановою ВРУ від 07.07.1992р. №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду.

Судом також враховано, що на виконання Постанови ВРУ від 01.11.1996р. №461/96-ВР "Про проект Постанови ВРУ про тлумачення постанови ВРУ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" Фондом складений Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради), до якого також включений спірний об'єкт будинку відпочинку "Скадовськ".

Оскільки на даний час питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, спірний об'єкт будинку відпочинку "Скадовськ" є державною власністю, в зв'язку з чим здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.

Враховуючи викладене, Президія Ради Федерації незалежних профспілок України не мала правових підстав своєю постановою від 22.11.1991р. передавати за актом прийому-передачі майна від 24.01.1992р. у власність створеного нею акціонерного товариства майно санаторію "Скадовськ", яке було державною власністю, без погодження з уповноваженим органом, яким є ФДМ України.

Щодо посилання відповідачів та третьої особи на договір по закріпленню прав на володіння, використання та розпорядження профспілковим майном від 18.11.1990р., укладений між загальною Конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України, то відповідно до Закону України від 10.09.1991р. "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови ВРУ від 24.08.1991р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Судом також враховано, що на підставі вищенаведеної постанови Ради Міністрів УРСР усі діючі госпророзрахункові санаторії були безоплатно передані профспілковим організаціям у відання.

Нормою прямої дії ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 317 ЦК України передбачено, що право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить виключно власнику.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. (ст.392 ЦК України).

Власник майна, якщо воно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3 ст.388 ЦК України) шляхом пред'явлення позову про визнання його права.

Не беруться до уваги також доводи відповідачів щодо пропуску загального строку позовної давності, встановленого для захисту порушеного права, оскільки позов заявлений прокурором в інтересах ФДМУ за наслідками проведеної за завданням Генеральної прокуратури України перевірки законності відчуження Федерацією профспілок України нерухомого майна та ліквідації профспілкових підприємств (лист Генеральної прокуратури України від 03.06.2011р. за №07/1/1-311 вих-11). Завдання про проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження майна профспілок прокурора Херсонської області прокурорами Цюрупинскього, Чаплинського, Скадовського, Голопристанського районів та міста Херсона одержане згідно листа від 09.06.2011р. №04/1-974вих-11. Порушення, що були підставою для звернення з позовом, були встановлені і стали відомі прокурору під час здійснення перевірки. За правилами, встановленими ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або мала довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, позов заявлений в межах встановленого законом строку позовної давності, який для даної категорії спору становить 3 роки, тому порушене право підлягає захисту.

Суд також не приймає доводи відповідачів щодо преюдиції фактів, встановлених у постанові Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. №041/18А 137/7-7/30, оскільки предметом позовних вимог, що розглядались в межах провадження по цій справі було визнання недійсними установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця".

Окрім того, суд зауважує на існуванні іншого судового акту - постанови Вищого господарського суду України від 19.03.2009р. по справі №48/202-20/191 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах ФДМУ та Міністерства охорони здоров'я України до ЗАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздорониця", третьої особи - Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсними установчих документів, в мотивувальній частині якої встановлено, що передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майно є державною власністю і передача його до статутного фонду ЗАТ не потягла за собою зміни форми власності.

Натомість при розгляді даної справи судом врахований факт одержання ЗАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" на підставі рішення виконкому Скадовської міської ради від 02.04.2003р. №43 свідоцтва про право власності на цей об'єкт, що фактично призвело до зміни його форми власності.

Щодо здійснення поліпшень спірного об'єкту, то відповідач вправі стягнути їх вартість у передбаченому законом порядку шляхом подачі відповідного позову.

Відтак, господарський суд визнав позов обгрунтованим і задовольняє його у повному обсязі.

Державне мито по вимозі про визнання права власності в сумі 25500грн. та по вимозі про вилучення майна на користь позивача в розмірі 85грн., всього 25585грн., а також 236грн. вартості послуг з ІТЗ покладаються на відповідача - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця".

На підставі ст.25 ГПК України господарський суд здійснив заміну реорганізованого ЗАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" на його правонаступника - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця".

Визначаючи мито по майновій вимозі, суд виходив з балансової вартості спірного об'єкта, яка становила 4891 тис.руб. станом на 01.01.1992р., тобто на дату передачі АТ "Укрпрофоздоровниця" зазначеного майна згідно переліку, в зв'язку з відсутністю інших відомостей щодо вартості майна.

Керуючись ст.ст.44, 45, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Визнати за державою в особі Фонду державного майна України, м.Київ, код ЄДРПОУ 20055032, право власності на будівлі та споруди санаторію для дітей з батьками "Скадовськ", розташовані у м.Скадовськ, по вул.Набережній, 1, що складаються з спальних корпусів "А", 938,5 кв.м; їдальні "Б", 936,3 кв.м.; житлового будинку 2-х квартирного "В", 76,1 кв.м; допоміжної споруди "Г"; допоміжної споруди "Д"; овощесховища "Л"; пральні "М"; спального комплексу "О", 1286,7 кв.м; спального корпусу "Р", 2408,3 кв.м.; навісу "С", гаражу "Т", адмінкорпусу "Е", 248,2 кв.м.; літнього кінотеатру "Є"; гуртожитку "І", 219,5 кв.м.; спального корпусу "Ф", 4087,4 кв.м; корпусу громадських приміщень, фітобару, "Ф1", 2648,9 кв.м.; котельні "Х", трансформатору, підстанції "Ц"; теплиці "Ч"; трансформатору, підстанції "Ю"; дитячого майданчика №1; спортивного майданчику №2; насосної станції №3; венткамери №6; дитячого майданчику №7, туалету №8; будівлі човнярної станції №9; резервуару для води №10; доріжки асф. №11; дороги асф. №12; тротуарної доріжки №13; дороги асф. №14; тротуарної дорожки №16; огорожі №17, огорожі №18; тенісного корту №19; автозупинки №20; будівлі рятувальної станції №21, пункт проката №22; майстерні №23; шкіперської №24; водонапірної башні №25; арт. свердловини №26; огорожі №27, трансформаторної "ТТ".

Витребувати з незаконного володіння приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ, код ЄДРПОУ 02563760, будівлі та споруди санаторію для дітей з батьками "Скадовськ", розташовані у м.Скадовськ, по вул.Набережній, 1, що складаються з з спальних корпусів "А", 938,5 кв.м; їдальні "Б", 936,3 кв.м.; житлового будинку 2-х квартирного "В", 76,1 кв.м; допоміжної споруди "Г"; допоміжної споруди "Д"; овощесховища "Л"; пральні "М"; спального комплексу "О", 1286,7 кв.м; спального корпусу "Р", 2408,3 кв.м.; навісу "С", гаражу "Т", адмінкорпусу "Е", 248,2 кв.м.; літнього кінотеатру "Є"; гуртожитку "І", 219,5 кв.м.; спального корпусу "Ф", 4087,4 кв.м; корпусу громадських приміщень, фітобару, "Ф1", 2648,9 кв.м.; котельні "Х", трансформатору, підстанції "Ц"; теплиці "Ч"; трансформатору, підстанції "Ю"; дитячого майданчика №1; спортивного майданчику №2; насосної станції №3; венткамери №6; дитячого майданчику №7, туалету №8; будівлі човнярної станції №9; резервуару для води №10; доріжки асф. №11; дороги асф. №12; тротуарної доріжки №13; дороги асф. №14; тротуарної дорожки №16; огорожі №17, огорожі №18; тенісного корту №19; автозупинки №20; будівлі рятувальної станції №21, пункт проката №22; майстерні №23; шкіперської №24; водонапірної башні №25; арт. свердловини №26; огорожі №27, трансформаторної "ТТ".

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ, вул.Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02563760, р.рахунки не відомі:

- в доход держбюджету 25585грн. держмита, отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31119095700002, Банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, КБК 22090200, символ звітності банку 095;

- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отримувач платежу УДК м. Херсона, р/р 31218264700002, Банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: ККД 22050003, символ звітності банку 264.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

21.09.2011 р.